іменем України
Справа №377/50/20
Провадження №2/377/81/20
23 вересня 2020 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої - судді Теремецької Н.Ф., за участю секретаря судового засідання - Щуковської А.М., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, -
15 січня 2020 року до суду надійшла позовна заява, у якій позивач в особі представника за довіреністю, посилаючись на ст. ст. 1218-1221, 1223, 1268, 1270, 1281 ЦК України просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 01.02.2007 року в розмірі 14352,12 гривень, укладеного із спадкодавцем ОСОБА_2 , та понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2102 гривні.
В обґрунтування позову позивач послався на те, що на умовах договору б/н 01.02.2007 року він надав ОСОБА_2 кредит в розмірі 12000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 07 липня 2015 року. У порушення ст. ст. 525, 526, 527, 530, 610, 615, 629 ЦК України та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість станом на дату його смерті, яка становить 14352,12 гривень. Спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 , що підтверджується копіями паспортів позичальника та відповідача. 07 лютого 2019 року, на виконання вимог ч. 3 ст. 1281 ЦК України, позивачем була направлена претензія кредитора до Славутицької міської державної нотаріальної контори. 12 березня 2019 року позивачем було отримано відповідь Славутицької міської державної нотаріальної контори, в якій зазначено, що спадкоємці померлого ОСОБА_2 із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались та спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Таким чином, відповідач прийняла спадщину, до складу якої входять, у тому числі, кредитні зобов'язання померлого позичальника. Спадкування обов'язків відбулося відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, так як відповідач не відмовилася від спадщини у передбачені цивільним законодавством строки, а саме 6 місяців від дня відкриття спадщини. 26 серпня 2019 року до спадкоємця ОСОБА_1 було направлено лист-претензію, згідно якого позивач пред'явив свої вимоги, однак даний лист-претензія залишився без виконання, в зв'язку з чим позивач був вимушений звернутися з даним позовом до суду.
Ухвалою судді від 24 січня 2020 року після виконання вимог, передбачених ч. 6 ст. 187 ЦПК України, відкрито провадження у справі, та призначено підготовче засідання на 21 лютого 2020 року.
Ухвалою суду від 21 лютого 2020 року підготовче засідання відкладено в зв'язку з неявкою відповідача, оскільки у суда були відсутні відомості про вручення їй повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та призначено нове підготовче засідання на 06 березня 2020 року.
Ухвалою суду від 06 березня 2020 року оголошено перерву у підготовчому засіданні до 30 березня 2020 року в зв'язку із задоволенням клопотання представника позивача про витребування доказів.
Ухвалою суду від 30 березня 2020 року оголошено перерву у підготовчому засіданні до 09 квітня 2020 року в зв'язку із задоволенням клопотання представника позивача про витребування доказів.
Ухвалою суду від 09 квітня 2020 року підготовче провадження було закрито та призначено справу до судового розгляду на 22 квітня 2020 року.
Ухвалою суду від 22 квітня 2020 року судове засідання відкладено на 04 травня 2020 року, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України.
Ухвалою суду від 04 травня 2020 року судове засідання відкладено на 28 травня 2020 року, на підставі п. 5 ч. 2 ст. 223 ЦПК України.
28 травня 2020 року судове засідання було відкладено на 24 червня 2020 року на підставі п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України.
24 червня 2020 року судове засідання було відкладено на 17 серпня 2020 року у зв'язку з клопотанням представника позивача.
Ухвалою суду від 17 серпня 2020 року судове засідання було відкладено на 01 вересня 2020 року на підставі п. 5 ч. 2 ст. 223 ЦПК України.
Ухвалою суду від 01 вересня 2020 року було оголошено перерву у судовому засіданні до 23 вересня 2020 року на підставі ч. 2 ст. 240 ЦПК України.
