25 вересня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/2768/19
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (25015, м. Кропивницький, вул. Пашутінська, 1, код ЄДОРПОУ 38913719)
відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )
про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), -
Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області звернулося до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому просить застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення роботи (експлуатації) будівлі (№Ааа1) готельно-ресторанного комплексу " Хутір ", розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом заборони її використання (експлуатації) ФОП ОСОБА_1 та опечатування (опломбування) вхідних дверей до вказаної будівлі.
Позов УДСНС у Кіровоградській області мотивовано тим, що за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки у готельно-ресторанному комплексі " Хутір ", розташованому за адресою: АДРЕСА_3 , виявлені порушення, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, про що складено акт №1206 від 22.10.2019 року. У зв'язку з виникненням такої загрози, з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров'ю людей, позивач на підставі цього акту просить суд застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до ФОП ОСОБА_1 у вигляді заборони експлуатації будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом заборони її використання (експлуатації) відповідачем та опечатування (опломбування) вхідних дверей до вказаної будівлі.
Ухвалою судді від 08.11.2019 року відкрито спрощене позовне провадження у справі за вказаним позовом та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Ухвалою суду від 19.12.2019 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 .
Відповідач відзив на позовну заяву не подав. Пояснення щодо позову від третьої особи також не надходили.
Ухвалою від 20.02.2020 року суд на підставі пункту 4 частини 1 статті 236 КАС України за клопотанням представників сторін зупинив провадження у цій справі, а ухвалою від 27.03.2020 року продовжив процесуальний строк зупинення провадження у ній до 16.06.2020 року.
Ухвалою від 23.07.2020 року суд на підставі пункту 4 частини 1 статті 236 КАС України за клопотанням представників сторін знову зупинив провадження у цій справі до 31.08.2020 року для примирення на умовах усунення відповідачкою порушень пожежної та техногенної безпеки, у зв'язку з виявленням яких позивачем пред'явлено даний позов.
У судове засідання 25.09.2020 року учасники справи, які належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, не з'явилися.
Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Розглянувши справу в порядку письмового провадження, дослідивши надані докази, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.
ОСОБА_1 з 04.03.2003 року зареєстрована як фізична особа-підприємець, одними із видів її діяльності є: КВЕД 55.10 діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування; 56.20 діяльність засобів розміщування на період відпустки та іншого тимчасового проживання; 56.10 діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування. (а.с. 41 - 46, т.1)
Відповідачка використовує у своїй господарській діяльності комплекс будівель, розташований за адресою: АДРЕСА_3 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 та використовується як ресторанно-готельний комплекс " Хутір ", у тому числі як готель для тимчасового проживання людей. (а.с. 16 - 18, 47 - 51, т.1, а.с. 65 - 67, т.2)
Відповідач як суб'єкт господарювання віднесений до високого ступеня ризику від провадження господарської діяльності у сфері техногенної та пожежної безпеки, за Критеріями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 року №715 "Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки Державною службою з надзвичайних ситуацій".
Наказом Кропивницького міськрайонного відділу УДСНС України у Кіровоградській області №69 від 21.10.2019 року "Про проведення позапланової перевірки" призначено проведення позапланової перевірки додержання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки ФОП ОСОБА_1 на об'єкті, розташованому за адресою: АДРЕСА_3 , у період з 21.10.2019 року по 22.10.2019 року. (а.с. 19, т.1)
Посадовою особою Кропивницького міськрайонного відділу УДСНС України у Кіровоградській області на підставі посвідчення №1264 від 21.10.2019 року проведено перевірку готельно-ресторанного комплексу " Хутір ", розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , що належить ФОП ОСОБА_1 , за результатами чого складено акт №1206 від 22.10.2019 року проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. (а.с. 21 - 29, т.1)
В акті №1206 від 22.10.2019 року зафіксовані такі порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки:
1) приміщення не обладнано системою протипожежного захисту (установкою автоматичної пожежної сигналізації) (НАПБ А.01.001-2014 "Правила пожежної безпеки в Україні", розділ V, глава 1, п.1,2 ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту", додаток А, таблиця А 1, п.3.1; п.4.8.3.1. ДБН В.2.2-20:2008 п.9.22);
2) приміщення не обладнано системою оповіщення та управління евакуацією людей (НАПБ А.01.001-2014 Розділ V, глава 1, п.1.2 ДБН В.2.5-56:2014, додаток Б, таблиця Б1, п.2, п.15);
3) не проведено вогнезахисне обробляння дерев'яних конструкцій горищного приміщення (НАПБ А.01.001-2014 Розділ ІІІ, глава 2, п.2.5);
4) не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту мереж та електроустановок (НАПБ А.01.001-2014, Розділ ІV, глава 1, п.1.20);
5) не забезпечено будівлю зовнішнім протипожежним водопостачанням (НАПБ А.01.001-2014, Розділ V, п.2.1 п.п.1, ДБН В.2.5-74:2013 "Водопостачання зовнішні мережі та споруди"; п.6.2.1. ДБН В.2.2-20:2008 "Будинки і споруди Готелі" п.7.1.1);
