09 вересня 2020 року Справа № 804/14/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Тулянцевої І.В.,
розглянувши у місті Дніпрі в порядку загального позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТІСТ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
05 січня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТІСТ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просили:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 23.12.2014 року № 0004572201, №0004582201, №0004592201.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що у період з 16.10.2014 по 26.11.2014 Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено планову виїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 26.09.2011 року по 31.12.2013 року, за результатами якої складено акт від 03.12.2014 №3778/04-07-22-01/37837198 про допущення позивачем порушення пунктів 138.1, 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 та статей 185, 188, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.4 статті 200, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України. У зв'язку з чим прийнято податкові повідомлення-рішення від 23.12.2014 №0004572201, №0004582201 та №0004592201, якими збільшено грошові зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, з податку на додану вартість та зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. На думку позивача, вказані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки висновки акту ґрунтуються лише на доводах щодо неналежного оформлення товарно-транспортних накладних, а також податкової інформації у вигляді акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання - контрагента позивача. Позивач вважає, що первинними документами, складеними в процесі господарської діяльності, у повній мірі підтверджено правомірність формування бухгалтерського обліку по взаємовідносинам з контрагентами у спірний період, а також реальність господарських операцій та їх відображення в податковому обліку.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2015 року, позовні вимоги задоволено.
Постановою Верховного Суду від 24 вересня 2019 року у справі №804/14/15 (адміністративне провадження №К/9901/7300/18) касаційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - задоволено частково. Судові рішення скасовані, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.
На підставі протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 21.11.2019 року вказану справу розподілено судді Тулянцевій І.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 року адміністративну справу прийнято до провадження судді Тулянцевої І.В., ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 13 січня 2020 року об 11:00 год.
10 січня 2020 року від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому вказано, що в ході проведення перевірки не підтверджено фактичне здійснення господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ «Компанія Металозбут» та ТОВ «Українська нафтогазова компанія» з підстав відсутності у первинній транспортній документації інформації про вантажно-розвантажувальні операції, а також ненадання сертифікатів якості на поставлену контрагентами продукцію. Крім того, за даними АІС «Податковий блок» при співставленні податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів встановлена розбіжність по ТОВ «Українська нафтогазова компанія». Таким чином, вважає, що податкові повідомлення-рішення прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства та ґрунтуються на висновках, викладених в акті перевірки від 03.12.2014 року № 3778/04-07-22-01/37837198.
13 січня 2020 року на підставі клопотання позивача судове засідання було відкладено до 20.01.2020 року до 08:00 год.
Ухвалою суду від 20.01.2020 року клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі №804/14/15 - задоволено. Провадження в адміністративній справі №804/14/15 зупинено до повернення до Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративної справи №804/14/15 з Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 04.02.2020 виправлено описку в абзаці другому резолютивної частини постанови Верховного Суду від 24.09.2019: «Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2015 скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції».
19 лютого 2020 року адміністративна справа №804/14/15 з суду касаційної інстанції надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
На підставі ухвали суду від 24.02.2020 провадження у справі поновлено, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 25 березня 2020 року о 10:00 год.
Судове засідання 25.03.2020 було відкладено на 06.04.2020 на 09:00 год.
Ухвалою суду від 06.04.2020 провадження в адміністративній справі №804/14/15 зупинено до 13.05.2020.
13 травня 2020 року ухвалою суду провадження у справі було поновлено та призначено судове засідання на 13 травня 2020 року об 11 год. 30 хв.
Ухвалою суду від 13.05.2020 відповідача у справі замінено на його правонаступника - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області та відкладено розгляд справи на 27.05.2020 року на 16 год. 00 хв.
27 травня 2020 року ухвалою суду провадження у справі було зупинено до 24.06.2020 та судове засідання призначено на 24 червня 2020 року о 13 год. 00 хв.
На підставі ухвали суду від 24.06.2020 провадження в адміністративній справі було поновлено.
У судовому засіданні 24.06.2020 оголошена перерва до 10.08.2020 до 15:00 год.
Ухвалою суду від 10 серпня 2020 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті, подальший розгляд справи ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) учасників справи.
За приписами статті 193 КАС України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області у період з 16.10.2014 по 26.11.2014 було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТІСТ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 26.09.2011 по 31.12.2013.
За результатами перевірки складено акт №3778/04-07-22-01/37837198 від 03.12.2014, в якому зазначено про порушення позивачем:
1) п.138.1, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на момент вчинення правопорушення), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 2 084 100,17 грн., в тому числі:
- за 2012 рік - 995 467,59 грн.;
- за 2013 рік - 1 088 632,58 грн.
2) ст.185, ст.188, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.4 ст.200, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на момент вчинення правопорушення), в результаті чого:
завищено ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 23 декларації) на загальну суму 2 187 822,19 грн., в тому числі:
- по деклараціях з ПДВ на загальну суму 1 708 093,19 грн., в тому числі по періодам: січень 2013 року - 583 002,00 грн.; лютий 2013 року - 597 184,84 грн.; березень 2013 року - 282 547,00 грн.; травень 2013 року - 66 623,95 грн.; серпень 2013 року - 66 763,00 грн.; грудень 2013 року - 111 972,40 грн.;
- по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2013 року від 29.10.2014 року № 9062408427 на 479 729 грн.
занижено ПДВ, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет (рядок 25 декларації) на загальну суму 386 869,84 грн., в тому числі по періодам: червень 2013 року - 87 101,00 грн.; серпень 2013 року - 108 776,92 грн.; вересень 2013 року - 83 333,33 грн.; жовтень 2013 року - 107 658,59 грн.
На підставі висновків вказаного акту перевірки відповідачем 23.12.2014 прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
- № 0004572201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 2 605 125,21 грн., в т. ч. за основним платежем в розмірі 2 084 100,17 грн. та за штрафними санкціями - 521 025,04 грн.;
- № 0004582201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 580 304,76 грн., в т. ч. за основним платежем в розмірі 386 869,84 грн. та за штрафними санкціями - 193 434,92 грн.;
- № 0004592201, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 2 187 822,19 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 1 093 911,10 грн.
Вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України у відповідній редакції) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-XIV (надалі - Закон №996-XIV в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.
Так, пунктом 138.2 статті 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
За змістом підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Судом встановлено, що 26.10.2012 між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Металозбут» (постачальник) укладено договір поставки № 2610-2, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується передати (поставити) продукцію у визначений строк у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити її в порядку та на умовах, встановлених договором (а.с.245-247, т.1).
Найменування, кількість та асортимент продукції визначені у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору (п.2.1). Розрахунки за продукцію здійснюються покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на підставі виставленого рахунку (п.4.1). Базисні умови поставки продукції визначаються у відповідності до Міжнародних правил ІНКОТЕРМС-2000, які відображаються у специфікаціях (п.5.1). До продукції, що постачається, постачальник надає оригінали наступних документів: накладну (у випадку відвантаження автомобільним транспортом); рахунок-фактуру; сертифікат якості (копія, завірена печаткою постачальника) (п.5.6).
01.11.2012 та 24.12.2013 між сторонами договору поставки №2610-2 укладено додаткові угоди, яким визнались умови поставки товару та строк дії договору поставки №2610-2.
Між покупцем та постачальником підписано специфікації № 1 від 12.11.2012 (а.с.250, т.1), № 2 від 27.11.2012, № 3 від 22.01.2013, № 4 від 22.01.2013, № 5 від 14.02.2013, № 6 від 13.03.2013, № 7 від 26.03.2013, № 8 від 05.06.2013, № 9 від 05.07.2013, № 10 від 22.07.2013, № 11 від 11.09.2013, № 12 від 16.09.2013, № 13 від 20.09.2013, № 14 від 18.10.2013, № 15 від 31.10.2013, № 16 від 06.11.2013, № 17 від 22.11.2013, відповідно до яких ТОВ «Компанія Металозбут» поставило продукцію - труби по ГОСТ 8732-78 різного діаметру, марки сталі та ваги (а.с.1-16, т.2).
На адресу позивача ТОВ «Компанія Металозбут» були виставлені рахунки-фактури №СФ-2711-21 від 27.11.2012 (а.с.48, т.2), № СФ-1211-22 від 12.11.2012 (а.с.55, т.2), № СФ-0103-21 від 01.03.2013 (а.с.109, т.2), № СФ-2706-22 від 27.06.2013 (а.с.123, т.2), № СФ-1607-22 від 16.07.2013 (а.с.138, т.2), № СФ-1608-22 від 16.08.2013 (а.с.139, т.2), № СФ-1609-21 від 16.09.2013 (а.с.156, т.2), № СФ-2409-21 від 24.09.2013 (а.с.166, т.2), № СФ-2409-22 від 24.09.2013 (а.с.167, т.2), № СФ-0710-22 від 07.11.2013 (а.с.188, т.2), № СФ-1111-21 від 11.11.2013 (а.с.189, т.2), № СФ-1211-21 від 12.11.2013 (а.с.190, т.2), № СФ-2711-21 від 27.11.2013 (а.с.191, т.2).
