про закриття провадження у справі
29 вересня 2020 рокуЛуцькСправа № 140/8637/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
при секретарі Головатій І.В.,
за участю представників позивача Войтовича В.А., Пастерук Р.М.,
представника відповідача Панечко Л.В.,
представника третьої особи Волкова І.М.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Баківцівської сільської ради Луцького району Волинської області до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державне підприємство «Дослідне господарство «Перемога» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України про визнання протиправними та скасування наказів,
Баківцівська сільська рада Луцького району Волинської області звернулася з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державне підприємство «Дослідне господарство «Перемога» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України про визнання протиправними та скасування наказів від 03.06.2020 №3-5038/15-20-СГ, №3-5053/15-20-СГ.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірними наказами надано ДП «Дослідне господарство «Перемога» згоду на розроблення документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), із земель державної власності сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 2019,55 га, які перебувають в користуванні згідно державного акту на право постійного користування землею серія ВЛ №11, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею від 25.03.1994 за №11 для ведення сільськогосподарського виробництва, розташованих на території Баківцівської сільської ради Луцького району. Позивач вказує, що жодних проектів відведення даної земельної ділянки ДП «Дослідне господарство «Перемога», як і встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що було передбачено чинним на час видачі державного акту, здійснено не було, тому державний акт, на підставі якого видано оскаржувані накази, не може посвідчувати право постійного користування землею. Також зазначає, що на офіційному сайті Волинської державної сільськогосподарської станції НААН міститься інформація про те, що у користуванні ДП «Дослідне господарство «Перемога» перебуває 1725 га землі, що значно відрізняється від площі, яка вказана у державному акті.
Ухвалою суду від 06.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (т.1, а.с.84).
У відзиві на позовну заяву (т.1, а.с.91-97) відповідач позовні вимоги Баківцівської сільської ради Луцького району не визнав та просив відмовити в їх задоволенні. При цьому зазначив, що з метою реалізації свого права на проведення робіт із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок ДП «Дослідне господарство «Перемога» звернулось до Головного управління із клопотанням про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 2019,55 га, яка перебуває у постійному користуванні господарства відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії ВЛ №11 На виконання покладених на Головне управління повноважень спірними наказами було надано згоду ДП «Дослідне господарство «Перемога» на розроблення даної документації із землеустрою. Доводи позивача про те, що у господарства відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку, спростовуються рішенням Луцької районної ради від 22.03.1994 №16/10 «Про видачу державних актів на право постійного користування землею підприємствами та організаціями», відповідно до якого видано Насінницькому радгоспу «Перемога» державний акт на право постійного користування землею площею 2019,5 га для ведення сільськогосподарського виробництва на території Баківцівської сільської ради. Вказує, що позивач жодним чином не обґрунтовує та не доводить порушення своїх прав та інтересів під час прийняття спірних наказів.
Третя особа у поданому відзиві (т.1, а.с.119-120) просила відмовити в задоволенні позовних вимог Баківцівської сільської ради з тих підстав, що спірні накази не порушують її прав та інтересів. Крім того, ДП «Дослідне господарство «Перемога» зазначило, що правомірність передачі підприємству земельної ділянки державної форми власності у постійне користування загальною площею 2019,55 га та законність державного акту на постійне користування землею серії ВЛ №11 встановлено рішенням Луцького міськрайонного суду від 26.10.2018 у справі №161/17671/16-ц, в якій позивач брав участь як третя особа.
У додаткових поясненнях (т.2, а.с.1-4) позивач вказав, що згідно з технічною документацією, розробленою на підставі спірних наказів, земельна ділянка площею 16 га внесена в Державний земельний кадастр як дослідні землі ДП «Дослідне господарство «Перемога», хоча дана ділянка вилучена із дослідних земель та належала до громадських пасовищ с.Баківці.
16.09.2020 представником третьої особи через канцелярію суду подано заяву про закриття провадження у справі (т.2, а.с.11-12). В обґрунтування даної заяви вказує, що 25.03.1994 на підставі рішення Луцької районної ради народних депутатів від 22.03.1994 №16/10 дослідному господарству «Перемога» Луцького району с.Баківці було видано державний акт на право постійного користування землею серії ВЛ №11 на площу 2019,55 га, який був зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №11.
Відповідно до ч.2 Прикінцевих та Перехідних Положень Закону України «Про державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.
