Справа №463/9336/20
Провадження №2-а/463/188/20
02 жовтня 2020 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі головуючого судді Мармаша В.Я.
з участю секретаря судових засідань Заставної С.Л.
представника позивача Антоніва В.В.
відповідача ОСОБА_1
перекладача Боднара О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина Алжирської Народної Демократичної Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) про примусове видворення іноземця, а також про його затримання з метою видворення за межі території України, -
встановив:
позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, просить затримати ОСОБА_1 з метою забезпечення видворення за межі території України, видворити ОСОБА_1 за межі території У країни.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 01.10.2020 року рішенням Личаківського районного суду м. Львова громадянина Алжирської Народної Демократичної Республіки ОСОБА_1 , затримано з метою ідентифікації, з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні. З прикордонного загону скеровано листи щодо підтвердження чи спростування факту навчання та отримання посвідки, з клопотанням про відрахування з навчального закладу, та щодо скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні. 02.10.2020 року ГУ ДМС у Харківській області прийнято рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання ОСОБА_1 . У громадянина ОСОБА_1 відсутні документи, що дають правові підстави для перебування на території України. Факт спроби незаконного перетинання державного кордону України та зловживання наданим статусом на тимчасове проживання в Україні з боку відповідача свідчить про відсутність у нього реального наміру проживання на території України, бажання незаконно потрапити до однієї з країн Європейського Співтовариства для подальшого проживання та уникнення від передбаченої законодавством України відповідальності.Тому, враховуючи, що відповідач не має законних підстав для перебування на території України, самостійно територію України не залишить, має сталий намір потрапити до країн Західної Європи позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом, який просить задоволити.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з наведених у позові мотивів.
Відповідач в судовому засіданні зазначив, що заперечує проти повернення до Алжирської Народної Демократичної Республіки, оскільки має бажання проживати на території України.
З'ясувавши обставини справи, заслухавши думку учасників справи, оглянувши матеріали справи, ухвалюючи рішення відповідно до вимог ст.ст. 246, 289 КАС України, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що громадянин Алжирської Народної Демократичної Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) 28.09.2020 вчинив в складі групи осіб спробу незаконного перетинання державного кордону із України в Республіку Польща внаслідок чого 29.09.2020 був затриманий прикордонним нарядом «Група реагування» відділу прикордонної служби «Рава-Руська», та Жовківським районним судом Львівської області його 01.10.2020 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
01.10.2020 року рішенням Личаківського районного суду м. Львова громадянина Алжирської Народної Демократичної Республіки ОСОБА_1 , затримано з метою ідентифікації, з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
Рішенням Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 02.10.2020 скасовано посвідку на тимчасове проживання громадянину Алжирської Народної Демократичної Республіки ОСОБА_1 .
Таким чином, судом встановлено, що у відповідача відсутні документи, що дають право для перебування на території України. Факт спроби незаконного перетинання державного кордону України та зловживання наданим статусом на тимчасове проживання в Україні з боку відповідача свідчить про відсутність у нього реального наміру проживання на території України, бажання незаконно потрапити до однієї з країн Європейського Співтовариства для подальшого проживання та уникнення від передбаченої законодавством України відповідальності.
У відповідності до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися Конституції України та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача, наданих у судовому засіданні, судом встановлено, що у відповідача відсутні документи, що дають право на перетин державного кордону, а також відсутні правові підстави для перебування на території України.
Згідно п. 5 Типового положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1110, іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців з дня фактичного затримання особи.
Строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування не може перевищувати шести місяців з дня фактичного затримання особи. У разі наявності умов, за яких неможливо забезпечити примусове видворення особи у зазначений строк чи прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, такий строк може бути продовжений, але не більш як на дванадцять місяців.
Частиною 1 ст. 289 КАС України передбачено, що у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України; 2) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 3) взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 4) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
За правилами ч. 1 ст. 30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення.
Частиною 4 ст.30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України.
Встановлені судом обставини, а саме відсутність у відповідача законних підстав для перебування на території України, наявність обґрунтованих підстав вважати, що відповідач самостійно територію України не залишить та він має намір потрапити до країн Західної Європи, може повторити спробу незаконного перетину державного кордону, тому вимогу про видворення суд вважає обґрунтованою та приймає рішення про її задоволення.
З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач здійснив спробу незаконного перетину державного кордону з України в Республіку Польща, відсутність у відповідача документів, які б підтверджували законність перебування на території України, а також небажання добровільно покидати її межі згідно рішення про примусове повернення, суд вважає обґрунтованою і такою, що підлягає до задоволення також і вимогу про затримання відповідача з метою забезпечення видворення за межі території України, оскільки судом встановлено належні та дійсні підстави для видворення останнього за межі території України.
Керуючись ст. ст. 6, 9, 72-77, 289, 295, 297 КАС України, ст.ст. 1, 3, 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», суд, -
ухвалив:
позов - задовольнити.
Примусово видворити громадянина Алжирської Народної Демократичної Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , за межі території України.
Затримати громадянина Алжирської Народної Демократичної Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення видворення за межі території України.
Строк дії рішення в частині затримання іноземця становить шість місяців з дня фактичного затримання.
Роз'яснити позивачу, що у відповідності до положень ч. 11 ст. 289 КАС України, за наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Рішення суду у відповідності до ч. 16 ст. 289 КАС України може бути оскаржене в апеляційному в 10-денний строк з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Текст рішення складено, підписано та проголошено 02 жовтня 2020 року.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: Львівський прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України: м. Львів, вул. Личаківська, 74, код ЄДРПОУ 14321653
Відповідач: громадянин Алжирської Народної Демократичної Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 ,АДРЕСА_1 .
Суддя: В.Я. Мармаш