Єдиний унікальний номер 357/3229/20 Головуючий в суді I інстанції Бобкова Н.В.
Апеляційне провадження № 33/824/2101/2020 Суддя-доповідач Гриненко О.І.
31 серпня 2020 року суддя Київського апеляційного суду Гриненко О.І., розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 квітня 2020 року, прийняту щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 квітня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, зі стягненням судового збору на користь держави.
Згідно із постановою суду, 26.03.2020 о 12 год. 57 хв., в м. Біла Церква по вул. Турчанінова, 5, було виявлено, що гр. ОСОБА_1 , перебуваючи на своєму робочому місці продавця в магазині - кафетерії «Червоне та Біленька», здійснив продаж алкогольного напою «Сидр» та розлив, об'ємом 1 л., ціною 37 грн. 80 коп. громадянину ОСОБА_2 1979 р.н., порушивши вимоги Рішення Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області №163 від 25.03.2020, а саме п.1, 2, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.44-3 КУпАП.
Не погоджуючись із судовим рішенням, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 квітня 2020 року, в якій просив оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, ОСОБА_1 посилається на порушення судом першої інстанції вимог ст. 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи та вирішення її у точній відповідності із законом.
Зокрема, ОСОБА_1 вказує на те, що відповідно до п.п. 3 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, (зі змінами від 25 березня 2020 року) забороняється з 00 год. 01 хв. 17 березня 2020 року до 24 квітня 2020 року роботу суб'єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім: торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, ветеринарними препаратами, кормами, пестицидами та агрохімікатами, насінням і садивним матеріалом, засобами зв'язку за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів; провадження банківської та страхової діяльності, а також медичної практики, ветеринарної практики, діяльності автозаправних комплексів, діяльності з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, технічного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій, діяльності з ремонту комп'ютерів, побутових виробів і предметів особистого вжитку, об'єктів поштового зв'язку за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів; торговельної діяльності та діяльності з надання послуг громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів. Тобто, на думку апелянта, суб'єктом відповідальності за ст.44-3 КУпАП може бути лише юридична особа, що здійснює господарську діяльність, а саме її посадова особа. А так, як він не являється суб'єктом господарювання то його відповідальність за ст.44-3 КУпАП виключається.
Крім того, апелянт звертає увагу апеляційного суду на порушення його прав, передбачених ст.268 КУпАП з боку уповноважених осіб при складанні відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, а саме йому не було вручено копії протоколу та не роз'яснено його права.
Разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 подав клопотання про поновлення йому строку на апеляційне оскарження постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 квітня 2020 року в якому зазначає, що строк передбачений ст.294 КУпАП ним було пропущено з поважних причин. Про існування оскаржуваної постанови він дізнався лише в травні 2020 року, жодних викликів до суду першої інстанції він не отримував.
З метою забезпечення реалізації права особи на апеляційний перегляд судового рішення, а також враховуючи, що копію оскаржуваної постанови ОСОБА_1 отримав лише 07 травня 2020 року, апеляційний суд вважає за необхідне поновити йомустрок на апеляційне оскарження постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 квітня 2020 року.
Переглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
За наслідками перевірки рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, встановлено, що при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення, судом належним чином були досліджені докази, що містяться в матеріалах справи, зокрема, дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення № 165/20 від 26 березня 2020 року, письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 , фото фіксацією правопорушення, показами інспектора з благоустрою відділу контролю за благоустроєм КП БМР «Муніципальна варта» ОСОБА_4 , який був допитаний суддею місцевого суду в ході розгляду зазначеної справи.
Вказаним доказам суддя місцевого суду надала належну оцінку, та обґрунтовано визнала ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо порушення його процесуальних прав з боку осіб, уповноважених на складання адміністративного протоколу за ст.44-3 КУпАП не заслуговують на увагу, так як його права, передбачені ст.268 КУпАП були повністю поновлені в ході апеляційного перегляду справи.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, однак не обмежений її доводами.
Згідно із ст.22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган, уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
За результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 вважаю, що вчинене ним адміністративне правопорушення є малозначним, у зв'язку з наступним.
Як вбачається із матеріалів справи, адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_1 полягало в тому, що він 26.03.2020 о 12 год. 57 хв., в м.Біла Церква по вул. Турчанінова 5 перебуваючи на своєму робочому місці продавця в магазині - кафетерії «Червоне та Біленька», здійснив продаж алкогольного напою «Сидр» та розлив, об'ємом 1 л., ціною 37 грн.80 коп. громадянину ОСОБА_2 1979 р.н., порушивши вимоги Рішення Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області №163 від 25.03.2020 , а саме п.1,2, прийнятого на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, (зі змінами від 25 березня 2020 року), тобто, вчинив разове правопорушення, яке не потягло за собою будь-яких негативних наслідків, а тому вказане адміністративне правопорушення через свою малозначність не становить такого ступеня протиправності, який би свідчив про необхідність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Крім того, звільняючи ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, на підставі ст. 22 КУпАП, суд апеляційної інстанції приймає до уваги також дані про особу правопорушника, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, має на утриманні малолітню дитину, розкаявся у вчиненому в ході апеляційного розгляду справи.
З урахуванням викладеного, вважаю, що постанова Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 квітня 2020 рокупідлягає зміні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 квітня 2020 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 квітня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП - змінити.
ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності за ст.44-3 КУпАП на підставі ст.22 КУпАП, у зв'язку із малозначністю вчиненого ним правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.І. Гриненко