Справа №705/3536/20
2-з/705/34/20
02 жовтня 2020 року суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Годік Л.С. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину удаваним та поділ спільного майна подружжя ,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, а саме: зареєстровані за відповідачкою ОСОБА_2 6/25 частин будинковолодіння АДРЕСА_1 до вирішення спору по суті.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначив, що до Уманського міськрайонного суду подано позовну заяву доОСОБА_2 про визнання правочину удаваним та поділ спільного майна подружжя
Оскільки спірні 6/25 частини будинковолодіння придбавалися сторонами на підставі удаваного договору дарування, то формально згідно положень ст. 57 СК України відповідачка має реальну можливість розпорядитися цим об'єктом нерухомого майна, щоб зробити неможливим у майбутньому виконання рішення суду по даній справі. Позаяк такі дії можуть спричинити невідворотні наслідки, у зв'язку з якими виконання Рішення суду у даній справі буде істотно ускладнене або неможливе, а крім того, позбавлятиме сторону позивача ефективного захисту його порушеного права, за захистом якого він звернувся до суду - змушений просити суд про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно, титульним власником якого є відповідачка.
Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін (п.4 ст.153 ЦПК України).
Як передбачено ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно зі ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Як вбачається із роз'яснень, наданих в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Суд дослідивши матеріали справи та заяви, вважає, що заява підлягає до задоволення, оскільки у випадку прийняття судом рішення на користь позивача невжиття заходів забезпечення може ускладнити в подальшому виконання рішення суду.
Керуючись ст.ст. 149 - 153,157, 353 ЦПК України, суд
Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
В порядку забезпечення позову накласти арешт на майно, а саме: на зареєстровані за ОСОБА_2 6/25 частин будинковолодіння АДРЕСА_1 - до вирішення даного спору по суті.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Уманський міськрайонний суд протягом п'ятнадцяти діб з дня її складання.
Головуюча Леся Сергіївна Годік