Номер провадження: 11-кп/821/19/20Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
ЄУНС: 698/492/13-к Категорія: ч. 3 ст. 368 КК України Доповідач в апеляційній інстанції: ОСОБА_2
28 вересня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справах Черкаського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю:
секретарів судового засідання ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
прокурора ОСОБА_8 ,
обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
захисника ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси кримінальне провадження 12013250020000259 за апеляційною скаргою начальника відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції управління представництва інтересів держави в суді прокуратури області ОСОБА_8 на вирок Катеринопільського районного суду Черкаської області від 05 березня 2019, яким
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с. Дольськ Любешівського району Волинської області, громадянку України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судиму,
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженку с. Глушиця Сарненського району Рівненської області, громадянку України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судиму, -
визнано невинуватими та виправдано у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, у зв'язку з недоведеністю, що ними вчинене дане кримінальне правопорушення.
Запобіжний захід у вигляді застави, визначений ухвалами слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12.04.2013, після набрання вироком законної сили, вирішено скасувати та повернути ОСОБА_9 в сумі 68 820 грн. і ОСОБА_10 в сумі 57 350 грн.
Процесуальні витрати пов'язані із проведенням експертиз в сумі 612,25 грн. віднесено на рахунок держави.
В порядку ст. 100 КПК України вирішена доля речових доказів,
Органом досудового розслідування ОСОБА_9 та ОСОБА_10 обвинувачуються в тому, що ОСОБА_9 , працюючи згідно наказу начальника Держфініспекцї в Черкаській області № 94-о від 21.02.2012 на посаді завідувача сектору інспектування у Катеринопільському районі Звенигородської міжрайонної державної фінансової інспекції в Черкаській області, відповідно до Положення про вказаний сектор інспектування будучи наділеною повноваженнями, згідно яких: здійснює керівництво діяльністю Сектору, планує та організовує його роботу; очолює контрольні заходи або бере в них участь; організовує та контролює проведення контрольних заходів працівниками Сектору; приймає та розглядає підготовлені за результатами контрольних заходів матеріали, у разі наявності недоліків надає пропозиції щодо їх усунення, вживає заходи, необхідні для повної реалізації матеріалів контрольних заходів; організовує підготовку відповідних аналітичних матеріалів щодо фактів неефективного, нецільового та незаконного витрачання державних ресурсів, інших фінансових порушень та подає начальникові районної інспекції пропозиції щодо заходів, спрямованих на запобігання таким фактам надалі та інше, маючи 11 ранг державного службовця шостої категорії, являючись службовою особою, яка займає відповідальне становище, явно виходячи за межі наданих повноважень, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з головним державним фінансовим інспектором сектору інспектування у Катеринопільському районі Звенигородської МДФІ ОСОБА_10 , яка працюючи згідно наказу начальника Держфінінспекції в Черкаській області №181-о від 09.04.2012 на посаді головного державного фінансового інспектора сектору інспектування у Катеринопільському районі Звенигородської міжрайонної державної фінансової інспекції у Черкаській області, відповідно до посадової інструкції будучи наділеною правами та обов'язками, а саме: за дорученням керівництва представляти держфінінспекцію в інших структурних підрозділах Держфінінспекції в Черкаській області та її територіальних органах, органах виконавчої влади, правоохоронних органах, на підприємствах, в установах та організаціях з питань, що стосуються її компетенції; готувати запити на отримання від структурних підрозділів Держфінінспекції в Черкаській області та її територіальних органів, органів виконавчої влади, правоохоронних органів, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, інших юридичних осіб та їх посадових осіб, фізичних осіб - підприємців інформацію, документи та матеріали, необхідні для виконання своїх посадових обов'язків; брати участь у проведенні контрольних заходів згідно з чинним законодавством; здійснювати державний фінансовий контроль у формі інспектування та перевірки державних закупівель; складати, реєструвати акти та оформлювати матеріали за закінченими контрольними заходами згідно з порядком, установленим у Держфінінспекції; брати участь в узагальненні результатів контрольних заходів; брати участь у проведенні інших контрольних заходів, оформленні і реалізації їх результатів, та інше з метою одержання хабара, з використанням своїх владних повноважень і службового становища, у період часу з березня по 10.04.2013 вимагали та отримали від фізичної особи-підприємця ОСОБА_12 грошові кошти в сумі 32 000 грн. за наступних обставин.
Так, на виконання звернення Управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України в Черкаській області від 25.02.2013 №2/35-852 та листа ДФІ в Черкаській області від 01.03.2013 №23-25/27-1587 завідувачем сектору інспектування у Катеринопільському районі Звенигородської міжрайонної державної фінансової інспекції в Черкаській області ОСОБА_9 та головним державним фінансовим інспектором сектору інспектування у Катеринопільському районі Звенигородської МДФІ ОСОБА_10 прийнято участь в якості спеціаліста у проведенні перевірки ФОП ОСОБА_12 з питань надання послуг з харчування дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, у навчальних закладах Катеринопільського району за 2012 рік, у ході проведення якої встановлено порушення з боку ОСОБА_12 під час надання зазначених послуг.
У подальшому ОСОБА_9 , за попередньою змовою з ОСОБА_10 , діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи свої владні повноваження і службове становище всупереч інтересам служби, з метою одержання хабара, поставила ОСОБА_12 вимогу надати їм грошові кошти у сумі 32 000 грн. за не відображення всіх виявлених фактів порушень та відповідно зменшення суми нарахування штрафних санкцій за результатами проведеної ними перевірки з питань надання послуг з харчування дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, у навчальних закладах Катеринопільського району за 2012 рік, на що ОСОБА_12 , з метою запобігти негативним наслідкам у вигляді безпідставного нарахування штрафних санкцій, вимушена була погодитись на передачу вказаних коштів.
Після цього, ОСОБА_9 , 10.04.2013 близько 16 год., реалізовуючи свій намір на одержання хабара від ФОП ОСОБА_12 , умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_10 , з використанням своїх владних повноважень і службового становища всупереч інтересам служби, у приміщенні сектору інспектування у Катеринопільському районі Звенигородської МДФІ за адресою: АДРЕСА_2 , за не відображення всіх виявлених фактів порушень та відповідно зменшення суми нарахування штрафних санкцій за результатами проведеної ними перевірки з питань надання послуг з харчування дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, у навчальних закладах Катеринопільського району за 2012 рік, одержали від ОСОБА_12 грошові кошти в сумі 32 000 грн., що більше ніж у 55 разів перевищувало встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Таким чином, стороною обвинувачення ОСОБА_9 та ОСОБА_10 обвинувачуються, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України - одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, хабара у значному розмірі за виконання в інтересах третіх осіб з використанням наданої їм влади, поєднане з вимаганням хабара.
Судом першої інстанції, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, дотримуючись принципу презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, виправдано ОСОБА_10 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, у зв'язку з тим, що стороною обвинувачення у законний спосіб не доведено їх винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, з урахуванням того, що зібрані по справі докази визнані судом не допустимими та вичерпані всі можливості збирання додаткових доказів.
Не погоджуючись із вироком суду першої інстанції, начальник відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції управління представництва інтересів держави в суді прокуратури області ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотні порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, просить ухвалити новий вирок, яким засудити: ОСОБА_13 за ч. 3 ст. 368 КК України на 6 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної фінансової інспекції на 3 роки, з конфіскацією майна, позбавивши на підставі ст. 54 КК України присвоєного їй 11 рангу державного службовця (6 категорія); ОСОБА_10 за ч. 3 ст. 368 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної фінансової інспекції на 3 роки, з конфіскацією майна, позбавивши на підставі ст. 54 КК України присвоєного їй 12 рангу державного службовця (7 категорія).
В обґрунтування апеляційних вимог прокурор вказує, що суд упереджено підійшов до дослідження матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, визнавши їх недопустимими, з підстав не відкриття стороні захисту та ненадання до суду матеріалів, тобто ухвал апеляційного суду, які б підтвердили законність проведення вказаних негласних слідчих (розшукових) дій.
Зазначає, що судом не взято до уваги лист апеляційного суду Черкаської області від 25.04.2017 за № 8542/17-вих/01-24/17, який отримано відповідно до запиту Катеринопільського районного суду в якому зазначено, що апеляційним судом Черкаської області за результатами розгляду клопотань СУ УМВС України в Черкаській області надавалися дозволи на проведення негласних слідчих (розшукових) дій у даному кримінальному провадженні.
Прокурор вважає, що висновки суду про визнання недопустимими даних протоколу огляду місця події через відсутність ухвали слідчого судді на проведення такого огляду не відповідають вимогам ст. 237 КПК України, оскільки в даному випадку проводився огляд місця події, тобто огляд місця вчинення злочину.
Звертає увагу, що при вирішенні питання про допустимість як доказу обвинувачення даних протоколу огляду місяці події від 10.04.2013 судом не враховано позицію Верховного Суду, викладену в постанові Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 01.02.2018 № 51-230 км 18 у кримінального провадженні № 12016100010008432 за ч. 2 ст. 121 КК України, відповідно до якої для огляду місця вчинення злочину ухвала слідчого судді не потрібна.
Стверджує, що не дотримуючись положень ст. 22 КПК України щодо об'єктивності та упередженості, судом безпідставно вказано на порушення вимог ст.ст. 36, 37 КПК України, оскільки, на думку суду, визначення процесуальних керівників у кримінальному провадженні, яке розслідувалося слідчими прокуратури має лише прокурор області, що суперечить вимогам ч. 1 ст. 37 та п. 9 ч. 1 ст. 3 КПК України.
Апелянт зазначає, що у порушення вимог ст. 370 КПК України, без належного на те обґрунтування, судом визнано недопустимими докази, які отримані під час досудового слідства з 27.03.2014 до 10.04.2014, оскільки у вказаний проміжок часу жодні слідчі (розшукові) дії у вказаному кримінальному провадженні не проводилися, а самі матеріали провадження на той час перебували на розгляді у Катеринопільському районному суді.
Також судом, на думку прокурора, необґрунтовано визнано незаконним проведення часткового досудового розслідування слідчими СУ УМВС України, оскільки категорії посад, які обіймали ОСОБА_9 та ОСОБА_14 відносяться до правоохоронних органів.
Крім того, прокурор просить в ході апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення допитати обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , свідка ОСОБА_12 , дослідити письмові матеріали справи, зокрема: рапорт про виявлення кримінального провадження (Т. 1 а.п. 2); постанову про проведення контролю за вчиненням злочину (Т. 1 а.п. 12-13); протокол огляду, помітки та вручення грошових коштів (Т.1 а.п. 14-15); протокол огляду місця події з додатками (Т. 1 а.п. 56-60); копії наказів на призначення та посадовими інструкціями (Т. 1 а.п. 151-182); постанову про приєднання речових доказів (Т. 2 а.п. 13-14); висновок експерта (Т. 2 а.п. 38-46); висновок експерта (Т. 2 а.п. 51-57); постанову про приєднання речових доказів (Т. 2 а.п. 58-60); протокол огляду та копії документів (Т. 2 а.п. 83-135); протокол негласних слідчих (розшукових) дій з додатками (Т. 2 а.п. 150-153); постанову про приєднання речових доказів (Т. 2 а.п. 155); протокол надання доступу до матеріалів досудового розслідування з додатками (Т. 2 а.п. 187-190); лист апеляційного суду Черкаської області від 25.04.2017 за № 8542/17-вих/01-24/17.
Заслухавши доповідь судді, думки прокурора в підтримку апеляційної скарги в повному обсязі, обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та їх захисника - адвоката ОСОБА_11 про законність, обґрунтованість вироку суду першої інстанції і відсутність підстав для задоволення апеляційних вимог сторони обвинувачення, вивчивши матеріали кримінального провадження, повторно дослідивши докази в заявлених, та задоволених межах, перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши останнє слово обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора прокуратури області ОСОБА_8 до задоволення не належить.
За змістом ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, ґрунтуватись на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин провадження в їх сукупності, з дотриманням вимог щодо кримінального та кримінального процесуального закону.
За змістом ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Статтею 62 Конституції України гарантується, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Серед засад кримінального провадження, за змістом ст. 7 КПК України, є верховенство права, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.
Згідно ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому КПК України, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
В п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» № 5 від 29.06.1990, зазначено про недопустимість обвинувального ухилу при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення, і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов'язаний постановити виправдувальний вирок.
При встановленні обставин, передбачених ч. 1 ст. 373 КПК України суд зобов'язаний ухвалити виправдувальний вирок, який має відповідати вимогам ч. 3 ст. 374 КПК України.
Дослідивши обставини, встановлені під час кримінального провадження, в тому числі, шляхом повторного допиту обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , свідка ОСОБА_12 , дослідження письмових доказів, відеозаписів і аудіозаписів слідчих дій, на чому наполягала сторона обвинувачення, колегія суддів вважає, що місцевим судом виконані вимоги ст. 370 КПК України, тому будь-які підстави, передбачені ст. 409 КПК України для скасування вироку Катеринопільського районного суду Черкаської області від 05.03.2019, відсутні.
На думку сторони обвинувачення, ОСОБА_9 , працюючи на посаді завідувача сектору інспектування у Катеринопільському районі Звенигородської МДФІ в Черкаській області, будучи наділеною відповідними повноваженнями, маючи 11 ранг державного службовця шостої категорії, являючись службовою особою, яка займає відповідальне становище, явно виходячи за межі наданих повноважень, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з головним державним фінансовим інспектором сектору інспектування у Катеринопільському районі Звенигородської МДФІ ОСОБА_10 , з метою одержання хабара, з використанням своїх владних повноважень і службового становища, у період часу з березня по 10.04.2013 вимагали та отримали від фізичної особи-підприємця ОСОБА_12 грошові кошти в сумі 32 000 грн. Такі дії обвинувачених - одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище хабара у значному розмірі за виконання в інтересах третіх осіб з використанням наданої їм влади, поєднане з вимаганням хабара, доводяться стороною обвинувачення зібраними в кримінальному провадженні доказами, зокрема: показання свідка ОСОБА_12 ; показаннями свідка ОСОБА_15 ; показаннями свідка ОСОБА_16 ; показаннями свідка ОСОБА_17 ; показаннями свідка ОСОБА_18 ; показаннями свідка ОСОБА_19 ; показаннями свідка ОСОБА_20 ; показаннями свідка ОСОБА_21 ; показаннями свідка ОСОБА_22 ; показаннями свідка ОСОБА_23 ; показаннями свідка ОСОБА_24 ; даними рапорту про виявлення кримінального правопорушення від 26.03.2013; даними протоколу огляду, помітки та вручення грошових коштів від 10.04.2013; даними розсекречених матеріалів негласних слідчих розшукових дій (постанова про контроль за вчиненням злочину, протоколи від 11.04.2013 аудіо-відео контролю, протокол про результати контролю за вчиненням злочину, протокол огляду відеозапису та флеш карти); даними протоколу огляду місця події від 10.04.2013; даними про положення про сектор інспектування у Катеринопільському районі Звенигородської МДФІ; даними наказів № 75-о від 06.10.1998 та 123-о від 30.08.2005; даними посадової інструкції головного державного фінансового інспектора сектору інспектування у Катеринопільському районі Звенигородської МДФІ ДФІ в Черкаській області; даними постанов про приєднання речових доказів від 30.05.2013 та 25.04.2013; даними висновків експерта № 2/569 від 17.05.2013, № 1/530 від 29.05.2013; даними протоколу огляду та копій документів про надання доступу до матеріалів досудового розслідування з додатками.
З метою перевірки апеляційних доводів прокурора судом апеляційної інстанції повторно допитано обвинувачену ОСОБА_9 , яка, як і в суді першої інстанції, винуватість в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні не визнала та показала, що з 2012 працює на посаді завідуючої сектору інспектування у Катеринопільському районі Звенигородської МДФІ в Черкаській області. 25.03.2013 на виконання звернення УБОЗ в Черкаській області вона разом з головним державним фінансовим інспектором сектору інспектування у Катеринопільському районі Звенигородської МДФІ ОСОБА_10 приступила до проведення позапланової перевірки ФОП ОСОБА_12 з питань надання послуг харчування дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, у навчальних закладах Катеринопільського району за 2012 рік. Коло питань, на які требо було надати відповідь за результатами перевірки було визначено керівником. До перевірки вона та ОСОБА_10 приступили 26.03.2013 і цього ж дня була зареєстрована заява ОСОБА_12 про вимагання хабаря. В ході проведення перевірки ОСОБА_12 надала їм лише частину документів про що в телефонному режимі вона повідомляла працівників УБОЗ в Черкаській області. На початкових етапах перевірки було виявлено порушень на 200 000 грн., про що повідомлено ОСОБА_12 . Виявлені порушення законодавства були відображені у відповідній довідці. На прохання ФОП ОСОБА_12 вона ознайомила останню з результатами перевірки та виявленими в ході неї порушеннями, а саме щодо безпідставного включення дітей для харчування в школах. Вказувала, що у її посадові обов'язки не входить ознайомлення суб'єктів перевірки з довідкою за результатами перевірки, однак і не забороняється цього робити. ОСОБА_12 не погодилася з виявленими порушеннями посилаючись на те що не все було враховано і в подальшому була підготовлена нова довідка яка і була направлена до керівництва в м. Звенигородка і після її корегування керівником, була повернута. Довідку за результатами перевірки ФОП ОСОБА_12 було оформлено відповідно до діючого законодавства виходячи з тих даних перевірки, які можливо було реально встановити у відведений для того час. Станом на 10.04.2013 перевірка була завершена, а проект довідки узгоджений з керівництвом, що вказує на те, що ні вона, ні ОСОБА_10 не могли щось у ній змінити. Зазначала, що ОСОБА_12 ознайомлювалася вже з готовою довідкою і ніяке втручання з її боку не могло вплинути на її зміст. Зазначала, що із ОСОБА_12 вона не спілкувався щодо надання їй з ОСОБА_10 грошей. Стверджувала, що саме остання під час перевірки навмисно поклала між документами гроші в сумі 500 доларів США та попрохала вийти з приміщення своїх працівників ОСОБА_17 та ОСОБА_16 . Коли ці кошти нею та ОСОБА_10 було виявлено, вони відмовилися їх брати і повідомили присутніх на той час в приміщенні працівників ФОП ОСОБА_12 . ОСОБА_17 та ОСОБА_16 щоб вони забрали кошти свого роботодавця, які залишилися лежати на столі.