Оскільки право постійного користування у підприємства виникло у 1994 році, відтак земельна ділянка загальною площею 2019,55 га є сформованою. Як вбачається зі змісту позовної заяви та додаткових пояснень, позивач обґрунтовує протиправність наказів від 03.06.2020 №3-5038/15-20-СГ та від 03.06.2020 №3-5053/15-20-СГ тим, що на підставі технічної документації із землеустрою, розробником якої є ПФ «Реформатор», до ДЗК внесено земельну ділянку загальною площею 72,189 га (кадастровий номер 07228888880500:03:000:0013) із цільовим призначенням: 01.09 Для дослідних і навчальних цілей. Позивач вказує, що частина вищезазначеної земельної ділянки, площею 16 га, відповідно до Робочого проекту із землеустрою щодо створення громадських пасовищ шляхом поліпшення кормових угідь у межах населеного пункту Баківцівської сільської ради відноситься до громадського випасу. Хоча позов містить вимоги про скасування наказів ГУ Держгеокадастру у Волинській області, однак характер даного спору зводиться до невизнання позивачем правомірності постійного користування підприємством частини земельної ділянки площею 16 га, а відтак цей спір не є публічно-правовим, оскільки поглинається спором про право, а тому має вирішуватися судами за правилами господарського судочинства.
28.09.2020 представником позивача подано заперечення на заяву про закриття провадження у справі (т.2, а.с.40-41), у якому вказує, що предметом даного позову є скасування наказів відповідача від 03.06.2020 №3-5038/15-20-СГ, №3-5053/15-20-СГ. У правовідносинах, що є предметом розгляду у даній справі, відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Волинській області є суб'єктом владним повноважень, позивач - Баківцівська сільська рада є юридичною особою. Право власності чи постійного користування на земельні ділянки не оспорюються у межах даної справи. У межах даної справи Баківцівська сільська рада просить суд лише дослідити правомірність прийняття наказів відповідачем.
З врахуванням вищевикладеного, вважає, що дана справа належить до юрисдикції адміністративних судів.
У підготовчому судовому засіданні представник третьої особи та представник відповідача підтримали клопотання про закриття провадження у справі.
Представники позивача заперечили проти закриття провадження у справі, посилаючись на безпідставність заявленого клопотання.
Заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю з огляду на таке.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Отже, поняття «суд, встановлений законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (частина перша статті 4 КАС України).
Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, наведеними у статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.
Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. При цьому необхідно з'ясовувати, у зв'язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
За правилами пункту 6 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
З установлених судом фактичних обставин справи вбачається, що спір виник щодо правомірності рішень Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок ДП «Дослідне господарство «Перемога», площею 2019,55 га, розташованих на території Баківцівської сільської ради. При цьому позивач, оспорюючи спірні накази, вказує, що 16.05.2019 Луцькою районною радою було прийнято рішення №39/4 «Про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж населених пунктів с.Баківці та с.Озеряни Луцького району Волинської області», у зв'язку з чим Баківцівська сільська рада 06.12.2019 звернулась до Державного кадастрового реєстратора із заявами про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру. За результатами розгляду заяв Державний кадастровий реєстратор відмовив у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру у зв'язку з тим, що відсутнє рішення уповноважених органів щодо припинення (скасування, вилучення, визнання недійсним) державного акта на право постійного користування земельними ділянками ДП «Дослідне господарство «Перемога» від 25.03.1994 серії ВЛ №11. Також позивач зазначає, що у третьої особи відсутній оригінал державного акта, який є правовстановлюючим документом на користування землею, площа земельної ділянки, яка зазначена в державному акті (2019,55 га), відрізняється від площі, що зазначена на офіційному сайті Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України (1725 га). Крім того, посилається на той факт, що земельна ділянка пасовищ площею 16 га була вилучена з постійного користування третьої особи.
Отже, у даній справі позивач звертається до суду з позовом з метою захисту свого приватного інтересу (права користування земельною ділянкою), порушеного, на його думку, суб'єктом владних повноважень шляхом прийняття рішення з питання, яке стосується надання дозволу на розроблення документації із землеустрою третій особі.
Таким чином, виник спір про цивільне право, і подальше оспорювання права користування спірною земельною ділянкою не має вирішуватися за правилами адміністративного судочинства, адже адміністративний суд позбавлений правових (законодавчих) можливостей установлювати (визнавати) належність права користування земельною ділянкою.
Аналогічну правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 та 13 червня 2018 року у справах № 826/13628/16 та 522/5668/17 відповідно, а також у постанові від 20 березня 2019 року у справі №320/3496/17.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Частиною першою статті 239 КАС України встановлено, що якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що даний спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, а тому провадження у справі слід закрити та роз'яснити позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції Господарського суду Волинської області.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Відтак для повернення сплаченої суми судового збору за подання позовної заяви Баківцівській сільській раді слід звернутись до суду з відповідним клопотанням.
Керуючись статтями 173, 180, 183, 238, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Провадження у справі за позовом Баківцівської сільської ради Луцького району Волинської області до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державне підприємство «Дослідне господарство «Перемога» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» про визнання протиправними та скасування наказів закрити.
Повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, не допускається.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій
Ухвала суду в повному обсязі складена 05 жовтня 2020 року.