про відмову в задоволенні клопотання
29 вересня 2020 року ЛуцькСправа № 140/8637/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
при секретарі Головатій І.В.,
за участю представників позивача Войтовича В.А., Пастерук Р.М.,
представника відповідача Панечко Л.В.,
представника третьої особи Волкова І.М.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання Прокуратури Волинської області про залучення до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Національну академію аграрних наук України, представництво якої здійснюватиметься прокурором, в адміністративній справі за позовом Баківцівської сільської ради Луцького району Волинської області до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державне підприємство «Дослідне господарство «Перемога» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України про визнання протиправними та скасування наказів,
Баківцівська сільська рада Луцького району Волинської області звернулася з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державне підприємство «Дослідне господарство «Перемога» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України про визнання протиправними та скасування наказів від 03.06.2020 №3-5038/15-20-СГ, №3-5053/15-20-СГ.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірними наказами надано ДП «Дослідне господарство «Перемога» згоду на розроблення документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), із земель державної власності сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 2019,55 га, які перебувають в користуванні згідно державного акту на право постійного користування землею серія ВЛ №11, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею від 25.03.1994 за №11 для ведення сільськогосподарського виробництва, розташованих на території Баківцівської сільської ради Луцького району. Позивач вказує, що жодних проектів відведення даної земельної ділянки ДП «Дослідне господарство «Перемога», як і встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що було передбачено чинним на час видачі державного акту, здійснено не було, тому державний акт, на підставі якого видано оскаржувані накази, не може посвідчувати право постійного користування землею. Також зазначає, що на офіційному сайті Волинської державної сільськогосподарської станції НААН міститься інформація про те, що у користуванні ДП «Дослідне господарство «Перемога» перебуває 1725 га землі, що значно відрізняється від площі, яка вказана у державному акті.
Ухвалою суду від 06.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (т.1, а.с.84).
У відзиві на позовну заяву (т.1, а.с.91-97) відповідач позовні вимоги Баківцівської сільської ради Луцького району не визнав та просив відмовити в їх задоволенні. При цьому зазначив, що з метою реалізації свого права на проведення робіт із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок ДП «Дослідне господарство «Перемога» звернулось до Головного управління із клопотанням про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 2019,55 га, яка перебуває у постійному користуванні господарства відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії ВЛ №11 На виконання покладених на Головне управління повноважень спірними наказами було надано згоду ДП «Дослідне господарство «Перемога» на розроблення даної документації із землеустрою. Доводи позивача про те, що у господарства відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку, спростовуються рішенням Луцької районної ради від 22.03.1994 №16/10 «Про видачу державних актів на право постійного користування землею підприємствами та організаціями», відповідно до якого видано Насінницькому радгоспу «Перемога» державний акт на право постійного користування землею площею 2019,5 га для ведення сільськогосподарського виробництва на території Баківцівської сільської ради. Вказує, що позивач жодним чином не обґрунтовує та не доводить порушення своїх прав та інтересів під час прийняття спірних наказів.
Третя особа у поданому відзиві (т.1, а.с.119-120) просила відмовити в задоволенні позовних вимог Баківцівської сільської ради з тих підстав, що спірні накази не порушують її прав та інтересів. Крім того, ДП «Дослідне господарство «Перемога» зазначило, що правомірність передачі підприємству земельної ділянки державної форми власності у постійне користування загальною площею 2019,55 га та законність державного акту на постійне користування землею серії ВЛ №11 встановлено рішенням Луцького міськрайонного суду від 26.10.2018 у справі №161/17671/16-ц, в якій позивач брав участь як третя особа.
У додаткових поясненнях (т.2, а.с.1-4) позивач вказав, що згідно з технічною документацією, розробленою на підставі спірних наказів, земельна ділянка площею 16 га внесена в Державний земельний кадастр як дослідні землі ДП «Дослідне господарство «Перемога», хоча дана ділянка вилучена із дослідних земель та належала до громадських пасовищ с.Баківці.
В ході підготовчого розгляду справи заступник прокурора Волинської області О.Юрченко подав клопотання від 26.08.2020 №05-1530вих-20 (т.1, а.с.223-227), в якому просить підтвердити підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі Національної академії аграрних наук України та залучити останню в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, представництво якої здійснюватиметься прокурором. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що звернувшись з адміністративним позовом до суду, Баківцівська сільська рада намагається перешкодити Національній академії аграрних наук України у здійсненні прав на землю, що належить державі. Водночас Національна академія аграрних наук України не вживає заходів до вступу у дану справу в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, що свідчить про бездіяльність вказаного органу.