Щодо виявлених грошових коштів в її службовому кабінеті пояснила, що 10.04.2013 близько 13 год. 00 хв., після проведення перевірки, але до підписання довідки за її результатами, до неї зателефонувала ОСОБА_12 та повідомила про те, що принесе торбу з харчами щоб пообідати. Тому вона написала на листку щоб ОСОБА_12 поклала торбу з харчами саме на столі. Натомість ОСОБА_12 занесла обіцяну торбу з харчами, а також грошові кошти за власною ініціативою, діючи під контролем правоохоронних органів, після ознайомлення із змістом довідки і поклала їх самовільно в шафу.
ОСОБА_12 для ознайомлення була надана ще не підписана, але вже узгоджена з керівництвом довідка за результатами перевірки. Грошей у ОСОБА_12 вона не бачила, як і не бачила куди вони були покладені. У подальшому гроші було виявлено в кабінеті між папками по номенклатурі справ і вона їх побачила лише під час обшуку. Не заперечувала того, що після прибуття до її кабінету ОСОБА_12 , вона запитала у неї «яка сума», а та відповіла «що у неї в гривнях», оскільки думала, що іде мова про кошти необхідні для придбання журналу фінансового контролю, про необхідність придбання якого була попередньо розмова. Ознайомившись з довідкою ОСОБА_12 залишила її на столі, а торбу з харчами держала в руці, у подальшому вони разом сіли обідати.
Щодо написання записки з текстом «положіть на столі між журналами» показала, що дійсно писала її, оскільки 10.04.2013 працівники одного із відділі райдержадміністрації повинні були занести документи, а оскільки вони могли їх принести у її відсутність, тому вона написала куди їх покласти.
Обвинувачена ОСОБА_9 вважає, що відносно них з ОСОБА_10 цілеспрямовано вживались дії щодо провокації хабара під час перевірки ФОП ОСОБА_12 , про що напередодні тих подій її попереджав ОСОБА_25 , а також і сама ОСОБА_12 , за чотири дні до проведення обшуку у кабінеті, писала їй на аркуші паперу що за ними слідкують. На думку обвинуваченої, пропозиція спочатку взяти 500 доларів США, а потім, за власною ініціативою, надання коштів в значно більшій сумі, чітко вказує на провокацію вчинення дій ОСОБА_12 .
На уточнююче запитання в суді апеляційної інстанції ОСОБА_9 пояснила, що наступна перевірка діяльності ОСОБА_12 виявила порушень на суму 116 000 грн. На початку перевірки сума порушень становила 200 000 грн., у подальшому дана сума зменшилась до 25 000 грн., оскільки були наданий наказ по відділу освіти про харчування дітей на канікулах під час «Євро 2012». Записка з текстом «покладіть на столі» була написана не для ОСОБА_12 , а для працівників освіти. ОСОБА_9 наголосила, що будь-яких вказівок з приводу коштів вона ОСОБА_12 не давала, а щодо провокації хабаря, вона не зверталась до правоохоронних органів.
Допитана судом першої та апеляційної інстанції обвинувачена ОСОБА_10 також не визнала винуватість у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 368 КК України і показала, що в 2013 році працювала на посаді завідувача сектору інспектування у Катеринопільському районі Звенигородської МДФІ в Черкаській області. В березні 2013 року, на виконання звернення УБОЗ в Черкаській області, вона разом з ОСОБА_9 , якій вона підпорядковувалася, приступила до проведення перевірки ФОП ОСОБА_12 з питань надання послуг харчування дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, у навчальних закладах Катеринопільського району за 2012 рік. У ході проведення перевірки нею було виявлено значні порушення, однак з'ясувати хто саме їх допустив, не представлялося можливим виходячи з того, що зі сторони ОСОБА_12 не надавались всі необхідні документи. У подальшому було встановлено, що допустили порушення саме працівники шкіл. Під час проведення перевірки ОСОБА_12 пропонувала їм гроші в сумі 500 доларів США, які поклала на столі та вийшла з кабінету. Дані кошти вони з ОСОБА_9 відмовилися отримувати та повідомили працівників ФОП ОСОБА_12 , щоб ті забрали гроші свого роботодавця, які та залишила на столі. Перевірку проводили вибірковим методом, так як лише в останні дні перевірки їм принесли необхідні документи. Стверджує, що кошти, які були вилучені в кабінеті інспекції, вона побачила лише під час обшуку і заперечує факт вимагала їх разом з ОСОБА_9 у ОСОБА_12 . При цьому показала, що остання навпаки в її присутності писала на аркуші паперу повідомлення ОСОБА_9 , яке містило інформацію, що за нею стежать. Щодо подій 10.04.2013 показала, що того дня вона віддала документи ОСОБА_26 і та повинна була їх повернути до 18 години. Також показала, що 10.04.2013 до них прибула ОСОБА_12 , яка спочатку зайшла в кабінет до ОСОБА_9 , а потім вийшла і вона з нею певний час спілкувалась. У подальшому ОСОБА_9 запропонувала пообідати, пославшись що їх запросила ОСОБА_12 , яка принесла продукти. Після чого вони разом обідали, а потім прибули працівники УБОЗУ з понятими, які виявили в урні для сміття в кабінеті ОСОБА_9 аркуш паперу, а в стінці середньої шафи іншого кабінету де стоять папки - грошові кошти.
На уточнююче запитання в суді апеляційної інстанції ОСОБА_10 показала, що 10.03.2013 до них зателефонувала ОСОБА_12 , яка запропонувала прийти до неї пообідати, на що вона відмовилась, а ОСОБА_9 сказала, що якщо в неї є торба, то хай приходить. В той день до них прийшла ОСОБА_12 і вони пообідали, потім вона ходила по кабінету, а потім вийшла. Після чого одразу зайшли працівники УБОЗ і почали проводити обшук, в ході якого знайшли кошти. Працівник УБОЗ пропонував написати заяву про те, що ОСОБА_9 вимагала у ОСОБА_12 кошти. Також показала, що ОСОБА_12 тричі приходила до них в кабінет. Про майбутню провокацію вона знала, оскільки ОСОБА_9 телефонував з цього приводу ОСОБА_27 .
Свідок ОСОБА_12 суду першої та апеляційної інстанції показала, що станом на 2013 рік здійснювала підприємницьку діяльність шляхом організації харчування дітей постраждалих від наслідків Чорнобильської катастрофи у Катеринопільському районі. В січні 2013 року ревізійною бригадою державної фінансової інспекції в складі 2 осіб, яку очолювала ОСОБА_9 , у відділі освіти Катеринопільської РДА проводилась перевірка її господарської діяльності і під час перевірки були виявлені порушення в харчуванні дітей. В ході перевірки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 вели себе таким чином, що неможливо було зрозуміти, що вони від неї хочуть, а саме отримуючи документи для перевірки, вони, не зазначаючи конкретних даних, повідомляли про виявлені порушення законодавства, які можуть призвести до виникнення у неї проблем на суму близько 100 000 грн., надалі повідомили, що на 200 000 грн., звинувачуючи її нібито в обмані держави на такі суми. В ході перевірки вони телефонували директорам шкіл в яких харчувалися діти та здійснювали на них тиск, вимагаючи зміни їх попередніх показань та пред'являли їй вчинення порушень, які навіть не входили до її обов'язків, оскільки акти на харчування складаються не нею. Вона була категорично не згодною з позицією ревізорів, оскільки займаючись тривалий час таким видом діяльності не мала жодних зауважень від контролюючих органів. Виявилось, що вона дійсно харчувала дітей, які не потребували безкоштовного харчування, хоча це було не з її вини, однак будучи впевненою у наявності наміру ОСОБА_9 та ОСОБА_10 щодо відображення нібито виявлених ними порушень у відповідній довідці, вона сприйняла інформацію про можливість виникнення у неї проблем як реальну та запитала у них, яким чином можливо усунути ці порушення, маючи на увазі надання додаткових документів, однак зрозуміла, що сума нібито виявлених порушень не залежала від надання нею документів, а її підводили до надання грошових коштів. Через деякий час вона остаточно зрозуміла, що у неї фактично вимагають грошову винагороду при наданні якої, перевіряючи можуть позитивно вирішити ситуацію на її користь і не відобразити в довідці за результатами перевірки виявлені порушення. ОСОБА_9 та ОСОБА_10 спочатку вимагали у неї в 500 доларів США та навіть, з метою їх отримання, прибули у її офіс. Вона поклала необхідну суму на столі та вийшла з офісу, попросивши також вийти і ОСОБА_16 . Коли повернулася до кабінету, то ОСОБА_9 , тримаючи 500 доларів США у себе в руках, в присутності ОСОБА_10 заявила, що цих документів недостатньо. Тому у подальшому, коли ОСОБА_9 та ОСОБА_10 почали 25.03.2013 перевірку її діяльності, враховуючи їх попередню поведінку, боячись відображення в довідці порушень, вона погодилась на пропозицію ОСОБА_9 , яка в присутності ОСОБА_10 озвучила суму 4 000 доларів США, як суму, яку слід передати з метою зменшення обсягу виявлених порушень та штрафу. При цьому вона пояснила, що неможливо не показати наявність хоч якогось порушення та запевнила, що відобразять лише їх незначну частину. У подальшому ОСОБА_9 їй зателефонувала та сказала щоб вона приїхала в смт. Катеринопіль. Будучи обуреною тим, що з неї вимагають хабар за усунення тих порушень, яких, на її думку, не існувало, доведеною тим самим до відчаю, з тією метою, щоб покарати службових осіб ОСОБА_9 та ОСОБА_10 як осіб, які вимагають хабар, вона письмово звернувся із заявою про вчинення злочину до правоохоронних органів. 10.04.2013 перед тим як зайти до приміщення в якому знаходилися кабінети ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , працівники правоохоронних органів помітили грошові купюри, які були приготовленими для передачі в якості хабара ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , та закріпили на ній записуючу апаратуру. Після цього вона зайшла до кабінету, де розміщувалась ОСОБА_9 , яка жестами запитала у неї чи привезла вона кошти, а коли вона стверджуючи кивнула, даючи зрозуміти, що є та повідомила, що гроші в гривнях, то ОСОБА_9 взяла аркуш паперу формату А - 4 і власноручно написала на ньому «покладіть між папками», і жестом показала місце куди нести. Коли вона клала кошти у місце зазначене ОСОБА_9 , а саме між папками, то остання візуально бачила її зі свого місця, а ОСОБА_10 лише провела її поглядом. Далі їй надали довідку, яка не була підписаною та вони разом з ОСОБА_9 і ОСОБА_10 разом обідали. Свідок категорично заперечує, що від ОСОБА_9 та ОСОБА_10 були прохання про придбання нею канцтоварів чи журналів.
На уточнююче запитання в суді апеляційної інстанції ОСОБА_12 показала, що їй вмінялись порушення щодо учнів 9-11 класів, вони не повинні були харчуватися під час практики. Грошові кошти в сумі 500 доларів США вона запропонувала після того, як написала заяву в УБОЗ, але обвинувачені сказали, що цього мало. До перевірки обвинувачених вона не знала. Їй невідомо, чому щодо неї почали проводити перевірку діяльності. Вона не пам'ятає яку суму хабаря з неї вимагали.
Свідок ОСОБА_15 суду першої інстанції показав, що у 2013 році обіймав посаду старшого уповноваженого відділу по боротьбі з організованою злочинністю Черкаської області і ним був спрямований лист до ДФІ в Черкаській області щодо перевірки діяльності ФОП ОСОБА_12 . За результатом такого звернення, було доручено проведення перевірки працівникам Звенигородської МДФІ в Черкаській області. Працівники інспекції повідомляли, що ФОП ОСОБА_12 ухиляється від надання всіх необхідних для проведення перевірки документів. У подальшому до перевірки було залучено ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які вже проводили перевірку діяльності ФОП ОСОБА_12 і на той час мали усі необхідні документи. У разі виникнення питань про витребування інших документів у підприємця, він вживав законних заходів щодо їх надання. Незважаючи на наявність відповідних документів ОСОБА_9 , з якою він підтримував телефонний зв'язок, в усному зверненні просила продовжити терміни проведення перевірки. Враховуючи що питання, які були поставлені перед Держфінінспекцією в Черкаській області стосувалися діяльності ФОП ОСОБА_12 , яка фактично перевірялася з січня 2013 року, ще під час перевірки відділу освіти Катеринопільської РДА, було незрозумілим, чому на дані ним питання не була надана відповідь, а також не надано а ні довідки, ні акту перевірки діяльності ФОП ОСОБА_12 .
Свідок ОСОБА_16 суду першої інстанції показала, що у 2013 році працювала у ФОП ОСОБА_12 , у якої в березні 2013 року проводилась перевірка працівниками ДФІ ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , під час якої останні перебували в одному із нею кабінеті. Усі витребувані ними документи надавалися в повному об'ємі крім тих, отримання яких було пов'язане із їх отриманням із головного офісу підприємця, що потребувало певного проміжку часу і вони також були надані. Зі слів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 їй відомо, що в ході перевірки були виявлені порушення. Мав місце випадок, коли ОСОБА_12 , після спілкування з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , дала вказівку зачинити кабінет і коли вона прибула його зачинити, то ОСОБА_9 повідомила, що передала документи для ОСОБА_12 , які залишила на столі. Разом з тим свідок стверджувала, що вона документи не брала та грошей не бачила.
Допитана судом першої інстанції свідок ОСОБА_17 показала, що у 2013 році на прохання ОСОБА_16 працювала у ФОП ОСОБА_12 і на час перевірки діяльності останньої перебувала на її території. В той час в кабінеті проводили перевірку ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Вона не бачила щоб ОСОБА_12 перебувала з перевіряючи в одному кабінеті, а також не бачила у них або в кабінеті грошей. Крім того, до неї не зверталися з тим, що в кабінеті були залишені гроші. Після затримання ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до неї зверталась ОСОБА_28 з проханням підтвердити той факт, що ОСОБА_9 не брала грошей.
Допитаний судом першої інстанції свідок ОСОБА_18 показав, що в 2013 році обіймав посаду начальника відділу правової допомоги ДФІ в Черкаській області. Відповідно до звернення УБОЗ УМВС України в Черкаській області було призначено проведення перевірки ФОП ОСОБА_12 , яку проводили працівники сектору інспектування у Катеринопільському районі, а контроль здійснювала начальник МДФІ ОСОБА_20 . На початку квітня йому ОСОБА_20 повідомила, що працівники які проводять перевірку не встигають її закінчити в установлені строки та надати відповіді на поставлені працівниками УБОЗ питання у зв'язку з її значним обсягом. Через декілька днів до нього зателефонувала ОСОБА_9 , яка повідомила, що в ході перевірки виявлені порушення з боку ФОП ОСОБА_12 в частині використання бюджетних коштів виділених на харчування дітей постраждалих від Чорнобильської катастрофи, але для дослідження в повній мірі даних порушень та їх документування потрібний додатковий час. Також вона повідомила, що працівник УБОЗ ОСОБА_15 , який був ініціатором проведення перевірки, фактично ухиляється від вирішення питання продовження її термінів. Він особисто зателефонував ОСОБА_15 , який запевнив, що вирішить дане питання, однак у подальшому листа про продовження терміну перевірки так і не надіслав. Зазначив, що питання продовження строків та необхідності витребування необхідних документів вирішувались у телефонному режимі і відповідних письмових запитів ОСОБА_9 до УБОЗу не надсилала. У подальшому прокуратурою області проведено перевірку ФОП ОСОБА_12 в ході якої встановлені порушення у роботі на 116 000 грн.
Свідок ОСОБА_19 суду першої інстанції показала, що в 2013 році обіймала посаду заступника начальника відділу правової допомоги ДФІ в Черкаській області. Відповідно до звернення працівників УБОЗ УМВС України в Черкаській області було призначено проведення перевірки ФОП ОСОБА_12 , яку проводили працівники сектору інспектування у Катеринопільському районі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . До неї зверталася ОСОБА_9 і повідомляла про неможливість закінчення перевірки у встановлений термін, враховуючи той факт, що підприємцем не в повному обсязі надаються необхідні для її проведення документи. Разом з цим, офіційного письмового звернення до УБОЗ про продовження строків перевірки не направлялось, оскільки їх працівник ОСОБА_15 в телефонному режимі запевнив, що вирішить дане питання в робочому режимі. Зазначила, що саме вона пояснила ОСОБА_9 , що в разі завершення строків відведених для перевірки, слід фіксувати в довідці результати її проведення на момент завершення. Свідок запевнила, що складену довідку за результатами перевірки діяльності ФОП ОСОБА_12 вона бачила лише в електронному вигляді, чи існує оригінал даної довідки вона не знає. Пояснила, що ознайомлення суб'єкта перевірки з результатами перевірки нічим не регламентовано, тому особа яка проводила перевірку на свій розсуд вирішує надавати довідку на ознайомлення чи ні.
Допитана судом першої інстанції свідок ОСОБА_20 показала, що в 2013 році обіймала посаду начальника Звенигородської МДФІ в Черкаській області. Відповідно до звернення УБОЗ УМВС України в Черкаській області від 25.02.2013 було призначено проведення перевірки ФОП ОСОБА_12 , яку проводили працівники сектору інспектування у Катеринопільському районі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , а контроль здійснювався нею особисто. ОСОБА_9 повідомляла її про наявні проблеми в ході перевірки, які були пов'язані з тим, що суб'єкт перевірки несвоєчасно та не в повному обсязі надає необхідні документи. Також зверталася з приводу вирішення питання пов'язаного з продовженням терміну перевірки Оскільки офіційного листа про продовження перевірки не було, вона вказала ОСОБА_9 на необхідність відображення у довідці встановлених на момент закінчення строків перевірки порушень та направлення документів ініціатору перевірки. Ствердила, що після отримання нею електронною поштою проекту довідки від ОСОБА_9 , вона ознайомилась з її змістом, погодила його та рекомендувала зробити в довідці посилання на нормативні документи, які були порушені ФОП ОСОБА_12 . ОСОБА_9 повинна була направити довідку ініціатору перевірки, однак їй не відомо чи зробила вона це.
Свідок ОСОБА_21 суду першої інстанції показала, що в 2013 році обіймала посаду начальника відділу освіти Катеринопільської РДА. В січні 2013 року у відділі проводилася перевірка сектором інспектування Звенигородської МДФІ в Катеринопільському районі, яку проводили ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Під час перевірки харчування дітей ОСОБА_10 виявила порушення. Разом з тим під час перевірки до 10.04.2013 ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не ставили чітких вимог до працівників бухгалтерії відділу щодо чітко визначеної дати надання ними документів для проведення перевірки.
Свідок ОСОБА_22 суду першої інстанції показала, що в 2013 році обіймала посаду бухгалтера відділу освіти Катеринопільської РДА. В січні 2013 року у відділі проводилася перевірка сектором інспектування Звенигородської МДФІ в Катеринопільському районі, яку проводили ОСОБА_9 та ОСОБА_10 під час проведення якої виявлені порушення. 10.04.2013 працівниками сектору інспектування Звенигородської МДФІ в Катеринопільському районі були повернуті документи через відсутність підпису бухгалтера та печатки, які мали бути повернуті і після усунення їх недоліків. Свідок пояснила, що чіткої домовленості з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про повернення документів їм, як працівникам сектору інспектування Звенигородської МДФІ в Катеринопільському район, не існувало, крім того це було неможливо зробити оскільки печатка відділу була у той день відсутня.
Допитана судом першої інстанції свідок ОСОБА_23 показала, що в 2013 році обіймала посаду бухгалтера відділу освіти Катеринопільської РДА. В січні 2013 року у відділі проводилася перевірка сектором інспектування Звенигородської МДФІ в Катеринопільському районі, яку проводили ОСОБА_9 та ОСОБА_10 під час проведення якої було заблоковано рахунки відділу. У зв'язку з необхідністю вирішення питання пов'язаного з розблокуванням рахунків, вона була у секторі інспектування Звенигородської МДФІ в Катеринопільському районі, а 10.04.2013 вона до них не приходила. Пояснила, що станом на 10.04.2013 перевірка їх відділу була закінчена і всі документи були надані ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , тому вона не давала завдань працівникам відділу надавати останнім будь-які документи в цей день.
Свідок ОСОБА_24 суду першої інстанції показала, що 10.04.2013 була запрошена працівниками правоохоронних органів до будівлі УБОЗ УМВС України в Черкаській області, де її запросили бути присутньою в якості понятої. Крім неї понятою була ще одна жінка та була присутня заявниця ОСОБА_12 . В їх присутності було помічено грошові купюри номіналом по 200 грн. у кількості 160 штук на суму 32 000 грн., зокрема, оброблено спеціальною хімічною речовиною. Після обробки та огляду грошові кошти були передані ОСОБА_12 та складено протокол в якому вони та інші учасники поставила свій підпис. Після чого вона разом з іншими учасниками та працівниками правоохоронного органу прибули в смт. Катеринопіль і близько 14 год. вона була запрошена разом з іншою дівчиною в якості понятих для проведення слідчих дій в приміщенні сектору інспектування в Катеринопільському районі, де були жінки, що представилися як ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ще якась жінка. В її присутності працівники міліції в приміщенні кабінету даного сектору, у книжковій шафі між картонними папками виявили дві пачки купюр у сумі 32 000 грн., а у сміттєвому відрі - записку на аркуші формату А-4 з текстом «ложіть на тому столі між папками». Все вилучене було опечатане та скріплено підписами учасників.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції, за клопотанням прокурора, дослідженні також письмові матеріали кримінального провадження, зокрема, дані:
- рапорту оперуповноваженого УБОЗ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_29 про виявлення кримінального правопорушення від 26.03.2013, згідно якого останній доповідає, що вході проведення заходів по боротьбі з організованою злочинністю та корупцією отримано фактичні дані про вимагання хабара посадовими особами одного із контролюючих органів Черкаської області від осіб, що здійснюють підприємницьку діяльність на території області, за незастосування штрафних санкцій за результатами проведеної перевірки (Т. 1, а.п. 2);
- постанови про проведення контролю за вчиненням злочину прокурора прокуратури Черкаської області ОСОБА_30 від 02.04.2013, якою надано слідчому відділу СУ УМВС в Черкаській області ОСОБА_31 дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчинення злочину у формі спеціального слідчого експерименту (Т. 1, а.п. 12-13);
- протоколу огляду, помітки та вручення грошових коштів від 10.04.2013, яким оглянуто 32 000 грн., зокрема, 160 купюр номіналом по 200 грн. Дані купюри відксерокопійовані, помічені препаратом «Промінь-1» та видані ОСОБА_12 для проведення заходу щодо документування протиправної діяльності працівників завідувачем сектору інспектування в Катеринопільському районі Звенигородської МДФІ в Черкаській області ОСОБА_9 та головним спеціалістом цього ж сектору ОСОБА_10 , із ксерокопіями вказаних купюр (Т. 1, а.п. 14-15);
- протоколу огляду місця події від 10.04.2013, а саме службового кабінету ДФІ в Черкаській області Звенигородської МДФІ, сектору інспектування у Катеринопільському районі, згідно якого виявлено та вилучено, зокрема, на нижній полиці шафи, за папками швидкозшивачами дві пачки купюр номіналом по 200 грн. в сумі 32 000 грн., з нашаруванням речовини, яка має люмінесценцію жовто-зеленого кольору та зі сміттєвого відра - аркуш паперу з написом «ложіть на тому столі, між журналами» (Т.1, а.п. 56-60)
- положення про сектор інспектування у Катеринопільському районі Звенигородської міжрайонної державної фінансової інспекції (Т. 1, а.п. 152-155);
- наказів: № 123-о від 30.08.2005, згідно якого ОСОБА_10 призначена з 31.08.2005 на посаду провідного контролера - ревізора контрольно - ревізійного відділу у Катеринопільському районі; № 181-о від 09.04.2012, згідно якого ОСОБА_10 переведено на посаду головного державного фінансового інспектора сектору інспектування у Катеринопільському районі (Т. 1, а.п. 159, а.п. 161);
- наказів: № 75-о від 06.10.1998, згідно якого остання була призначена з 08.10.1998 на посаду головного контролера-ревізора контрольно - ревізійного відділу у Катеринопільському районі; № 94-о від 21.02.2012, згідно якого ОСОБА_9 призначено в порядку переведення на посаду завідуючої сектору інспектування у Катеринопільському районі Звенигородської міжрайонної державної фінансової інспекції (Т. 1, а.п. 165, а.п. 172);
- посадової інструкції головного державного фінансового інспектора сектору інспектування у Катеринопільському районі Звенигородської міжрайонної державної фінансової інспекції Державної фінансової інспекції в Черкаській області ОСОБА_10 (Т. 1, а.п. 173-176);
- постанови про приєднання до кримінального провадження речових доказів від 25.04.2013, згідно якої виявлені та вилучені під час огляду місця події 10.04.2013 та інші документи, що перераховані у протоколі огляду від 25.04.2013 визнані та приєднано до справи в якості речових доказів (Т. 2, а.п. 13-14);
- висновку експерта № 2/569 від 17.05.2013 про те, що на папці чорного кольору, двох гумових кільцях та на ста шестидесяти купюрах номіналом 200 грн., кожна із зазначеннями їх номерів, які були виявлені під час огляду 10.04.2013 за папками швидкозшивачами службового кабінету ДФІ в Черкаській області, Звенигородської міжрайонної ДФІ, сектору інспектування у Катеринопільському районі, мається нашарування спеціальної хімічної речовини, яка має люмінінесценцію жовтого кольору (Т. 2, а.п. 38-46);
- висновку експерта № 1/530 від 29.05.2013 про те, що купюри номіналом 200 грн., які були виявлені під час огляду 10.04.2013 за папками швидкозшивачами службового кабінету ДФІ в Черкаській області, Звенигородської міжрайонної ДФІ, сектору інспектування у Катеринопільському районі - виготовлені підприємством, яке здійснює випуск гривень для Національного Банку України (Т. 2, а.п. 51-57);
- постанови приєднання речових доказів від 30.05.2013, якою грошові кошти в сумі 32 000 грн., виявлені та вилучені під час огляду місця події 10.04.2013, визнані та приєднано до справи в якості речових доказів (Т. 2, а.п. 58-60);
- протоколів огляду від 21.05.2013, 22.05.2013, якими оглянуто системний блок персонального комп'ютера, вилученого під час огляду місця події 10.04.2013 та системний блок персонального комп'ютера, вилученого 23.04.2013 під час обшуку в приміщенні ДФІ Катеринопільського району та копіями документів (Т. 2, а.п. 83-135);
- протоколів про результати аудіо-, відео контролю місця (за особою) від 11.04.2013, якими задокументовано зустріч ОСОБА_12 з ОСОБА_10 та ОСОБА_9 та протоколу про результати контролю за вчиненням злочину (Т. 2, а.п. 150-153);
- постанови приєднання до кримінального провадження речових доказів від 30.05.2013, якою міні аудіокасету «Panasonic MC60» інвентарний № 422т в кількості 1 шт. та флеш-карту інвентарний №426т в кількості 1 шт., визнані та приєднані до справи в якості речових доказів (Т. 2, а.п. 155);
- протоколів надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування від 31.05.2013 (Т. 2, а.п. 187-190);
- листа Апеляційного суду Черкаської області від 25.04.2017 № 8542/17-вих/01-24/17 за змістом якого надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме: аудіо-, відео контроль особи ухвалою від 11.04.2013 № 645 т відносно ОСОБА_9 терміном з 01.04.2013 по 01.05.2013; аудіо-, відео контроль особи ухвалою від 11.04.2013 № 646 т відносно ОСОБА_10 терміном з 01.04.2013 по 01.05.2013. Також зазначено, що ознайомлення з таємними ухвалами суду можливе лише за умов дотримання вимог Закону України «Про державну таємницю» (Т. 4, а.п. 190).
Крім того апеляційним судом досліджено відеозапис передачі грошових коштів в кабінеті ОСОБА_9 і ОСОБА_10 . З відеозапису вбачається, що ОСОБА_9 щось пише на аркуші паперу, а після того, як ОСОБА_12 читає те, що написано на папері, вона кладе грошові кошти в папки на стелажах.
Прослухати звукозапис слідчої дії, наданий прокурором, в суді апеляційної інстанції не представилось можливим у зв'язку з неможливістю його відтворення.
Оцінивши надані прокурором та досліджені у кримінальному провадженні докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності і достатності, суд обґрунтовано ухвалив виправдувальний вирок щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , пославшись на ч. 1 ст. 373 КПК України, так як дійшов правильного висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що ними вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України.
Оскільки усі сумніви й припущення підлягають тлумаченню на користь обвинуваченого, а висунуте обвинувачення має ґрунтуватися виключно на підставі належних, допустимих та достовірних доказів, колегія суддів цілком погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Колегією суддів встановлено, що в ході судового розгляду даного кримінального провадження, в межах пред'явленого ОСОБА_9 та ОСОБА_10 обвинувачення за ч. 3 ст. 368 КК України, судом першої інстанції цілком повно, об'єктивно та всебічно досліджені здобуті та надані стороною обвинувачення докази, надано їм належну правову оцінку, на виконання вимог ст. 94 КПК України.
Щодо доводів прокурора про проведення досудового розслідування кримінального провадження щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_32 відповідно до вимог процесуального законодавства, а також належність і допустимість доказів, якими сторона обвинувачення обґрунтовує пред'явлене за ч. 3 ст. 368 КК України обвинувачення, колегія суддів виходить з наступного.
На думку суду апеляційної інстанції, судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що органами досудового розслідування інкриміновано ОСОБА_9 як завідувачу сектору інспектування у Катеринопільському районі Звенигородської МДФІ в Черкаській області та ОСОБА_32 як головному державному фінансовому інспектору сектору інспектування у Катеринопільському районі Звенигородської МДФІ у Черкаській області, вчинення кримінального правопорушення службовими особами, які згідно ст. 2 ЗУ «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», відносяться до правоохоронних органів, як такі, що працюють в органах державного фінансового контролю.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 216 КПК України, з урахуванням п. 1 розділу ХІ Перехідних положень КПК України, слідчі органів прокуратури здійснюють досудове розслідування злочинів, вчинених працівником правоохоронних органів.
З показань свідка ОСОБА_12 , її заяви про вчинення щодо неї злочину, рапорту оперуповноваженого ВКБ УБОЗ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_29 від 27.03.2013 чітко прослідковується, що злочин з попередньою правовою кваліфікацією ч. 3 ст. 368 КК України вчинено службовими особами органу фінансового контролю.
Разом з цим, не зважаючи на те, що суб'єктом злочинної діяльності є працівники фінансового контролю, які відносяться до правоохоронних органів, щодо яких здійснення досудового розслідування віднесено до виключної підслідності слідчих органів прокуратури, слідчий органів МВС ОСОБА_33 27.03.2013 за № 12013250020000259 вніс до ЄРДР відомості з попередньою правовою кваліфікацією - ч. 3 ст. 368 КК України про те, що посадові особи одного з контролюючих органів Черкаської області вимагають хабара від осіб, що здійснюють підприємницьку діяльність на території області за незастосування штрафних санкцій за результатами проведеної перевірки та продовжив проведення досудового розслідування. Лише станом на 10.04.2013 начальник відділу СУ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_34 спрямував матеріали кримінального провадження № 12013250020000259, разом з предметами та документами, вилученими в ході огляду місця події від 10.04.2013, прокурору відділу нагляду за додержанням законів у сфері протидії корупції та процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про корупційні правопорушення управління прокуратури Черкаської області ОСОБА_35 для вирішення питання підслідності, з посиланням на те, що 10.04.2013 затримані посадові особи органу державного фінансового контролю, які відповідно до ст. 2 ЗУ «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», відносяться до правоохоронних органів.
При цьому, матеріали кримінального провадження не містять а ні постанови про визначення підслідності, ні постанови про призначення слідчих у кримінальному провадженні, органом досудового розслідування лише надано повідомлення слідчого в ОВС відділу нагляду за додержанням законів у сфері протидії корупції та процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про корупційні правопорушення прокуратури Черкаської області ОСОБА_36 заступнику прокурора Черкаської області ОСОБА_37 про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013250020000259. У подальшому постановою заступника прокурора Черкаської області ОСОБА_38 призначена група прокурорів у кримінальному провадженні № 12013250020000259, де зазначено, що дане кримінальне провадження перебуває у провадженні відділу нагляду за додержанням законів у сфері протидії корупції та процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про корупційні правопорушення управління прокуратури Черкаської області.
З огляду на наведене судом першої інстанції законно констатовано, що у період з 27.03.2013 по 10.04.2013 досудове розслідування за заявою ОСОБА_12 , не зважаючи на встановлення того факту, що особи, які вимагають хабара, є посадовими особами сектору інспектування у Катеринопільському районі Звенигородської МДФІ в Черкаській області, з порушенням вимог процесуального закону здійснювалося органом внутрішніх справ, в ході якого, в тому числі, приймалися процесуальні рішення, на виконання яких здійснювалися слідчі, негласні слідчі (розшукові) дії. Тому, доводи прокурора, викладені ним в апеляційній скарзі, про необґрунтоване визнання судом незаконним проведення часткового досудового розслідування слідчими СУ УМВС України, колегія суддів визнає безпідставними.
Крім того 02.04.2013 прокурором відділу нагляду за додержанням законів у сфері протидії корупції та процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про корупційні правопорушення управління прокуратури Черкаської області ОСОБА_39 в даному кримінальному провадженні винесено постанову про проведення контролю за вчиненням злочину шляхом проведення спеціального слідчого експерименту з передачею ОСОБА_9 та ОСОБА_10 грошових коштів. При цьому прокурором конкретно визначена сума грошових коштів, яка підлягає врученню ОСОБА_12 в сумі 500 доларів США. Проведення спеціального слідчого експерименту доручено слідчому відділу СУ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_40 .
Разом з цим 10.04.2013, всупереч постанови прокурора ОСОБА_30 від 02.04.2013, якою проведення спеціального слідчого експерименту доручено слідчому відділу СУ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_31 , оперуповноваженим відділу боротьби з корупцією УБОЗ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_29 складено протокол огляду, помітки та вручення грошових коштів, відповідно до якого в присутності понятих оглянуто грошові кошти, в іншій, ніж визначено прокурором сумі, зокрема 32 000 грн., скопійовано їх, помічено спеціальною хімічною речовиною та вручено ОСОБА_12 для передачі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
11.04.2013 той же оперуповноважений ОСОБА_29 , а не слідчий відділу СУ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_33 , склав протоколи за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії про те, що на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Черкаської області від 01.04.2013 із застосуванням технічних засобів фіксації проведений аудіо -та відео контроль щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у період з 17 год. 02 хв. до 17 год. 14 хв. 08.04.2013. Результати викладені у довідці де зазначено що під час проведення заходу задокументовано зустріч ОСОБА_12 та ОСОБА_9 під час якої обговорюється спосіб зменшення суми відшкодувань до бюджету та порядок вчинення дій з метою приховування реальної картини завданих збитків державі. Зокрема, 10.04.2013 СОТР УБОЗ УМВС України в Черкаській області із застосуванням оперативно-технічних заходів з 15 год.09 хв. до 15 год.57 хв. проведений аудіо та відеоконтроль особи ОСОБА_9 та ОСОБА_10 під час проведення заходу передачі ним хабара ОСОБА_12 до протоколу додано матеріальний носій - касета Panasonic МС -60, інв.. № 422 т, флеш карта Арасеr micro SD 4 GD 4 Gb з записами розмов ОСОБА_9 та ОСОБА_10 отримана з 08.04.2013 по 10.04.2013.
В протоколі про результати контролю за вчиненням злочину від 11.04.2013 оперуповноважений ОСОБА_29 зазначає, що він складений на підставі постанови № 428т від 02.04.2014 про проведення спеціального слідчого експерименту, яким зафіксовано факт вручення 10.04.2013 ОСОБА_12 грошових коштів в сумі 32 000 грн. для передачі їх ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Разом з цим, стороною обвинувачення не спростовані посилання сторони захисту про те, що дозвіл на проведення негласної слідчої дії - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту надавався слідчому слідчого відділу СУ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_31 , а не оперуповноваженому ОСОБА_29 , в тому числі чітко визначеної суми в 500 доларів США, а не в сумі 32 000 грн., яка фактично була вручена ОСОБА_12 для передачі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Оскільки матеріали кримінального провадження не містять даних про передоручення проведення спеціального слідчого експерименту оперуповноваженому відділу боротьби з корупцією УБОЗ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_29 або вручення суми коштів в іншій сумі та валюті, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що слідча дія проведена, а протокол огляду, помітки та вручення грошових коштів від 10.04.2013, яким вона оформлена, складений не уповноваженою особою, а ОСОБА_12 вручено для передачі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 іншу, ніж визначено прокурором, суму грошових коштів.
Як на доказ винуватості обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення прокурор також посилається на протокол огляду місця події від 10.04.2013, складений старший слідчий відділу особливо важливих справ та злочинів учинених членами організованих груп та злочинів організацій СУ УМВС в Черкаській області ОСОБА_41 , яким зафіксовано огляд службового кабінету ДФІ в Черкаській області Звенигородської міжрайонної ДФІ сектору інспектування у Катеринопільському районі, в ході якого, в тому числі, виявлено та вилучено аркуш паперу з написом «ложіть на тому столі між журналами» і дві пачки купюр, перетягнуті гумовими кільцями, номіналом по 200 грн., на зальну суму 32 000 грн. При цьому матеріали кримінального провадження не містять даних про те, що слідчий ОСОБА_41 входив до складу групи слідчих у даному провадженні.
Колегія суддів визнає безпідставними посилання прокурора в апеляційній скарзі на те, що огляд місця події 10.04.2013 в службовому кабінеті ОСОБА_9 та ОСОБА_10 проведено відповідно до вимог процесуального закону, оскільки погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що 10.04.2013 фактично було проведено обшук без відповідної ухвали слідчого судді, а його результати у подальшому не узаконені.
За змістом ст. 237 КПК України огляд місця події є слідчою дією яка полягає у проведенні огляду місцевості, приміщення, речей та документів з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами, передбаченими ст.ст. 233, 236 КПК України, для обшуку житла чи іншого володіння особи.
Під поняттям житла чи іншого володіння особи, і зокрема під іншим володінням особи розуміє транспортний засіб, земельну ділянку, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи.
Статтями 233, 234, 237 КПК України передбачено, що проведення огляду місця події в приміщенні чи іншому володінні особи повинно відбуватись за особистою згодою власника чи володільця або згідно ухвали слідчого судді, крім невідкладних випадків, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку слідчий, за погодженням з прокурором зобов'язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді.
Під іншим володінням особи розуміється приміщення службового призначення, яке знаходиться у володінні особи, а безпосереднє переслідування особи, що підозрюється у вчиненні злочину, розуміється як слідування за особою безперервно протягом певного часу, без втрати переслідувачем переслідуваного з поля зору, що здійснюється стосовно особи, якій вручено повідомлення про підозру, або яку застали на місці вчинення злочину чи безпосередньо після його вчинення.
Таким чином огляд службових приміщень обвинувачених проводилися без згоди осіб, які ними володіють, без ухвали слідчого судді, а також без подальшого невідкладного звернення прокурора, слідчого до слідчого судді з клопотаннями про проведення огляду іншого володіння. Докази, одержані в результаті таких оглядів є допустимими лише тоді, коли ці процесуальні дії проводяться на підставі ухвали слідчого судді.
Як вбачається з змісту протоколу огляду від 10.04.2013, грошові кошти були виявлені за папками-швидкозшивачами, а оперативні співробітники міліції вчиняли активні дії щодо відшукування предмету злочину, тому слідча дія, яка розпочалася як огляд місця події завершилась обшуком.
Разом з цим матеріали кримінального провадження не місять відповідної ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку службового кабінету ДФІ в Черкаській області Звенигородської міжрайонної ДФІ сектору інспектування у Катеринопільському районі або подальше його узаконення у встановленому кримінальним процесуальним кодексом порядку.
Крім того фактично ОСОБА_9 та ОСОБА_10 були затримані співробітниками міліції одразу після спілкування з ОСОБА_12 , вказане відображено у протоколі огляду від 10.04.2013, в якому вони зазначені як його учасники, а відтак вони були змушені тривалий час перебувати поряд з уповноваженою особою та у подальшому слідувати в м. Черкаси. Тому стверджувати про добровільну участь обвинувачених в огляді місця події та наданні на це добровільної згоди, у колегії суддів підстави відсутні.
Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дії правоохоронних органів в даному кримінальному провадженні не сприяли попередженню та виявленню злочинної діяльності, а навпаки стали передумовою вчинення свідомої та бажаної провокації.
За змістом ст. 271 КПК України контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин; під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем; прокурор у своєму рішенні про проведення контролю за вчиненням злочину, крім відомостей, передбачених статтею 251 КПК України, зобов'язаний викласти обставини, які свідчать про відсутність під час негласної слідчої (розшукової) дії провокування особи на вчинення злочину.
Колегія суддів враховує рекомендації Європейського суду з прав людини про те, що з метою перевірки дотримання права на справедливий судовий розгляд у випадку використання таємних агентів Суд насамперед перевіряє, чи влаштовувались пастки (те, що зазвичай називається «матеріальним критерієм провокації»), і якщо так, то чи міг заявник у національному суді скористатися цим задля свого захисту (пункти 37, 51 рішення у справі «Баннікова проти Росії» від 04 листопада 2010 року, заява № 18757/06).
Суд визначає пастку як ситуацію, коли задіяні агенти - працівники органів правопорядку або особи, що діють на їх прохання - не обмежуються суто пасивними спостереженнями протиправної діяльності, а здійснюють на особу, за котрою стежать, певний вплив, провокуючи її скоїти правопорушення, яке вона у іншому випадку не вчинила би, з метою зафіксувати його, тобто отримати доказ і розпочати кримінальне правопорушення (пункт 55 рішення у справі «Раманаускас проти Литви» від 05 лютого 2008 року, заява № 74420/01).
Аби встановити, чи розслідування було «суто пасивним», суд вивчає мотиви, які виправдовували операцію проникнення, і поведінку державних органів, які її здійснювали. Зокрема, Суд встановлює, чи були об'єктивні сумніви у тому, що заявника втягнули у злочинну діяльність або схилили скоїти кримінальне правопорушення.
Щодо ролі співробітників правоохоронних органів у скоєнні злочину, то ЄСПЛ розглядає момент початку здійснення ними відповідного заходу, щоб визначити, чи «приєдналися» вони до злочину, який особа вже почала здійснювати без будь-якої участі з їхнього боку, чи своїми навмисними діями спровокували особу на вчинення такого злочину.
Судом першої інстанції встановлено, що знайшло своє підтвердження і під час апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення, починаючи з січня 2013 року за зверненням до ДФІ в Черкаській області працівників УБОЗ УМВС України в Черкаській області призначено проведення перевірки ФОП ОСОБА_12 щодо використання державних коштів при харчуванні дітей, постраждалих від Чорнобильської катастрофи в Катеринопільському районі Черкаської області. Перевірка ФОП ОСОБА_12 проводилась працівниками сектору інспектування у Катеринопільському районі, в ході якої були виявлені порушення. Таким чином ОСОБА_12 , щодо діяльності якої працівниками УБОЗ УМВС України в Черкаській області ініційовано проведення перевірки, перебуваючи таким чином під відповідним контролем правоохоронних органів, достовірно знала, що у разі виявлення в її діяльності працівниками сектору інспектування у Катеринопільському районі порушень, вона матиме негативні для себе наслідки. При цьому ОСОБА_12 , отримавши від ОСОБА_9 та ОСОБА_10 відмову в отриманні хабара в суму 500 доларів США, які вони спочатку нібито вимагали, звернулася до працівників УБОЗ УМВС України в Черкаській області із заявою про вимагання у неї хабара при проведенні перевірки, яку ті проводили починаючи з 25.03.2013. Вказану обставину підтвердила в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 , яка вказала на те, що звернулася до правоохоронних органів після того, як ОСОБА_9 та ОСОБА_10 при проведенні попередньої перевірки відділу освіти Катеринопільського району, вимагали у неї 500 доларів США, а у подальшому відмовилися їх брати з посиланням на те, що сума замала. Факт надання ОСОБА_12 грошових коштів в сумі 500 доларів підтвердили суду і ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , однак зазначили, що вони відмовились отримувати дані грошові кошти, а ініціатором їх надання була саме ОСОБА_12 . Даних на спростування таких показань обвинувачених в судовому засіданні не здобуто, як і не здобуто доказів на підтвердження показань ОСОБА_12 . Колегія суддів визнає вказані доводи ОСОБА_12 не логічними, оскільки при наявності факту вимагання у неї грошових коштів у сумі 500 доларів, вона вже тоді мала звернутися до правоохоронних органів, а не після того, коли в їх отримані було відмовлено.
Також ОСОБА_12 зазначала, що ОСОБА_9 в присутності ОСОБА_10 , 08.04.2013 вказала суму їх винагороди за зменшення суми відшкодувань до бюджету в 4000 доларів, написавши її на аркуші паперу, та не могла пояснити, чи повідомляла вона працівників УБОЗ УМВС України в Черкаській області про вимагання саме такої суми і в такій валюті. З матеріалів провадження встановлено, що єдиним джерелом інформації щодо корупційної діяльності обвинувачених, була тільки заява ОСОБА_12 , інші докази, які б підтверджували вчинення ними раніше аналогічних злочинів пов'язаних з корупцією, були відсутні. Ініціатором зустрічей та розмов з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 була виключно ОСОБА_12 , при тому, що її безпосередня участь у проведенні перевірок не вимагалась, однак кожного разу вона прибувала з місця свого проживання до смт. Катеринопіль та особисто наполягала на наданні їй для ознайомлення довідки за результатами перевірки, хоча, як це встановлено судом, такого надання не передбачено. Крім того, незважаючи на те, що перевірка була закінчена 05.04.2013, вона прибула для ознайомлення з довідкою за результатами її проведення 10.04.2013. Колегія суддів також акцентує увагу на тому, що ОСОБА_12 в зверненні до правоохоронних органів вказувала, що у неї вимагають хабар в розмірі 500 доларів, разом з цим ОСОБА_9 та ОСОБА_10 інкриміновано вимагання та отримання хабаря в сумі 32 000 грн., однак даних про те, хто саме визначив таку суму і погодив її передачу, матеріали кримінального провадження не містять.
Наведене вище свідчить про те, що саме правоохоронні органи через ОСОБА_12 , явно схиляли обвинувачених до протиправних дій, за відсутності об'єктивних доказів для припущення, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , займаються незаконною діяльністю. Їх дії явно вийшли за межі пасивного розслідування і вони не «приєднались» до злочину, який вже розпочався без будь-якої участі з їх боку, а своїми навмисними діями з використанням ОСОБА_12 провокували обвинувачених на вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що органом досудового розслідування взагалі не доведено факт вимагання хабара у ОСОБА_12 обвинуваченими, оскільки, як пояснювала заявниця, у неї вимагали хабар за не відображення всіх виявлених фактів порушень в підприємницькій діяльності та зменшення суми нарахування штрафних санкцій за результатами проведеної перевірки. За таких обставин ОСОБА_12 була зацікавленою в передачі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 хабара з метою незаконного уникнення для себе негативних наслідків.
Наразі вимагання має місце тоді, коли зачіпаються законні інтереси зацікавленої особи. Одержання службовою особою матеріальної вигоди за вчинення діяння по службі, спрямованого на задоволення протизаконних інтересів зацікавленої особи, навіть за умови, що службова особа її вимагала, не може розглядатися, як вимагання.
Колегія суддів враховує посилання прокурора про неврахування судом першої інстанції відповіді голови апеляційного суду Черкаської області від 25.04.2017 вих. № 8542/17-вих/01-24/17, якою відмовлено в наданні Катеринопільському районному суду Черкаської області ухвал слідчого судді апеляційного суду Черкаської області постановлених за результати розгляду клопотань, які надійшли 01.04.2013 за № 5/65-541 т та за № 5/65-541 т з СУ МВС України в Черкаській області в рамках кримінального провадження № 12013250020000259 від 27.03.2013, при вирішенні питання про відповідність негласних слідчих (розшукових) дій вимогам кримінального процесуального закону.
Разом з цим, з урахуванням наведених і встановлених судом порушень вимог кримінального процесуального закону в ході проведення аудіо-, відео контролю за особою та фіксації його результатів, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості покласти результати негласних слідчих (розшукових) дій в даному кримінальному провадженні в основу обвинувального вироку.
Висновок суду першої інстанції, яким визнано недопустимими доказами експертні висновки № 2/569 від 17.05.2013 та № 1/530 від 29.05.2013 не суперечить практиці ЄСПЛ у справах «Балицький проти України», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» де зазначено, що «плід отруєного дерева» має місце тоді, коли визнаються недопустимими не лише докази, які безпосередньо отримані внаслідок порушення, а також і докази, які не були б отримані, якби не були отримані перші, як похідні.
Враховуючи викладене, колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора про відповідність вимогам закону дій органу досудового розслідування, пов'язаних з розслідувань кримінального провадження, що, на думку прокурора, підтверджується зібраними в провадженні доказами, оскільки такі доводи не знайшли свого об'єктивного підтвердження. При цьому, як в апеляційній скарзі, так і під час апеляційного розгляду прокурором не наведено переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, в тому числі про наявність активного підбурювання ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто провокації злочину зі сторони правоохоронних органів.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що за наслідком ретельного дослідження та належної оцінки сукупності наданих прокурором доказів, суд першої інстанції обґрунтовано визнав невинуватими ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України та виправдав останніх, а доводи апеляційної скарги прокурора, на думку колегії суддів, висновків суду першої інстанції не спростовують.
Істотних порушень процесуального законодавства судом першої інстанції не допущено.
Оскільки колегією суддів не встановлено підстав для скасування чи зміни виправдувального вироку суду першої інстанції щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , апеляційна скарга прокурора залишається без задоволення.
Керуючись ст.ст. 404, 405, п. 1 ч.1 ст. 407, ст.ст. 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Вирок Катеринопільського районного суду Черкаської області від 05 березня 2019 щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_8 - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців в порядку, передбаченому ст. 426 КПК України.
Головуючий
Судді