про залишення позову без розгляду
25 вересня 2020 року м. Київ № 320/6999/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., за участю секретаря судового засідання Кориляк М.Б.,
за участю представників сторін:
від позивача - Бойко Н.В.,
від відповідача - Обертас Р.О.,
розглянувши у підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінерал ЦЕС»
до Головного управління Державної податкової служби у Київській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Мінерал ЦЕС» з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просить суд визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000051406 від 02.09.2019 та податкове повідомлення-рішення « 0000041406 від 02.09.2019, прийняті ГУ ДПС у Київській області.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.01.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання. Крім того, суд витребував у відповідача докази по справі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2020 суд продовжив строк проведення підготовчого провадження у справі №320/6999/19 та відклав підготовче засідання.
Водночас, судом встановлено, що 10.09.2020 на адресу суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінерал ЦЕС» про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог.
Як зазначив позивач, підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є висновки Акта фактичної перевірки від 15.08.2019 (далі - Акт або Акт перевірки), що складений за результатом фактичної перевірки, проведеної відповідачем з 12.08.2019 по 15.08.2019. У свою чергу, фактична перевірка позивача проводилась на підставі Наказу ГУ ДФС у Київській області №1583 від 31.07.2019 про проведення фактичних перевірок (далі - Наказ). Позивач вважає, що вказаний Наказ є неправомірним, виданим з порушенням вимог податкового законодавства та невірним застосуванням норм права, відтак додатково заявляє позовну вимогу : «… Визнати протиправним та скасувати Наказ ГУ ДФС у Київській області №1583 від 31.07.2019 про проведення фактичних перевірок в частині проведення фактичної перевірки ТОВ «МІНЕРАЛ ЦЕС» (ЄДРПОУ 19405202)».
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.09.2020 суд оголосив у підготовчому засіданні перерву до 25.09.2020, оскільки заява позивача про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог не була надіслана відповідачу.
У підготовче засідання, призначене у справі на 25.09.2020 з'явилися уповноважені представники сторін.
В ході підготовчого засідання, представник позивача підтримала доводи заяви про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Під час підготовчого засідання, судом поставлено на обговорення питання щодо строку звернення до суду на оскарження Наказу ГУ ДФС у Київській області № 1583 від 31.07.2019 про проведення фактичних перевірок в частині проведення фактичної перевірки ТОВ «МІНЕРАЛ ЦЕС» (ЄДРПОУ 19405202).
Представник позивача, зазначила суду, що наказ про проведення фактичної перевірки є іншим рішенням контролюючого органу в контексті пункту 56.18. статті 56 ПК України, яким хоча й не визначаються грошові зобов'язання платника податків, проте яке впливає на права та обов'язки платників податків, а тому може бути оскаржене до суду у будь-який момент після його отримання з урахуванням статті 102 ПК України. Пунктом 56.18. статті 56 ПК України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь- який момент після отримання такого рішення.
Крім того, в обґрунтування строку звернення до суду з вимогами про оскарження Наказу ГУ ДФС у Київській області від 31.07.2019 представник позивача посилається на правові висновки Верховного Суду викладені у постановах від 14.02.2019 по справі № 813/4921/17, від 17.07.2019 по справі № 640/46/19, від 11.10.2019 по справі № 640/20468/18.
Разом з тим, представник позивача зазначила, що з системного аналізу положень ст. 122 КАС України та ст. 56 ПК України вбачається, що строк, оскарження рішень контролюючих органів, визначений п.56.18 ст. 56 ПК України, є спеціальним строком, що має застосовуватись в разі оскарження рішень контролюючих органів. Відтак, оскільки позивач дізнався про порушення його прав « 12 серпня» 2019 року - з моменту отримання копії Наказу ГУ ДФС у Київській області №1583 від 31.07.2019 про проведення фактичних перевірок в частині проведення фактичної перевірки ТОВ «Мінерал ЦЕС» (ЄДРПОУ 19405202), то відповідно до пункту 56.18 статті 56 ПК України строк у 1095 днів для звернення позивача до суду із позовом про визнання протиправним та скасування рішення контролюючого органу закінчується 12 серпня 2022 року.
Таким чином, зауважив представник позивача, оскільки позивач не оскаржував спірний наказ в адміністративному порядку, а звернувся до суду із заявою про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог в частині визнання неправомірним та скасування Наказу ГУ ДФС у Київській області №1583 від 31.07.2019 про проведення фактичних перевірок в частині проведення фактичної перевірки ТОВ «Мінерал ЦЕС» (ЄДРПОУ 19405202) 09 вересня 2020 року, то можна дійти до висновку, що позивач подав вказану заяву в межах строку встановленого для звернення до суду.
Присутній у судовому засіданні представник відповідача зазначила про порушення строку звернення ТОВ «Мінерал ЦЕС» з вимогою про скасування Наказу ГУ ДФ у Київській області від 31.07.2019 «Про проведення фактичних перевірок». Додатково надала до суду клопотання від 25.09.2020, у яких зазначила, що ГУ ДФС у Київській області на підставі п.п. 80.2.2. п.80.2 ст. 80 Кодексу, згідно з наказом від 31.07.2019 №1583 та направленнями на проведення фактичної перевірки від 12.08.2019 № 2959, №2960 здійснена фактична перевірка АЗС, що належить ТОВ «Мінерал ЦЕС», розташованої за адресою: Київська область, смт. Гостомель, вул. Автошляхова, буд. 1, за результатами якої складено акт від 15.08.2019 №1500/1036/14/19405202.
