05 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 756/6990/16-ц
провадження № 61-13915ск20
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Бурлакова С. Ю.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 14 лютого 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 серпня 2020 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», третя особа - ОСОБА_2 , про визнання кредитного договору неукладеним,
У травні 2016 року Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») звернулося до Оболонського районного суду м. Києва з указаним позовом, у якому просило стягнути з відповідачів солідарно на свою користь 35 919 доларів США заборгованості за кредитним договором.
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом
до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», третя особа - ОСОБА_2 про визнання кредитного договору неукладеним.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 14 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 11 серпня 2020 року, позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості
за кредитним договором у розмірі 35 919 доларів США. У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про стягнення судових витрат.
17 вересня 2020 року ОСОБА_1 надіслав засобами поштового зв'язку
до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 14 лютого 2020 року та постанову Київського апеляційного суду
від 11 серпня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції оскаржувані судові рішення скасувати.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями
від 21 вересня 2020 року для розгляду справи визначено суддю-доповідача Бурлакова С. Ю.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку
на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина 2 статті 390 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 390 ЦПК України строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
В касаційній скарзі ОСОБА_1 заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з посиланням на те, що повний текст оскаржуваної постанови апеляційного суду від 11 серпня 2020 року складено 12 серпня 2020 року, копію оскаржуваного судового рішення йому
не вручалася, з оскаржуваним судовим рішенням ознайомився з Єдиного державного реєстру судових рішень 05 вересня 2020 року.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 272 ЦПК України копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. У разі проголошення тільки скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення, учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення. У разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складання - в електронній формі у порядку, встановленому законом
(у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса
в особи відсутня. За заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді.
Наведені заявником причини пропуску процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень не дають достатніх підстав для визнання
їх поважними, оскільки посилання ОСОБА_1 на те, що він станом
на 05 вересня 2020 року не отримував оскаржуваної постанови апеляційного суду від 11 серпня 2020 року не може бути визнано поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки, як вбачається
з оскаржуваного судового рішення представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 була присутня в судовому засіданні апеляційного суду 11 серпня 2020 року. Належних та допустимих доказів недодержання апеляційним судом вимог вищенаведеної частин першої-четвертої статті 272 ЦПК України заявником
не надано.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
У зв'язку з тим, що підстави пропуску строку на касаційне оскарження
є неповажними, а безпідставне поновлення такого строку є порушенням вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, а особі, яка її подала, - надати строк для звернення до суду із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням поважних підстав для його поновлення та наданням відповідних доказів.
Крім того, в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником у касаційній скарзі не вказано підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду,
в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України,
що унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження.
Враховуючи викладене, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті
392 ЦПК України, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено конкретну обов'язкову підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга
з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), та надати копії скарги відповідно до кількості учасників справи.
Також, в порушення в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті
392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Ставка судового збору, чинна на час подання касаційної скарги на рішення суду, встановлена підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» та визначена у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» заявнику необхідно сплатити судовий збір за ставками, встановленими за подання касаційної скарги на рішення суду, яким вирішено позовну заяву майнового
та немайнового характеру.
Позовна заява ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» подана у травні 2016 року, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (мінімальна заробітна плата - 1 378,00 грн) (підпункт 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»
в редакції, чинній станом на час подання позовної заяви у даній справі).
Зустрічний позов ОСОБА_1 подано у грудні 2016 року, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становила 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (мінімальна заробітна плата - 1 378,00 грн) (підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній станом на час подання позовної заяви у даній справі).
ОСОБА_1 оскаржує судові рішення в повному обсязі, отже, судовий збір
за подання касаційної скарги за первісними позовними вимогами за вимогу майнового характеру (стягнення заборгованості за кредитом у розмірі
35 919,00 дол. США, яка станом на 14 грудня 2015 року еквівалента
897 975,00 грн) становить 26 939,25 грн (897 975 грн х 1,5 % х 200 %).
Судовий збір за подання касаційної скарги за зустрічним позовом за вимогу немайнового характеру (визнання кредитного договору неукладеним становить 1 102,40 грн (1 378 грн х 0,4 х 200 %).
Отже, судовий збір за подання касаційної скарги в даному випадку становить 28 041,65 грн (26 939,25 грн + 1 102,40 грн).
Згідно з наданим дублікатом квитанції від 10 вересня 2020 року
№ 0.0.1830862023.1 ОСОБА_1 судовий збір за подання касаційної скарги сплачено в розмірі 1 000,00 грн.
Враховуючи наведене, ОСОБА_1 слід доплатити судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 27 041,65 грн (28 041,65 грн - 1 000 грн).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду у розмірі 27 041,65 грн має бути перераховано
за наступними реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс.
р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету -22030102; найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055); Символ звітності банку - 207.
Разом із цим, ОСОБА_1 в прохальній частині касаційної скарги просить рішення Оболонського районного суд м. Києва від 14 лютого 2020 року
та постанову Київського апеляційного суду від 11 серпня 2020 року скасувати.
Відповідно до статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково
і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема
за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; скасувати судові рішення суду першої
та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі
чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої
та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі
у відповідній частині; у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених
в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.
Ураховуючи наведене, заявнику необхідно уточнити вимоги касаційної скарги щодо судових рішень, що оскаржуються, та викласти її прохальну частину відповідно до повноважень суду касаційної інстанції з урахуванням положень статті 409 ЦПК України.
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху), про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Отже, касаційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без руху з наданням можливості усунути вищевказані недоліки.
На підставі наведеного, керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
Визнати підстави для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження рішення Оболонського районного суду м. Києва від 14 лютого
2020 року та постанови Київського апеляційного суду від 11 серпня 2020 року
за клопотанням ОСОБА_1 неповажними.
Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 14 лютого 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 серпня 2020 року, та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 02 листопада 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в частині подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних підстав для цього та наданням відповідних доказів у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
У разі невиконання у встановлений строк інших вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя С. Ю. Бурлаков