6) будівлю не обладнано захистом від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів (НАПБ А.01.001-2014, розділ ІV глава 1, п.1.21, ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд, Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд" додаток А п.5);
7) для приміщень будівлі готелю не розроблено та не затверджено керівником інструкції про заходи пожежної безпеки (НАПБ А.01.001-2014 розділ ІІ, п.4);
8) не проведено інструктаж з працівниками з питань пожежної безпеки (НАПБ А.01.001-2014 розділ ІІ, п.15);
9) посадовими особами не пройдено навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою КМУ від 26.06.2013 року №444 "Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях");
10) готель не обладнано знаками безпеки та покажчиками згідно з ДСТУ ІSО 6309 (НАПБ А.01.001-2014 розділ ІІ, п.8 ДБН В.2.2-20:2008 п.9.23);
11) у житлових номерах готелю не вивішено на видимих місцях: план евакуації з відповідного поверху із зазначенням даного номера, евакуаційних виходів та шляхів руху до них, місць розміщення первинних засобів пожежогасіння та ручних пожежних сповіщувачів, а також необхідний пояснювальний текст і пам'ятка про дії на випадок виникнення пожежі (НАПБ А.01.001-2014, розділ VІ, глава 5, п.5.1);
12) не проведено технічне обслуговування наявних вогнегасників (НАПБ А.01.001-2014 розділ V, глава 3, пункт 3.17);
13) приміщення тандиру складські, приміщення не документовано первинними засобами пожежогасіння згідно норм належності (НАПБ А.01.001-2014 Розділ V, глава 3, п.3.6);
14) не подано декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (Кодекс цивільного захисту України ст.57).
Примірник цього акту перевірки 22.10.2019 року вручений ФОП ОСОБА_1 та підписаний нею без зауважень.
З метою усунення виявлених порушень посадовою особою Кропивницького міськрайонного відділу УДСНС України у Кіровоградській області 22.10.2019 року ФОП ОСОБА_1 також видано припис №537 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки у строк до 22.11.2019 року. (а.с. 85 - 87, т.1)
У зв'язку з наявністю порушень, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей та які зафіксовані в акті перевірки №1264 від 21.10.2019 року, позивач як територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій 04.11.2019 року звернувся до суду з цим позовом про застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), які можуть бути застосовані виключно за рішенням суду.
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Відповідно до абзацу 2 статті 1 цього Закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно зі статтею 47 Кодексу цивільного захисту України державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Частинами 1, 2 статті 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Згідно з частиною 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: 1) здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; 11) складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; 12) звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року №1052 затверджено Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, відповідно до якого Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи. (п.7 цього Положення).
Згідно з частинами 1, 3 статті 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов'язків суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить зокрема: забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об'єктах суб'єкта господарювання; забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до Закону як підприємці, виконують заходи цивільного захисту особисто.
Відповідно до статті 51 Кодексу цивільного захисту України діяльність із забезпечення техногенної безпеки є складовою виробничої, експлуатаційної та іншої діяльності відповідних посадових осіб і працівників підприємств, установ, організацій. Ця вимога відображається у відповідних статутах або положеннях. Забезпечення техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на його керівника. Забезпечення техногенної безпеки в жилих приміщеннях державного, комунального, приватного житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів покладається на житлово-експлуатаційні організації, квартиронаймачів та власників квартир, а в жилих будинках приватного житлового фонду - на їх власників або наймачів, якщо це обумовлено договором найму.
Статтею 55 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях. Забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання. Обов'язок із забезпечення пожежної безпеки в жилих приміщеннях державного, комунального, громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів покладається на квартиронаймачів і власників квартир, а в жилих приміщеннях приватного житлового фонду та інших спорудах, приватних житлових будинках садибного типу, дачних і садових будинках з господарськими спорудами та будівлями - на їх власників або наймачів, якщо це обумовлено договором найму.
Згідно з частинами 1, 3 статті 246 Господарського кодексу України здійснення будь-якої господарської діяльності, що загрожує життю і здоров'ю людей або становить підвищену небезпеку для довкілля, забороняється. Підстави і порядок обмеження та зупинення діяльності суб'єктів господарювання, а також повноваження уповноважених органів приймати відповідні рішення встановлюються законом.
У статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачені санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки.
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Приписи, постанови, розпорядження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, щодо усунення порушень встановлених законодавством вимог з питань техногенної та пожежної безпеки можуть бути оскаржені до суду в установлений законом строк.
Підстави для зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів передбачені статтю 70 Кодексу цивільного захисту України.
