м. Вінниця
22 вересня 2020 р. cправа № 802/1273/16-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Дончика В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання: Волинець В.М.,
представника позивача: Арустамян А.Е.,
представника відповідача: Черпітяк О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
31.08.2016 року ОСОБА_1 звернувся в Вінницький окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнати протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Ф" № 60209-13.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 20.09.2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.12.2016 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове-повідомлення рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області форми “Ф” №60209-13 від 29.06.2016 року.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24.06.2020 року касаційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області задоволено частково. Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 20.09.2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.12.2016 року - скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
07.07.2020 року матеріали справи надійшли до Вінницького окружного адміністративного суду.
Автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України визначено головуючого суддю по справі - Дончика Віталія Володимировича.
У відповідності до пункту 10 частини 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою суду від 13.07.2020 року адміністративну справу прийнято до свого провадження та призначено підготовче судове засідання на 29.07.2020 року. Цією ж ухвалою витребувано у відповідача інформацію щодо віднесення центральним органом виконавчої влади, транспортного засобу - Volkswagen Touareg, 2014 року випуску, з об'ємом двигуна 2967 см3, пальне - дизель до об'єктів оподаткування транспортним податком за 2016 рік; чи наявна така інформація на офіційному сайті Мінекономрозвитку; чи надавалась інформація про об'єкти оподаткування транспортним податком за 2016 рік контролюючому органу для визначення податкових зобов'язань суб'єктам оподаткування.
На виконання вимог ухвали суду від 13.07.2020 року представником відповідача подано клопотання, у якому останній зазначив, що відповідно до інформації про об'єкти оподаткування транспортним податком яка надана ДФС України та у відповідності до наявної у ІС "Податковий блок" режим "Транспортний податок" розділ "Перелік суб'єктів та об'єктів оподаткування" відображена інформація, що фізичній особі ОСОБА_1 належить легковий автомобіль Volkswagen Touareg, 2014 року випуску, з об'ємом двигуна 2967 см3, державний номер НОМЕР_1 .
У відповідності до інформації, яка була розміщена на офіційному сайті в 2016 році Міністерства економічного розвитку і торгівлі України - ціна нового легкового автомобіль Volkswagen Touareg, 2014 року випуску, об'єм двигуна 2967 см3, дизель, складає 1945560 грн.
Станом на час виконання вимог ухвали суду, відстежити інформацію яка була оприлюднена в 2016 році сайт Міністерства економічного розвитку і торгівлі України не дає можливості.
Також вказали, що ДФС України відображена інформація про об'єкт оподаткування в ІС "Податковий блок" режим "Транспортний податок" розділ "Перелік суб'єктів та об'єктів оподаткування".
29.07.2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю. Зокрема вказав, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою КМУ, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті (підпункт 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України).
Разом з тим, середньоринкова вартість автомобіля Volkswagen Touareg, 2014 року випуску, з об'ємом двигуна 2967 см3, пальне - дизель перевищує 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2016 року, а відтак, Вінницькою ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області 29.06.2016 року сформовано позивачу податкове повідомлення-рішення по транспортному податку з фізичних осіб за 2016 рік №60209-14 у розмірі 25000 грн.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні адміністративного позову просили відмовити.
Ухвалою суду від 29.07.2020 року занесеною до протоколу судового засідання у зв'язку з відсутністю відомостей про належне повідомлення позивача розгляд справи відкладено на 02.09.2020 року.
Ухвалою суду від 02.09.2020 року за заявою представника позивача розгляд справи відкладено на 22.09.2020 року.
Ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання від 22.09.2020 року замінено відповідача Вінницьку ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області на правонаступника - Головне управління ДПС у Вінницькій області.
Ухвалою суду від 22.09.2020 року занесеною до протоколу судового засідання закінчено підготовче провадження та вирішено перейти до розгляду справи по суті.
В судовому засіданні представник позивача, посилаючись на обставини зазначені в позовній заяві, просила адміністративний позов задовольнити.
Посилаючись на обставини викладенні у відзиві на позовну заяву, просила у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що позивач є власником транспортного засобу марки Volkswagen, модель Touareg, 2014 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , з об'ємом двигуна 2967 см3, пальне - дизель, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 .
29.06.2016 року Вінницькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ф" № 60209-13, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з транспортного податку за 2016 рік в розмірі 25000 грн.
Зі змісту даного податкового повідомлення-рішення слідує, що згідно підпункту 54.3.3 пункту 54. 4 статті 54 Податкового Кодексу України та підпункту 267.6.2 пункту 267. 6 статті 267 Податкового кодексу України позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: Транспортний податок з фізичних осіб в сумі 25000 грн. та зобов'язано на протязі 60 днів з моменту отримання цього повідомлення сплатити транспортний податок згідно статті 267 Податкового Кодексу України.
Не погоджуючись із вказаним рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку до ГУ ДФС у Вінницькій області, однак, рішенням про результати розгляду первинної скарги від 11.08.2016 року №474/В/02-32-10-01 оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
Вважаючи податкове повідомлення-рішення форми "Ф" № 60209-13 від 29.06.2016 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Так, Законом України №71-VІІІ від 28.12.2014 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», що набрав чинності 01.01.2015, статтю 267 ПК України викладено у новій редакції та запроваджено транспортний податок.
24.12.2015 Верховною Радою України прийнято Закон України № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», що набрав чинності 01.01.2016 (далі - Закон №909-VIII), яким внесено зміни у Податковий кодекс України щодо об'єкту оподаткування транспортним податком.
