вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"05" жовтня 2020 р. Справа№ 911/3025/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Суліма В.В.
Ткаченка Б.О.
без повідомлення учасників справи
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Київської області від 14.07.2020 (повний текст складено та підписано 17.07.2020) у справі № 911/3025/19 (суддя Заєць Д.Г.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" до ОСОБА_1 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рітон"
про звернення стягнення на предмет іпотеки,-
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" б/н від 28.11.2019 року (вх.№3145/19 від 05.12.2019 року) до ОСОБА_1 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рітон" про звернення стягнення на предмет іпотеки.
01.06.2020 від позивача надійшло клопотання про передачу справи, у порядку ст. 7 кодексу України з процедур банкрутства, до Господарського суду Луганської області в проваджені якого перебуває справа № 913/266/20.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.07.2020 у справі № 911/3025/19 клопотання Публічного акціонерного товариства "Українська Інноваційна Компанія" б/н від 28.05.2020 (вх. №10447/20 від 28.05.2020) про передачу справи №911/3025/19 до Господарського суду Луганської області задоволено, матеріали справи №911/3025/19 за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська Інноваційна Компанія" до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ТОВ "Рітон" про звернення стягнення на предмет іпотеки передано на розгляд Господарського суду Луганської області, в провадженні якого перебуває справа №913/266/20 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Українська Інноваційна Компанія".
Не погоджуючись із винесеною ухвалою місцевого господарського суду від 14.07.2020 у справі № 911/3025/19, ОСОБА_1 звернулась до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 14.07.2020, яка постановлена у справі № 911/3025/19, скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 14.07.2020, яка постановлена у справі № 911/3025/19, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
Скаржник вважає, що предмет вказаного позову стосується саме ПАТ "Український інноваційний банк" м. Київ, тоді як ніяких майнових прав ПАТ "Українська інноваційна компанія" м. Сєвєродонецьк за спірними договорами не набуло, а тому, немає необхідності в передачі справи до розгляду разом зі справою про банкрутство ПАТ "Українська інноваційна компанія" м. Сєвєродонецьк, оскільки кількість майна для погашення вимог кредиторів та/або на їх права справа № 911/3025/19 не вплине.
На думку скаржника, розгляд справи № 911/3025/19 впливає на майнові права ТОВ "Рітон", який перебуває у процедурі банкрутства, оскільки розглядаючи спір про звернення стягнення на предмет іпотеки, необхідно становити наявність та/або відсутні заборгованості та в разі наявності встановити загальну суму заборгованості за основним зобов'язанням, яка перебуває у процесі встановлення в рамках справи № 902/538/16 (про банкрутство ТОВ "Рітон"), що у свою чергу впливає на майнові права кредиторів боржника, адже вимоги до боржника розглядаються господарським судом в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства), отже, передання справи до Господарського суду Луганської області може спричинити у майбутньому різні за змістом судові рішення в частині розміру заборгованості за основним договором, що вплине на права та обов'язки боржника (ТОВ "Рітон"), кредиторів боржника, відповідача, ПАТ "Український інноваційний банк" в особі фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Відповідно до витягу із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 911/3025/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Сулім В.В., Ткаченко Б.О.
Одночасно скаржником в тексті апеляційної скарги заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Київської області від 14.07.2020 у справі № 911/3025/19.
Загальний порядок відновлення пропущених процесуальних строків врегульований ст. 119 ГПК України відповідно до якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Таким чином, суд, розглянувши клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги, дійшов висновку про те, що клопотання про відновлення строку на подання апеляційної скарги підлягає задоволенню.
Північний апеляційний господарський суд, визнав подані матеріали достатніми для відкриття апеляційного провадження. Заперечень проти відкриття апеляційного провадження на час постановлення ухвали до суду не надійшло.
Відповідно до ч. 2 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2020 поновлено ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 14.07.2020 у справі № 911/3025/19. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 14.07.2020 у справі № 911/3025/19. Призначено розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 14.07.2020 у справі № 911/3025/19 без повідомлення учасників справи.
