Справа № 362/4895/16-к
Провадження 1-кп/991/145/19
30 вересня 2020 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретар судового засідання ОСОБА_4
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорів: ОСОБА_5 , ОСОБА_6
потерпілих: ОСОБА_7 , ОСОБА_8
захисників: ОСОБА_9 , ОСОБА_10
обвинувачених: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у м. Києві клопотання представника потерпілих адвоката ОСОБА_13 про скасування ухвали про накладення грошового стягнення на потерпілу ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 травня 2016 року за № 42016110000000264, за обвинуваченням:
ОСОБА_11 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
ОСОБА_12 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Новоградівка Донецької області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
1.Історія провадження та зміст поданого клопотання
1.1. Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 04 листопада 2019 року у вказаному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 17 грудня 2019 року на потерпілу ОСОБА_7 було накладено грошове стягнення, у зв'язку з невиконанням нею її процесуального обов'язку щодо явки до суду, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 57 КПК України.
До Вищого антикорупційного суду через канцелярію надійшло клопотання представника потерпілої адвоката ОСОБА_13 про скасування ухвали Вищого антикорупційного суду від 17 грудня 2019 року про накладення на потерпілу ОСОБА_7 грошового стягнення.
1.2. Своє клопотання адвокат ОСОБА_13 обгрунтовує тим, що неявка потерпілої ОСОБА_7 у судове засідання, призначене на 17 грудня 2019 року на 14 год. 30 хв., пов'язана із погіршенням стану її здоров'я та самопочуття. Зазначає, що неявка потерпілої відбулась уперше та на попереднє судове засідання потерпіла ОСОБА_7 з'явились, однак, судове засідання не відбулось не з її вини. У клопотанні просить скасувати ухвалу Вищого антикорупційного суду від 17 грудня 2019 року, якою на потерпілу ОСОБА_7 було накладено грошове стягнення у розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1051 грн.
2. Позиції учасників кримінального провадження
Прокурори ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заявлене клопотання підтримали, зазначили, що поважність причин неявки потерпілої ОСОБА_7 належним чином підтверджена.
Обвинувачені ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , а також їх захисники адвокати ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вирішенні цього питання поклались на розсуд суду.
Потерпіла ОСОБА_8 клопотання підтримала.
Потерпіла ОСОБА_7 клопотання свого представника підтримала, повідомила суду про те, що причиною її неявки у судове засідання стало загострення хронічного захворювання.
3. Оцінка та мотиви суду
Вивчивши клопотання представника потерпілої адвоката ОСОБА_13 про скасування ухвали про накладення грошового стягнення на потерпілу ОСОБА_7 та надані суду медичні документи, заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 57 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), потерпілий зобов'язаний прибути за викликом до суду, а в разі неможливості своєчасного прибуття - завчасно повідомити про це, а також про причини неможливості прибуття.
У ч. 1 с. 138 КПК серед переліку поважних причин не неприбуття особи на виклик, зокрема, у п. 5 передбачено таку причину, як тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад.
Із системного аналізу наведених норм убачається, що беззаперечним обов'язком потерпілого є його явка за викликом до суду, а в разі наявності поважних причин неможливості прибути за викликом до суду у визначений час, передбачених ст. 138 КПК, потерпілий зобов'язаний заздалегідь про це повідомити суд.
Згідно із ч. 1 ст. 139 КПК, якщо потерпілий, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з'явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик суду.
У ч. 1 ст. 147 КПК передбачено, що особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення. Клопотання подається суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення.
Разом із тим, у ч. 3 ст. 147 КПК законодавцем закріплено обов'язок суду, у разі встановлення факту безпідставності накладення грошового стягнення на особу - скасувати ухвалу про накладення такого стягнення.
Статтею 22 КПК визначено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 надала медичні документи щодо стану свого здоров'я, а саме виписку з медичної картки амбулаторного хворого від 18 грудня 2019 року із КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Печерського району м. Києва», відповідно до змісту якої, ОСОБА_7 у період часу з 16 грудня 2018 року по 18 грудня 2019 року перебувала на амбулаторному лікуванні.
З огляду на таке, суд приходить до висновку про поважність причини неявки потерпілої ОСОБА_7 у судове засідання 17 грудня 2019 року, а тому ухвала Вищого антикорупційного суду від 17 грудня 2019 року про накладення на потерпілу ОСОБА_7 грошового стягнення підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 27, 55, 110, 138, 144, 147, 325, 372, КПК України, суд
1. Клопотання представника потерпілої адвоката ОСОБА_13 про скасування ухвали про накладення грошового стягнення на потерпілу ОСОБА_7 - задовольнити.
Скасувати ухвалу Вищого антикорупційного суду від 17 грудня 2019 року про накладення на потерпілу ОСОБА_7 за неявку в судове засідання без поважних причин грошового стягнення у розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1051 грн.
2. Копію ухвали направити до Печерського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві (01011, місто Київ, вул. Різницька, 11-Б) для виконання в частині скасування грошового стягнення.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3