Факт отримання/передачі товарів підтверджується видатковими накладними № РН-201116 від 20.11.2012 (а.с.18, т.2), № РН-201117 від 20.11.2012 (а.с.20, т.2), № РН-211117 від 21.11.2012 (а.с.24, т.2), № РН-211118 від 21.11.2012 (а.с.27, т.2), № РН-221118 від 22.11.2012 (а.с.30, т.2), № РН-221119 від 22.11.2012 (а.с.33, т.2), № РН-231117 від 23.11.2012 (а.с.36, т.2), № РН-261116 від 26.11.2012 (а.с.39, т.2), № РН-291116 від 29.11.2012 (а.с.44, т.2), № РН-291117 від 29.11.2012 (а.с.47, т.2), № РН-301116 від 30.11.2012 (а.с.52, т.2), № РН-031216 від 03.12.2012 (а.с.57, т.2), № РН-201216 від 20.12.2012 (а.с.61, т.2), № РН-201217 від 20.12.2012 (а.с.64, т.2), № РН-211217 від 21.12.2012 (а.с.67, т.2), № РН-211218 від 21.12.2012 (а.с.70, т.2), № РН-290118 від 29.01.2013 (а.с.76, т.2), № РН-130217 від 13.02.2013 (а.с.80, т.2), № РН-200216 від 20.02.2013 (а.с.83, т.2), № РН-200217 від 20.02.2013 (а.с.87, т.2), № РН-200218 від 20.02.2013 (а.с.90, т.2), № РН-210216 від 21.02.2013 (а.с.93, т.2), № РН-210217 від 21.02.2013 (а.с.96, т.2), № РН-220216 від 22.02.2013 (а.с.99, т.2), № РН-040317 від 04.03.2013 (а.с.103, т.2), № РН-040318 від 04.03.2013 (а.с.106, т.2), № РН-040416 від 04.04.2013 (а.с.111, т.2), № РН-180418 від 18.04.2013 (а.с.115, т.2), № РН-180419 від 18.04.2013 (а.с.118, т.2), № РН-040716 від 04.07.2013 (а.с.125, т.2), № РН-040717 від 04.07.2013 (а.с.130, т.2), № РН-100716 від 10.07.2013 (а.с.134, т.2), № РН-060816 від 06.08.2013 (а.с.140, т.2), № РН-160816 від 16.08.2013 (а.с.144, т.2), № РН-160817 від 16.08.2013 (а.с.147, т.2), № РН-160818 від 16.08.2013 (а.с.152, т.2), № РН-260916 від 26.09.2013 (а.с.157, т.2), № РН-260917 від 26.09.2013 (а.с.160, т.2), № РН-011016 від 01.10.2013 (а.с.169, т.2), № РН-011017 від 01.10.2013 (а.с.172, т.2), № РН-011018 від 01.10.2013 (а.с.173, т.2), № РН-021016 від 02.10.2013 (а.с.177, т.2), № РН-040916 від 04.10.2013 (а.с.180, т.2), № РН-221016 від 22.10.2013 (а.с.184, т.2), № РН-081117 від 08.11.2013 (а.с.192, т.2), № РН-111116 від 11.11.2013 (а.с.196, т.2), № РН-111117 від 11.11.2013 (а.с.199, т.2), № РН-131116 від 13.11.2013 (а.с.202, т.2), № РН-291117 від 29.11.2012 (а.с.205, т.2).
Також, позивачем до суду надані сертифікати якості № 2908/5 від 20.11.2012 (а.с.19, т.2), № 2909/5 від 20.11.2012 (а.с.22, т.2), № 2928/5 від 21.11.2012 (а.с.25, т.2), № 2927/5 від 21.11.2012 (а.с.2 8, т.2), № 2938/5 від 22.11.2012 (а.с.31, т.2), № 2937/5 від 22.11.2012 (а.с.34, т.2), № 2936/5 від 22.11.2012 (а.с.37, т.2), № 2960/5 від 25.11.2012 (а.с.40, т.2), № 2946/5 від 23.11.2012 (а.с.41, т.2), № 2936/5 від 22.11.2012 (а.с.42, т.2), № 3006/5 від 29.11.2012 (а.с.45, т.2), № 3006/5 від 29.11.2012 (а.с.49, т.2), № 2717/5 від 30.10.2012 (а.с.50, т.2), № 3007/5 від 29.11.2012 (а.с.53, т.2), № 3025/5 від 30.11.2012 (а.с.58, т.2), № 3044/5 від 03.12.2012 (а.с.59, т.2), № 3206/5 від 20.12.2012 (а.с.62, т.2), № 3219/5 від 20.12.2012 (а.с.65, т.2), № 3220/5 від 21.12.2012 (а.с.68, т.2), № 3025/5 від 30.11.2012 (а.с.71, т.2), № 3007/5 від 29.11.2012 (а.с.72, т.2), № 3221/5 від 21.12.2012 (а.с.73, т.2), № 167/5 від 23.01.2013 (а.с.77, т.2), № 224/5 від 28.01.2013 (а.с.81, т.2), № 187/5 від 26.01.2013 (а.с.85, т.2), № 431/5 від 18.02.2013 (а.с.88, т.2), № 269/5 від 05.02.2013 (а.с.91, 94, т.2), № 432/5 від 18.02.2013 (а.с.97, т.2), № 430/5 від 18.02.2013 (а.с.100, т.2), № 551/5 від 27.02.2013 (а.с.104, т.2), № 551/5 від 27.02.2013 (а.с.107, т.2), № 835/5 від 01.04.2013 (а.с.112, т.2), № 838/5 від 01.04.2013 (а.с.113, т.2), № 952/5 від 16.04.2013 (а.с.116, т.2), № 835/5 від 01.04.2013 (а.с.119, т.2), № 838/5 від 01.04.2013 (а.с.120, т.2), № 1505/5 від 21.06.2013 (а.с.126, т.2), № 1467/5 від 17.06.2013 (а.с.127, т.2), № 1551/5 від 26.06.2013 (а.с.128, т.2), № 1552/5 від 26.06.2013 (а.с.132, т.2), № 1592/5 від 30.06.2013 (а.с.135, т.2), № 1966/5 від 17.07.2013 (а.с.141, т.2), № 1592/5 від 30.06.2013 (а.с.142, т.2), № 1956/5 від 13.08.2013 (а.с.145, т.2), № 1897/5 від 05.08.2013 (а.с.148, т.2), № 1960/5 від 13.08.2013 (а.с.149, т.2), № 2936/5 від 22.11.2012 (а.с.150, т.2), № 1960/5 від 13.08.2013 (а.с.153, т.2), № 2276/5 від 26.09.2013 (а.с.158, т.2), № 2216/5 від 19.09.2013 (а.с.161, т.2), № 2248/5 від 23.09.2013 (а.с.162, т.2), № 2252/5 від 24.09.2013 (а.с.163, т.2), № 2294/5 від 27.09.2013 (а.с.170, т.2), № 2294/5 від 27.09.2013 (а.с.174, т.2), № 2295/5 від 27.09.2013 (а.с.175, т.2), № 2278/5 від 26.09.2013 (а.с.178, т.2), № 1570/5 від 28.06.2013 (а.с.181, т.2), № 1585/5 від 30.06.2013 (а.с.182, т.2), № 2295/5 від 27.09.2013 (а.с.185, т.2), № 1621/3 (а.с.193, т.2), № 719/5 від 19.03.2013 (а.с.194, т.2), № 2620/5 від 11.11.2013 (а.с.197, т.2), № 2619/5 від 11.11.2013 (а.с.200, т.2), № 2285/2 (а.с.203, т.2), № 3006/5 від 29.11.2012 (а.с.206, т.2), № 2717/5 від 30.10.2012 (а.с.207, т.2).
