пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
28 вересня 2020 року Справа № 903/496/20
за позовом: Фізичної особи-підприємця Коцюби Володимира Миколайовича
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Пернарівського Віталія Володимировича
про стягнення 8750 грн.
суддя Вороняк А.С.
секретар судового засідання Хвищук Н. В.
за участю представників сторін:
від позивача: Стретович І.С., ордер серії АС №1007168 від 02.07.2020,
відповідач: н/з,
Встановив: 09.07.2020 Фізична особа - підприємець Коцюба Володимир Миколайович звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом (№29 від 07.07.2020) про стягнення з Фізичної особи - підприємця Пернарівського Віталія Володимировича 8750 грн. штрафу.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилаються на неналежне виконання відповідачем умов договору-заявки на перевезення вантажу №916-АК від 09.12.2019 укладеного між сторонами у справі, щодо ненадання транспортного засобу під завантаження, внаслідок чого відповідач повинен сплатити на користь позивача штраф у розмірі 8750грн.
Ухвалою суду від 14.07.2020 позовну заяву фізичної особи-підприємця Коцюби Володимира Миколайовича до фізичної особи-підприємця Пернарівського Віталія Володимировича про стягнення 8750 грн. залишено без руху. Надано позивачу строк 10 днів з дня закінчення строку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), тобто до 10.08.2020 усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки, а саме: подати докази, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів (опис вкладення у цінний лист).
Ухвалою суду від 27.07.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження; підготовче засідання призначено на 26.08.2020.
В судове засідання 26.08.2020 представник відповідача не з'явився. Ухвала суду від 27.07.2020 направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на юридичну адресу відповідача. Однак, судова повістка повернута об'єктом поштового зв'язку з позначкою "адресат відсутній".
В судовому засіданні 26.08.2020 представник позивача не заперечила проти відкладення розгляду справи для повідомлення відповідача про дату та час розгляду справи по суті через офіційне оприлюднення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
26.08.2020 судом було відкладено розгляд справи по суті на 28.09.2020 на 14:30 год. для повідомлення відповідача про дату та час розгляду справи по суті через офіційне оприлюднення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
09.09.2020 на адресу суду повернулася ухвала суду від 26.08.2020, яка була надіслана на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та відповідає відомостям із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Представник позивача в судовому засіданні 28.09.2020 позов підтримала.
Представник відповідача в судове засідання 28.09.2020 не з'явився. Ухвала суду від 26.08.2020, яка була надіслана на адресу відповідача повернулася із відміткою поштового відділення «Адресат відсутній».
Згідно зі ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази. Процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.
Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлявся належним чином.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Беручи до уваги приписи ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, господарський суд -
встановив:
09.12.2019 між фізичною особою-підприємцем Коцюбою Володимиром Миколайовичем (позивач) та фізичною особою-підприємцем Пернарівським Віталієм Володимировичем (відповідач) було укладено договір -заявку на перевезення вантажу № 916-АК від 09.12.2019.
Даний договір недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.
Згідно Заявки відповідач 12.12.2019 повинен був надати транспортний засіб, передбачений п. 1 Заявки, за адресою: ul. Chemikow 3, Польща, Lubon, 62-030.
Відповідно до п. 11 Заявки, вартість перевезення становить 35 000,00 грн.
Як стверджує позивач, 12.12.2019 відповідач не прибув на завантаження та не надав транспортний засіб, доказів протилежного суду не надано.
Згідно ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Статтею 144 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Згідно ст.173 ГК України та ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до ст. 193 ГК України та ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 ЦК України).
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як стверджується ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Ч.1 ст. 626 ЦК України передбачено, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Згідно ст. 917 ЦК України перевізник зобов'язаний надати транспортні засоби під завантаження у строк, встановлений договором.
Відповідно до ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
У відповідності до пункту 1.4. договору-заявки у разі ненадання транспортного засобу під завантаження, подачі транспортного засобу Заявки, вказівкам Експедитора, Перевізник сплачує на користь Експедитора штраф у розмірі 25% від вартості перевезення, вказаної в цьому Договорі-Заявці.
Вартість перевезення становить 35000 грн. (п. 11 договору-заявки), а отже сума штрафу за ненадання транспортного засобу під завантаження становить 8750 грн. (25% від вартості перевезення).
Враховуючи вищевикладене, оскільки Фізична особа-підприємець Пернарівський Віталій Володимирович підписавши договір-заявку на перевезення вантажу взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору, не надав у встановлений договором-заявкою строк транспортного засобу для завантаження, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Враховуючи приписи щодо покладення судового збору на учасників судового процесу в залежності від результату вирішення спору, передбачені ст.129 ГПК України, що спір виник внаслідок неправильних дій сторін та відсутність правових підстав для звільнення від його сплати, з відповідача на користь позивача належить стягнути 2102 грн. судового збору.
Керуючись ст.73-79, 86, 129, 232, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
вирішив:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Пернарівського Віталія Володимировича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця Коцюби Володимира Миколайовича ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) 8750 (вісім тисяч сімсот п'ятдесят) грн. штрафу та 2102 (дві тисячі сто дві ) грн. судового збору.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 05.10.2020
Суддя А. С. Вороняк