22 червня 2020 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просила поновити строк для подання відзиву на позовну заяву, посилаючись на те, що позовну заяву разом з доданими документами вона отримала 19 червня 2020 року, та відмовити у задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що її чоловік ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Позивач просить стягнути з неї суму у розмірі 14352, 12 гривень та зазначає, що 07.02.2019 року була направлена претензія кредитора до Славутицької міської державної нотаріальної контори та вимога до відповідача. Проте, позивач пропустив шестимісячний строк з дня, коли він дізнався про відкриття спадщини. Позивач дізнався про смерть позичальника та відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується квитанцією про відправлення та вручення позивачу повідомлення про смерть позичальника та копії свідоцтва про смерть, з описом, а також листом позивача від 16.07.2015 року, яким банк підтвердив, що отримав документи та призупинив нарахування відсотків у зв'язку зі смертю позичальника. Оскільки позивач не дотримався строків пред'явлення вимог, передбачених ст. 1281 ЦК України, тому позбавляється права вимоги за зобов'язанням позичальника до спадкоємців( т.1 а.с. 170-172).
23 липня 2020 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив разом з доданими документами, в якій представник позивача просив задовольнити позовні вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в повному обсязі посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору б/н від 01.02.2007 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 12000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 помер. Виходячи з положень ст. 1268 ЦК України, спадкоємці ОСОБА_2 мали право подати заяву про прийняття спадщини або про відмову від спадщини у строк з ІНФОРМАЦІЯ_1 по 04.01.2016 року. Спадкоємцем, який постійно проживав разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, є ОСОБА_1 , що підтверджується копіями паспортів відповідача та позичальника. 12.03.2019 року позивачем було отримано відповідь Славутицької міської державної нотаріальної контори, в якій зазначалось, що спадкоємці померлого ОСОБА_2 із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались та спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Таким чином, відповідач прийняла спадщину, до складу якої входять, у тому числі кредитні зобов'язання померлого позичальника. Спадкування обов'язків відбулося відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України, так як відповідач не відмовилася від спадщини у передбачені цивільним законодавством строки, а саме шість місяців від дня відкриття спадщини. 16.07.2015 року позивачу стало відомо про смерть позичальника ОСОБА_2 .. Позивачем першу претензію кредитора від 04.09.2015 року було направлено до Славутицької міської державної нотаріальної контори щодо укладеного кредитного договору та відправлено 24.09.2015 року. Але відповіді від Славутицької міської державної нотаріальної контори на вказану претензію кредитора банк не отримав. Тому 07.02.2019 року позивачем була повторно направлена претензія кредитора до Славутицької міської державної нотаріальної контори. Оскільки банку стало відомо про смерть позичальника ОСОБА_2 16.07.2015 року, а 24.09.2015 року направлено претензію кредитора до нотаріальної контори, то встановлений ст. 1281 ЦК України строк позивачем не пропущений( т.1 а.с. 183-186).
17 серпня 2020 року на адресу суду від відповідача ОСОБА_1 надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач просила поновити строк подання заперечень на відповідь на відзив на підставі п.3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України та відмовити у задоволенні позовних вимог. Заперечення на відповідь на відзив обґрунтовані тим, що відповідно до ст. ст. 608, 1216, 1218, 1281,1282 ЦК України спадкоємці можуть задовольнити вимоги кредиторів лише у разі прийняття майна у спадщину, у межах вартості успадкованого майна, у розмірі, який виник за життя спадкодавця. Відповідач будь-якого майна не отримувала у спадщину, оскільки у померлого було відсутнє будь-яке майно. Відповідно до довідки виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області від 22.06.2020 року, кімната В за адресою АДРЕСА_1 , де зареєстрована відповідач та був зареєстрований на момент смерті позичальник, є в статусі гуртожитку. Також у позивача сплив строк позовної давності, оскільки про порушене право позивачу стало відомо 04.01.2016 року, а звернувся позивач з позовними вимогами 10.01.2020 року, тобто поза межами строку позовної давності, який закінчився 05.01.2019 року( т.1 а.с. 225-228).
21 вересня 2020 року на адресу суду від представника позивача надійшли пояснення, в яких він зазначив, що відповідно до укладеного договору б/н від 01.02.2007 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 12000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 помер. 16.07.2015 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» стало відомо про смерть позичальника. 24.09.2015 року АТ КБ'ПРИВАТБАНК» направив першу претензію до Славутицької міської державної нотаріальної контори, докази такого направлення є в матеріалах справи, але відповіді від Славутицької міської державної нотаріальної контори на вказану претензію кредитора банк не отримав. 07.02.2019 року позивачем повторно була направлена претензія кредитора до Славутицької міської державної нотаріальної контори. Норма ст. 1281 ЦК України не встановлює певного порядку пред'явлення таких вимог і має на меті у передбачений законом строк інформувати спадкоємців про зобов'язання спадкодавця перед кредитором, зобов'язує спадкоємців повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борг. Вимога може бути заявлена кредитором безпосередньо спадкоємцю, а також через нотаріуса за місцем відкриття спадщини, який у строк встановлений ст.1281 ЦК України приймає претензії кредиторів від спадкодавця. Заявлення кредитором своїх вимог не безпосередньо спадкоємцям, а через нотаріуса не суперечить нормам ст. 1281 ЦК України. При цьому, на відміну від безпосереднього повідомлення спадкоємців кредитор, повідомляючи останніх про свої вимоги через нотаріуса, не зобов'язаний зважати на факт прийняття спадкоємцями спадщини, оскільки нотаріус повинен прийняти відповідну заяву кредитора незалежно від того, чи прийняв спадщину хоча б один зі спадкоємців і чи встановлені спадкоємці взагалі. Оскільки банку стало відомо про смерть позичальника 16.07.2015 року, а 24.09.2015 року направлено претензію кредитора до нотаріальної контори, то встановлений ст. 1281 ЦК України строк позивачем не пропущено. Крім того, відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність, встановлена законом може бути збільшена за домовленістю сторін (ст. 259 ЦК України). Клієнт ОСОБА_2 07.02.2011 року підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг та був ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг, затвердженими наказом банку від 06.03.2010 року. Відповідно до п. 1.1.7.31 Умов договору строк позовної давності за кредитним договором, щодо вимог про повернення кредиту, відсотків, винагороди, неустойки (пені та штрафів) був збільшений до 50 років. Даний кредитний продукт має певні особливості та відмінності від інших кредитних договорів. Відповідно по даному договору відкрито картковий рахунок, встановлено кредитний ліміт на картку, видано картку, а сума обов'язкового щомісячного платежу залежить від суми використаного кредитного ліміту. Кредитна картка є поновлюваною кредитною лінією, тобто це кредит, що надається банком клієнту в межах встановленого ліміту заборгованості, який використовується повністю або частинами і поновлюється в міру погашення раніше виданого кредиту. Клієнт, використавши та погасивши заборгованість за кредитною лінією, може знову користуватися нею у межах строку дії картки. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки. Строк перевипущеної картки позичальника до останнього дня 03.2015 року. Позивач же звернувся до суду з позовом до відповідача 10.01.2020 року- до спливу строку позовної давності( т.2 а.с. 20-22).
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, до позовної заяви додано клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності та задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена за правилами ст. 128-130 ЦПК України, надала до суду клопотання, в якому просила проводити судове засідання за її відсутності та відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 01.02.2007 року ОСОБА_2 подав до відділення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є АТ КБ «ПРИВАТБАНК», анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, у якій просив надати платіжну картку кредитка «Універсальна», з бажаним кредитним лімітом 12000 гривень ( т.1 а.с. 13, 189).
Своїм підписом у заяві ОСОБА_2 підтвердив свою згоду на те, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг. Він ознайомився і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому виді.
Таким чином, відповідно до укладеного кредитного договору б/н від 01.02.2007 року банк надав відповідачу кредит у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, що підтверджено розрахунком заборгованості.
Відповідно до довідки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 30.06.2020 року, між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 був підписаний кредитний договір б/н, за яким було надано наступні кредитні картки: картка № НОМЕР_1 , дата відкриття 02.04.2007 року, термін дії 04/10 (т.1 а.с.136 ).
Згідно з повідомленням № 30.1.0.0./2-20200110/426 від 30.06.2020 року, клієнт ОСОБА_2 згідно кредитного договору б/н від 01.02.2007 року отримав картки № НОМЕР_1 , зі строком дії картки до останнього дня 03.2015 року (т.1 .с. 188 ).
