Березівський районний суд Одеської області
02.10.2020
Справа № 494/1299/19
Провадження № 1-кп/494/139/20
Про призначення судового розгляду
02 жовтня 2020 р. м. Березівка
Березівський районний суд Одеської області у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2
у присутності:
процесуального прокурора Комінтернівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_7 ,
потерпілого ОСОБА_8 ,
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_9 ,
цивільного позивача ОСОБА_10 ,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт з додатками по кримінальному провадженню №12019160000000747 внесеному до ЄРДР 28 липня 2019 р. відносно ОСОБА_4 за ч.2 ст.286 КК України,
До суду, після скасування Одеським апеляційним судом ухвали «Про повернення обвинувального акту прокурору», постановленої у іншому складі суду, надійшов вищевказаний обвинувальний акт з додатками для розгляду.
У підготовчому судовому засіданні прокурор звернувся із заявою про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту. Вказував, що під час досудового розслідування були дотриманні всі вимоги КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту не має, у судове засідання слід викликати осіб згідно обвинувального акту, розгляд справи слід проводити у відкритому судовому засіданні.
Також, прокурор заявив клопотання про обрання до обвинуваченого запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту. На обґрунтування поданого клопотання прокурор посилався на те, що ОСОБА_4 обгрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачена відповідальність від 3-х до 8-ми років. Раніше йому неодноразово обирався такий саме запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту і на теперішній час необхідність у його застосуванні не відпала і продовжує існувати можливість ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 проти призначення обвинувального акту до розгляду заперечував. Посилався на чисельні порушення ст.ст.291, 293 КПК України, які на його думку є перешкодами для призначення обвинувального акту до розгляду. Так, захисник зазначав, що обвинувальний акт направлений до суду заступником прокурора Одеської області, особою яка не має процесуального статусу, та ним не підписана. Анкетні дані не відповідають дійсності, оскільки на даний час розгляду у підготовчому судовому засіданні обвинувачений вже є одруженим та має дитину. Обвинувальний акт з реєстром матеріалів до нього були вручені обвинуваченому 28 жовтня 2019 р., супровідний лист датований 05 листопада 2019 р., а надійшов акт з додатками до суду тільки 11 листопада 2019 р.. Вказаним, на його думку, вочевидь порушені положення ст.293 КПК України в частині зобов'язань прокурора одночасно надати обвинувальний акт з реєстром обвинуваченому та направити до суду. У реєстрі матеріалів досудового розслідування вказано, що в порядку ст.208 КПК України затримано іншу ніж ОСОБА_4 особу. У обвинувальному акті в супереч п.13 ч.1 ст.3, п.п.1,2 ч.1 ст.91 КПК України не визначено формулювання обвинувачення, а саме не зазначено мотив та мета вчиненого кримінального правопорушення, за яким обвинувачується ОСОБА_4 .. Подані цивільні позови не відповідають положенням ст.ст.175, 177 ЦПК України, що у свою чергу є порушенням положень ч.4 ст.128 КПК України. Крім цього, згідно п.6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільняються від сплати судового збору позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а відповідно з чим при заявлені вимог морального характеру необхідно сплачувати судовий збір, який цивільними позивачами сплачений не був. За таких обставин заявлені цивільні позови слід залишити без руху. Позов ОСОБА_10 має бути залишений без розгляду так як він по даному кримінальному провадженню не є потерпілим. Також, захисник обвинуваченого вказував, що згідно положень ЦПК України саме у підготовчому судовому засіданні мають бути заявлені клопотання про призначення та проведення експертизи розміру моральної шкоди, відповідно до п.6 ч.2 ст.242 КПК України та докази на підтвердження заявленого розміру, без наявності яких розглянути заявлені цивільні позови не можливо.
Крім зазначеного захисник заперечував проти застосування до його підзахисного запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту але був згодний на особисте зобов'язання або нічний домашній арешт. Посилався на те, що обвинувачений працює, має родину, малолітню дитину на утриманні, працює на посаді заступника директора підприємства та регулярно з'являвся до суду раніше.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника.
Представник потерпілої ОСОБА_11 адвокат ОСОБА_7 підтримав думку прокурора. Вказував, що обвинувальний акт має бути призначений до розгляду, а до обвинуваченого слід застосувати запропонований прокурором запобіжний захід. У задоволенні поданих захисником обвинуваченого клопотань слід відмовити.