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Компанія Металозбут» не є виробником сталевих труб (безшовних горячодеформованих труб) (напівфабрикати). При цьому, згідно сертифікатів якості, виробником цих труб (напівфабрикатів) є ВАТ Інтерпайп Нижньодніповський трубопрокатний завод», зі складів якого позивач транспортував труби, що доводиться товарно-транспортними накладними, які є в матеріалів справи.
Так, транспортування товару здійснювалось за рахунок покупця на підставі товарно-транспортних накладних: № 2011/2 від 20.11.2012 (а.с.20, т.2), № 2011/1 від 20.11.2012 (а.с.23, т.2), № 2111/2 від 21.11.2012 (а.с.26, т.2), № 2111/3 від 21.11.2012 (а.с.29, т.2), №2211/2 від 22.11.2012 (а.с.32, т.2), № 2211/1 від 22.11.2012 (а.с.35, т.2), № 2311/1 від 23.11.2012 (а.с.38, т.2), № 2611/2 від 26.11.2012 (а.с.43, т.2), № 2911/2 від 29.11.2012 (а.с.46, 51, т.2), № 2911/2 від 29.11.2012 року, № 3011/ від 30.11.2012 (а.с.54, т.2), № 0312/1 від 03.12.2012 (а.с.60, т.2), № 2012/1 від 20.12.2012 (а.с.63, т.2), № 2012/2 від 20.12.2012 (а.с.66, т.2), № 2112/1 від 21.12.2012 (а.с.69, т.2), № 2901/1 від 29.01.2013 (а.с.78, т.2), № 1302/2 від 13.02.2013 (а.с.82, т.2), № 2002/1 від 20.02.2013 (а.с.86, т.2), № 2002/2 від 20.02.2013 (а.с.89, 92, т.2), № 2102/1 від 21.02.2013 (а.с.95,98, т.2), № 2202/1 від 22.02.2013 (а.с.101, т.2), №0403/2 від 04.03.2013 (а.с.105, 108, т.2), № 0404/1 від 04.04.2013 (а.с.114, т.2), № 1804/1 від 18.04.2013 (а.с.117, т.2), № 1804/3 від 18.04.2013 (а.с.121, т.2), № 0407/1 від 04.07.2013 (а.с.129, т.2), № 0407/2 від 04.07.2013 (а.с.133, т.2), № 1007/1 від 10.07.2013 (а.с.136, т.2), №0608/1 від 06.08.2013 (а.с.143, т.2), № 1608-1 від 16.08.2013 (а.с.146, т.2), № 1608-2 від 16.08.2013 (а.с.151, т.2), № 1608-3 від 16.08.2013 (а.с.154, т.2), № 2609/1 від 26.09.2013 (а.с.159, т.2), № 2609/2 від 26.09.2013 (а.с.164, т.2), № 0110/2 від 01.10.2013 (а.с.171, т.2), №0110/1 від 01.10.2013 (а.с.176, т.2), № 0210/1 від 02.10.2013 (а.с.179, т.2), № 0410/1 від 04.10.2013 (а.с.183, т.2), № 2210/1 від 22.10.2013 (а.с.186, т.2), № 0811/1 від 08.11.2013 (а.с.195, т.2), № 1111/1 від 11.11.2013 (а.с.198, т.2), № 1111/2 від 11.11.2013 (а.с.201, т.2), №1311/1 від 13.11.2013 (а.с.204, т.2), № 2911/2 від 29.11.2012 (а.с.208, т.2), відповідно до яких транспортування труб здійснювалось автотранспортними засобами ТОВ «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТІСТ», що передбачено договором поставки, замовником транспортування вказано ТОВ «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТІСТ», вантажоодержувачем - ТОВ «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТІСТ», вантажовідправник - ТОВ «Компанія Металозбут», місце навантаження вказано м. Дніпропетровськ, вулиця Гаванська, 15-Б, вулиця Каштанова 1, що є адресою безпосереднього виробника труб ПАТ «Інтерпайп Нижньодніповський трубопрокатний завод».
Позивачем до суду був наданий договір №МК-111013/1-3 про надання транспортно-експедиційних послуг по автоперевезенню вантажів від 11 жовтня 2013 року, який укладений між TOB «МК Прайм» (Експедитор) та ТОВ «Нікопольський завод сталевих груб «ЮТІСТ» (Клієнт), відповідно до умов якого Клієнт доручає, а Експедитор бере на себе зобов'язання організувати транспортно-експедиційне обслуговування Клієнта, а також надання Клієнтові інших послуг, пов'язаних з міжнародними та внутрішніми перевезеннями вантажів транспортом за плату і за рахунок Клієнта, відповідно до умов, погоджених сторонами в Заявках. Експедитор має право для виконання доручення Клієнта укладати угоди з третіми особами (перевізниками, організаціями з перевалки, перевезення вантажів) від свого імені та за рахунок клієнта.