Як вбачається з довідки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_2 , (договір б/н): старт карткового рахунку № НОМЕР_1 є 30.05.2007 року; 30.05.2007 року було встановлено кредитний ліміт 250 гривень; 03.04.2009 року було збільшено кредитний ліміт до 500 гривень; 04.04.2011 року було збільшено кредитний ліміт до 600 гривень; 05.04.2011 року було зменшено кредитного ліміту; 24.05.2011 року було збільшено кредитний ліміт до 700 гривень; 04.07.2011 року було збільшено кредитний ліміт до 2000 гривень; 10.10.2012 року було збільшено кредитний ліміт до 4000 гривень; 25.12.2012 року було збільшено кредитний ліміт до 8000 гривень; 27.06.2013 року було збільшено кредитний ліміт до 12000 гривень; 10.01.2020 року було зменшено кредитний ліміт до 0,00 гривень (т.1 а.с. 135 )
З виписки по рахунку за договором б/н, кредитна картка № НОМЕР_1 , видно, що позичальник користувався кредитними коштами, станом на 06.04.2020 року остання дата операції/дата обробки є 10.08.2015 року - закриття заборгованості з поповненням картки, станом на 10.01.2020 року залишок після операції становить: -14352,12 гривень ( т.1 а.с. 118).
Згідно з копією свідоцтва про смерть, виданого 07 липня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Славутицького міського управління юстиції у Київській області, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено відповідний актовий запис № 82 (т.1 а.с. 22 ).
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором, станом на дату смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 зобов'язання по кредитному договору № б/н від 01.02.2007 року ним не виконані, в зв'язку з чим існує заборгованість за вказаним договором в загальній сумі 14352,12 гривень, яка складається з наступного: 11699,07 гривень - заборгованість за кредитом; 2653,05 гривень - заборгованість за відсотками( т.1 а.с. 6-12).
Згідно копії зворотнього поштового повідомлення, копії фіскального чеку, копії опису вкладення, вбачається що ОСОБА_1 , відповідач, яка є дружиною позичальника, надіслала 10.07.2015 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» повідомлення про смерть позичальника та копію свідоцтва про смерть (т.1 а.с. 174 ).
З копії листа, адресованого ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 від 16.07.2015 року, вбачається, що банк, розглянувши заяву ОСОБА_1 про призупинення нарахування процентів за кредитним договором ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з клієнтом ОСОБА_2 , яка надійшла до банку ІНФОРМАЦІЯ_3, припинив нарахування відсотків ( т.1 а.с. 175 ).
Як видно з копії спадкової справи № 121/2015, що відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , 30 грудня 2015 року до Славутицької міської державної нотаріальної контори Київської області, на виконання вимог ч. 2 ст. 1281 ЦК України, звернувся ПАТ «АЛЬФА-БАНК» із заявою-претензією з вимогами до спадкоємців( т.1 а.с. 88-95).
Завідувачем Славутицької міської державної нотаріальної контори представнику ПАТ «АЛЬФА-БАНК» листом від 01.03.2016 року, який знаходиться в спадковій справі, було повідомлено, що за їх претензією 30.12.2015 року була відкрита спадкова справа після смерті ОСОБА_2 за № 121/2015. Станом на 01.03.2016 року спадкоємці померлого до Славутицької міської державної нотаріальної контори не звертались.
Згідно з інформаційною довідкою з Спадкового реєстру (заповіти/спадкові справи) ОСОБА_2 за життя заповіту не залишив.
12.02.2019 року до Славутицької міської державної нотаріальної контори надійшла претензія кредитора АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в порядку ст. 1281 ЦК України, яка знаходиться в спадковій справі. 20.02.2019 року листом Славутицька міська державна нотаріальна контора повідомила представника АТ КБ «ПРИВАТБАНК», що 30.12.2015 року на підставі претензії ПАТ «АЛЬФА-БАНК» після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 була відкрита спадкова справа № 121/2015; станом на 20.02.2019 року спадкоємці померлого до нотаріальної контори не зверталися, у випадку їх звернення до нотаріальної контори, вони будуть ознайомлені з їх претензією.
26 серпня 2019 року позивачем на адресу ОСОБА_1 було направлено лист-претензію № SAMDN40000012738064 від 21.08.2019 року про необхідність сплати заборгованості за кредитним договором № б/н, укладеним між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та спадкодавцем ОСОБА_2 , в сумі 14352,12 гривень. На підтвердження направлення позивачем листа-претензії надано копію реєстру згрупованих поштових відправлень - рекомендованих листів ф. 103 та фіскальний чек ПАТ «Укрпошта» від 26.08.2019 року
( т.1 а.с. 29-31).
Відповідно до листа Управління адміністративних послуг виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області, яка надійшла на адресу суду 30.03.2020 року на виконання ухвали суду від 06.03.2020 року, за даними «Міської інтегрованої інформаційно- реєстраційної системи м. Славутича» та картотеки управління адміністративних послуг, на день смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 10.04.2012 року по 12.08.2015 року (знятий з реєстрації у зв'язку зі смертю) (т.1 а.с. 75).
За цією адресою була зареєстрована на день смерті та проживає і відповідач ОСОБА_1 , що підтверджено довідкою Управління адміністративних послуг виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області( т.1 а.с. 45).
Як вбачається з копії довідки виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області № 05-03/1154 від 22.06.2020 року, кімната В у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 , де вона зареєстрована та проживає, знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Славутича (т.1 а.с.229 ).
За приписами ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За змістом ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права й обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за винятком прав і обов'язків, зазначених у ст.1219 ЦК України.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Частинами 3,4 ст.1268 ЦК України, ст.1269 ЦК України визначені дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем.
Згідно із ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Положеннями ч.3 ст.1268 ЦК України визначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Разом з тим незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5 ст.1268 ЦК України).
Частиною 1 ст.1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Відповідно до ч.3 ст. 1269 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що хоч отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до ст.1296 ЦК України є правом, а не обов'язком спадкоємця, однак відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови в задоволенні вимог кредитора.
Якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обов'язку, передбаченого ст.1297 ЦК України, зокрема, з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця.
Оскільки зі смертю боржника зобов'язання з повернення кредиту входять до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми ст.1282 ЦК України щодо обов'язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї норми. Саме на підставі норм статей 1281, 1282 ЦК України кредитор заявив вимоги до спадкоємця.
За приписами ст.1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.
Відповідно до ч.1 ст.1281 ЦК України ( в редакції, чинній станом на день відкриття спадщини) спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.
Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги ( ч.2 ).
Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги ( ч.3).
Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги( ч.4).
Виходячи з наведених норм, при вирішенні спору про стягнення із спадкоємців коштів для задоволення вимог кредитора спадкодавця встановленню підлягають обставини, пов'язані із з'ясуванням факту прийняття спадщини спадкоємцями, кола спадкоємців, переліку і вартості отриманого останніми у спадщину майна, а також щодо строків пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців.
В судовому засіданні з досліджених доказів встановлено, що на час смерті позичальника ОСОБА_2 04 липня 2015 року разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 проживала його дружина - ОСОБА_1 , відповідач у справі. 10 липня 2015 року відповідач ОСОБА_1 , яка є дружиною позичальника ОСОБА_2 , направила повідомлення позивачу про смерть позичальника та копію свідоцтва про смерть, яке позивач отримав ІНФОРМАЦІЯ_3, що ним не заперечується.
З копії спадкової справи № 121/2015 з'ясовано, що вона відкрита після смерті ОСОБА_2 за претензією ПАТ «АЛЬФА-БАНК». ОСОБА_2 заповіту не залишив. Спадкоємці ОСОБА_2 за законом до Славутицької державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини та про відмову від прийняття спадщини не звертались. Претензія АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № SAMDN40000012738064 від 18 грудня 2018 року в порядку ст. 1281 ЦК України була відправлена 07 лютого 2019 року до Славутицької державної нотаріальної контори і надійшла 12 лютого 2019 року. Відповідачу така претензія була відправлена 26 серпня 2019 року.
Таким чином, позивач пред'явив вимоги до спадкоємця ОСОБА_1 з порушенням строку, встановленого ч.2 ст.1281 ЦК України( в редакції, чинній на час відкриття спадщини), оскільки він дізнався про відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_3 , а пред'явив свої вимоги до спадкоємця, направивши претензію № SAMDN40000012738064 від 18 грудня 2018 року в порядку ст. 1281 ЦК України до Славутицької держаної нотаріальної контори 07 лютого 2019 року.
Доводи представника позивача про те, що перша претензія ПАТ «ПРИВАТБАНК» № SAMDN40000012738064 від 14.09.2015 року в порядку 1281 ЦК України до спадкоємців ОСОБА_2 була направлена до Славутицької міської державної нотаріальної контори 24.09.2015 року, спростовуються матеріалами справи.
Так, на підтвердження направлення вищевказаної претензії до Славутицької державної нотаріальної контори за адресою: Київська область, м. Славутич, вул. 77-ї Гвардійської дивізії, 3 банком надана копія реєстру згрупованих поштових відправлень - рекомендованих листів претензії кредитора від 24.09.2015 року (т.1 а.с.217-218). Проте, доказів того, що вказана претензія була отримана Славутицькою міською державною нотаріальною конторою, позивачем суду не надано.
Як вбачається з листа завідувача Славутицької міської державної нотаріальної контори № 353/02-14 від 08.09.2020 року, який надійшов на адресу суду на виконання ухвали суду від 01.09.2020 року, до Славутицької міської державної нотаріальної контори Київської області претензія кредитора АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № SAMDN40000012738064 від 14.09.2015 року не надходила( т.2 а.с. 18) . Спадкова справа № 121/2015 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 була відкрита 30 грудня 2015 року Славутицькою міською державною нотаріальною конторою Київської області на підставі заяви - претензії з вимогами до спадкоємців ПАТ «АЛЬФА-БАНК». Претензія АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» № SAMDN40000012738064 від 18.12.2018 року в порядку ст. 1281 ЦК України надійшла до Славутицької міської державної нотаріальної контори Київської області 12.02.2019 року.
Встановлені статтею 1281 ЦК України строки - це строки, у межах яких кредитор, здійснюючи власні активні дії, може реалізувати своє суб'єктивне право.
Сплив визначених статтею 1281 ЦК України строків пред'явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за зобов'язанням, а також припинення зобов'язання.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2018 року у справі № 14-53 цс 18.
Крім того, за змістом ст. 1282 ЦК України задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ним у спадщину майна. Тобто у разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця, і як наслідок у неї відсутній обов'язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.
Незважаючи на те, що ОСОБА_1 постійно проживала з позичальником ОСОБА_2 до дня його смерті, і не подала заяву в строк, передбачений ст. 1270 ЦК України, про відмову від прийняття спадщини, але вона не отримувала від нього майно у спадщину і як наслідок не набула обов'язку задовольнити вимоги кредитора.
Так, кімната В у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 , де проживала відповідач разом із свої чоловіком ОСОБА_2 до дня його смерті, згідно довідки виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області № 05-03/1154 від 22.06.2020 року знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Славутича і не належить на праві приватної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (т.1 а.с.229 ).
Зазначені обставини також підтверджені Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна ( т.2 а.с. 32).
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна нерухоме майно, яке б належало ОСОБА_2 ( ІПН НОМЕР_2 ), відсутнє ( т.2 а.с. 33). Інші докази щодо наявності у померлого ОСОБА_2 права власності на рухоме майно, інші об'єкти цивільних прав, у матеріалах справи відсутні.
За таких обставин у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258, 263-265 ЦПК України, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Славутицький міський суд Київської області. Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, маєправо на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційнаскарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску зінших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Відповідно до п.3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційноїскарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, р/р НОМЕР_3 .
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Повне рішення суду складено 02 жовтня 2020 року.
Суддя Н. Ф. Теремецька