Рішення від 05.10.2020 по справі 160/6648/20

Копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2020 року Справа № 160/6648/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича

за участі секретаря судового засіданняПіскун Я.В.

за участі:

представника позивача представника відповідача Яремчук Л.В. Бохан О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН-3610/269/НП/СПТД-ФС/641 від 18.12.2019 року про накладення штрафу у розмірі 417 300 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- створення перешкод передбачає активну поведінку посадової особи об'єкту відвідування, направлену на перешкоджання інспектору під час здійснення інспекційного відвідування у його проведенні, отриманні необхідної інформації, тобто у реалізації своїх повноважень, що є підставою для складання акту про неможливість складення висновку за результатами інспекційного відвідування;

- відповідач не пред'явив (не вручив) під час проведення інспекційного відвідування позивачу направлення на проведення інспекційного відвідування;

- позивач не здійснює підприємницьку діяльність у тимчасовій споруді (кіоск) « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка, на якій розташований вказаний кіоск, відповідно до відповіді Нікопольської міської ради № 1917/20 від 15.06.2020 року знаходиться в оренді у ФОП ОСОБА_2 з 2018 року; позивач не звертався до виконавчих органів Нікопольської міської ради для отримання документів по реєстрації об'єкта торгівлі за адресою: АДРЕСА_1 , павільйон торгівлі « ІНФОРМАЦІЯ_1 »;

- відповідач формально віднісся до складання акта на підтвердження факту перешкоджання інспекційному відвідуванню; відповідач не намагався провести інспекційне відвідування;

- на момент винесення відповідачем оскаржуваної постанови, у відповідача була відсутня інформація про отримання позивачем вимоги про надання документів;

- позивач не був проінформований про інспекційне відвідування та про існування вимоги про надання документів;

- позивач також не отримував від відповідача ні повідомлення про розгляд акту про неможливість проведення інспекційного відвідування від 12.11.2019 року, ні оскаржувану постанову;

- висновки акту про неможливість проведення інспекційного відвідування не є остаточними та є лише носієм доказової інформації; разом з тим, зафіксовані у акті факти можуть бути підтвердженні або спростовані судом у разі спору про законність рішень суб'єкта владних повноважень.

Ухвалою суду від 03.08.2020 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити у задоволенні позовну з наступних підстав:

- підставою для проведення інспекційного відвідування позивача стала інформація, викладена в листі Виконавчого комітету Нікопольської міської ради від 02.08.2019 року № 3779/19;

- відповідачем видано наказ від 07.11.2019 року № 849-І та направлення від 07.11.2019 року № 513-Н на проведення у період з 12.11.2019 року по 25.11.2019 року інспекційного відвідування;

- відповідачем телефоном повідомлено позивача про проведення інспекційного відвідування, а тому твердження позивача про не повідомлення про інспекційне відвідування є необґрунтованим;

- під час інспекційного відвідування позивачем документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування, надано не було;

- відповідачем складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 12.11.2019 року № ДН-3610/269/НП та вимогу про надання документів від 12.11.2019 року №ДН-3610/269/НП, а інспекційне відвідування зупинено до 08 год. 30 хв. 18.11.2019 року;

- акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 12.11.2019 року № ДН-3610/269/НП та вимогу про надання документів від 12.11.2019 року №ДН-3610/269/НП, направлено позивачу поштою рекомендованим листом. Відтак, відповідач вжив всіх залежних від нього заходів для належного направлення на адресу позивача акту про неможливість проведення інспекційного відвідування та вимоги про надання документів. Фактичне отримання / не отримання поштового відправлення адресатом з причин, які не залежать від відправника, не може свідчити про протиправність оскаржуваної постанови. Відправник не може відповідати за доставку кореспонденції;

- 18.11.2019 року після поновлення інспекційного відвідування позивачем документи, витребувані відповідачем, не надано;

- у зв'язку із створенням позивачем перешкод у діяльності інспектора праці складено Акт від 18.11.2019 року № ДН3610/269/2НП, який направлено позивачу 19.11.2019 року цінним листом;

- на підставі акта від 18.11.2019 року № ДН3610/269/2НП відповідачем винесено оскаржувану постанову;

- розмір штрафу оскаржуваній постанові визначено відповідно до абз. 7 частини 2 статті 265 КЗпП України;

- на виконання вимог Порядку № 509 відповідач 26.11.2019 року направив на адресу позивача лист від 26.11.2019 року № 9422-16/04 щодо отримання копії актів про неможливість проведення інспекційного відвідування від 12.11.2019 року та від 18.11.2019 року;

- відповідач також вважає безпідставними вимоги позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 26000 грн., оскільки сума витрат на правничу допомогу є навищеною, а гонорар адвоката не є розумним.

Ухвалою суду від 14.09.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти позову з підстав, які викладені у відзиві на позовну заяву.

Суд, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

Відповідачем 07.11.2019 року винесено наказ № 849-І «Про призначення інспекційного відвідування», яким наказано працівникам відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 провести інспекційне відвідування позивача зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю у позивача, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 , адреса здійснення підприємницької діяльності: АДРЕСА_3 , «Перша пекарня».

Наказ винесено на підставі листа Виконавчого комітету Нікопольської міської ради від 02.08.2019 року № 3779/19, копія якого міститься у матеріалах справи.

Відповідачем складено направлення на проведення інспекційного відвідування від 07.11.2019 року № 513-Н на проведення у період з 12.11.2019 року по 25.11.2019 року інспекційного відвідування позивача.

У відповідності до вимог пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 823 (далі - Порядок № 823, тут і далі в редакції станом на день виникнення спірних правовідносин), інспекційні відвідування проводяться з таких підстав, зокрема, рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

За вказаних обставин відповідач правомірно виніс наказ та видав направлення на проведення інспекційного відвідування.

Отже, доводи позивача по те, що у відповідача відсутнє право на проведення інспекційного відвідування є необгрунтваним та відхиляється судом.

Згідно пунктів 8 та 9 Порядку № 823, про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню. Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення. На вимогу об'єкта відвідування або уповноваженої ним посадової особи інспектор праці надає копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та вносить запис про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об'єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису.

Пунктом 14 Порядку № 823 визначено, що під час проведення інспекційного відвідування об'єкт відвідування має право:

1) перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення;

2) одержувати копію направлення на проведення інспекційного відвідування;

3) не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі:

відсутності службового посвідчення;

якщо на офіційному веб-сайті Держпраці не оприлюднено рішення Мінсоцполітики про затвердження форми акта інспекційного відвідування;

4) вимагати припинення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у разі перевищення визначеного пунктом 10 цього Порядку максимального строку здійснення такого заходу;

5) подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження до акта або припису;

6) вимагати від інспектора праці внесення запису про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об'єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису об'єктом відвідування або уповноваженою ним посадовою особою;

7) перед підписанням акта бути поінформованим про свої права та обов'язки;

8) вимагати від інспектора праці додержання вимог законодавства;

9) вимагати нерозголошення комерційної таємниці або конфіденційної інформації об'єкта відвідування;

10) оскаржувати в установленому законодавством порядку неправомірні дії інспектора праці;

11) отримувати консультативну допомогу від інспектора праці з метою запобігання порушенням під час проведення інспекційних відвідувань, невиїзних інспектувань;

12) фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки.

З аналізу пунктів 8, 9 та 14 Порядку № 823 судом встановлено, що у відповідача наявний обов'язок повідомлення про проведення інспекційного відвідування об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі; обов'язок пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення; обов'язок на вимогу об'єкта відвідування або уповноваженої ним посадової особи надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування. Вказаним обов'язкам відповідача кореспондує право об'єкта відвідування або уповноваженої ним посадової особи не допускати до проведення інспекційного відвідування.