Потерпіла ОСОБА_11 підтримала думку свого захисника. Пояснила суду, що є всі підстави для обрання до обвинуваченого запобіжного заходу, та призначення обвинувального акту до розгляду. Дійсно, раніше до обвинуваченого застосовувався запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту але він ніколи його не виконував і це ніхто не контролював. Так, вона його неодноразово бачила під час арешту за кермом автомобілю.
Представник потерпілого ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_9 також підтримала думку прокурора. Вказувала, що обвинувальний акт має бути призначений до розгляду, а до обвинуваченого слід застосувати запропонований прокурором запобіжний захід, подані цивільні позови повністю відповідають положенням ст.ст.175-177 ЦПК України. У задоволенні поданих захисником обвинуваченого клопотаннях необхідно відмовити. Також, посилалась на те, що обвинувачений фактично не працює, а є лише зарахований на підприємстві свого батька, а займається лише футболом.
Цивільний позивач ОСОБА_10 пояснив суду, що підтримує думку прокурора і вважає за можливе призначити обвинувальний акт до розгляду, а до обвинуваченого застосувати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. Також він пояснив, що вважає себе виключно цивільним позивачем і не наполягає на визнанні його потерпілим. Щодо двох поданих цивільних позовів, то просив розглядати той, що був поданий останнім. Крім наведеного ОСОБА_10 відмовився від поданого клопотання про проведення судового засідання у режимі відео конференцзв'язку з Одеським апеляційним судом.
Вивчивши обвинувальний акт з додатками, що надійшов до суду з Одеського апеляційного суду, розглянувши подані клопотання, вислухавши думки учасників судового розгляду, на підставі наданих доказів і доведення перед судом їхньої переконливості суд дійшов до наступного висновку.
Дане кримінальне провадження підсудне Березівському районному суду Одеської області.
Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається.
Обвинувальний акт складений у відповідності до вимог кримінального-процесуального законодавства.
Приймаючи рішення суд враховує, що посилання захисника обвинуваченого на те, ким був направлений обвинувальний акт до суду, на його думку порушення ст.293 КПК України, на зазначення у реєстрі матеріалів досудового розслідування прізвища іншої особи, на не визначеність формулювання обвинувачення вже були предметом судового розгляду Одеського апеляційного суду, який надав їм оцінку та не побачив обґрунтованих підстав для задоволення, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для надання повторної оцінки вказаним обставинам.
Щодо зміни в анкетних даних обвинуваченого, як на підставу для повернення обвинувального акту, то суд вважає що під час судового розгляду кримінального провадження згідно ст.348 КПК України анкетні дані особи обвинуваченого уточняються, у зв'язку з чим необхідності повертати прокурору обвинувальний акт за цих підстав не має.
З урахуванням встановленого в судовому засіданні суд вважає, що є достатні підстави для призначення обвинувального акту до судового розгляду, порушень ч.ч.2-4 ст.291 КПК України судом не встановлено.
Суд не погоджується із посиланням захисника обвинуваченого на необхідність подачі клопотань і надання доказів до поданих цивільних позовів саме у підготовчому судовому засіданні згідно ст.ст.197-198 ЦПК України. Як передбачено ч.5 ст.128 КПК України розгляд цивільного позову у кримінальному провадженні здійснюється відповідно до положень КПК України. Так, положеннями ст.332 КПК України передбачена можливість проведення експертизи під час судового розгляду.
Також суд не знаходить обґрунтованим посилання захисника обвинуваченого на те, що Одеським апеляційним судом ОСОБА_10 не визнано потерпілим, у зв'язку з чим він не має права звертатись до суду із цивільним позовом у кримінальному провадженні.
Положеннями ч.1 ст.61 КПК України передбачено, що цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди.
Як свідчить з обвинувального акту автівка, якою керував ОСОБА_10 отримала механічні пошкодження в наслідок дій обвинуваченого, а відповідно з чим ОСОБА_10 повністю підпадає під положення вищенаведеної ч.1 ст.61 КПК України.
