вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"05" жовтня 2020 р. Справа№ 910/3868/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зубець Л.П.
суддів: Гаврилюка О.М.
Мартюк А.І.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту"
на ухвалу Господарського суду міста Києва
від 14.07.2020
про повернення зустрічної позовної заяви
у справі №910/3868/20 (суддя - Гумега О.В.)
за первісним
позовом Приватного підприємства "Дніпровський завод
залізничного транспорту"
до Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське
міжгалузеве підприємство промислового залізничного
транспорту" в особі Київ-Московської філії Приватного
акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве
підприємство промислового залізничного транспорту"
про стягнення 9 343 821, 99 грн
та за зустрічним
позовом Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське
міжгалузеве підприємство промислового
залізничного транспорту"
до Приватного підприємства "Дніпровський завод
залізничного транспорту"
про визнання недійсним договору
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2020 у справі №910/3868/20 зустрічну позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (надалі - ПрАТ "КДМППЗТ") до Приватного підприємства "Дніпровський завод залізничного транспорту" (надалі - ПП "ДЗЗТ") про визнання недійсним Договору підряду №17/18-07 від 18.07.2019 повернуто заявнику.
Місцевий господарський суд керуючись приписами ч. 1 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) дійшов такого висновку, оскільки встановив, що заявником (ПрАТ "КДМППЗТ") жодних аргументів і доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для подання зустрічної позовної заяви не наведено.
При цьому суд першої інстанції зазначив про те, що ПрАТ "КДМППЗТ" подано відзив на первісну позовну заяву з дотриманням строку, встановленого судом, однак поданий відзив не містить клопотань про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву.
Не погоджуючись із прийнятою ухвалою суду першої інстанції, ПрАТ "КДМППЗТ" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.07.2020 у справі №910/3868/20 та направити справу для розгляду до господарського суду першої інстанції.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали не враховано приписи п. 4, розділу Х "Прикінцевих положень" ГПК України, якими, зокрема, продовжено строк для подання відзиву, на строк дії карантину, установленого постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 (з наступними змінами), а тому місцевий господарський суд дійшов передчасного висновку щодо повернення зустрічної позовної заяви у цій справі. Відтак, оскаржуване судове рішення ухвалене із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Скаржник також звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що обидва позови у цій справі взаємопов'язані між собою, спільний їх розгляд є доцільним. Так, ПрАТ "КДМППЗТ" звертаючись із зустрічною позовною заявою просило суд визнати недійсним договір №17/18-07 від 18.07.2019, за яким ПП "ДЗЗТ" просить стягнути з ПрАТ "КДМППЗТ" заборгованість.
Окрім того, у тексті апеляційної скарги скаржником викладено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, з обґрунтуванням причин такого пропуску.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2020, апеляційну скаргу ПрАТ "КДМППЗТ" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючої судді - Зубець Л.П. (суддя - доповідач), суддів: Мартюк А.І., Алданової С.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2019 клопотання скаржника задоволено, поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 14.07.2020 та відкрито апеляційне провадження у справі №910/3868/20 за апеляційною скаргою ПрАТ "КДМППЗТ".
Відповідно до ч. 3 ст. 270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу. Частиною 2 статті 271 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
З огляду на викладене, розгляд справи №910/3868/20 за апеляційною скаргою ПрАТ "КДМППЗТ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.07.2020 вирішено здійснювати без повідомлення (виклику) учасників справи.
Також роз'яснено учасникам справи право та встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, заяв та клопотань до суду апеляційної інстанції.
Приватне підприємство "Дніпровський завод залізничного транспорту" у порядку ст. 263 ГПК України своїм правом не скористалося, відзиву на апеляційну скаргу ПрАТ "КДМППЗТ" до Північного апеляційного господарського суду не подало.
У зв'язку з перебуванням судді Алданової С.О., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2020, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Зубець Л.П. (суддя - доповідач), судді: Мартюк А.І., Гаврилюк О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2020 прийнято справу №910/3868/20 за апеляційною скаргою ПрАТ "КДМППЗТ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.07.2020 до провадження у визначеному вище складі колегії суддів.
