Справа № 420/5390/20
28 вересня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,
за участю секретаря судового засідання Закуріної А.М.,
за участю
від позивача - Чекмарьова Л.Ю. - за ордером
від відповідача - Козеровська А.О. - за довіреністю
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-191054-50 від 14.02.2020 року та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду 23 червня 2020 року надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-191054-50 від 14.02.2020 року та зобов'язання ГУ ДПС в Одеській області здійснити перерахунок зобов'язань ФОП ОСОБА_1 та скасувати (списати) помилково нараховані зобов'язання (боргу) зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування за 2017 рік, 2018 рік, та 3 квартали 2019 року у розмірі 26 539,26 грн., що був нарахований ГУ ДПС в Одеській області.
Ухвалою від 26 червня 2020 року справу прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувана вимога є протиправною та підлягає скасуванню.
Так, позивач зазначив, що він є зареєстрований фізичною особою - підприємцем з 03.08.1999 року, що підтверджується випискою з ЄДРПОУ та здійснював свою господарську діяльність за зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_2 , що підтверджується відміткою в паспорті. Проте, у зв'язку із тим, що з 14 квітня 2014 року м. Кадіївка (місто його проживання) визначено територією проведення антитерористичної операції, затвердженої Указом Президента України, ФОП ОСОБА_1 припинив свою господарську діяльність та 08.10.2019 року поновив свою господарську діяльність, змінивши місце реєстрації на м. Одеса.
Через свого представника позивач направив адвокатський запит до Південного управління у м. Одесі ГУДПС в Одеській області з проханням надати інформацію про стан податкової заборгованості.
Але позивачем 22.06.2020 року була отримана Вимога про сплату боргу, (недоїмки) №Ф-191054-50 від 14.02.2020 року ГУ ДПС в Одеській області, відповідно до якої сума боргу позивача з ЄСВ складає 26 539,13 грн.
Позивач вважає, що недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року №405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.
Враховуючи те, що м. Кадіївка Луганської області, де був зареєстрований позивач як фізична особа-підприємець й знаходився контролюючий орган, на обліку у якому він перебував, включено до переліку територій, де проводиться АТО, позивач вважає, що йому надано можливість у період з 14 квітня 2014 року до закінчення АТО або військового чи надзвичайного стану не виконувати встановлені частиною 2 статті 6 Закону №2464 обов'язки, зокрема, щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску.
До суду від відповідача - Головне управління ДПС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти задоволення позову заперечував та просив відмовити в задоволенні позову повністю, зазначивши, що для визнання податкового боргу безнадійним та його списання обов'язковою умовою є наявність відповідного сертифікату Торгово-промислової палати України про настання обставин непереробної сили та їх вплив на фінансово-господарську діяльність конкретного суб'єкта господарювання, оформленого з урахуванням вимог ДПС, який позивачем не надано. Тому, відповідач вважає, що відсутні правові підстави для визнання вимоги протиправною та її скасування.
Ухвалою від 23 липня 2020 року розгляд справи № 420/5390/20 продовжено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
До суду 07 серпня 2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач наполягав на задоволенні позовних вимог, зазначивши, що у даному випадку підставою для звільнення від сплати єдиного внеску є заява складена у довільній формі.
Відповідач відмовився від свого права на підготовку заперечень.
Ухвалою, занесеною до протоколу підготовчого засідання 17 вересня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 28 вересня 2020 року на 15 годину 00 хвилин.
Представник позивача на відкритому судовому засіданні, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача на відкритому судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, заслухавши у вступному слові пояснення представників учасників справи, судом у справі встановлені такі факти та обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.6-7).
Відповідно до довідки від 11.07.2019 року № 5105-5000157639 про взяття на обік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою та проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований 03.08.1999 року, номер запису до ЄДР 2 392 017 0000 004970, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 9-10).
З Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що позивач як фізична особа- підприємець був реєстрований за місцем реєстрації: Виконавчим комітетом Стахановської міської ради Луганської області до 06.10.2019 року. 07.10.2019 року внесений запис про державну реєстрацію змін відомостей про фізичну особу-підприємця - зміна місця проживання, та у зв'язку з цим позивач був взятий на податковий облік за місцем його тимчасового проживання- м. Одеса.
Матеріалами справи підтверджено, що 23.10.2019 року представник позивача звернувся до начальника Південного управління у м. Одесі ГУДПС в Одеській області з адвокатським запитом, в якому просив надати інформацію про стан податкової заборгованості ОСОБА_1 як ФОП та видати довідку про відсутність заборгованості, зазначивши, що з 14 квітня 2014 року він припинив господарську діяльність у зв'язку з проведенням у його місті антитерористичної операції (а.с.19-20).
