Справа № 203/2730/20
Провадження № 1-кп/0203/821/2020
02 жовтня 2020 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ;
при секретарі ОСОБА_2 ;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпро кримінальне провадження №12020047010000002, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 липня 2020 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Іванівка, Синельниківського району, Дніпропетровської області, громадянина України, освіта вища, офіційно не працевлаштованого, фактично проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ;
обвинуваченого ОСОБА_3 ;
ОСОБА_3 07 липня 2020 року о 16 год. 30 хв., перебуваючи на залізничному вокзалі станції Дніпро-Головний, розташованого за адресою м. Дніпро, Центральний район, пл. Вокзальна, 11, був зупинений співробітниками поліції ВП на станції №1 Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області за розпивання пива в громадському місці, про що в подальшому у присутності понятих був складений протокол АПР18 №662760 про адміністративне правопорушення за ст. 178-1 КУпАП. Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення працівники поліції, на підставі ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію», попросили ОСОБА_3 пред'явити документ, що посвідчує його особу, після чого в нього виник злочинний умисел направлений на використання завідомо підробленого документу - паспорта серії НОМЕР_1 , виданого Жовтневим РВ ДМУ УМВД України в Дніпропетровській області.
Надалі, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на використання завідомо підробленого документу, ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Жовтневим РВ ДМУ УМВД України в Дніпропетровській області, є підробленим, пред'явив його працівникам поліції ВП на станції №1 Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, з метою посвідчення своєї особи, тобто, використав завідомо підроблений офіційний документ, що видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права. Оглянувши паспорт, у працівників поліції ВП на станції №1 Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області виник сумнів, щодо його справжності, у зв'язку із чим вони доповіли до чергової частини ВП на станції №1 Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області.
07 липня 2020 року, у період часу з 17 год. 00 хв. до 17 год. 30 хв., в ході огляду місця події у присутності двох понятих слідчим вилучено у ОСОБА_3 паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Жовтневим РВ ДМУ УМВД України в Дніпропетровській області, який ОСОБА_3 використовував для посвідчення своєї особи, в якості завідомо підробленого документу, оскільки, бланк паспорта громадянина України з серійним номером НОМЕР_1 , заповненого на ім'я “ ОСОБА_5 ”, ІНФОРМАЦІЯ_2 , виготовлено поліграфічним способом за допомогою друкарських форм плоского офсетного друку з ірисовим ефектом та містить спеціальні елементи захисту. До первинного змісту паспорта громадянина України з серійним номером НОМЕР_1 , внесено зміни, а саме: на 1-й сторінці паспорта замінено фотокартку - поверх попередньої фотокартки вклеєно іншу (нову) фотокартку; видалено аркуш паперу паспорта з нумерацією сторінок “3” та ”4”; на 1-й та 2-й сторінках паспорта цифри “8” розряду десятків дати року народження власника документа видалені способом по штрихової підчистки послідуючою допискою на їх місці цифр “4”. Первинний запис дати року народження читався як “1982”.
Допитаний в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, підтвердив обставини його вчинення, так як вони викладені у вироку вище, та пояснив, що йому не хотілось бути притягнутим до відповідальності за розпивання пива в громадському місці, тому надав поліцейським підроблений документ, що посвідчує особу.
Покази обвинуваченого є послідовними, логічними та такими, що не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи те, що обвинувачений не оспорює фактичні обставини справи, та, як встановлено судом, правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думки учасників судового розгляду, роз'яснивши учасникам судового провадження вимоги ст. 349 КПК України, а саме те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу, а також, що підтверджують процесуальні витрати по кримінальному провадженню.
Оцінюючи зазначене, суд вважає встановленим, що своїми умисними діями, які виразились у використанні завідомо підробленого документу, ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 4 ст. 358 КК України.
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нею нового кримінального правопорушення.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття, що передбачено п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України.
Обставин, що обтяжують покарання, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд, також, враховує тяжкість скоєного злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, класифікується як кримінальний проступок, особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, згідно характеристики скарг на обвинуваченого від мешканців будинку не надходило, думку прокурора щодо виду та міри покарання, і вважає, що обвинуваченому має бути призначене покарання у виді штрафу, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні на проведення судової технічної експертизи документів № 19/104-7/7/512 від 13 липня 2020 року в розмірі 1307 грн. 60 коп., суд, на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України, вважає необхідним стягнути з обвинуваченого на користь держави.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.
Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі, запобіжні заходи, не застосовувалися.
Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 371, 374 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у скоєнні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави витрати на проведення судової технічної експертизи документів № 19/104-7/7/512 від 13 липня 2020 року в розмірі 1307 (однієї тисячі триста сім) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався.
Речовий доказ - паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий на ім'я ОСОБА_5 , зберігати в матеріалах кримінального провадження №12020047010000002.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок учасниками судового провадження можуть бути подані апеляційні скарги до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням положень ч. 2 ст. 394 КПК України.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1