Судом під час розгляду справи не встановлено факту повідомлення відповідачем позивача про проведення стосовно позивача інспекційного відвідування: відсутня розписка позивача в отриманні копії відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування, відсутні докази направлення та отримання позивачем копії наказу та направлення на проведення інспекційного відвідування; відсутня телефонограмма складена відповідачем про повідомлення позивача про час та місце інспекційного відвідування.

Згідно ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За вказаних обставин суд не може дійти до однозначного та беззаперечного висновку про те, що відповідач здійснив усі залежні від нього дії спрямовані на повідомлення позивача та проведення стосовно нього інспекційного відвідування, а також дотримання відповідачем прав позивачем, які передбачені пунктом 14 Порядку № 823.

В подальшому відповідач склав акт від 12.11.2019 року № ДН-3610/269/НП про неможливість проведення інспекційного відвідування, у якому вказав про те, що інспекційне відвідування неможливо провести, оскільки не надано інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування.

Відповідач також склав вимогу про надання документів від 12.11.2019 року №ДН-3610/269/НП, у якій зобов'язав позивача до 18.11.2019 року до 09-00 год. надати відповідачу для проведення інспекційного відвідування наступні документи: установчі документи; книги реєстрації розпоряджень, розпорядження (накази) з кадрових питань (з особового складу - прийом та звільнення за 2018 рік, січень - листопад 2019 року), книгу обліку руху трудових книжок і вкладишів до неї, трудові книжки найманих працівників, особисті медичні книжки найманих працівників, повідомлення ДФС та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу з відмітками про їх отримання за 2018 рік та січень - листопад 2019 року; штатні розписи за 2018 - 2019 роки, діючий штатний розклад (за наявності), графік роботи кіоску та графіки роботи найманих працівників, табелі обліку робочого часу, документи, які підтверджують нарахування і виплату заробітної плати та винагороди за виконані роботи за договорами ЦПХ за 2018 рік та січень - листопад 2019 року, трудові договори та договори ЦПХ, укладені з найманими працівниками за 2018 рік та січень - листопад 2019 року, акти виконаних робіт за договорами ЦПХ, звіт про суми нарахованої заробітної плат застрахованих осіб та суми ЄСВ за 2018 рік та січень - листопад 2019 року, інші документи, що підтверджують або спростовують факт ведення підприємницької діяльності у кіоску « ІНФОРМАЦІЯ_1 », АДРЕСА_1 іншими суб'єктами господарювання.

Відповідач направив на адресу позивача акт від 12.11.2019 року № ДН-3610/269/НП про неможливість проведення інспекційного відвідування та вимогу про надання документів від 12.11.2019 року №ДН-3610/269/НП, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 13.11.2019 року та фіскальним чеком відділення поштового зв'язку, копія яких міститься у матеріалах справи.

Згідно пункту 12 Порядку № 823 вимога інспектора праці про надання об'єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов'язковою для виконання.

Таким чином, позивач зобов'язаний виконати вимогу про надання документів від 12.11.2019 року №ДН-3610/269/НП у разі її одержання.

Відповідачем не надано суду доказів отримання позивачем вимоги про надання документів від 12.11.2019 року №ДН-3610/269/НП до 18.11.2019 року; відсутня також телефонограма про повідомлення позивача про вказану вище вимогу.

Матеріали справи не містяться доказів отримання позивачем вимоги відповідача про надання документів; вказані докази також були відсутні і у відповідача під час винесення оскаржуваної постанови.

Сам факт направлення позивачу вимоги про надання документів від 12.11.2019 року №ДН-3610/269/НП не є доказом того, що позивач про неї був обізнаний.

Суд також враховує той факт, що відповідач не здійснив усі залежні від нього дії спрямовані на повідомлення позивача та проведення стосовно нього інспекційного відвідування.

Суд приймає до уваги довод відповідача про те, що законодавство України не встановлює обов'язку для відповідача контролювати дії суб'єкта господарювання щодо отримання надісланого на його адресу поштового відправлення, однак вказує на те, що позивач може вчинити дії стосовно надання витребуваних документів, перелік яких вказано у вимозі про надання документів від 12.11.2019 року №ДН-3610/269/НП, лише після її отримання або повідомлення про її направлення (складання), що відповідачем зроблено не було.

В подальшому відповідач згідно наказу від 15.11.2019 року № 892-Іпо поновив інспекційне відвідування, видав направлення на проведення інспекційного відвідування від 15.11.2019 року №558-Н та склав акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 18.11.2019 року, у якому вказав про те, що інспекційне відвідування неможливо провести, оскільки не надано інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування.

Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 18.11.2019 року направлено позивачу засобами поштового зв'язку 19.11.2019 року, що підтверджується копією опису вкладення у ціннний лист та фіскальним чеком відділення поштового зв'язку, які містяться у матеріалах справи.

26.11.2019 року уповноваженою особою відповідача складено повідомлення про отримання документів, яке направлено позивачу 26.11.2019 року, що підтверджується копією списку згрупованих поштових відправлень та копією фіскального чеку відділення поштового зв'язку, які містяться у матеріалах справи.

18.12.2019 року уповноважена особа відповідача винесла постанову № ДН-3610/269/НП/СПТД-ФС/641 про накладення штрафу у розмірі 417 300 грн., яка обґрунтована тим, що позивач чинить перешкоди у проведенні інспекційного відвідування шляхом ненадання документів необхідних для проведення інспекційного відвідування, що підтверджується актом про неможливість проведення інспекційного відвідування від 12.11.2019 року.

У відповідності до вимог пункту 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року № 509 (далі Порядок № 509), штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи накладаються на підставі:

рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв'язку з невиконанням вимог припису;

акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників;

акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування;

акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку. Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб'єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п'ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника (пункт 3 Порядку № 509).

Відповідачем надано суду письмове повідомлення про дату отримання уповноваженою особою відповідача документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 Порядку №509.

Враховуючи те, судом під час розгляду справи встановлено, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів повідомлення позивача про проведення стосовно нього інспекційного відвідування; доказів вручення позивачу до моменту прийняття оскаржуваної постанови вимоги про надання документів від 12.11.2019 року №ДН-3610/269/НП, чим позбавив позивача права на відмову у допуску до проведення інспекційного відвідування, порушив права позивача надати документи та інформацію на вимогу інспектора, то відповідачем порушено процедуру проведення інспекційного відвідування.

Також суд під час розгляду справи враховує той факт, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що позивач здійснює підприємницьку діяльність у тимчасовій споруді (кіоск) « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка, на якій розташований вказаний кіоск, відповідно до листа Нікопольської міської ради № 1917/20 від 15.06.2020 року знаходиться в оренді у ФОП ОСОБА_2 з 2018 року; позивач не звертався до виконавчих органів Нікопольської міської ради для отримання документів по реєстрації об'єкта торгівлі за адресою: АДРЕСА_1 , павільйон торгівлі « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що також підтверджується листом Нікопольської міської ради № 1917/20 від 15.06.2020 року, копія якого міститься у матеріалах справи.

За вказаних обставин відповідач здійснив інспекційне відвідування об'єкта, до якого позивач не має жодного відношення.

На підставі викладеного, постанова Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН-3610/269/НП/СПТД-ФС/641 від 18.12.2019 року про накладення штрафу у розмірі 417 300 грн., є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Стосовно інших доводів сторін, які викладені у позовній заяві та відзиві на позовну заяву, то суд зазначає наступне.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Щодо розподілу судових витрат.

У відповідності до вимог статті 139 КАС України судові витрати у вигляді сплаченої суми судового збору у розмірі 4173 грн. підлягають стягненню на користь позивача з відповідача.

Стосовно витрат на правничу допомогу.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 КАС України).

Відповідно до положень частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судом встановлено, що 03.06.2020 року року між позивачем та адвокатським об'єднанням "Яремчук, Сафонінкова і партнери» був укладений договір про надання правничої допомоги № 03/06, у відповідності до умов якого адвокатське об'єднання зобов'язалось надати позивачу правову допомогу у справі стосовно скасування постанови ГУ Держпраці у Дніпропетровській області.

