Справа № 564/515/20
28 вересня 2020 року
м.Костопіль
Костопільський районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя Левчук В.В.
секретар судового засідання Зберун К.Ф.
за участю:
позивача - не з'явився
представника позивача - ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_2
представника третьої особи - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Костопільського районного суду Рівненської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №564/515/20 за позовом ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), третя особа на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна» (м.Львів, вул.Пл.Петрушевича 3, офіс 313) про стягнення заподіяних збитків, відшкодування витрат, стягнення моральної шкоди
ОСОБА_3 звернувся до Костопільського районного суду Рівненської області з цивільним позовом до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна» про стягнення заподіяних збитків, відшкодування витрат, стягнення моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 29.08.2019 сталась ДТП за участю відповідача, який у подальшому постановою суду був визнаний винуватцем автопригоди. Внаслідок ДТП було пошкоджено належний позивачу автомобіль Mersedes Benz Sprinter, державний номерний знак НОМЕР_1 . Розмір збитків завданих позивачу внаслідок ДТП визначено експертом в сумі 204834,07 грн. Також позивачем понесено витрати по оплаті послуг евакуатора в сумі 1500 грн. Цивільно-правову відповідальність відповідача було застраховано у ПАТ «Страхова компанія «Країна», а тому остання виплатила позивачу страхове відшкодування у розмірі 88555 грн. Оскільки повну суму завданих збитків позивачу не відшкодовано, останній просить стягнути з відповідача різницю між виплаченим страховим відшкодуванням та сумою завданих збитків у розмірі 116279,07 грн., 1500 грн. витрат на послуги евакуатора, 10000 грн. у відшкодування моральної шкоди, а всього 127779,07 грн. та вирішити питання про розподіл судових витрат.
Представник позивача - адвокат Лук'янова М.Л. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, просила задоволити позов у повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив та пояснив, що вважає розмір позовних вимог необґрунтованим, свої доводи звів до того, що він не згідний із заявленими до нього вимогами. Правом на подання відзиву на позов не скористався.
Третя особа не забезпечила явку представника у судове засідання, про час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши наявні у матеріалах справи докази, встановив наступне.
ОСОБА_3 є власником автомобіля Mersedes-Benz Sprinter 313CDI, державний номерний знак НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .
29 серпня 2019 року о 23:50 год. на 516 км+950 м автодороги Київ-Чоп сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Mersedes-Benz Sprinter 313CDI, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить позивачу ОСОБА_3 і яким керував ОСОБА_4 . Іншим учасником дорожньо-транспортної пригоди був ОСОБА_2 , який керував Mersedes-Benz Sprinter, державний номерний знак НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_5 .
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди належний позивачу автомобіль Mersedes-Benz Sprinter 313CDI, державний номерний знак НОМЕР_1 , отримав механічні пошкодження, а саме пошкоджені: лобове скло, передній бампер, капот, переднє ліве крило, ліве дзеркало заднього огляду, передня ліва дверка, ліве переднє колесо, лівий бік (середня частина), потертість лакофарбового покриття заднього лівого крила, ліва накладка заднього крила, що підтверджується схемою місця ДТП, а також інші 29 /двадцять дев'ять/ пошкоджень, що підтверджується протоколом огляду транспортного засобу від 04.09.2019 року.
Постановою Костопільського районного суду Рівненської області від 26.09.2019 у справі №564/2323/19 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до постанови суду, 29.08.2019 о 23:50 год. на 516 км+950м автодороги Київ-Чоп ОСОБА_2 , на ділянці дороги з двостороннім рухом, яка має по одній смузі руху в кожному напрямку, здійснив на зустрічну смугу та здійснив зіткнення з автомобілем марки Mersedes-Benz Sprinter, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 . Внаслідок зіткнення автомобілі зазнали механічних пошкоджень. Такими діями ОСОБА_2 порушив вимоги пунктів 2,3(б), 11,3 Правил дорожнього руху України.
Постанова суду набрала законної сили 08.10.2019 року.
19 листопада 2019 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 складено Звіт №159/19 про оцінку автомобіля Mersedes-Benz Sprinter 313CDI, реєстраційний номер НОМЕР_2 відповідно до якого матеріальний збиток вказаного автомобіля внаслідок пошкодження при ДТП складає 204834,07 грн.
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Mersedes-Benz Sprinter, державний номерний знак НОМЕР_4 , ОСОБА_5 , яким керував ОСОБА_2 , була застрахована у ПАТ «Страхова компанія «Країна» - поліс АО №1167919. ПАТ «Страхова компанія «Країна» здійснило виплату ОСОБА_3 страхового відшкодування в сумі 88555,00 грн. Вказані обставини сторонами не заперечуються.