Відповідно до договору №080612 від 08.06.2012 на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні, який укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Експедитор) та позивачем (Клієнт), Експедитор зобов'язується за плату і за рахунок Замовника виконати або організувати виконання визначених цим договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів (транспортно-експедиторське обслуговування - ТЕО).
Відповідно до договору №230512 від 23.05.2012 на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні, який укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Експедитор) та позивачем (Клієнт), Експедитор зобов'язується за плату і за рахунок Замовника виконати або організувати виконання визначених цим договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів (транспортно-експедиторське обслуговування - ТЕО).
Таким чином, організацією перевезенням вантажів від TOB «Компанія Металозбут» (м. Дніпро) до ТОВ «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТІСТ» (м. Нікополь) займались TOB «МК Прайм», фізичні особи-підприємці ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Надання послуг за вищевказаними договорами експедирування №МК-111013/1-3 від 11.10.2013, №080612 від 08.06.2012 та №230512 від 23.05.2012 підтверджується:
- актами здачі-приймання робіт (надання послуг) № 0104 від 20.11.2012; № 0105 від 21.11.2012; № 0106 від 22.11.2012; № 0107 від 26.11.2012; № 0108 від 26.11.2012; № 0110 від 29.11.2012; № 0113 від 30.11.2012; № 0117 від 03.12.2012; № 0131 від 21.12.2012; № 0014 від 29.01.2013; № 0056 від 13.02.2013; № 0026 від 20.02.2013; № 0063 від 20.02.2013; № 0027 від 21.02.2013; № 0069 від 22.02.2013; № 0061 від 03.04.2013; № 0081 від 18.04.2013; № 0158 від 04.07.2013; № 0366 від 06.08.2013; № 0179 від 16.08.2013; № 0203 від 26.09.2013; № 0208 від 01.10.2013; № 0547 від 02.10.2013; № 0567 від 04.10.2013; №161 від 08.11.2013; №164 від 11.11.2013; №163 від 11.11.2013; №165 від 13.11.2013;
- рахунками, виставленими Експедиторами на адресу ТОВ «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТІСТ»;
- банківськими виписками, якими підтверджується оплата за отримані послуги від ТОВ «МК Прайм», ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 .
При цьому, номери транспортних засобів, які зазначені в актах здачі-приймання робіт (надання послуг), співпадають з номерами транспортних засобів, зазначених в товарно-транспортних накладних.
Оплата на користь ТОВ «Компанія Металозбут» за поставлений товар підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку (а.с.209-238, т.2), а також журналами-ордерами № 6 за відповідні місяці придбання товару та його оприбуткування.
На виконання умов Договору поставки з ТОВ «Компанія Металозбут» № 2610-2 від 26.10.2012 постачальником були виписані наступні податкові накладні: № 192 від 19.11.2012 (а.с.240, т.2), № 201 від 20.11.2012 (а.с.241, т.2), № 223 від 22.11.2012 (а.с.242, т.2), № 301 від 30.11.2012 (а.с.243, т.2), № 215 від 21.11.2012 (а.с.244, т.2), № 302 від 30.11.2012 (а.с.245, т.2), № 112 від 11.12.2012 (а.с.246, т.2), № 214 від 21.12.2012 (а.с.247, т.2), розрахунок №212 від 21.12.2012 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №212 від 11.12.2012 (а.с.248, т.2), № 232 від 23.01.2013 (а.с.249, т.2), № 291 від 29.01.2013 (а.с.250, т.2), № 124 від 12.02.2013 (а.с.1, т.3), № 125 від 12.02.2013 (а.с.2, т.3), № 45 від 04.04.2013 (а.с.3, т.3), № 183 від 18.04.2013 (а.с.4, т.3), розрахунок №44 від 04.04.2013 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №124 від 12.02.2013 (а.с.5, т.3), № 31 від 03.12.2012 (а.с.6, т.3), № 26 від 02.07.2013 (а.с.7, т.3), № 101 від 10.07.2013 (а.с.8, т.3), № 21 від 02.08.2013 (а.с.9, т.3), № 162 від 16.08.2013 (а.с.10, т.3), № 163 від 16.08.2013 (а.с.11, т.3), № 164 від 16.08.2013 (а.с.12, т.3), розрахунок №272 від 27.08.2013 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №21 від 02.08.2013 (а.с.13, т.3), № 244 від 24.09.2013 (а.с.14, т.3), № 1 від 01.10.2013 (а.с.15, т.3), № 21 від 02.10.2013 (а.с.16, т.3), № 41 від 04.10.2013 (а.с.17, т.3), № 221 від 22.10.2013 (а.с.18, т.3), № 72 від 07.11.2013 (а.с.19, т.3), № 82 від 08.11.2013 (а.с.20, т.3), № 112 від 11.11.2013 (а.с.21, т.3), № 131 від 13.11.2013 (а.с.22, т.3).
Як вбачається з акту перевірки та письмових заперечень відповідача, висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства в частині завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування та заниження зобов'язань з податку на додану вартість, ґрунтуються на тому, що за результатами дослідження первинних документів щодо транспортування придбаних товарів (наданих товарно-транспортних накладних та подорожніх листів) виявлено недоліки в їх заповненні (дефектність), а саме встановлено податковим органом відсутність інформації в певних графах (не вказано номер подорожнього листа, не зазначено вид перевезень, відомості про доручення, не розшифровано підписи осіб, не заповнена інформація про вантажно-розвантажувальні операції, а саме інформація щодо навантаження та розвантаження в графах: 15, 16-17, 18-20, 21-22, 23, 24-47 тощо).
