Справа № 185/1893/20
Провадження № 2/185/2150/20
02 вересня 2020 року м.Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Врони А.О., за участю секретаря судового засідання - Красуцького Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу ЄУ № 185/1893/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратив право користування житлом,-
12 березня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд (з урахуванням уточнення позовних вимог від 05.08.2020 року) визнати відповідача таким, що втратив прав користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 . Позовна заява мотивована тим, що позивачу на праві власності належить житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , квартиру позивач придбала. В вищезазначеній квартирі зареєстровано місце проживання відповідача. Відповідач вже був зареєстрований на момент придбання квартири позивачем, відповідач створює перешкоди позивачу у користуванні та розпорядженні майном.
Позивач, представник позивача у судове засідання не з'явились, представник надав до суду заяву, згідно якої просить розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю, просить їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причину неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав.
Суд, враховуючи думку позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Павлоградського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кримським Е.В. 24.02.2020 року, що також підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
У вищевказаній квартирі зареєстровано місце проживання ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою комунального підприємства «Міський інформаційно-розрахунковий аналітичний центр» Павлоградської міської ради від 05.03.2020 року №4162.
Згідно п.1.6 вищевказаного договору купівлі-продажу, на день підписання договору за адресою відчужуваної квартири зареєстрований, зокрема, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зобов'язується знятися з реєстраційного обліку до 02.03.2020 року.
Конституцією України передбачено як захист права власності, так і захист права на житло.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
За положеннями статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Відповідно до частин першої, другої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.
Згідно із частиною першою статті 383 ЦК України власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
Положеннями статті 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
При вирішенні питання про виселення члена сім'ї колишнього власника житла суд має враховувати і загальні норми, що регулюють питання реалізації права власності.
Відповідно до статті 156 ЖК УРСР члени сім'ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Отже, права членів сім'ї власника житла є похідними від прав власника. З припиненням прав власника, припиняють і права членів його сім'ї. Новий власник безумовно має право ставити питання про виселення членів сім'ї колишнього власника житла.
За таких обставин та з підстав, передбачених вказаними вище нормами матеріального права, правильним та обґрунтованим є наявність обґрунтованих підстав для визнання відповідача таким, що втратив прав користування житлом.
Керуючись ст. 5, 12, 13, 81, 89, 258, 259, 263-265, 273, 280-284 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратив право користування житлом - задовольнити у повному обсязі.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , таким, що втратив право користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, в редакції Закону України від 03.10.2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя А. О. Врона