вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"22" вересня 2020 р. Справа№ 911/1278/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ткаченка Б.О.
суддів: Суліма В.В.
Гаврилюка О.М.
За участі секретаря судового засідання Нікітенко А.В.
представників сторін: згідно з протоколом судового засідання
розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк»
на ухвалу Господарського суду Київської області
від 22.05.2020
у справі № 911/1278/20 (суддя Колесник Р.М.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Граніт мобіл переробка плюс»
про забезпечення позову
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Граніт мобіл переробка плюс»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Плисецький гранітний кар'єр»
Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк»
про визнання права власності та зняття арешту
Короткий зміст позовних вимог
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Граніт мобіл переробка плюс» від 12.05.2020 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Плисецький гранітний кар'єр» та Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк», в якій позивач просить суд:
- визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Граніт мобіл переробка плюс» на екскаватор гусеничний Caterpillar 320 D, марка № , двигун НОМЕР_1 , держномер НОМЕР_2 та на екскаватор гусеничний Caterpillar 365 C, марка № НОМЕР_3 , двигун НОМЕР_4 , держномер НОМЕР_5 ;
- зняти арешт, накладений приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Говоровим Павлом Володимировичем з екскаватора гусеничного Caterpillar 320 D, марка № НОМЕР_6 , двигун НОМЕР_1 , держномер НОМЕР_2 та екскаватора гусеничного Caterpillar 365 C, марка № НОМЕР_3 , двигун НОМЕР_4 , держномер НОМЕР_5 .
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач послався на те, що приватним виконавцем у межах виконавчого провадження № 58064919 звернуто стягнення на майно боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Плисецький гранітний кар'єр», власником якого є позивач, у зв'язку з чим, за твердженням позивача, наявність арешту позбавляє його, як власника права вільного володіння, користування та розпорядження власним майном, що стало підставою для звернення до суду із цим позовом.
Крім того, до Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом:
- заборони приватному виконавцю виконавчого округу Київської області Говорову Павлу Володимировичу вчиняти будь-які дії, у тому числі, оглядати, вилучати, переміщати, перевозити, продавати та будь-які інші дії щодо екскаватора гусеничного Caterpillar 320 D, марка № НОМЕР_6 , двигун НОМЕР_1 , держномер НОМЕР_2 та екскаватора гусеничного Caterpillar 365 C, марка № НОМЕР_3 , двигун НОМЕР_4 , держномер НОМЕР_5 ;
- заборони Державному підприємству «Сетам» вчиняти будь-які дії, у тому числі, оглядати, вилучати, переміщати, перевозити, реалізовувати, проводити електронні торги та будь-які інші дії щодо екскаватора гусеничного Caterpillar 320 D, марка № НОМЕР_6 , двигун НОМЕР_1 , держномер НОМЕР_2 та екскаватора гусеничного Caterpillar 365 C, марка № НОМЕР_3 , двигун НОМЕР_4 , держномер НОМЕР_5 ;
- зобов'язання Державного підприємства «Сетам» зупинити електронні торги з реалізації екскаватора гусеничного Caterpillar 320 D, марка № НОМЕР_6 , двигун НОМЕР_1 , держномер НОМЕР_2 та екскаватора гусеничного Caterpillar 365 C, марка № НОМЕР_3 , двигун НОМЕР_4 , держномер НОМЕР_5 .
Необхідність вжиття заходів забезпечення позову заявник обґрунтовує тим, що 25.09.2019 приватним виконавцем Говоровим П.В., у межах виконавчого провадження № 58064919, винесено постанову про включення до арештованого майна боржника - ТОВ «Плисецький гранітний кар'єр», та виставлено на публічні торги рухоме майно, яке на праві власності належить ТОВ «Граніт мобіл переробка плюс»», а саме: екскаватор гусеничний Caterpillar 320 D, марка № НОМЕР_6 , двигун НОМЕР_1 , держномер НОМЕР_2 та екскаватор гусеничний Caterpillar 365 C, марка № НОМЕР_3 , двигун НОМЕР_4 , держномер НОМЕР_5 .
Короткий зміст оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення
Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.05.2020 у справі №911/1278/20 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Граніт мобіл переробка плюс» про забезпечення позову задоволено.
Вжито заходи забезпечення позову шляхом:
- заборони приватному виконавцю виконавчого округу Київської області Говорову Павлу Володимировичу вчиняти будь-які дії, у тому числі, оглядати, вилучати, переміщати, перевозити, продавати та будь-які інші дії щодо екскаватора гусеничного Caterpillar 320 D, марка № НОМЕР_6 , двигун НОМЕР_1 , держномер НОМЕР_2 та екскаватора гусеничного Caterpillar 365 C, марка № НОМЕР_3 , двигун НОМЕР_4 , держномер НОМЕР_5 ;
- заборони Державному підприємству «Сетам» вчиняти будь-які дії, у тому числі, оглядати, вилучати, переміщати, перевозити, реалізовувати, проводити електронні торги та будь-які інші дії щодо екскаватора гусеничного Caterpillar 320 D, марка № НОМЕР_6 , двигун НОМЕР_1 , держномер НОМЕР_2 та екскаватора гусеничного Caterpillar 365 C, марка № НОМЕР_3 , двигун НОМЕР_4 , держномер НОМЕР_5 ;
- зобов'язання Державного підприємства «Сетам» зупинити електронні торги з реалізації екскаватора гусеничного Caterpillar 320 D, марка № НОМЕР_6 , двигун НОМЕР_1 , держномер НОМЕР_2 та екскаватора гусеничного Caterpillar 365 C, марка № НОМЕР_3 , двигун НОМЕР_4 , держномер НОМЕР_5 .
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення у разі задоволення позову внаслідок реалізації приватним виконавцем на прилюдних торгах спірного майна, яке належить позивачу, який не є учасником виконавчого провадження № 58064919.
Крім того, суд першої інстанції зазначив, що вжиті судом у даному випадку заходи забезпечення позову відповідають процесуальним нормам, що регулюють дані правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів. А також у достатній мірі узгоджуються із способами забезпечення, визначеними п.п. 1, 4, 6 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, що зумовлює висновки суду про задоволення поданої заяви.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із вказаною ухвалою, Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк»» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 22.05.2020 у справі №911/1278/20 про забезпечення позову у даній справі, у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Граніт мобіл переробка плюс» про забезпечення позову - відмовити.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, постановленою з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, на підставі неповно з'ясованих обставин, що мали вирішальне значення для вирішення заяви про забезпечення позову.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2020 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Майданевич А.Г., Гаврилюк О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2020 поновлено Публічному акціонерному товариству Акціонерний банк «Укргазбанк» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 22.05.2020 у справі №911/1278/20, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» на ухвалу Господарського суду Київської області від 22.05.2020 у справі №911/1278/20, призначено справу до розгляду на 14.07.2020.
Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2020, у зв'язку з перебуванням судді Майданевича А.Г. у відпустці, для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Сулім В.В., Гаврилюк О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2020 справу прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Сулім В.В., Гаврилюк О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2020 відкладено розгляд справи на 08.09.2020.
Наказом Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2020 №166-К увільнено Ткаченка Б.О. від роботи (виконання посадових обов'язків) на період перебування у Дарницькому районному у м. Києві військовому комісаріаті 08.09.2020.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2020 повідомлено учасників справи №911/1278/20, що судове засідання з розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк», призначене на 08.09.2020, не відбудеться, розгляд справи №911/1278/20 призначено на 22.09.2020.
Позиції учасників справи
Представник Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, просила апеляційну скаргу задовольнити, скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 22.05.2020 у справі №911/1278/20 про забезпечення позову у даній справі, у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Граніт мобіл переробка плюс» про забезпечення позову - відмовити.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Плисецький гранітний кар'єр» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Граніт мобіл переробка плюс» у судове засідання не прибув, у відзиві на апеляційну скаргу просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.
Обставини справи, мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Як вбачається із матеріалів оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 22.05.2020 у справі №911/1278/20, заявник стверджував, що приватний виконавець Говоров П.В. вчиняє дії по вилученню майна в межах виконавчого провадження № 58064919, підтвердженням чого є постанови приватного виконавця від 06.05.2020 та від 12.05.2020, при цьому, останній обізнаний про те, що рухоме майно, на яке накладено арешт та здійснено опис такого майна, належить ТОВ «Граніт мобіл переробка плюс». Водночас приватний виконавець ігнорує те, що рухоме майно не належить боржнику виконавчого провадження № 58064919 - ТОВ «Плисецький гранітний кар'єр».
Крім того, заявник зазначає, що зміст постанов від 06.05.2020 та від 12.05.2020 свідчить про те, що приватним виконавцем здійснено виїзд 12.05.2020 та від 18.05.2020, за місцезнаходженням майна та вчинено підготовчі дії щодо вилучення рухомого майна, власником якого є заявник, та яке знаходиться у користуванні ТОВ «Плисецький гранітний кар'єр», на підставі договору оренди від 01.09.2016 № ГМП-066/16. Разом із тим, приватним виконавцем під час вчинення підготовчих дій 18.05.2020 було повідомлено про те, що згідно постанови останнього від 18.05.2020 належне заявнику рухоме майно 25.05.2020 буде вилучено та вивезено.
За твердженням заявника, вилучення належного йому майна, яке перебуває у користуванні ТОВ «Плисецький гранітний кар'єр» на підставі договору оренди від 01.09.2016 № ГМП-066/16, з метою його реалізації приватним виконавцем на електронних торгах, призведе до порушення прав заявника, а невжиття відповідних заходів забезпечення позову може призвести до подальшого відчуження рухомого майна на користь третіх осіб, що в значній мірі може ускладнити чи взагалі зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду, якщо воно буде прийнято на користь позивача.
Згідно з частинами першою та другою статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Згідно з частиною четвертою статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Аналогічні правові висновки щодо застосування ст.ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України наведені в постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17.
Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Отже, забезпечення позову - це, по суті обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Необхідною умовою для застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в майнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
За висновком об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами немайнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому, в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 21.12.2019 у справі №908/1310/19).
Отже, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову (аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 25.05.2020 у справі № 910/15637/19).
Як свідчать матеріали оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 22.05.2020 у справі №911/1278/20, підставою для звернення позивача до суду із відповідним позовом є захист порушеного права позивача внаслідок накладення приватним виконавцем арешту на рухоме майно боржника виконавчого провадження № 58064919 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Плисецький гранітний кар'єр». При цьому, позивач стверджує, що саме йому належить право власності на це майно. Позивач на підтвердження того, що він є власником рухомого майна, долучив до матеріалів справи, зокрема, копії договору від 01.08.2016 № ПК-01/08-16, укладеного між ТОВ «Граніт мобіл переробка плюс» та ТОВ «Плисецький гранітний кар'єр», згідно якого позивач придбав у відповідача екскаватор гусеничний Caterpillar 320 D, марка № НОМЕР_6 , двигун НОМЕР_1 , держномер НОМЕР_2 та на екскаватор гусеничний Caterpillar 365 C, марка № НОМЕР_3 , двигун НОМЕР_4 , держномер НОМЕР_5 та акту передачі майна.
При вирішенні питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Враховуючи наведені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення заяви позивача про забезпечення позову, оскільки невжиття відповідних заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення у разі задоволення позову внаслідок реалізації приватним виконавцем на прилюдних торгах спірного майна, яке належить позивачу, який не є учасником виконавчого провадження № 58064919.
Колегія суддів також погоджується із висновком суду першої інстанції, що вжиті судом у даному випадку заходи забезпечення позову відповідають процесуальним нормам, що регулюють дані правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
Отже, розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про її задоволення та вжиття заходів забезпечення позову шляхом визначеним заявником у заяві.
Враховуючи встановлені обставини справи, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що ухвала суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Обставини, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду даної справи.
Згідно з ч. 1 ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала суду першої інстанції прийнята з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також із дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підстави для її скасування відсутні.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.
Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Київської області від 22.05.2020 у справі №911/1278/20 залишити без змін.
2. Матеріали справи № 911/1278/20 повернути до Господарського суду Київської області.
3. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складене 02.10.2020
Головуючий суддя Б.О. Ткаченко
Судді В.В. Сулім
О.М. Гаврилюк