Також, представник відповідача зауважила, що ГУ ДФС у Київській області, 12.08.2019 були пред'явлені документи, визначені п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, зокрема, і копія наказу про проведення перевірки від 31.07.2019 №1583, начальнику АЗС Лосю С.І. Вказана особа ознайомилась з направленнями та отримала копію наказу про проведення перевірки, про що власноручно зробила відмітку в направленнях на проведення фактичної перевірки. В свою чергу, заяву про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог подано позивачем 10.09.2020, а отже з пропущення строків звернення до адміністративного суду.
Розглянувши подані клопотання та заяву, заслухавши думку представників позивача та відповідача, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
За визначенням підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що останніми врегульовано питання застосування спеціальних строків давності визначення податкових зобов'язань. Такі строки можуть застосовуватись у випадку, коли суб'єктом звернення є платник податку і стосується воно оскарження рішення контролюючого органу про нарахування/визначення грошового зобов'язання.
Згідно із приписами пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: визначених у пункті 80.2 статті 80 цього Кодексу.
Особливість наказу про призначення податкової перевірки як акта індивідуальної дії полягає в тому, що він є актом одноразового застосування та вичерпує свою дію фактом виконання. Слід зазначити, що правова природа проведення перевірки свідчить про те, що до спірних правовідносин не може бути застосовано строк звернення до суду 1095 днів, оскільки фактична перевірка, яка була вчинена у даному випадку, є швидкоплинною, а факт оскарження наказу про проведення перевірки нівелював би можливість податкового органу здійснювати функції з контролю, що виникають у сфері справляння податків і зборів.
Отже, Кодекс не встановлює спеціального строку звернення до суду з позовом про оскарження наказу про призначення перевірки, тому в даному випадку застосуванню підлягає загальний строк звернення до суду, встановлений КАС України, а саме шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.04.2020 у справі № 520/6895/19.
Відтак, з огляду на викладене, суд не погоджується з позицією ТОВ «Мінерал ЦЕС», що до спірних правовідносин, зокрема щодо оскарження Наказу про проведення перевірки від 31.07.2019 №1583 може бути застосовано строк звернення до суду 1095 днів.
Також, суд відхиляє доводи представника позивача стосовно того, що аналогічну правову позицію щодо застосування строків звернення до суду - 1095 днів з приводу оскарження будь якого рішення податкового органу викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2019 по справі № 813/4921/17, від 17.07.2019 по справі № 640/46/19, від 11.10.2019 по справі № 640/20468/18, оскільки предметом касаційного перегляду у вказаних справах не були спірні правовідносини щодо оскарження наказу про проведення перевірки.
Додатково слід зазначити, що суд не приймає до уваги твердження представника позивача стосовного того, що керівник товариства хворіла, а тому не мала змоги раніше реалізувати право на оскарження Наказу про проведення перевірки, оскільки з матеріалів справи вбачається, що у позивача була можливість та ним було реалізоване право на адміністративне оскарження податкових повідомлень-рішень, відтак ймовірно й була можливість оскаржити спірний наказ.
Відтак, з огляду на ту обставину, що фактичну перевірку було проведено у період з 12.08.2019 по 15.08.2019 на підставі Наказу від 31.07.2019 № 1583, який було пред'явлено начальнику АЗС, а з заявою про зміну предмету позову та збільшення розміру позовних вимог ТОВ «Мінерал ЦЕС» звернулось 10.09.2020, більше ніж через рік після проведення перевірки, суд дійшов висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду в цій частині позовних вимог.
Принцип юридичної визначеності та право на суд заявника, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.97, полягає в тому, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним та підлягає дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, й щодо строків звернення до суду за захистом порушеного права. Норми, що регулюють строки подачі адміністративного позову, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту, в тому числі й у разі наявності певних обставин, які зумовили порушення встановлених процесуальних строків.
Така позиція була зазначена Європейським судом з прав людини у справі Пономарьов проти України від 03.04.2008.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі Bellet v. France зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У той же час, як випливає з рішення Європейського Суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Відповідно до частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, оскільки судом не встановлено підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, та встановлено пропуск позивачем строку звернення до суду в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування Наказу ГУ ДФС у Київській області №1583 від 31.07.2019 про проведення фактичних перевірок в частині проведення фактичної перевірки ТОВ «Мінерал ЦЕС» (ЄДРОУ 19405202), суд вважає за необхідне заяву про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінерал ЦЕС» від 09.09.2020 року в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування Наказу ГУ ДФС у Київській області №1583 від 31.07.2019 про проведення фактичних перевірок в частині проведення фактичної перевірки ТОВ «Мінерал ЦЕС» (ЄДРОУ 19405202), - залишити без розгляду.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне повернути позивачу сплачений ним судовий збір у розмірі 2102, 00 грн. за звернення до суду з вимогою про скасування Наказу Наказу ГУ ДФС у Київській області №1583 від 31.07.2019 про проведення фактичних перевірок в частині проведення фактичної перевірки ТОВ «Мінерал ЦЕС» (ЄДРОУ 19405202).
Керуючись статтями 123, 241-245, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Заяву про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінерал ЦЕС» від 09.09.2020 року в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування Наказу ГУ ДФС у Київській області №1583 від 31.07.2019 про проведення фактичних перевірок в частині проведення фактичної перевірки ТОВ «Мінерал ЦЕС» (ЄДРОУ 19405202), - залишити без розгляду.
2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Мінерал ЦЕС» (ідентифікаційний код 19405202; місцезнаходження: 08290, Київська область, смт. Гостомель, вул. Леніна, буд. 141-Б) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп., сплачений згідно квитанції від 10.09.2020 № 0.0.1829873270.1.
3. Копію ухвали надіслати (вручити) сторонам.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Панова Г. В.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 30.09.2020 року.