Справа № 463/10305/19
Провадження № 2/463/1026/20
24 вересня 2020 року Личаківський районний суд м.Львова в складі:
головуючого-судді - Грицка Р.Р.,
з участю секретаря судового засідання - Козак М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про встановлення факту та відшкодування матеріальних збитків,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача про встановлення факту продажу працівниками магазину « Мобіленд » акумуляторної батареї BST-37 для мобільного телефону «Sony Ericsson 810»; відшкодування матеріальних збитків у сумі вартості акумуляторної батареї BST-37 для мобільного телефону марки «Sony Ericsson 810», сплати компенсації за відмову споживачу в реалізації його прав у десятикратному розмірі вартості продукції виходячи з цін, що діяли на час придбання продукції.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 07 вересня 2019 року у магазині «Мобіленд», що знаходиться на «Радіоринку», за адресою: м.Львів, вул.Б.Хмельницького,188, він купив акумуляторну батарею BST-37 для мобільного телефону марки «Sony Ericsson 810» ціною 80,0 гривень. Під час купівлі акумуляторної батареї продавець ОСОБА_3 відмовилася надавати чек, оскільки магазин знаходиться на території ринку і жодних чеків не видають. На підтвердження купівлі акумуляторної батареї продавець наклеїла на коробку від такої стікер із зазначенням дати здійснення купівлі. Однак, після зарядки акумуляторна батарея тримала заряд не більше однієї доби, що свідчить про неналежну якість товару. 18.09.2019 року позивач звернувся у магазин для заміни акумуляторної батареї, однак продавець магазину «Мобіленд» відмовилася здійснити обмін товару. На пропозицію позивача повернути гроші за куплений ним товар продавець відмовив, незважаючи на те, що не пропущено чотирнадцятиденний термін з моменту здійснення купівлі-продажу. На вимогу позивача, продавцем не було надано «Книгу скарг та пропозицій», інформацію про власника та дозвіл на здійснення торгівлі. 24.09.2019 року позивачем було викликано працівників поліції на місце здійснення підприємницької діяльності магазину « Мобіленд », які повідомили, що справу буде передано до відділу економічних злочинів. Крім цього, ним було подано відповідну заяву з приводу порушення його прав у поліцію, однак йому скеровано лист з роз'ясненням, що спірна ситуація носить цивільно-правовий характер. Так, представник магазину всупереч законодавству не лише не поміняв позивачу неякісний товар на якісний, а ввів його в оману, повідомив неправдиву інформацію щодо положень законодавства, переконував, що цей товар не підлягає обміну і що відсутній чек, хоча при купівлі-продажу позивачу його не надали. Вважає, що представник магазину «Мобіленд» грубо порушила права позивача, як споживача. Враховуючи наведене, просить визнати факт продажу працівниками магазину « Мобіленд » йому акумуляторної батареї ВST-37 для мобільного телефону марки «Sony Ericsson 810», а також зобов'язати власника магазину відшкодувати матеріальні збитки у сумі вартості придбаної ним акумуляторної батареї та компенсації відмови споживачу в реалізації його прав у десятикратному розмірі вартості продукції виходячи з цін, що діяли на час придбання продукції.
Справа поступила до суду 03 грудня 2019 року.
Ухвалою судді Личаківського районного суду м.Львова від 23 грудня 2019 року матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків - передано для розгляду Франківському районному суду м.Львова за підсудністю.
Постановою Львівського апеляційного суду від 16 квітня 2020 року з врахуванням ухвали Львівського апеляційного суду від 30 квітня 2020 року, ухвалу Личаківського районного суду м.Львова від 23 грудня 2019 року скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22 травня 2020 року справу передано для продовження розгляду судді Грицку Р.Р.
Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 25 травня 2020 року, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач у судове засідання не з'явився, подав клопотання відповідно до якого позов підтримує у повному обсязі, розгляд справи просить проводити у відсутності позивача.
Відповідач в судове засідання потворно не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву або клопотання про відкладення розгляду справи не подав.
Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки учасники процесу в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу 24.09.2020 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити з наступних підстав.
Так, правове регулювання відносин купівлі-продажу здійснюється Цивільним кодексом України (ст.ст.224-240), Законами України «Про захист прав споживачів» та іншими нормативними актами.
Згідно зі ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.698 ЦК України за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов'язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його. До відносин за договором роздрібної купівлі-продажу з участю покупця-фізичної особи, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.
Тлумачення статті частини 3 статті 698 ЦК України дозволяє зробити висновок, що законодавець встановив пріоритет ЦК України в регулюванні договору роздрібної купівлі-продажу; у випадку відсутності регулювання на рівні ЦК України застосовується законодавство про захист прав споживачів.
У пункті 7 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (далі - розрахунковий документ).
Під час продажу товару продавець зобов'язаний видати споживачеві розрахунковий документ встановленої форми, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу (абзац 2 частини одинадцятої статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Так, позивач стверджує про придбання ним 07 вересня 2019 року у магазині « Мобіленд », що знаходиться на «Радіоринку», за адресою м.Львів, вул.Б.Хмельницького,188, акумуляторної батареї BST-37 для мобільного телефону марки «Sony Ericsson 810» за ціною 80,0 гривень. Водночас, покликається на те, що йому було відмовлено у наданні розрахункового документа, проте, факт укладення договору купівлі-продажу підтверджується копією упаковки акумуляторної батареї для мобільного телефону з наявним стікером «07.09.19р.» (а.с.3), а також візиткою магазину із наявною інформацією «продавець ОСОБА_4 , 07.09.19 р., купив акумуляторну батарею до Sony Ericson 810» (а.с.4).
Слід зазначити, що договір роздрібної купівлі-продажу вважається укладеним з моменту видачі продавцем покупцю товарного чи фіскального чека або надання іншого документа, що підтверджує оплату товару. Фіскальний і товарний чек - письмові документи, що підтверджують факт укладення договору і його умови (предмет і ціну).
Відповідно до положень ст.2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
Отже, вирішивши придбати (замовити товар) або послугу, споживач повинен звернути увагу на підтверджуючий документ, який у свою чергу зобов'язаний видати продавець (виконавець). Основним підтверджуючим документом відносин між споживачем і виконавцем (продавцем) є договір. Договором є усна або письмова угода між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за якими здійснюються купівля-продаж, роботи та послуги. Письмова угода може оформлятися квитанцією, товарним чи касовим чеком. Під час продажу товару продавець зобов'язаний видати споживачеві розрахунковий документ, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу. Наявність у споживача підтверджуючого документа про придбання товару (послуги) є підставою для врегулювання спірних питань з продавцем (виконавцем) у правових рамках.
Форма та зміст фіскального чека, розрахункової квитанції та інших розрахункових документів, надання покупцю яких є обов'язковим, встановлені п.2 розділу II Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13. Форма та зміст товарного чека на теперішній час законодавством не є визначеною. Таким чином, суб'єкти господарювання можуть видавати товарні чеки довільної форми. Проте, виходячи зі змісту Закону України «Про захист прав споживачів», а також визначення Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» терміну «розрахункові документи», до яких, зокрема, відносяться товарні чеки, то можна вважати, що товарний чек повинен містити напис «Товарний чек» та за змістом відповідати вимогам Положення за виключенням відображення в ньому фіскального номера РРО, напису «Фіскальний чек».
Відтак, представлені позивачем пакувальна коробка та візитка магазину не містять даних, які б надавали можливість суду встановити наявність між сторонами відносин договору купівлі-продажу щодо придбання ОСОБА_1 у магазині « Мобіленд » (ФОП ОСОБА_2 ) акумуляторної батареї BST-37 для мобільного телефону марки «Sony Ericsson 810» за ціною 80,0 гривень, оскільки вони не містять істотних умов, таких як визначення самого товару, його кількість, вартість одиниці товару та його загальну вартість.
Відповідно до положень п.9 постанови Верховного Суду України № 5 від 12.04.1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів», вирішуючи справи про захист прав споживачів у зв'язку з придбанням товарів неналежної якості, суди повинні мати на увазі,що відповідно до статей 12, 14 Закону такі вимоги можуть заявляти споживачі, котрі мають на товари квитанції, товарні чи касові чеки або інші письмові документи, а щодо товарів, на які встановлено гарантійні строки, - технічні паспорти чи документи, що їх замінюють. Втрата зазначених документів, неодержання їх при придбанні товару чи неможливість їх відновлення не позбавляє споживача права доводити факт купівлі-продажу з допомогою свідків.