Також, суд вважає безпідставними і посилання захисника обвинуваченого на необхідність клопотання про проведення експертного дослідження розміру моральної шкоди відповідно п.6 ч.2 ст.242 КПК України, оскільки експертне дослідження має проводитись зокрема у тому випадку, якщо потерпілий не визначився із розміром заподіяної шкоди. Так як у поданих цивільних позовах потерпілі визначились із розміром моральної шкоди, то необхідність у проведенні експертизи, а відповідно з чим необхідності у поданні відповідних клопотань не має.
Суд не погоджується із посиланнями захисника обвинуваченого на необхідність у сплаті судового збору під час заявлення у цивільному позові вимог про стягнення моральної шкоди цивільними позивачами ОСОБА_11 та ОСОБА_8 ..
Суд вважає, що позивачі у поданих цивільних позовах мають керуватись положеннями ч.2 ст.133 ЦПК України, за якою розмір судового збору, порядок його сплати, повернення та звільнення від оплати встановлюється законом.
Так, дійсно згідно до положень п.6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Однак, приймаючи рішення по даному питанню на думку суду слід також керуватись положеннями п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», за яким також від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи.
У зв'язку з тим, що вказані особи є цивільними позивачами та потерпілими по кримінальному провадженню пов'язаному із відшкодуванням шкоди, заподіяної каліцтвом, а також смертю фізичної особи, то вони підлягають звільненню від сплати судового збору на вищенаведених підставах.
Разом із тим на цивільного позивача ОСОБА_10 положення вищенаведеного п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» не поширюються у зв'язку з чим його звільнення від сплати судового збору під час подачі цивільного позову про стягнення моральної шкоди чинним законодавством не передбачено, у зв'язку з чим він має сплатити судовий збір, в частині заявлених вимог морального характеру, у розмірі передбаченому Законом України «Про судовий збір» для позовів немайнового характеру.
Вирішуючи питання про обрання до обвинуваченого запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту суд вважає наступне.
Положення ст.177 КПК України, встановлює, що наряду з іншим, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду.
Положеннями ст.178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.
ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину в результаті якого настала смерть людини, враховуючи тяжкість і суспільну небезпеку, наявність невідшкодованої шкоди, його репутацію, для запобігання ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, з метою виключення спроб переховуватися від правосуддя, суд вважає неможливим застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу ніж запропонований прокурором та підтриманий потерпілими та цивільним позивачем цілодобовий домашній арешт із покладенням відповідних обов'язків.
Згідно ч.ч.1,2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно до положень ч.1 ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст та спрямованість діяльності держави.
За таких обставин застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту є достатнім засобом для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
При цьому, суд вважає, що інший більш м'який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку особи підозрюваного, та є недоцільним у межах даного кримінального провадження.
Керуючись ст.ст.177,-178, 181, п.5 ч.3 ст. 314, ст.315 КПК України, суд -
Призначити судовий розгляд по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України на підставі обвинувального акту на 10 листопада 2020 р. 9-30 годин у приміщені Березівського районного суду Одеської області, за адресою вул. Миру, 17, м. Березівка, Одеської області.
Судовий розгляд здійснювати у відкритому судовому засіданні.
На судовий розгляд викликати осіб, згідно реєстру матеріалів досудового розслідування.
Обрати до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на два місяця до 01 грудня 2020 р. включно, із покладенням на нього наступних обов'язків:
не залишати місце постійного проживання за адресою АДРЕСА_1 без дозволу суду;
прибувати до суду за першою вимогою.
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту прокурору - відмовити.
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про залишення без руху поданих цивільних позовів потерпілими ОСОБА_12 та ОСОБА_8 - відмовити.
Цивільний позов ОСОБА_10 в частині заявлених вимог про стягнення моральної шкоди залишити без руху.
Надати ОСОБА_10 строк для сплати судового збору, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення поданої заяви без руху.
Роз'яснити ОСОБА_10 , що у разі не усунення вказаних в ухвалі недоліків поданий позов в частині його вимог про стягнення моральної шкоди буде вважатися неподаним відповідно до положень ч.3 ст.185 ЦПК України.
Клопотання цивільного позивача ОСОБА_10 про проведення судового розгляду в режимі відеоконференцзв'язку з Одеським апеляційним судом залишити без розгляду у зв'язку з відмовою ОСОБА_10 від поданого клопотання.
Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження.
Ухвала суду в частині призначення справи до розгляду оскарженню не підлягає.
Суддя:______________________________________________-