Вартість винагороди адвоката сторони визначили у розмірі 26000 грн.

У матеріалах справи міститься ордер адвокатського об'єднання "Яремчук, Сафонінкова і партнери» виданий адвокату Яремчук Л.В. на представлення інтересів позивача у суді.

Також позивачем надано копію свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю ДП № 3729 від 08.06.2018 року, яке видано ОСОБА_5 .

У матеріалах справи містяться акт виконаних робіт від 05.10.2020 року, з якого видано що адвокатське об'єдання надало позивачу наступні види послуг: складання договору, виписування ордеру - 30хв., надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань - 1,5 год, визначення способів захисту з аналізом судової практики та правових позицій - 3 год., складання адвокатського запиту до Нікопольської міської рали та його надсилання - 45 хв., складання адвокатського запиту до ГУ Держпраці у Дніпропетровській області та його надсилання - 45 хв., отримання витягу з ЄДРПОУ - 30 хв., підготовка позовної заяви - 2,5 год., підготовка позовної заяви для подачі її до суду, завіряння копій документів, доправлення позовної заяви до суду - 1 год., складання відповіді на відзив, надсилання його сторонам по справі - 1 год., представництво інтересів у суді - 1,5 год., загалом 13 год. з розрахунку 2000 грн./год., винагорода за виконанні послуги 26 000 грн.

У матеріалах справи містяться також копії двох квитанцій банківської установи на суму 26000 грн. стосовно оплати правничої допомоги.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти розміру витрат на правничу допомогу, оскільки вважає їх розмір необґрунтованим та завищеним.

Враховуючи критерії співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, приймаючи до уваги що дана справа є складною (за обсягом доказів), а також те, що витрати на оплату послуг адвоката мають бути дійсні, необхідні та обґрунтовані, приймаючи до уваги також і те, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання суб'єкта владних повноважень своєчасно вчиняти певні дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних чи юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, враховуючи принципи добросовісності, розумності та справедливості, то суд вважає за необхідне присудити позивачу витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката лише у розмірі 18000 гривень.

Керуючись ст. ст.241-246 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (49107, м. Дніпро, вул. Казакова, 3, код ЄДРПОУ 39788766) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН-3610/269/НП/СПТД-ФС/641 від 18.12.2019 року про накладення штрафу у розмірі 417 300 грн.

Стягнути з Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 сплачену суму судового збору 4173 грн. та витрати на оплату правничої допомоги адвоката у розмірі 18000 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 05 жовтня 2020 року.

Суддя (підпис) С.В. Златін

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Помічник судді Лісна А.М.

Рішення не набрало законної сили станом на 05.10.2020 року

Помічник судді Лісна А.М.

Попередній документ
91977972
Наступний документ
91977974
Інформація про рішення:
№ рішення: 91977973
№ справи: 160/6648/20
Дата рішення: 05.10.2020
Дата публікації: 06.10.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; організації господарської діяльності, з них; дозвільної системи у сфері господарської діяльності; ліцензування видів г.д.; нагляду у сфері г.д.; реалізації державної регуляторної політики у сфері г.д.; розроблення і застосування національних стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (21.09.2023)
Дата надходження: 18.06.2020
Предмет позову: визнання протиправною та скасування постанови
Розклад засідань:
31.08.2020 10:00 Дніпропетровський окружний адміністративний суд
14.09.2020 14:30 Дніпропетровський окружний адміністративний суд
05.10.2020 13:00 Дніпропетровський окружний адміністративний суд
20.01.2021 09:30 Третій апеляційний адміністративний суд
13.04.2021 09:30 Третій апеляційний адміністративний суд
21.04.2021 10:30 Третій апеляційний адміністративний суд
30.05.2023 00:00 Касаційний адміністративний суд
20.07.2023 09:30 Третій апеляційний адміністративний суд
21.09.2023 11:00 Третій апеляційний адміністративний суд