При цьому, суд критично оцінює викладену у прохальній частині позову вимогу про витребування свідчення у сержанта поліції УПП у Львівській області Бобиляка Ю.Я. по факту виклику поліції 24.09.2019 року за № 102, оскільки у відповідності до вимог ст.91 ЦПК України у заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Проте позивач не зазначає місце роботи та вказує, що останній може підтвердити факт виклику поліції 24.09.2019 року, в той же час, позивач стверджує, що придбання ним товару мало місце 07.09.2019 року. Клопотання про виклик інших свідків, які б могли підтвердити обставини щодо укладання договору купівлі-продажу від 07.09.2019 року ОСОБА_1 суду не подано. Позивач, неодноразово подав заяви про розгляд справи за наявними у справі матеріалами та наміру заявляти додаткові клопотання, в тому числі про виклик свідків, не виявив.
Як вбачається з листа начальника Личаківського ВП ГУ Національної поліції у Львівській області № 18225/39-19 від 22.10.2019 року (а.с.8), звернення ОСОБА_1 по факту можливих неправомірних дій зі сторони продавця магазину « Мобіленд », що розташований на «Радіоринку», за адресою: м.Львів, вул.Б.Хмельницького,188 , зазначено, що відносини останнього та ФОП ОСОБА_2 носять виключно цивільно-правовий характер.
Відповідна скарга ОСОБА_1 до Шевченківського ВП ГУ Національної поліції у Львівській області не може бути прийнята судом як належний доказ, оскільки не містить даних, підтверджуючих існування між позивачем та ФОП ОСОБА_2 будь-яких зобов'язальних правовідносин.
Судом встановлено, що інших доказів на підтвердження заявлених позовних вимог ОСОБА_1 суду не надав. Даних про наявність взаємовідносин зобов'язального характеру між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 матеріали справи також не містять.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про необґрунтованість доводів позивача щодо факту придбання ним у магазині « Мобіленд » акумуляторної батареї акумуляторної батареї BST-37 для мобільного телефону марки «Sony Ericsson 810», докази про наявність між сторонами відносин договору купівлі-продажу відсутні, у зв'язку з чим вимога про встановлення факту продажу працівниками магазину « Мобіленд » зазначеної вище акумуляторної батареї ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, у зв'язку з недоведеністю.
Оскільки позивачем не доведе та судом не встановлено наявності між сторонами відносини зобов'язального характеру, вимога про відшкодування матеріальних збитків у сумі вартості акумуляторної батареї BST-37 для мобільного телефону «Sony Ericsson 810» та сплати компенсації за відмову споживачу в реалізації його прав у десятикратному розмірі вартості продукції виходячи з цін, що діяли на час придбання продукції задоволенню не підлягає.
Беручи до уваги наведене вище, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 про встановлення факту продажу працівниками магазину « Мобіленд » акумуляторної батареї BST-37 для мобільного телефону марки «Sony Ericsson 810»; відшкодування матеріальних збитків у сумі вартості акумуляторної батареї BST-37 для мобільного телефону марки «Sony Ericsson 810», сплатити компенсацію за відмову споживачу в реалізації його прав у десятикратному розмірі вартості продукції виходячи з цін, що діяли на час придбання продукції.
Керуючись ст.ст.10, 12, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, ЦПК України, суд, -
у задоволенні позову ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про встановлення факту продажу працівниками магазину « Мобіленд » акумуляторної батареї BST-37 для мобільного телефону марки «Sony Ericsson 810»; відшкодування матеріальних збитків у сумі вартості акумуляторної батареї BST-37 для мобільного телефону марки «Sony Ericsson 810», сплату компенсації за відмову споживачу в реалізації його прав у десятикратному розмірі вартості продукції виходячи з цін, що діяли на час придбання продукції - відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду через Личаківський районний суд м.Львова. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Суддя Р.Р.Грицко