Частиною 1 статті 271 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
У відповідності до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дослідивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно із п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Виходячи із принципу гарантування Конституцією України судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ.
Згідно з ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону (ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
При цьому, ч. 1 ст. 8 названого Закону передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Таким чином, право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом, до підсудності якого вона віднесена. Особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, Приватне підприємство "Дніпровський завод залізничного транспорту" (позивач за первісним позовом) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (відповідач за первісним позовом) в особі Київ-Московської філії Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" про стягнення заборгованості у загальному розмірі 9 343 821, 99 грн на підставі Договору №17/18-07 від 18.07.2019, з яких: основного боргу - 8 554 445, 73 грн, пені - 697 692, 43 грн, 3% річних - 79 704, 60 грн та інфляційного збільшення - 11 979, 23 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №17/18-07 від 18.07.2019, в частині повної та своєчасної оплати виконаних позивачем робіт.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/3868/20 та призначено підготовче засідання на 25.05.2020. Запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву, протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.
04.05.2020 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
Під час підготовчого провадження, у липні 2020 року через відділ діловодства суду від представника ПрАТ "КДМППЗТ" (позивач за зустрічним позовом) надійшла зустрічна позовна заява до ПП "ДЗЗТ" (відповідач за зустрічним позовом) про визнання недійсним Договору підряду №17/18-07 від 18.07.2019, що укладений між сторонами по справі.
В обгрунтування зустрічної позовної заяви ПрАТ "КДМППЗТ" зазначило про те, що під час укладення сторонами спірного договору було порушено положення ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства", п. 9.3, 9.3.15. Статуту позивача за зустрічним позовом та, відповідно, ч. 1, 2, 3 ст. 203 Цивільного кодексу України, тобто спірний правочин укладений за наявності дефекту волі, що є підставою для визнання спірного договору недійсним згідно з ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.
Господарський суд першої інстанції оскаржуваною ухвалою повернув зустрічну позовну заяву заявнику з підстав порушення вимог ч. 1 ст. 180 ГПК України.
Проте, здійснивши перевірку правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає передчасними висновки суду першої інстанції щодо повернення зустрічної позовної заяви, з огляду на наступне.
Відповідно ч. 1 ст. 180 ГПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Колегія суддів звертає увагу на те, що указом Президента України №87 від 13.03.2020 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.03.2020 "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", яким констатовано, що епідемічна ситуація в Україні у зв'язку поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS - CoV-2" набула надзвичайно загрозливого характеру.
Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (з урахуванням змін) установлено на усій території України карантин з 12.03.2020 по 31.07.2020, з метою убезпечити населення України від розповсюдження гострої респіраторної хвороби та масового поширення вірусної інфекції коронавірусу.
02.04.2020 набрав чинності Закон України від 30.03.2020 №540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням корона вірусної хвороби (COVID-19)" (надалі - Закон №540-ІХ), яким розділ Х "Прикінцеві положення" ГПК України доповнено пунктом 4 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 6, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Слід зазначити, що при здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в статтях 2, 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Стаття 3 Конституції України визначає життя і здоров'я людини найвищою соціальною цінністю в Україні.
Відповідно до ст. 27 Конституції України, обов'язком держави - є захист життя людини.
З огляду на викладене, оскільки зустрічна позовна заява подається у строк на подання відзиву, а строк для подання відзиву продовжено на строк дії карантину (до 31.07.2020), відповідно і строк для подання зустрічної позовної заяви продовжено до 31.07.2020.
Як вбачається з матеріалів справи, ПрАТ "КДМППЗТ" звернулося із зустрічною позовною заявою до місцевого господарського суду в межах строку дії карантину на території України.
При цьому, зі змісту вищезгаданого п. 4 розділу Х Перехідні положення ГПК України не вбачається, що учасники справи зобов'язані звертатися до суду із заявою про поновлення відповідного строку, оскільки такий строк продовжується автоматично.
