Справа № 761/3786/18
Провадження №1-кп/761/658/2020
іменем України
07 серпня 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 ,
за участю прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11
обвинуваченого ОСОБА_12 ,
захисника ОСОБА_13 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за обвинуваченням
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з базовою середньою освітою, тимчасово не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останні рази:
- 28.10.2016 року вироком Солом'янського районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 850 грн.;
- 06.12.2016 року вироком Шевченківського районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком в 1 рік;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,
ОСОБА_12 , будучи раніше судимим за вчинення злочинів проти власності, маючи не зняту та не погашену, у всатновленому порядку, судимість, під час іспитового строку, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив та вчинив повторно, майновий злочин за наступних обставин.
Так, мешканці м. Києва ОСОБА_14 та ОСОБА_12 27.11.2017, у невстановлений слідством час, проводили монтажні роботи за адресою: м. Київ, вул. Д. Щербаківського, 53-В. Після закінчення робочого дня, ОСОБА_14 залишив на зберігання ОСОБА_12 за місцем мешкання останнього, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , перфоратор «1100Вт МЗПО П-26-1100ДФР" та алюмінієву драбину марки «Світязь 3*10».
Так. 06.12.2017, приблизно о 13 годині 30 хвилин, ОСОБА_12 , знаходячись за адресою свого проживання, а саме: АДРЕСА_2 , звернув свою увагу на перфоратор марки «1 100Вт МЗПО П-26-1100ДФР», вартістю 1800 гривень, який знаходився на зберіганні в останнього та який належить ОСОБА_14 . В цей момент, у ОСОБА_12 , виник злочинний умисел спрямований на повторне заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою, а саме: перфоратором марки «1 100Вт МЗПО П 26-1100ДФР».
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою, яке належить ОСОБА_14 , ОСОБА_12 скориставшись тим, що перфоратор марки «1 100Вт МЗПО П-26-1100ДФР» знаходився в нього на зберіганні, зловживаючи довірою останнього, шахрайським шляхом повторно заволодів вказаним перфоратором та в подальшому розпорядився вищезазначеним майном на власний розсуд.
Крім цього, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу направленого на повторне заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою, 10.12.2017, приблизно об 11 годині 00 хвилин, ОСОБА_12 , знаходячись за адресою свого проживання, а саме: АДРЕСА_2 , звернув свою увагу на алюмінієву драбину марки «СВІТЯЗЬ 3*10», вартість якої, згідно висновку експерта № 12-4/164 від 23.01.2018, складає 2633 гривні 00 копійок, яка знаходилась на зберіганні в останнього та яка належить ОСОБА_14 . Після цього, 10.12.2017, приблизно о 16 годині 00 хвилин, ОСОБА_12 , скориставшись тим, що алюмінієва драбина марки «СВІТЯЗЬ 3*10», яка належить ОСОБА_14 , знаходилася в нього на зберіганні, здовживаючи довірою, шахрайським шляхом, повторно, заволодів вищевказаним майном та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд.
Всього, ОСОБА_12 повторно, заволодів чужим майном, шляхом зловживання довірою ОСОБА_14 на загальну суму 4433 гривень 00 копійок, чим завдав останньому матеріальну шкоду на вказану суму.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_12 , свою вину у вчиненні інкримінованих йому діянь визнав повністю та показав, що він працював на будівництві, займався встановленням вікон за плату 250 грн. за день. У зв'язку зі скрутним матеріальним становищем йому знадобились кошти. Тоді він взяв перфоратор та драбину і заставив їх до ломбарду, за що отримав 750 грн. У вчиненому щиро розкаюється, однак збитки потерпілому відшкодувати не зміг.
Покази обвинуваченого ОСОБА_12 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння ним обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Положення ч. 3 ст. 349 КПК України, роз'яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.
За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінальних правопорушень, перевіривши, що вони вірно розуміють зміст цих обставин, встановивши відсутність сумнівів в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням письмових документів та матеріалів, що характеризують обвинуваченого як особу.
Аналізуючи в сукупності надані прокурором та перевірені в судовому засіданні докази, які узгоджуються між собою, суд за вказаних обставин вважає доведеною винуватість ОСОБА_12 , а його дії вірно кваліфікованими за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.
Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому виду і міри покарання, приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, є нетяжким злочином, конкретні обставини кримінального провадження, дані про особу ОСОБА_12 , а саме те, що останній не перебуває під наглядом лікаря-психіатра, перебуває під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом з 11.12.2009 з діагнозом «Розлади психіки і поведінки внаслідок вживання опіоїдів Синдром залежності», за місцем проживання характеризується задовільно, те, що ОСОБА_12 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, вчинив кримінальне правопорушення в період іспитового строку, наразі притягується до кримінальної відповідальності за вчинення ряду аналогічних злочинів.
Згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає пом'якшуючою обставиною щире каяття обвинуваченого.
Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання судом визнається рецидив злочинів.
На підставі викладеного, суд вважає, що ОСОБА_12 необхідно призначити покарання за скоєння злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України в межах санкції відповідної статі у виді позбавлення волі.
На погляд суду, зазначене покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Крім того, як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_12 06.12.2016 року був засуджений вироком Шевченківського районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком в 1 рік. 03 січня 2018 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва у зв'язку з закінченням іспитового строку, ОСОБА_12 звільнений від відбування вищезазначеного покарання, однак ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17.05.2018 року вказану ухвалу було скасовано.
Таким чином, на момент ухвалення даного вироку ОСОБА_12 вважається таким, що вчинив інкримінований злочин у період іспитового строку, а тому, в силу вимог ч. 3 ст. 78 КК України суд вважає за необхідне за правилами передбаченими ст. ст. 71, 72 КК України частково приєднати до покарання, призначеного даним вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 06.12.2016 року.
При цьому, покарання, призначене вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 28.10.2016 слід виконувати окремо.
Цивільних позовів, в рамках кримінального провадження не заявлено.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Судові витрати у кримінальному провадженні за проведену судово-товарознавчу експертизу (висновок експерта №12-4/164 від 23.01.2018) у сумі 286 грн. слід стягнути з ОСОБА_12 в дохід держави.
Заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжний захід для ОСОБА_12 судом не застосовувались.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 71, 72, 78, 190 КК України, ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, -
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та призначити покарання у вигляді 1 (одного) року 2 (двох) місяців.
На підставі ч. 3 ст. 78 КК України, за правилами, передбаченими ст. 71, 72 КК України, частково приєнати до покарання призначеного даним вироком покарання, призначене для ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 06.12.2016 року та остаточно призначити для останнього покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Строк відбування покарання для ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 рахувати з моменту звернення даного вироку до виконання.
Судові витрати у кримінальному провадженні за проведену судово-товарознавчу експертизу (висновок експерта №12-4/164 від 23.01.2018) у сумі 286 грн. - стягнути з ОСОБА_12 в дохід держави з відповідним призначенням платежів.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя