30 вересня 2020 року
м. Черкаси
Справа № 2-544/2007
Провадження № 22-ц/821/1091/20
Категорія: 307000000
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої: Карпенко О.В.
суддів: Бородійчука В.Г., Василенко Л.І.
за участю секретаря: Анкудінова О.І.
учасники справи:
заявник: Прокурор Катеринопільського району
заінтересована особа : Територіальна громада с. Потоки в особі Потоківської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 23 листопада 2007 року (ухваленого у приміщенні Катеринопільського районного суду Черкаської області під головуванням судді Шарко О.П.)у справі за заявою прокурора Катеринопільського району в порядку ст.ст.3,45 ЦПК України в інтересах територіальної громади в особі Потоківської сільської ради Катеринопільської району Черкаської області про визнання спадщини відумерлою,
Короткий зміст заявлених вимог
17 жовтня 2007 року прокурор Катеринопільського району звернувся до Катеринопільського районного суду Черкаської області із заявою в порядку ст.ст. 3,45 ЦПК України в інтересах територіальної громади в особі Потоківської сільської ради Катеринопільської району Черкаської області про визнання спадщини відумерлою.
Заяву обґрунтовано тим, що прокуратурою Катеринопільського району було проведено перевірку в органах місцевого самоврядування щодо дотримання вимог земельного законодавства, в ході якої було встановлено, що на території Потоківської сільської ради Катеринопільського району 05 травня 2002 року помер ОСОБА_2 житель с. Потоки Катеринопільського району Черкаської області, який був власником земельної частки (паю) 4,38 га, що підтверджується довідкою за №1108/4 Катеринопільського районного відділу земельних ресурсів. На день смерті останнього відкрилася спадщина на земельну частку (пай), вартість якої, з урахуванням коефіцієнта індексації 2,551 на 2007 рік становить 53 537,3 грн.
Прокурор зазначає, що спадкоємці за законом чи за заповітом із заявами про прийняття спадщини у встановлений законом строк з моменту відкриття спадщини до Катеринопільської державної нотаріальної контори не зверталися, а тому на спадкове майно - земельну частку (пай) площею 4,38 га, яка залишилася після смерті спадкодавця, ніхто із спадкоємців ОСОБА_2 не претендує.
На час перевірки прокуратурою Катеринопільського району Потоківська сільська рада до Катеринопільського районного суду з позовною заявою про визнання спадщини відумерлою не зверталась, у зв'язку з чим 4,38 га землі у власність територіальної громади не перейшли.
На підставі викладеного прокурор Катеринопільського району просив визнати спадщину (земельну ділянку 4,38 га), яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 відумерлою та передати у власність територіальної громади с. Потоки в особі Потоківської сільської ради 4,38 гектарів землі.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Катеринопільського районного суду Черкаської області від 23 листопада 2007 року визнано спадщину (земельну ділянку 3,82 га), яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , відумерлою.
Передано у власність територіальної громади с. Потоки в особі Потоківської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області 3,82 гектарів землі.
Рішення суду першої інстанції, зокрема, мотивоване тим, що після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилась спадщина на земельну частку (пай). Спадкоємці за законом чи заповітом із заявами про прийняття спадщини у встановлений законом строк з моменту відкриття спадщини не зверталися, на спадкове майно, яке залишилося після смерті спадкодавця ніхто з його спадкоємців не претендує. У зв'язку з тим, що Потоківська сільська рада не звернулася до місцевого суду із заявою про визнання спадщини відумерлою, через що 3,82 гектарів землі не перейшли у власність територіальної громади, суд першої інстанції прийшов до висновку про обгрунтованість вимог прокурора Катеринопільського району, викладених ним в заяві та наявності правових підстав для її задоволення.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі, поданій 26 травня 2020 року, ОСОБА_1 , як особа, яка не приймала участі в розгляді справи, однак вважає, що прийняте рішення суттєво впливає на обсяг його прав та законних інтересів, посилається на те, що оскаржуване рішення є таким, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, при невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, тому просив його скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні заяви прокурора Катеринопільського району в інтересах держави в особі Потоківської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області про визнання спадщини відумерлою відмовити повінстю.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга, зокрема, мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дядько (рідний брат матері) ОСОБА_2 . Після смерті останнього відкрилася спадщина на майно спадкодавця - земельну частку (пай), площею 3,82 га в умовних кадастрових гектарах для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в адміністративних межах Потоківської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області, що підтверджується довідкою №1108,4 Катеринопільського районного відділу земельних ресурсів, вартість якої, з урахуванням коефіцієнта індексації 2,551 на 2007 рік, становить 53 537,3 грн. (встановлено рішенням суду).
ОСОБА_1 зазначає, що у померлого не було дітей та дружини, не залишилося нікого рідних крім нього, а тому він взяв на себе всі витрати на поховання, охорону спадкового майна і документів. ОСОБА_1 , як племінник померлого фактично вступив у спадщину: здійснив обряд поховання, отримав весь господарський інвентар, речі домашнього вжитку, живу птицю та інше майно. Вказує, що безрезультатно намагався відшукати правовстановлюючі документи на земельну ділянку спадкодавця в сільській раді та в будинку спадкодавця. У березні 2020 року представник Потоківської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області повідомив його про існування оскаржуваного рішення, ознайомившись з яким ОСОБА_1 подав на нього апеляційну скаргу.
На думку особи, яка подала апеляційну скаргу, приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції безпідставно послався на положення статті 1277 ЦК України 2003 року, оскільки за положеннями вказаної статті закону у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою, застосовується лише до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності ЦК України, тобто з 01 січня 2004 року.
У разі відкриття спадщини до 01 січня 2004 року застосовується чинне на той час законодавство - Цивільний кодекс Української РСР 1963 року, яким визнання спадщини відумерлою не передбачено.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 09 червня 2020 року відкрито апеляційне провадження у даній справі.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 22 червня 2020 року призначено розгляд апеляційної скарги.
Фактичні обставини справи
З матеріалів справи вбачається, що згідно запису акта про смерть №6 від 08 травня 2002 року ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9).
Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЧР №9089077 ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 4,38 га в адмінмежах Потоківської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.7).
Згідно з довідкою Відділу земельних ресурсів у Катеринопільському районі Черкаської області за №1108/4 від 03 жовтня 2007 року не витребуваний земельний пай ОСОБА_2 розміром 4,38 га, дялінка № НОМЕР_1 , нормативно-грошова оцінка 53 537, 3 грн., дійсно числиться в межах Потоківської сільської ради за межами населеного пункту (а.с.6).
Позиція Черкаського апеляційного суду
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).
Відповідно до частини 1 ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.
Відповідно до пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
Правила статті 1277 Цивільного кодексу України про відумерле майно застосовуються також до спадщини, від дня відкриття якої до набрання чинності цим Кодексом спливло не менше одного року.
Відповідно до пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК), законами України від 2 вересня 1993 року N 3425-XII "Про нотаріат", від 23 червня 2005 року N 2709-IV "Про міжнародне приватне право", іншими законами, а також прийнятими відповідно до них підзаконними нормативно-правовими актами.
Відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.
У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.
Таким чином, оскільки ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , то до вказаних правовідносин застосовуються акти цивільного законодавства, чинні на момент їх виникнення, а саме ЦК УРСР 1963 року.
Згідно зі статтею 525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.
Місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця, а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини (ст. 526 ЦК УРСР).
Згідно зі ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 555 ЦК УРСР спадкове майно за правом спадкоємства переходить до держави: 1) якщо спадкодавець все майно або частину його заповідав державі; 2) якщо у спадкодавця немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом; 3) якщо всі спадкоємці відмовились від спадщини; 4) якщо всі спадкоємці позбавлені права спадкування (ст.ст. 528, 534 цього Кодексу); 5) якщо ні один із спадкоємців не прийняв спадщини.
Якщо хто-небудь зі спадкоємців відмовився від спадщини на користь держави, до держави переходить частка спадкового майна, належна цьому спадкоємцеві.
Якщо при відсутності спадкоємців за законом заповідана тільки частина майна спадкодавця, решта майна переходить до держави. У випадках, передбачених цією статтею, авторське право, що входить до складу спадщини, або право на частку в авторській винагороді, що належало спадкоємцеві, який відмовився, припиняється.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі №530/61/14-ц.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про можливість задоволення заяви прокурора Катеринопільського району про визнання спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 - 05 травня 2002 року відумерлою, безпідставно застосувавши до вказаних правовідносин положення статті 1277 ЦК України, який набрав чинності 01 січня 2004 року.
Відповідно до положень ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З урахуванням наведеного, судова колегія апеляційного суду приходить до висновку, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, у зв'язку з чим подана ОСОБА_1 апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог.
Частиною 13 статті 141 ЦПК України передбачено: якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи, що апеляційний суд зробив висновок про скасування рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 23.11.2007 року, то судові витрати, понесені у зв'язку із розглядом справи у суді першої інстанції покладаються на позивача.
Судові витрати, понесені ОСОБА_1 , у зв'язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, підлягають відшкодуванню із Прокуратури Черкаської області у розмірі 804,00 грн.
Керуючись ст.ст. 258, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 23 листопада 2007 року- скасувати.
Постановити нове рішення, яким у задоволенні позовної заяви прокурора Катеринопільського району в інтересах територіальної громади в особі Потоківської сільської ради, Катеринопільської району Черкаської області про визнання спадщини відумерлою - відмовити.
Судові витрати за сплату судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 804,00 грн. компенсувати ОСОБА_1 за рахунок Прокуратури Черкаської області
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України.
Головуюча О.В. Карпенко
Судді В.Г. Бородійчук
Л.І. Василенко
Повний текст постанови складений 02 жовтня 2020 року.