Місцевий господарський суд не врахував згаданих приписів та помилково повернув зустрічну позовну заяву з підстав пропущення процесуального строку для подання такої заяви.
Окрім того, відповідно ч. 2 ст. 180 ГПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Дослідивши зміст первісного та зустрічного позовів, суд апеляційної інстанції зазначає, що предметом спору за первісним позовом є вимога про стягнення з ПрАТ "КДМППЗТ" на користь ПП "ДЗЗТ" заборгованості у розмірі 9 343 821, 99 грн на підставі Договору №17/18-07 від 18.07.2019.
В свою чергу, предметом зустрічного позову є визнання недійсним договору №17/18-07 від 18.07.2019, укладеного між ПрАТ "КДМППЗТ" та ПП "ДЗЗТ".
Таким чином, первісний позов ґрунтується на наявності у відповідача згідно договору №17/18-07 від 18.07.2019 заборгованості, тобто останнім не оплачені роботи, виконані позивачем на підставі вищенаведеного договору згідно актів здачі-приймання робіт (надання послуг) № 76, № 77, № 78, № 79, № 80, № 81, № 82 від 16.10.2019; № 70, № 71, № 88 від 16.11.2019; № 94, № 95, № 96, № 98, № 99 від 11.12.2019. Відповідно зустрічний позов ґрунтується на оспорюванні дійсності означеного договору.
Тобто метою зустрічного позову є доведення відсутності матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких вбачається суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
Задоволення зустрічного позову про визнання недійсним договору унеможливить задоволення первісного позову, оскільки у ПП "ДЗЗТ" буде відсутнє право вимоги до ПрАТ "КДМППЗТ", тому ці позови є взаємопов'язаними та їх доцільно розглядати разом.
Відповідно до статті 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Зокрема, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Натомість відповідно до статті 180 ГПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Звідси право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред'явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством.
Зважаючи на положення частини другої статті 180 ГПК України, суд апеляційної інстанції враховує, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов'язаності, а й доцільності їх спільного розгляду.
Взаємопов'язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
Аналогічних правових висновкі дійшла Велика палата Верховного Суду у справі №910/2987/17.
Апеляційний господарський суд зазначає, що первісний позов у цій справі заявлено ПП "ДЗЗТ" до ПрАТ "КДМППЗТ" про стягнення заборгованості за договором №17/18-07 від 18.07.2019, відповідно задоволення зустрічного позову про визнання недійсним договору №17/18-07 від 18.07.2019 може виключити повністю або частково задоволення первісного позову, що згідно з частиною 2 статті 180 ГПК України є підставою для їх спільного розгляду.
Враховуючи викладені обставини, місцевий господарський суд дійшов передчасного висновку щодо наявності підстав для повернення зустрічного позову.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мала проти України" від 03.07.2014 зазначено, що ключовим для концепції справедливого розгляду справи як у цивільному, так і кримінальному провадженні є те, щоб скаржник не був позбавлений можливості ефективно представляти свою справу в суді та мав змогу нарівні із протилежною стороною користуватися правами, передбаченими принципом рівності сторін. Принцип рівності сторін вимагає "справедливого балансу між сторонами", і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її опонентом".
Відповідно до п. 58 рішення Європейського Суду з прав людини Справа «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303-А, п.29).
З урахуванням викладеного вище, колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо повернення зустрічної позовної заяви. Відтак, ухвала Господарського суду міста Києва від 14.07.2020 прийнята з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню.
Приписами ст. 275 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Частиною 3 статті 271 ГПК України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
У зв'язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського суду з передачею справи на розгляд суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом, розподіл сум судового збору повинен здійснити суд першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 269, 271, 275, 277, 281-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.07.2020 у справі №910/3868/20 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.07.2020 у справі №910/3868/20 скасувати.
3. Справу №910/3868/20 передати на розгляд до Господарського суду міста Києва для вирішення питання про прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом.
4. Матеріали справи №910/3868/20 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку і строки, визначені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено - 05.10.2020.
Головуючий суддя Л.П. Зубець
Судді О.М. Гаврилюк
А.І. Мартюк