Згідно з частиною 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Частиною 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Згідно з частиною 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Відповідно до частин 7, 11 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.
Відтак, позивач як територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій у разі виявлення порушень вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, вправі ініціювати повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання, а також повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів.
Суд зазначає, що за своєю правовою природою обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання є видом господарських санкцій (адміністративно-господарськими санкціями), які є правовим засобом відповідальності у сфері господарювання. (ст.ст. 216, 217, 238, 239, 246 Господарського кодексу України).
Частинами 1, 2 статті 216 Господарського кодексу України установлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
Відповідно до статті 239 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Згідно з частиною 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України установлено, що учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Як свідчать матеріали справи, за результатами здійснення позивачем позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки на об'єкті, який вона використовує у своїй господарській діяльності для тимчасового проживання людей (як готель) та належить до високого ступеня ризику, виявлені численні порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки.
Після проведення перевірки та під час судового розгляду справи відповідачка частково усунула виявлені порушення, що підтверджується актами позапланових перевірок, проведених позивачем, та наданими відповідачкою доказами. (а.с. 88 - 95, 98 - 106, 126 - 128, 150 - 166, 172 - 187, 238 - 251, т.1, а.с.1 - 29, т.1)
Проте наразі залишаються не усунутими порушення вимог пожежної безпеки, зафіксовані в пунктах 3, 6 акта перевірки №1206 від 22.10.2019 року та вказані у приписі №537 від 22.10.2019 року, а саме у будівлі не проведено вогнезахисне обробляння дерев'яних конструкцій горищного приміщення, а будівлю не обладнано захистом від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів.
У пункті 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України визначено, що пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 року №1417, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 року за № 252/26697, затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об'єкт). Ці Правила є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Відповідно до пункту 4 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.
Пунктами 2.5, 2.6 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні передбачено, що у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують I групу вогнезахисної ефективності. Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев'яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.
Роботи, пов'язані з проектуванням вогнезахисту та вогнезахисним оброблянням, виконуються суб'єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію на такий вид робіт.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.12.2018 року №1064, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.03.2019 року за №259/33230, затверджено Правила з вогнезахисту, які установлюють основні вимоги щодо виконання робіт з вогнезахисту матеріалів, виробів, будівельних конструкцій та перевірки відповідності вогнезахисту, а також вимоги щодо забезпечення експлуатаційної придатності вогнезахисних покривів (просочування, облицювання) та виробів (надалі - Правила вогнезахисту).
У Правилах вогнезахисту визначено, що вогнезахист - зниження показників пожежної небезпечності матеріалу (тканина, папір, очерет, облицювальні та оздоблювальні будівельні матеріали, сценічні декорації) або підвищення вогнестійкості конструкції (несучі та огороджувальні будівельні конструкції будинків і споруд) чи виробу (повітроводи, проходки, електричні кабелі); вогнезахисний засіб (далі - ВЗ) - вогнезахисна речовина (суміш, фарба, штукатурка, штучний виріб або листовий (рулонний) матеріал), яка за своїми властивостями придатна для вогнезахисту; вогнезахисне обробляння - спеціальне обробляння матеріалу, конструкції, виробу з метою їх вогнезахисту.
Згідно з пунктами 3, 4 розділу І Правил вогнезахисту вогнезахист здійснюється для зниження показників пожежної небезпеки матеріалів та підвищення вогнестійкості конструкцій та виробів шляхом нанесення (закріплення, монтування) ВЗ на об'єкт вогнезахисту або безпосередньо біля об'єкта вогнезахисту.
Вогнезахист забезпечується послідовним виконанням таких етапів робіт: проектування робіт з вогнезахисного обробляння, що здійснюється відповідно до чинного законодавства; виконання робіт з вогнезахисного обробляння; перевірка відповідності вогнезахисту; забезпечення експлуатаційної придатності вогнезахисних покривів (просочувань, облицювань, проходок, екранів); відновлення (ремонт), заміна ВЗ, повторний вогнезахист (обробляння).
Відповідно до пункту 1 Розділу V Правил вогнезахисту роботи з вогнезахисту виконуються суб'єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію згідно з вимогами Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності", а також на підставі проектної документації, розробленої і затвердженої згідно з чинним законодавством та з урахуванням вимог Регламенту.
Також пунктом 1.21 глави 1 розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні передбачено, що захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд".
Класифікація будівель та споруд щодо влаштування блискавозахисту визначена у розділі 4 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд".
Згідно з пунктами 4.1, 4.3 розділу 4 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 класифікація об'єктів визначається за небезпекою ударів блискавки для самого об'єкта і його оточення. Безпосередня небезпечна дія блискавки - це пожежі, механічні пошкодження, травми та загибель людей і тварин, а також пошкодження електричного і електронного устаткування. Наслідками удару блискавки можуть бути вибухи і виділення небезпечних продуктів - радіоактивних і отруйних хімічних речовин, а також бактерій та вірусів. Удари блискавки можуть бути особливо небезпечні для електронних систем.