Підпунктом 267.3.1 пункту 267.3 ст. 267 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 ст. 267 ПК України (в редакції Закону України від 24.12.2015 №909) об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.
Зі змісту пп. 267.2.1 ч. 267.2 ст. 267 ПК України та Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 № 66 вбачається, що повноваження та обов'язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку.
Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Системний аналіз вищевикладених положень дає підстави для висновку про те, що виключно надана центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку (Мінекономрозвитку), інформація про визначення середньоринкової вартості легкового автомобіля з урахуванням даних про його марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг, є підставою для висновку про наявність/відсутність підстав для віднесення такого транспортного засобу до об'єкта оподаткування транспортним податком у 2016 році та, відповідно, прийняття податковим органом відповідного повідомлення-рішення про визначення транспортного податку.
За таких обставин, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду скасовуючи рішення суддів першої та апеляційної інстанції та повертаючи справу на новий розгляд вказав, що судами не витребувано ані у відповідача, ані у Мінекономрозвитку, інформації, яка стала підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.
При цьому, Верховний суд вказав, що для встановлення фактичних обставин справи, суди попередніх інстанцій повинні були встановити чи віднесено центральним органом виконавчої влади, транспортні засоби, аналогічні тому, який перебуває у власності позивача, до об'єктів оподаткування транспортним податком за 2016 рік; чи наявна така інформація на офіційному сайті Мінекономрозвитку; та чи надавалась інформація про об'єкти оподаткування транспортним податком за 2016 рік контролюючому органу для визначення податкових зобов'язань суб'єктам оподаткування.
На виконання вимог ухвали касаційного суду, з метою дотримання принципу офіційного з'ясування всіх обставин справи, судом встановлено наступне, за позивачем з 05.03.2014 року зареєстрований транспортний засіб марки Volkswagen Touareg, 2014 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , з об'ємом двигуна 2967 см3, пальне - дизель.
Підставою для прийняття Вінницькою ОДПІ оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, згідно пояснень представника відповідача, слугувала надана ДФС України інформація, відображена у АІС "Податковий блок" по належному ОСОБА_1 автомобілю, зареєстрованому за ним 05.03.2014 року.
Дослідивши зазначену інформацію роздруковану в письмовому вигляді з АІС "Податковий блок", судом з'ясовано, що така інформація не містить жодних відомостей відносно середньоринкової вартості автомобіля, типу палива, типу коробки переключення передач та пробігу наявність якої є необхідною для встановлення належності автомобіля до об'єкту оподаткування згідно підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України.
На виконання вказівок Верховного суду, Вінницький окружний адміністративний суд витребував у відповідача інформацію щодо віднесення центральним органом виконавчої влади, транспортного засобу - Volkswagen Touareg, 2014 року випуску, з об'ємом двигуна 2967 см3, пальне - дизель до об'єктів оподаткування транспортним податком за 2016 рік; чи наявна така інформація на офіційному сайті Мінекономрозвитку; чи надавалась інформація про об'єкти оподаткування транспортним податком за 2016 рік контролюючому органу для визначення податкових зобов'язань суб'єктам оподаткування.
Разом з тим, суд констатує, що така інформація у відповідача відсутня.
Згідно пояснень представника відповідача, інформація на підтвердження віднесення центральним органом виконавчої влади, транспортного засобу, аналогічному тому, який перебуває у власності позивача, до об'єктів оподаткування транспортним податком за 2016 рік, відсутня. Також вказала, що така інформація відсутня і на сайті Мінекономрозвитку.
Крім того, відомості про надходження інформації щодо об'єкту оподаткування транспортним податком за 2016 рік у контролюючого органу відсутні.
Зазначене свідчить про безпідставність віднесення транспортного засобу позивача до об'єкту оподаткування транспортним податком за 2016 рік та, відповідно, прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення про визначення транспортного податку, оскільки виключно надана центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку (Мінекономрозвитку), інформація про визначення середньоринкової вартості легкового автомобіля з урахуванням даних про його марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг, є підставою для віднесення такого транспортного засобу до об'єкта оподаткування транспортним податком.
Водночас, слід наголосити, що пробіг транспортного засобу є одним із ключових факторів який впливає на середньоринкову вартість транспортного засобу, а тому обов'язково має враховуватись контролюючим органом при визначенні його належності до об'єкту оподаткування транспортним податком.
Натомість, як встановлено судом вище, відображена у АІС "Податковий блок" інформація, яка стала підставою для віднесення транспортного засобу до об'єкту оподаткування транспортним податком за 2016 рік, не містить відомостей щодо пробігу належного позивачу транспортного засобу.
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги те, що представником відповідача не надано жодних доказів того, що належний позивачу автомобіль станом на 1 січня 2016 року чи на момент винесення оскаржуваного рішення мав вартість понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а відтак згідно підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України Кодексу являвся об'єктом оподаткування, а позивач, відповідно, - платником транспортного податку, податкове повідомлення-рішення № 60209-13 від 29.06.2016 року не відповідає положенням податкового законодавства України, є протиправним та таким, що порушує охоронювані права та інтереси позивача, а тому підлягає скасуванню.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовній вимоги підлягають задоволенню.
Враховуючи відсутність судових витрат, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області форми "Ф" № 60209-13 від 29.06.2016 року.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення у повному обсязі виготовлене: 02.10.2020 року.
Суддя Дончик Віталій Володимирович