28.09.2020 представником позивача адвокатом Войтовичем В.А. подано до суду заперечення щодо вступу у справу прокурора (т.2, а.с.33-36), яке мотивоване тим, що прокурором не обґрунтовано підстави представництва. Зазначає, що не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань. Крім того, відповідно до абзацу 3 частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. До клопотання прокурора не додано жодних доказів попереднього повідомлення особи, яку він має намір представляти, про здійснення представництва.
З огляду на вищевикладене вважає, що відсутні законні підстави для представництва інтересів держави в суді прокурором у даній справі, оскільки представництво інтересів держави зводиться до представництва інтересів ДП «Дослідне господарство «Перемога» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України, яке є самостійним суб'єктом господарювання та державною компанією, основним видом діяльності якого згідно Єдиного держаного реєстру є - 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.
У підготовчому судовому засіданні прокурор Присяжнюк І.Б. підтримала подане клопотання та просила його задовольнити.
Представники позивача в судовому засіданні заперечили проти клопотання прокурора, посилаючись на його безпідставність.
Представник відповідача щодо заявленого прокурором клопотання покладалася на думку суду, а представник третьої особи підтримав клопотання прокурора.
Заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, суд приходить до висновку, що клопотання Прокуратури Волинської області про залучення до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Національну академію аграрних наук України, представництво якої здійснюватиметься прокурором не підлягає до задоволення з огляду на таке.
Законом України від 02 червня 2016 року №1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», який набрав чинності 30 вересня 2016 року, Конституцію України доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Стаття 53 КАС України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII «Про прокуратуру». Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 уточнила висновки, зроблені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року у справі №903/129/18; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі №927/246/18, від 16 квітня 2019 у справах №910/3486/18 та №925/650/18, від 17 та 18 квітня 2019 року у справах №923/560/18 та №913/299/18 відповідно, від 13 травня 2019 року у справі №915/242/18; Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі №0440/6738/18. За висновками Великої Палати Верховного Суду у справі №912/2385/18 прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
Обґрунтовуючи підстави представництва, прокурор зазначив, що Національна академія аграрних наук України не вживає заходів до вступу у дану справу в якості третьої особи.
Разом з тим, прокурор не підтвердив виконання свого обов'язку щодо попереднього, до звернення до суду, повідомлення Національної академії аграрних наук України про звернення до суду з метою вступу до участі у дану справу як третьої особи.
Крім того, відповідно до абзацу третього частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань.
Згідно з положеннями статті 1 Закону України від 07 лютого 2002 року №3065-III «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу» національні галузеві академії наук є державними науковими організаціями України, які здійснюють фундаментальні дослідження, організовують, проводять та координують прикладні дослідження у відповідних галузях науки.
Статутом Національної академії аграрних наук України, затвердженого загальними зборами 07 квітня 2016 року та зареєстрованого наказом Міністерства юстиції України від 22 липня 2016 року №2332/5, визначено, що Національна академія аграрних наук України (далі - НААН) - це самоврядна наукова організація, заснована на державній власності, що є державною організацією, створеною як неприбуткова державна бюджетна установа.
Отже, Національна академія аграрних наук України не є державним органом, не має статусу суб'єкта владних повноважень, оскільки не наділена владними повноваженнями.
Таким чином, прокурор в даному випадку не має права представництва інтересів держави, оскільки таке представництво можливе якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
Відповідно до частини другої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.
Отже, умовою вступу третіх осіб у справу є можливий вплив рішення на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки.
Суд зазначає, що до участі у справі залучено як третю особу ДП «Дослідне господарство «Перемога», оскільки рішення у даній справі може вплинути на інтереси даного підприємства, позаяк спірні накази стосуються саме ДП «Дослідне господарство «Перемога».
Водночас прокурор не обґрунтував підстав для залучення до участі у справі безпосередньо Національної академії аграрних наук України та не вказав, вплив на які права та інтереси вказаної особи може мати рішення у даній справі.
З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість клопотання прокурора про залучення до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Національну академію аграрних наук України, представництво якої здійснюватиметься прокурором, та відмову у його задоволенні.
Керуючись статтями 49, 53, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про прокуратуру», суд
В задоволенні клопотання Прокуратури Волинської області про залучення до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Національну академію аграрних наук України, представництво якої здійснюватиметься прокурором, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій
Ухвала суду в повному обсязі складена 05 жовтня 2020 року.