Необхідність виконання блискавкозахисту об'єкта від прямих ударів блискавки і його рівень блискавозахисту визначаються за таблицею додатка А в залежності від можливо очікуваної кількості уражень об'єкта блискавкою за рік N і суспільного значення і тяжкості наслідків від дії блискавки.
Відповідно до пункту 6.1.1 розділу 6 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 система блискавкозахисту будівель або споруд включає захист від прямих ударів блискавки - зовнішня блискавкозахисна система (БЗС) і захист від вторинних дій блискавки - внутрішня БЗС. В окремих випадках блискавозахист може містити тільки зовнішню БЗС або тільки внутрішню БЗС.
Відповідачкою не надано суду доказів того, що у будівлі, яку вона використовує для господарської діяльності, виконані роботи з вогнезахисту та блискавозахисту. Зокрема не надано доказів того, що дерев'яні конструкції горищного приміщення оброблені (просочені) засобами вогнезахисту, які забезпечують I групу вогнезахисної ефективності. А також не надано доказів того, що у цій будівлі влаштовані внутрішня та/або зовнішня блискавкозахисна система, які б забезпечували захист будівлі від прямих ударів блискавки та від вторинних її проявів.
Суд вважає, що ці порушення та тривале невжиття відповідачкою заходів до їх усунення пов'язані з ризиком настання реальної загрози життю та здоров'ю людей, оскільки через непроведення вогнезахисного обробляння дерев'яних конструкцій горищного приміщення не забезпечено належний рівень вогнестійкості конструкції будівлі, що у разі пожежі може призвести до її руйнування та швидкого розповсюдження вогню, а через неулаштування блискавкозахисту будівлі зберігається загроза виникнення пожежі у разі ударів блискавки.
У своєму клопотанні від 22.07.2020 року відповідачка, не заперечуючи наявність цих порушень, вказала, що заходи щодо їх усунення не проведені, оскільки всі наявні обігові кошти були спрямовані на високовартісні роботи з обладнання приміщень системою протипожежного захисту (автоматичною пожежною сигналізацією) та системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей.
Суд зазначає, що такі обставини не можуть виправдовувати вчинення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, та не є підставами, які звільняють суб'єкта господарювання від відповідальності за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.
У ході судового розгляду справи доведено, що відповідачка здійснює господарську діяльність щодо надання готельних послуг у будівлі, розташованій за адресою: АДРЕСА_3 , з порушенням вимог законодавства у сфері пожежної безпеки. На момент розгляду справи ці порушення повністю не усунуті. Подальша експлуатація ФОП ОСОБА_1 цього об'єкту, а саме будівлі №Ааа1, що використовується для тимчасового проживання людей (як готель) та належить до високого ступеня ризику, із порушенням вимог у сфері пожежної безпеки створює загрозу життю та здоров'ю людей.
Верховний Суд у постановах від 23.12.2019 року у справі №804/8378/17, від 26.06.2020 року у справі №620/1860/19 сформулював правовий висновок, згідно з яким захід реагування у вигляді повного зупинення будівництва (робіт) є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб'єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
За правовою позицією, висловленою у постановах Верховного Суду від 09.07.2020 року у справі №640/18916/18, від 16.09.2020 року у справі 826/13931/15, застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров'ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, зокрема, фактом недотримання вимог пожежної безпеки. Такий захід реагування як повне зупинення роботи будівлі є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій, а часткове усунення відповідачем порушень не свідчить про усунення ризиків завдання шкоди життю і здоров'ю людей.
Отже до відповідачки як до суб'єкта господарювання повинні бути застосовані адміністративно-господарські санкції, спрямовані на припинення правопорушення та ліквідацію його наслідків, у вигляді зупинення роботи (експлуатації) об'єкту, що експлуатується з порушеннями вимог у сфері пожежної безпеки.
Відтак позов УДСНС у Кіровоградській області про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) про заборону використання (експлуатації) цього об'єкту до повного усунення порушень слід задовольнити.
Суд зазначає, що застосований захід реагування має тимчасовий характер. Відновлення роботи цього об'єкта можливе з моменту отримання позивачем повідомлення відповідачки про усунення нею усіх встановлених судом порушень.
Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Такі судові витрати позивачем у даній справі не понесені.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (25015, м. Кропивницький, вул. Пашутінська, 1, код ЄДРПОУ 38613719) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити.
Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 у вигляді зупинення роботи (експлуатації) будівлі №Ааа1, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , що використовується для тимчасового проживання людей (як готель), шляхом заборони її використання (експлуатації) до повного усунення порушень у сфері пожежної безпеки, встановлених судом.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. Черниш