Матеріалами справи підтверджено, що на цей запит ГУ ДПС в Одеській області від 07.11.2019 року надано відповідь за вих. № 4059/Ч/15-32-50-08-10 про те, що позивач має заборгованість зі сплати єдиного внеску, яка складає 26 539, 25 грн. (а.с.11) та видано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07.11.2019 року № Ф-191054-50, відповідно до якої на підставі даних інформаційної системи органу доходів та зборів вимагається сплатити (недоїмку, штрафи, пеню) у розмірі 29539,25 грн. (а.с.12).
Позивачем оскаржено зазначену вимогу в адміністративному порядку та рішенням ДПС України «Про результати розгляду скарги» від 26.12.2019 року вих. № 14704/6/99-00-08-06-01 скаргу задоволено частково, скасовано вимогу, оскільки вона вручена з порушенням п.п. 3,4 розділу УІ Інструкції. Водночас у рішенні зазначено, що дане порушення не скасовує суму недоїмки по суті, та зобов'язано ГУДПС в Одеській області сформувати на направити нову вимогу згідно вимог чинного законодавства (а.с.13-14).
Суд встановив, що на виконання рішення ДПС України «Про результати розгляду скарги» від 26.12.2019 року вих. № 14704/6/99-00-08-06-01, 14 лютого 2020 року ГУДПС в Одеській області прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-191054-50 з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 26539,13 грн. (а.с.15).
Не погоджуючись із зазначеною вимогою, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши вступне слово представників учасників справи, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню частково, з огляду на таке.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон № 2464), єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
З 01.01.2017 року до ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» внесені зміни, одна із яких стосується порядку нарахування єдиного внеску фізичними особами - підприємцями, у разі відсутності у них доходу у звітному році або окремому місяці звітного періоду, яким встановлений обов'язок самостійного визначення бази для нарахування ЄСВ.
У зв'язку з цими змінами у законодавстві, у позивача виникла заборгованість зі сплати єдиного внеску, що підтверджено інтегрованою карткою платника податків за період за 2017, 2018, 3 квартал 2019 роки, незважаючи на те, що у цей період він не здійснював господарську діяльність.
Сторонами не заперечується факт, що позивач є платником єдиного внеску, відповідно до ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Позивач не погоджується з оскарженою вимогою з підстав того, що він повинен бути звільнений від сплати єдиного внеску, у зв'язку з тим, що з 14 квітня 2014 року м. Кадіївка (місто його проживання) визначено територією проведення антитерористичної операції, затвердженої Указом Президента України, а нараховане зобов'язання має бути визнано контролюючим органом безнадійною заборгованістю та списано.
Оцінюючи надані сторонами докази та опираючись на норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить такого висновку.
Так, суд встановив, що у зв'язку з тим, що з 14 квітня 2014 року м. Кадіївка (місто проживання позивача) визначено територією проведення антитерористичної операції, затвердженої Указом Президента України, ФОП ОСОБА_1 припинив свою господарську діяльність, яку здійснював за зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_2 , що підтверджується відміткою в паспорті про реєстрацію місця проживання та відомостями внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Також суд встановив, що тільки з 07.10.2019 року позивач вже не зареєстрований як фізична особа- підприємець за вказаною адресу та перебуває на податковому обліку за тимчасовим місцем проживання як внутрішньо переміщена особа - м. Одеса, що підтверджено відповідним записом, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII, який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
На виконання абзацу 3 пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669-VII розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (дію розпорядження зупинено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 1079-р), яке втратило чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України».
До вказаного переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція відноситься м. Кадіївка.
Відповідно до п. 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.
Пункт 9-----4 розділу VIII виключено із Закону № 2464 на підставі Закону № 440-IX від 14.01.2020.
Тобто у період, на який позивачу контролюючим органом нараховано єдиний внесок: за 2017, 2018 та 3 квартали 2019 роки, вказана норма була чинною.
Таким чином, з аналізу п. 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 в редакції чинної на момент виникнення спірних правовідносин вбачається, що факт перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться антитерористична операція, є підставою для застосування приписів вказаної норми закону.
Відповідно до п. 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 в редакції чинної на момент виникнення спірних правовідносин, підставою для звільнення від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Аналіз вказаної норми закону доводить, що вказана стаття закону не містить вимог до оформлення такої заяви. Отже така заява може бути подана у довільній формі. Єдиною вимогою до заяви є, що вона має бути подана до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
На час виникнення спірних правовідносин антитерористична операція не завершена.
