Справа № 699/350/20
Номер провадження № 2-а/699/5/20
01.10.2020 року м. Корсунь-Шевченківський
Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого - судді Свитки С.Л.,
за участю секретаря судового засідання Сміян А.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Корсуні-Шевченківському справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського сектору реагування патрульної поліції №4 Корсунь-Шевченківського ВП ГУ НП в Черкаській області Шерехори Віталія Олеговича з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Корсунь-Шевченківського ВП ГУ НП в Черкаській області, Головного управління Національної поліції в Черкаській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
До Корсунь-Шевченківського районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Позивач мотивує свій позов тим, що поліцейський сектору реагування патрульної поліції №4 Корсунь-Шевченківського ВП ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_2 виніс постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, а дії інспектора при винесенні постанови були незаконними.
У судове засідання позивач з'явився, позов підтримав. Пояснив, що їхав в нічний час і потрапив автомобілем у яму, внаслідок чого перестала працювати ліва фара ближнього світла. В цій ситуації, з метою забезпечення безпеки руху, не маючи технічної можливості замінити лампу на місці, він увімкнув аварійну сигналізацію і в такому стані продовжив рух до того, як його зупинили працівники поліції.
Відповідач, будучи належним чином повідомленими, у судове засідання повторно не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, заяви та клопотання відсутні, відзив на позов не подали.
Треті особи, будучи належним чином повідомленими, у судове засідання повторно не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, заяви та клопотання відсутні,
Суд, вислухавши пояснення позивача, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню в силу наступного.
У суді встановлено, що 13.05.2020 року поліцейським сектору реагування патрульної поліції №4 Корсунь-Шевченківського ВП ГУ НП в Черкаській області Шерехорою Віталієм Олеговичем відносно ОСОБА_1 винесено постанову серії БАА № 701189 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП, з якої вбачається, що 13.05.2020 о 23 год. 00 хв., ОСОБА_3 керував транспортним засобом ВАЗ 211140, реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул.Я.Мудрого у темну пору доби з неробочою лампою ближнього світла з лівого боку, чим порушив п.31.4.3В Правил дорожнього руху. Даною постановою на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340грн.
Відповідно до ч.1 ст. 121КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частинами 2, 3, 4 статті 258 КУпАП встановлено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Згідно з п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженоїнаказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою, третьою і п'ятою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою статті 152-1 КУпАП.
Відповідно до ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи, у тому числі, про адміністративні правопорушення передбачені ч.1 ст. 121 КУпАП.
З аналізу вищевикладених норм вбачається, що у разі вчинення адміністративних правопорушень,розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу, безпосередньо на місці вчинення правопорушення.
Згідно рішення Конституційного суду України від 26.05.2015 року № 5 - рп/2015 «У справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 КУпАП», статтею 258 КУпАП встановлено порядок скороченого провадження у справах про адміністративні правопорушення, а також в даній статті визначено, що адміністративне стягнення накладається на місці вчинення правопорушення. Відповідно п. 2.3 вищезазначеного Рішення Конституційного суду України, - у ч. 1, 2 ст. 258 Кодексу визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення, якщо особа не оспорює допущеного нею порушення і адміністративного стягнення, що на неї накладається, а розмір штрафу не перевищує передбаченого у Кодексі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом. Притягнення особи до адміністративної відповідальності у вказаних випадках фактично відбувається у скороченому провадженні. Скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278, 279, 280 Кодексу. Із зазначеного слідує, що Конституційний суд на час засідання та прийняття рішення від 26.05.2015 року дійшов до висновку, та зазначив, що за певним переліком адміністративних правопорушень, передбачених ст. 258 КУпАП (в редакції, яка діяла на той час) існує скорочене провадження, яке не передбачає складання протоколу про адміністративне правопорушення, а адміністративне стягнення накладається на місці вчинення правопорушення та перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.
В подальшому, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 14.07.2015 року № 596-VIII, який прийнято після винесення вищезазначеного Рішення Конституційним судом України, внесені зміни до ст. 258 КУпАП, після частини першої доповнено новою частиною такого змісту: «Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі». Тобто, даними змінами було розширено перелік адміністративних правопорушень, розгляд яких відбувається за скороченим провадженням та адміністративне стягнення за якими накладається саме на місці вчинення правопорушення, а не за місцем знаходження органу.
Відповідно п. 1 Розділу IIIНаказу МВС України № 1395 від 07.11.2015 року «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», - справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Згідно п. 2 Розділу III Наказу, - постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП, частинами шостою, сьомоюстатті 152-1КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
З огляду вищевикладеного вбачається, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 14.07.2015 року № 596-VІІІ до ст. 258 КУпАП внесено зміни, якими розширено перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення. В свою чергу Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2016 року, справа № 750/8192/16-а та Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.12.2016 року, К/800/36352/16 визначено, що винесення постанови поліцейським на місці вчинення правопорушення є правомірним.
З вище наведеного вбачається, що вказана постанова винесена за вчинення адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 121КУпАП, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, адміністративне стягнення накладено на місці вчинення правопорушення.
З копії паспорта серії НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Корсуні-Шевченківському, зареєстрований в АДРЕСА_1 .
Проте в постанові серії БАА № 701189 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 13.05.2020 року не вірно вказано по батькові порушника, місце проживання не зазначено. Також не зазначено місце вчинення порушення, оскільки зазначено лише вулицю.
За змістом ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року №3353-ХІІ учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема, знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п.п. 31.4.3 в) розділу 31 Правил дорожнього руху (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306) забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла.
Відповідачем не надано суду та не долучено до оскаржуваної постанови інших доказів порушення позивачем правил дорожнього руху, зокрема фото-або відеофіксації події. Єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення. Однак, суд вважає, що зазначена постанова, складена поліцейським, як суб'єктом владних повноважень, є саме предметом спору між сторонами та не може розглядатися як доказ. Будь-яких інших доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення відповідачем не надано.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ч.ч.1,2 ст.7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод ратифікована Україною Законом України і набрала чинності для України 11вересня 1997 року та є обов'язковою.
У п.24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України», в п.48 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мала проти України» та в п.23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гурепка проти України №2» наголошується на принципі рівності сторін одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище, порівняно з опонентом.
Відповідно до вимог частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, у суді жодним чином не доказано правомірності свого рішення, не надано суду достатньо доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП, а позивач у суді довів, що в ситуації яка склалася він вжив необхідних заходів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.
За таких обставин суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова вказує на протиправність притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а тому право останнього є порушеним, у зв'язку з чим воно підлягає до захисту судом шляхом задоволення вказаного позову.
Керуючись ст.ст.194, 242-246, 286, 295, 255 КАС України, п.15.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України,
Суд
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати постанову серії БАА № 701189 від 13.05.2020 року, винесену поліцейським сектору реагування патрульної поліції №4 Корсунь-Шевченківського ВП ГУ НП в Черкаській області Шерехорою Віталієм Олеговичем, щодо накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн., а провадження у справі - закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду (вул. Московська, 8, корпус 30, м. Київ, 01010) через Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи).
Повний текст рішення виготовлений 02.10.2020 .
Суддя Свитка С.Л.