Відтак, непокрита страховим відшкодуванням сума становить 204834,07-88555=116279,07 грн.
Крім того, позивачем сплачено 1500 грн. за послуги евакуації транспортного засобу, що підтверджується квитанцією від 30.08.2019, виданою СПД ФО ОСОБА_7 . Вказана сума є збитками позивача враховуючи зміст ст.22 Цивільного кодексу України.
ОСОБА_2 на момент ДТП у трудових відносинах із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 не перебував, що підтверджується листом Головного управління ДПС в Рівненській області №8926/17-00-53-05 від 03.08.2020, з якого вбачається, що до Рівненського управління ГУ ДПС в Рівненській області упродовж 2019 року розрахунки форми №1-ДФ фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 не подавались.
Разом з тим, доказів неправомірного заволодіння відповідачем транспортним засобом матеріали справи не містять.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.2, ч.3 ст.22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ч.1, 2 ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі №674/1666/14-ц (провадження №61-6468зпв18) вказано, що «зобов'язання про відшкодування майнової шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди, та її результатом - шкодою».
Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у Постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі № 456/881/17 провадження N 61-470св20.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази неправомірного заволодіння відповідачем автомобілем Mersedes-Benz Sprinter, державний номерний знак НОМЕР_4 і так само неправомірних дій власника вказаного автомобіля - ОСОБА_5 , які могли призвести до порушення прав позивача, а відтак саме на відповідачеві лежить обов'язок відшкодувати завдану шкоду, як на особі, яка керувала транспортним засобом на відповідній правовій підставі.
Відповідно до ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до правової позиції Верховного Суд, викладеній у постанові від 19.09.2018 року у справі №753/21177/16-ц, визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395 (з відповідним змінами).
Оскільки задані позивачу збитки у розмірі 204834,07 грн. часткового відшкодовано страховою компанією в сумі 88555 грн., то з відповідача, як з особи яка на відповідній правовій підставі керувала транспортним засобом, підлягає стягненню на користь позивача непокрита страховим відшкодуванням сума у розмірі 204834,07-88555=116279,07 грн.
Також суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу збитки у вигляді витрат на оплату послуг евакуації транспортного засобу з місця ДТП в сумі 1500 грн., які є витратами позивача і які останній зробив для відновлення свого порушеного права.
Відповідач вказаного не спростував, протилежного не довів, доказів на підтвердження своїх усних заперечень не надав.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення матеріальних збитків підлягають до задоволення.
Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, то суд враховує наступне.
Відповідно до ст.23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Суд враховує, що позивач зазнав душевних страждань у зв'язку із пошкодженням належного йому автомобіля, позбавився транспортного засобу на невизначений строк і змушений був прикладати зусиль для налагодження свого повсякденного ритму життя, відволікатись від звичайних повсякденних занять та справ, витрачаючи час на відновлення порушеного прав, а саме доставку автомобіля з місця ДТП, його ремонт.
Позивачеві довелося змінити свій усталений спосіб життя та робочий графік, оскільки останній позбавився засобу для пересування і змушений був витрачати час на поїздки у громадському транспорті і бути залежним від нього, довелось прикладати значних зусиль з метою налагодження порушеного ритму життя, що завдавало значних незручностей, дискомфорту, переживань.
Враховуючи принцип розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що 10000 грн. є цілком обґрунтованою сумою і достатньою для відшкодування завданої позивачу моральної шкоди.
Доказів протилежного відповідачем не надано, доводів позивача не спростовано.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є обґрунтованою і підлягає до задоволення.
Відтак, позов підлягає до задоволення у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при поданні позовної заяви сплачено 1277,79 грн. судового збору, що підтверджується квитанцією №МР_АВ210698GVN_12727032 від 28.02.2020. Таким чином, витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.141, 142, 176, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 289, 352, 354 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), третя особа на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна» (м.Львів, вул.Пл.Петрушевича 3, офіс 313) про стягнення заподіяних збитків, відшкодування витрат, стягнення моральної шкоди - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) 127779 /сто двадцять сім тисяч сімсот сімдесят дев'ять/ грн 07 коп, з яких 116279 /сто шістнадцять тисяч двісті сімдесят дев'ять/ грн 07 коп майнової шкоди, 1500 /одна тисяча п'ятсот/ грн. витрат, пов'язаних із евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди, 10000 /десять тисяч/ грн. моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) 1277,80 грн. витрат на судовий збір за подання позовної заяви.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 /тридцяти/ днів з дня проголошення.
Якщо у судовому засіданні оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного судового рішення - 05.10.2020.
СуддяВ. В. Левчук