Втім матеріалами справи підтверджено, що відповідно до довідки від 11.07.2019 року № 5105-5000157639 про взяття на обік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 взятий на облік як внутрішньо переміщена особа та тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_3 , та 07.10.2019 року внесений запис про державну реєстрацію змін відомостей про фізичну особу-підприємця - зміна місця проживання, та у зв'язку з цим позивач був взятий на податковий облік за місцем його тимчасового проживання- м. Одеса.
Також суд встановив, що 23.10.2019 року представником ФОП ОСОБА_1 адвокатам Чекмарьовою Ларисою Юріївною було направлено до Південного управління у м. Одесі ГУ ДПС в Одеській області адвокатський запит щодо надання-інформації про стан податкової заборгованості ФОП ОСОБА_1 , надання довідки про відсутність заборгованості та повідомлення про відновлення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 , із зазначенням, що з 14 квітня 2014 року він припинив господарську діяльність у зв'язку з проведенням у його місті антитерористичної операції.
Таким чином, суд доходить висновку, що позивачем виконані вимоги п. 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 в редакції чинної на момент виникнення спірних правовідносин, а саме: подано заяву у довільній формі, якою повідомлено контролюючий орган про те, що позивач є особою, яка проживала та здійснювала господарську діяльність на території, де відбувається антитерористична операція. Також суд зазначає, що дана заява подана у строк, встановлений п. 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, оскільки, на думку суду, для позивача 30-денний строк почав текти з дати зміни місця реєстрації, оскільки антитерористична операція ще триває.
Посилання відповідача на те, що для визнання податкового боргу безнадійним та його списання обов'язковою умовою є наявність відповідного сертифікату Торгово-промислової палати України про настання обставин непереробної сили та їх вплив на фінансово-господарську діяльність конкретного суб'єкта господарювання, відхиляються судом, оскільки спірні правовідносини регулюються п. 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 в редакції чинної на момент виникнення спірних правовідносин, в якій не міститься вимога щодо надання відповідного сертифікату Торгово-промислової палати України про настання обставин непереробної сили.
Таким чином, враховуючи вищевикладені встановлені судом обставини, якими підтверджено факт застосування до позивача приписів п. 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 в редакції чинної на момент виникнення спірних правовідносин та дотримання позивачем вимог, передбачених цією нормою закону, суд вважає, що вимога Головного управління ДПС в Одеській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-191054-50 від 14.02.2020 року є протиправною та підлягає скасуванню. Тому позовні вимоги про скасування вказаної вимоги є обґрунтованими та належать задоволенню шляхом визнання протиправною та скасування вимога Головного управління ДПС в Одеській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-191054-50 від 14.02.2020 року.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання ГУ ДПС в Одеській області здійснити перерахунок зобов'язань ФОП ОСОБА_1 та скасувати (списати) помилково нараховані зобов'язання (боргу) зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування за 2017 рік, 2018 рік, та 3 квартали 2019 року у розмірі 26 539,26 грн., що був нарахований ГУ ДПС в Одеській області, суд вважає, що у задоволенні цих вимог слід відмовити, оскільки захист має бути достатнім та ефективним.
Суд вважає, що достатнім та ефективним способом захисту порушених прав позивача у цій справі є визнання протиправною та скасування оскарженої вимоги.
Також суд враховує, що суду не надано докази того, що контролюючим органом не будуть вжиті заходи щодо відкликання вимоги, яка скасована у судовому порядку та/або не буде ця недоїмка визнана безнадійною та не буде списана в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.
Контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 101.5 ст. 101 ПК України).
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, оцінюючи встановлені у судовому засіданні факти, суд дійшов висновку, що відповідач, заперечуючи проти позову частково не довів, з посиланням на відповідні докази правомірності свого рішення, а тому позовні вимоги належать задоволенню частково.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС в Одеській області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 належить стягненню судовий збір в розмірі 840,80 грн. відповідно до кількості задоволених позовних вимог. З огляду на те, що відсутні витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, жодні витрати не належать стягненню з позивача на користь відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -
Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-191054-50 від 14.02.2020 року та зобов'язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС в Одеській області (місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про сплату боргу (недоїмки) №Ф-191054-50 від 14.02.2020 року.
В іншій частині позовних вимог, - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС в Одеській області (місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська,5, код ЄДРПОУ 43142370) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України, п. 3 розділу УІ Прикінцевих положень КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України
Повний текст рішення виготовлений та підписаний « 05» жовтня 2020 року.
Суддя Л.Р. Юхтенко
.