про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
05 жовтня 2020 р. Справа № 120/5302/20-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Заброцька Людмила Олександрівна, розглянувши матеріали позовної заяви:
за позовом: ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 ,
до: Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області,
про: зобов'язання вчинити дії, -
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області про зобов'язання вчинити дії.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Так, способи захисту прав та інтересів фізичної та юридичної особи у публічно-правовому спорі визначено частиною першою статті 5 КАС України, згідно з якою кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Наведене узгоджується з повноваженнями суду при вирішенні справи. Зокрема, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Отже, для прийняття рішення про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії суд неодмінно повинен встановити факт його бездіяльності та констатувати її протиправний характер внаслідок порушення прав, свобод та інтересів позивача з боку відповідача-суб'єкта владних повноважень.
Водночас протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Разом з тим, заявлені позивачем вимоги не відповідають вказаним приписам.
Так, згідно з прохальною частиною позовної заяви позивач просить суд зобов'язати Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області Козятинського районного відділу видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України раніше встановленого зразка у вигляді паспортної книжечки, форма якого затверджена Постановою ВРУ №2503 від 26.06.1992.
Отже, позивач заявляє вимоги про зобов'язання відповідача до вчинення конкретних дій, а саме видати паспорт громадянина України у формі книжечки. Але при цьому не ставить вимогу щодо оскарження тих дій (бездіяльності) відповідача, визнання яких протиправними і зумовлює необхідність покладення судом певних обов'язків на суб'єкта владних повноважень з метою захисту порушених прав та інтересів позивача.
У зазначеному вигляді заявлені позовні вимоги не відповідають положенням ч. 1 ст. 5 КАС України, а також не узгоджуються з повноваженнями адміністративного суду, визначеними у ч. 2 ст. 245 КАС України за результатами розгляду справи, в разі задоволення позову.
Ще більшої ваги такі недоліки набувають з огляду на положення ч. 2 ст. 9 КАС України, відповідно до яких суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відтак позивачу необхідно конкретизувати, які саме дії (бездіяльність) відповідача позивач вважає протиправними і такими, що порушують його права та законні інтереси, внаслідок яких позивач звертається з позовом до адміністративного суду.
Крім того, згідно з ч. 2 ст. 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з частинами 1 - 2 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник. У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
Відповідно до положень ст. 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:
1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Ознайомившись з поданими матеріалами суд зазначає, що у позовній заяві зазначено, що від імені позивача діє Довбня Андрій Сергійович, який діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №2639 від 26.03.2019. Однак, до матеріалів позовної заяви не долучено доказів на підтвердження повноважень представника позивача Довбні А.С.
Також, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Разом з тим, подані матеріали свідчать, що законним представником позивача, в порушення вищевказаної норми, в позовній заяві не зазначено номери засобів зв'язку та офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти законного представника позивача.
Крім того, згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Згідно з ч. 4, 5 ст. 94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Порядок засвідчення копій документів регламентовано пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55.
За змістом положень вказаного нормативно-правового акта відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.
Висновок щодо обов'язку належного засвідчення копій документів узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 02.10.2018 у справі № 2а-15994/12/2670.
Однак, в порушення вказаних норм, законним представником позивача належним чином не засвідчено копії письмових доказів, які додані до позовної заяви.
Вказані вище недоліки позовної заяви перешкоджають вирішенню питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі.
Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
З огляду на викладене вважаю, що позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- подання до суду належним чином засвідчених копій письмових доказів, доданих до позовної заяви
- подання до суду інформації щодо номерів засобів зв'язку та офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти законного представника позивача;
- конкретизувати, які саме дії (бездіяльність) відповідача позивач вважає протиправними і такими, що порушують його права та законні інтереси, внаслідок яких позивач звертається з позовом до адміністративного суду;
- надання суду доказів на підтвердження повноважень представника позивача Довбні А.С.
Керуючись ст. 160, 161, 169 КАС України, -
Позовну заяву Бабічук Маріни Анатоліївни в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області про зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Запропонувати позивачу усунути недоліки позовної заяви, викладені в мотивувальній частині ухвали, та встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня вручення (отримання) копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали направити позивачу для відома та виконання.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна