Справа № 746/240/20 Головуючий у 1 інстанції Коваленко А. В.
Провадження № 33/4823/313/20
Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП
23 вересня 2020 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд у складі судді судової палати у кримінальних справах Баглая І.П.
з участю захисника Карпенка В.К..,
особи, яка притягується до
адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника, в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 27 липня 2020 року.
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 420 грн 40 коп.
Судом першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у порушенні підпункту "а" пункту 2.9. Правил дорожнього руху, яке виразилося в керуванні ним у стані алкогольного сп'яніння автомашиною марки «ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , 05 червня 2020 року о 16 год. 15 хв. по автодорозі Гриціївка-Побочіївка.
В апеляційній скарзі захисник просить постанову місцевого суду скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Звертає увагу на відсутність акта огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який мав би бути складений поліцейським. Крім того, освідування в закладі охорони здоров'я було проведено пізніше 2 годин з моменту виникнення підстав для його здійснення. Посилання суду першої інстанції на рапорти поліцейських як доказ вини ОСОБА_1 є безпідставним, оскільки останні є зацікавленими особами. Крім того, свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні допитаний не був. Вказує, що 01 липня 2020 року набрав чинності Закон України від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», згідно з яким ч. 1 ст. 130 КУпАП викладена в новій редакції. Отже, вважає, що на момент розгляду справи місцевим судом були відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у зв'язку зі скасуванням акта, який встановлює адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом у стані сп'яніння.
Із матеріалів справи, пояснень ОСОБА_1 та його захисника, а також доводів апеляційної скарги вбачається, що вона не обґрунтована.
В апеляційному суді ОСОБА_1 в інкримінованому правопорушенні вину свою не визнав та пояснив, що автомашиною не керував, на момент прибуття поліції він дійсно сидів за кермом і слідкував щоб не вимкнувся двигун, а його знайомий ОСОБА_2 , який керував автомашиною, згадав, що при ньому нема посвідчення водія і пішов по себе додому, це, приблизно, 1км від місця зупинки.
Свідок ОСОБА_2 дав апеляційному суду свідчення аналогічні поясненням ОСОБА_1 також пояснив, що зупинив автомашину та пішов до свого будинку, який був у полі зору на відстані по прямій близько 1 км, а об'їжджати потрібно було через усе село.
До цих пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 апеляційний суд ставиться критично бо вони не логічні і суперечать обставинам справи.
Так, ОСОБА_2 не пояснив суду чому він раптом згадав про відсутність у нього посвідчення водія і, приїхавши майже до себе додому, зупинив автомашину та пішов за документом.
Із переглянутого апеляційним судом відео чітко видно, що ОСОБА_1 неодноразово обурювався поведінкою поліцейського за зупинку, на його думку безпідставну, посеред траси, але при цьому жодного разу не обмовився, що сидів у зупиненій на узбіччі ОСОБА_2 автомашині і чекав на останнього.
Щодо огляду у лікарні через більш ніж дві години після зупинки, то апеляційний суд виходить із того, що після початку спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 спиртне не вживав, з об'єктивних причин був доставлений до лікарні в іншому населеному пункті і все ж у нього було діагностовано алкогольне сп'яніння.
Так, огляд було проведено раніше, ніж складено протокол, бо саме результати огляду і стали підставою для складання протоколу. Тому і ці доводи сторони захисту безпідставні.
Офіційні рапорти поліцейських, складені у відповідності до відомчих інструкцій, апеляційний суд не має підстав вважати не допустимими доказами.
Наявність акта огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який мав би бути складений поліцейським, не обов'язкова коли в лікарні проводився огляд, тому така позиція адвоката не ґрунтується на законі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення, а постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 27 липня 2020 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяІ. П. Баглай