Окрім того, в акті перевірки зазначено про виявлені неточності в кількості придбаної продукції та кількості сертифікованої продукції згідно наданих до перевірки сертифікатів.
Також, податковим органом, як одну з підстав не підтвердження здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Компанія «Металозбут», зазначено про наявність інформації про господарську діяльність вказаного контрагента (неодноразова зміна виду діяльності, адреси, посадових осіб), що ставлять під сумнів реальність здійснення господарських операцій з постачання труб з пункту навантаження м. Дніпропетровськ. Внаслідок дефектності наданих до перевірки товарно-транспортних накладних, на думку відповідача, не виявлено фактичного відвантаження товару, його реальне транспортування, оскільки не надані належним чином складені первинні документи, на підставі яких відбувався рух товарів від продавця (постачальника) до покупця та які підтверджують реальність здійснення господарської операції.
Аналогічні порушення викладені в частині акту перевірки, яка стосується правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість.
Досліджуючи надані позивачем докази, які стосуються взаємовідносин з ТОВ «Компанія Металозбут», суд зазначає, що позивачем надано первинні бухгалтерські документи, а також інші документи, якими оформлені дані операції, які підтверджують факт здійснення господарських операцій з придбання товарів (труб).
Так, у товарно-транспортних накладних містяться обов'язкові реквізити, зокрема: дата складання, назви підприємств (вантажовідправника, вантажоодержувача), місце навантаження, відомості про автотранспорт, яким здійснюється перевезення, дані про водія, про товар, його кількість, підписи осіб та печатки підприємств, тобто відомості, на підставі яких можливо ідентифікувати особу, яка здійснює відвантаження, вантажоодержувача, кількість товару та його вид, тощо.
Щодо відсутності у товарно-транспортних накладних заповнених граф, на яку посилається відповідач як на підставу для визнання господарських операцій такими, що не підтверджені первинними документами, суд зазначає, що у розділі 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14 жовтня 1997 року (далі - Правила №363), визначено, що товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу; товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
За змістом приписів 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 Правил №363, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без
якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.
При цьому, Правилами №363 не встановлюються правила податкового обліку, а лише встановлюються права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). Документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортні накладні, не є документами первинного бухгалтерського обліку.
Відсутність та/або дефектність документів на транспортне перевезення, обумовленого договорами, не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій, тим більше, що товарно-транспортна накладна є обов'язковою саме для підтвердження відомостей про господарську операцію з перевезення товару, в той час, як законодавчі норми не ставлять в залежність відсутність транспортних документів на перевезення вантажу (товару) або допущення недоліків при їх оформленні з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість.
Товарно-транспортні накладні є доказом факту перевезення (переміщення) товару, натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього має підтверджуватись видатковою накладною. Наявність транспортних документів на перевезення товарно-матеріальних цінностей за наслідками формування бази оподаткування податком на прибуток та на додану вартість не є визначальними при оподаткуванні операцій за договором поставки, вони є обов'язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постановах від 12.06.2018 у справі №826/11879/13-а, від 11.09.2018 у справі №804/4787/16 та від 24.05.2019 у справі №816/1371/16.
Відсутність у товарно-транспортних накладних відомостей про вантажно-розвантажувальні операції, на думку суду, не позбавляють вказаних документів юридичної значимості, в частині встановлення факту транспортування товару від продавця до покупця.
Окрім того, податковим органом встановлено лише неналежне заповнення товарно-транспортних накладних, що не може свідчити взагалі про відсутність транспортування товарів зазначених в них.
Крім того, суд вважає, що позивач не може нести відповідальність за дії контрагентів при відсутності власної вини, інакше порушуються основні конституційні засади: дотримання принципу справедливості як невід'ємного елементу верховенства права (стаття 8 Конституції України), індивідуальний характер відповідальності, тобто, що відповідати має саме той, хто припустився порушення (стаття 61 Конституції України), забезпечення доведеності вини (стаття 129 Конституції України).
Податкове законодавство України не ставить право платника податку на формування показників податкової звідності, у тому числі і податкового кредиту з податку на додану вартість, в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, тощо. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, не подав податкову звітність або припустився інших порушень при здійсненні господарської діяльності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств з урахуванням таких операцій, а також податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Перевіряючи добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті; взаємозв'язок між отриманими товарами (послугами) та використанням їх у господарській діяльності, а також реальність усіх даних, наведених у документах, складеними за наслідками господарських відносин, суд виходить з того, що статутом товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТІСТ» визначено серед основних видів діяльності такі види, як виробництво труб, порожнистих профілів і фітингів зі сталі; виробництво інших кольорових металів; виробництво інших виробів із пластмас; оптова торгівля відходами та брухтом тощо.
Прийняття матеріально-відповідальною особою ТОВ «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТІСТ» труби (напівфабрикатів) на склад заготівки ТВЦ від «Компанія «Металозбут» підтверджується прибутковими ордерами на кожну поставку, а саме: №424 від 21.11.2012; №423 від 21.11.2012; №422 від 20.11.2012; №421 від 20.11.2012; №426 від 22.11.2012; №425 від 22.11.2012; №427 від 23.11.2012; №420 від 26.11.2012; №444 від 29.11.2012; №445 від 29.11.2012; №443 від 30.11.2012 року; №472 від 03.12.2012; №473 від 20.12.2012; №474 від 20.12.2012; №475 від 21.12.2012; №476 від 21.12.2012; №20 від 29.01.2013; №57 від 13.02.2013; №43 від 20.02.2013; №58 від 22.02.2013; №40 від 20.02.2013; №41 від 20.02.2013; №42 від 21.02.2013; №44 від 21.02.2013; №61 від 04.03.2013; №105 від 18.04.2013; №106 від 18.04.2013; №104 від 04.04.2013; №186 від 04.07.2013; №185 від 04.07.2013; №187 від 10.07.2013; №223 від 06.08.2013; №227 від 16.08.2013; №243 від 26.09.2013; №244 від 26.09.2013; №259 від 01.10.2013; №261 від 01.10.2013; №260 від 01.10.2013; №276 від 22.10.2013; №262 від 02.10.2013; №263 від 04.10.2013; №301 від 11.11.2013; №298 від 11.11.2013; №300 від 08.11.2013; №299 від 13.11.2013.
Об'єм труби (напівфабрикатів), зазначений в прибуткових ордерах, співпадає з об'ємом придбаної труби (напівфабрикатів), який зазначений у видаткових накладних та/або товарно-транспортних накладних.
Прийняття на склад підприємства та використання напівфабрикатів у виробництві також підтверджується звітами руху придбаних напівфабрикатів по складу заготівки ТОВ «НЗСТ «ЮТІСТ» за період, що перевірявся.
Зазначений у вказаних звітах об'єм за стовбцем «надходження» напівфабрикатів співпадає з об'ємом, який вказаний у видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, прибуткових ордерах за конкретний місяць.
Отже, придбані труби по ГОСТ 8732-78 різного діаметру були використані позивачем у подальшому виробництві труб та їх удосконалення.
Таким чином, висновки податкового органу про не підтвердження факту господарських операцій між позивачем та ТОВ «Компанія «Металозбут» є необґрунтованими та такими, що суперечать встановленим в ході судового розгляду обставинам справи.
Щодо взаємовідносин позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська нафто-газова компанія» судом встановлено, що 26.11.2012 між позивачем (покупець) та ТОВ «Українська нафто-газова компанія» (постачальник) (ліцензія на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за нерегульованим тарифом серії АГ № 507498) укладено договір купівлі-продажу природного газу № 01-166 (а.с.23-25, т.3), за умовами якого постачальник зобов'язується передати покупцю природний газ у 2012 і 2013 році в об'ємах до 7 000 000 м.куб., а покупець прийняти та оплатити газ на умовах даного договору (п.1.1, п.2.1). Об'єм природного газу визначається та узгоджується на кожен місяць шляхом подання заявок постачальнику (п.2.5). Приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві в відповідному місяці, оформлюється щомісячними актами приймання-передачі природного газу (п.3.5).
На підтвердження факту виконання умов вказаного договору позивачем надано акт передачі-приймання природного газу №1 від 31.12.2012 (а.с.36, т.3), відповідно до якого позивачем у грудні 2012 року отримано 624,878 тис. м. куб. газу на загальну суму 2 646 368,03 грн.; акт прийому-передачі природного газу № 1 від 31.12.2012 (а.с.37-38, т.3), про постачання у грудні 2012 року 624 878 м. куб. газу; акт передачі-приймання природного газу № 2 від 31.01.2013 (а.с.39, т.3), відповідно до якого позивачем у січні 2013 року отримано 446,305 тис. куб. м. газу на загальну суму 1 890 108,60 грн.; акт прийому-передачі № 2 від 31.01.2013 (а.с.40-41, т.3) про постачання у січні 2013 року 446 305 м. куб. природного газу; акт передачі-приймання природного газу № 3 від 28.02.2013 (а.с.42, т.3), відповідно до якого у лютому 2013 року отримано 53,700 тис. м. куб. газу на загальну суму 229 569,01 грн.; акт прийому-передачі природного газу № 3 від 28.02.2013 (а.с.43-44, т.3) про постачання в лютому 2013 року 53 700 м. куб. природного газу.
Постачальником були складені податкові накладні № 247 від 12.12.2012 (а.с.65, т.3), № 298 від 17.12.2012 (а.с.66, т.3), № 646 від 27.12.2012 (а.с.67, т.3), № 711 від 28.12.2012 (а.с.68, т.3), № 839 від 31.12.2012 (а.с.69, т.3), № 346 від 23.01.2013 (а.с.70, т.3), № 378 від 24.01.2013 (а.с.71, т.3), № 723 від 31.01.2013 (а.с.72, т.3), № 608 від 28.02.2013 (а.с.73, т.3).
Оплата за отриманий природний газ підтверджується виписками з банківських рахунків (а.с.45-63, т.3), актами звіряння розрахунків (а.с.74-77, т.3).
Відповідно до умов договору №18-п/12/01-180 на транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 04.12.2012 (а.с.79-85, т.3), укладеного між Дочірньою компанією «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі - газотранспортне підприємство) в особі начальника Криворізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії УМГ «Харківтрансгаз» ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» та позивачем (замовник), Газотранспортне підприємство зобов'язується надати Замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу Замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій (далі - ГРС), а Замовник зобов'язується внести плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в розмірі, у строки та порядку, передбачені умовами Договору (п.1.1).
На підтвердження реальності вказаного договору позивачем надано рахунки, акти про виконання робіт з транспортування природного газу по магістральних газопроводах, банківські виписки за особовим рахунком (а.с.89-98, т.3).
Крім того, позивачем до суду надано договір №1080 від 06.11.2012 (а.с.107-110, т.3), укладений між «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» (основний споживач) та позивачем (субспоживач), відповідно до умов якого основний споживач за заявкою субспоживача, протягом обумовленого в договорі періоду, за плату надає послуги з надання власних газопроводів для забезпечення субспоживача природним газом на виробничі потреби.
На підтвердження факту виконання умов вказаного договору позивачем до суду надані акти виконаних робіт №8104171 від 31.12.2012, №8104007 від 31.01.2013, №8104023 від 28.02.2013; рахунки №8104171 від 31.12.2012, №8104007 від 31.01.2013, №8104023 від 28.02.2013.
Вказані акти виконаних робіт є невід'ємними частинами договору, в яких зазначений об'єм отриманого позивачем газу через газопровід ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ», співпадає з об'ємом, який зазначений у актах прийому-передачі природного газу, що складені між ТОВ «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТІСТ» та ТОВ «Українська Нафто-газова компанія»).
Також, позивачем долучено акти про виконання робіт з транспортування природного газу по магістральним газопроводах, укладені між ТОВ «Нікопольський завод сталевих груб «ЮТІСТ» та ПАТ «Укртрансгаз».
Як було зазначено позивачем у додаткових поясненнях (а.с.137-138, т.3), ТОВ «НЗСТ« ЮТІСТ» є виробником трубної продукції, призначеної для широкого промислового споживання, яка використовується для виготовлення трубопроводів, металевих конструкцій, виробництва котлів, підшипників тощо, а використання позивачем придбаного природного газу було здійснено для задоволення власних виробничих потреб, діяльність позивача пов'язана з металургією та плавкою металу, що відбувається за допомогою природного газу.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що господарські взаємовідносини з ТОВ «Українська нафто-газова компанія» було правомірно відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності.
Як вбачається з акту перевірки, єдиною підставою для не підтвердження реального здійснення господарських операцій по постачанню природного газу є отримання податкової інформації у вигляді акту Основ'янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 12.08.2014 року № 1137/20-38-23-01-04/37764888 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Українська нафто-газова компанія» (податковий номер 37764888) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.10.2012 року по 16.01.2014 року».
Суд звертає увагу, що відповідно до акту перевірки відповідач дійшов висновку про не підтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Українська нафто-газова компанія» на підставі розгляду матеріалів перевірок, які здійснені іншим податковим органом. Проте, вказаним актом перевірки не досліджувались взаємовідносини ТОВ «Українська нафто-газова компанія» з ТОВ «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТІСТ», висновки щодо безтоварності господарських відносин відсутні.
Таким чином, висновок відповідача про не підтвердження операцій між позивачем і ТОВ «Українська нафто-газова компанія», а також про відсутність реального здійснення господарських операцій є безпідставним та необґрунтованим.
Окрім того, з долучених до матеріалів справи податкових декларацій з податку на прибуток та з податку на додану вартість вищевказаних контрагентів вбачається відображення останніми результатів господарської діяльності.
Податковим органом не надано суду доказів щодо наявності дефектів у правовому статусі контрагентів позивача, зокрема, відсутності реєстрації їх як платників податку на додану вартість або припинення як юридичних осіб на час укладання та виконання угод, а також доказів того, що договори, які були укладені позивачем з ТОВ «Компанія Металозбут», ТОВ «Українська нафто-газова компанія» на предмет купівлі-продажу природного газу, труб, - визнані судом недійсними або розірвані з ініціативи сторін.
Разом з тим, матеріалами справи підтверджується реальність здійснення контрагентами позивача господарських відносин та виконання договорів. ТОВ «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТІСТ» має достатні технічні та технологічні можливості для використання природного газу та переробку, виготовлення металевих труб, отримані товари та послуги були використані у своїй власній діяльності. Витрати, здійсненні позивачем як засіб оплати за отриманий від контрагентів товар, послуги, підтверджуються банківськими виписками. Ознакою дійсності господарських операцій є також зміна майнового стану платника податків у процесі отримання та в подальшому використання товару, майновий стан та наявність активів у позивача змінювалась, що було досліджено та підтверджено судом.
З огляду на встановлену добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті; взаємозв'язок між отриманими товарами (послугами) та використанням їх у господарській діяльності, а також реальність усіх даних, наведених у документах, складеними за наслідками господарських відносин, суд дійшов висновку, що доводи податкового органу про заниження позивачем податку на прибуток приватних підприємств, а також завищення позивачем податкового кредиту та заниженню податкових зобов'язань з податку на додану вартість за наслідками укладених договорів з ТОВ «Компанія «Металозбут» та ТОВ «Українська нафто-газова компанія», не підтверджено в ході розгляду справи.
Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 КАС України).
Враховуючи викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТІСТ» підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки це питання було вирішено ухвалою суду від 17 березня 2016 року..
Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТІСТ» (53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Трубників, буд. 56; ідентифікаційний код 37837198) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-а, м. Дніпро, 49005; код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0004572201, № 0004582201, №0004592201 від 23.12.2014.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Тулянцева