01.10.2020 від позивача через відділ канцелярії суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останній заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить ухвалу Господарського суду Київської області від 14.07.2020 у справі № 911/3025/19, вказує на те, що на даний час в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, юридичної особи з назвою ПАТ "Український інновацій банк" не існує, під ідентифікаційним кодом юридичної особи 05839888 в реєстрі зареєстроване - ПАТ "Українська інноваційна компанія", а оскільки код ЄДРПОУ є ідентифікуючою ознакою юридичної особи, яка залишається незмінною протягом усього часу його існування, як станом на дату винесення ухвали, що оскаржуються, так і на сьогодні, ПАТ "Українська інноваційна компанія" є однією юридичною особою з кодом ЄДРПОУ 05839888. Відповідач у справі № 911/3025/19 ОСОБА_1 , не була учасником справи № 902/538/16, а є лише майновим поручителем боржника за іпотечним договором № 3905 від 20.07.2012, яким забезпечені зобов'язання ТОВ "Рітон" за кредитним договором № 4761 від 22.09.2011.
Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дослідивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду встановила наступне.
18.10.2018 Верховною Радою України було прийнято Кодекс України з процедур банкрутства. Офіційне опублікування Кодексу відбулось у газеті "Голос України" № 77 від 20.04.2019.
Відповідно до частини 1 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться у дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Кодексом.
Отже, Кодекс України з процедур банкрутства набрав чинності 21.04.2019.
Згідно із ч. 2 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення у дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, у тому числі, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 440 із наступними змінами).
Відповідно до п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Частиною 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.
Статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено порядок розгляду спорів, стороною в яких є боржник.
Зокрема, частиною 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Наведена норма кореспондується з положеннями господарського процесу, зокрема приписами п. 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, згідно якого господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів та відновлення платоспроможності боржника.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 року у справі № 908/560/16, постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 910/10829/17 та від 19.06.2018 у справі № 908/4057/14.
Отже, оскільки з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, то пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України мають спеціальні норми Закону про банкрутство.
За таких обставин, позовні заяви, стороною у яких є боржник, повинні розглядатись в межах справи про банкрутство тим самим складом, що і справа про банкрутство боржника.
Відповідно до п. 2 Правових висновків Верховного Суду у справах про банкрутство за січень - лютий 2018 року від 19.03.2018, справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, особливість вирішення майнових спорів з вимогами до боржника, у тому числі про визнання договорів недійсними, полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, без порушення нових справ з метою судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна та коштів боржника до ліквідаційної маси і проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено господарським судом першої інстанції, ухвалою Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 відкрито провадження у справі № 913/266/20 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Українська Інноваційна Компанія"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ПАТ "Українська Інноваційна Компанія"; введено процедуру розпорядження майном боржника та інше.
Стороною у справі № 911/3025/19, а саме, позивачем є - ПАТ "Українська Інноваційна Компанія", справа про банкрутство якого перебуває в провадженні Господарського суду Луганської області.
Враховуючи викладене, а також положення Кодексу України з процедур банкрутства, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у проваджені якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 № 607/6254/15-ц.
Таким чином, оскільки ПАТ "Українська Інноваційна Компанія" є стороною у даній справі, а Господарським судом Луганської області відкрито провадження у справі № 913/266/20 про банкрутство боржника - ПАТ "Українська Інноваційна Компанія", то спір у справі № 911/3025/19 підлягає вирішенню Господарським судом Луганської області, в провадженні якого перебуває справа № 913/266/20 про банкрутство ПАТ "Українська Інноваційна Компанія".
Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.
Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.
З огляду на вищевикладене, правові підстави для скасування ухвали Господарського суду Київської області від 14.07.2020 у справі № 911/3025/19 та для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , відсутні.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Скаржником у апеляційній скарзі не наведено порушень норм процесуального права, передбачених ч. 3 ст. 277 ГПК України, що є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.
Твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в ухвалі Господарського суду Київської області від 14.07.2020 у справі № 911/3025/19.
Скаржником, на підтвердження доводів щодо неправильного застосування норм процесуального права, не наведено обставин, які б свідчили про наявність таких порушень.
Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, скаржник не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 74, 76-79 ГПК України.
За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність підстав для передачі матеріалів справи № 911/3025/19 на розгляд Господарського суду Луганської області, в провадженні якого перебуває справа № 913/266/20 про банкрутство ПАТ "Українська інноваційна компанія", відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування ухвали місцевого суду не вбачається.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги - ОСОБА_1 , згідно із ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 255, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 14.07.2020 у справі № 911/3025/19 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 14.07.2020 у справі № 911/3025/19 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 .
4. Справу № 911/3025/19 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді В.В. Сулім
Б.О. Ткаченко