Справа № 760/34441/19 Головуючий у суді І інстанції Українець В.В.
Провадження № 22-з/824/735/2020 Доповідач у суді ІІ інстанції Ігнатченко Н.В.
30 вересня 2020 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Ігнатченко Н.В.,
суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О.,
за участю секретаря судового засідання - Войтенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за заявою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Башта» про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 2 квітня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Башта» про визнання такими, що не підлягають оплаті платежі по квитанціях,
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Башта» (далі - ОСББ «Башта») про визнання такими, що не підлягають оплаті платежі по квитанціях.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 2 квітня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 9 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 2 квітня 2020 року - без змін.
9 вересня 2020 року представник ОСББ «Башта» - адвокат Золотопуп С.В. подав до апеляційного суду заяву, в якій просив ухвалити додаткове рішення по цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 2 квітня 2020 року на підставі доказу судових витрат на правничу допомогу, доданого до відзиву на апеляційну скаргу, а саме акту приймання передачі наданих послуг від 31 липня 2020 року.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасника справи, що з'явився в судове засідання, дослідивши матеріали справи та заявлені вимоги, колегія суддів вважає, що у прийнятті додаткового рішення слід відмовити з таких підстав.
Згідно з вимогами статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції зокрема складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
За змістом статей 269 - 271 ЦПК України після проголошення рішення суд, що ухвалив його, не може, як правило, сам скасувати або змінити власне рішення. Тому, за загальним правилом, допущені недоліки судового рішення виправляються вищестоящим судом. Проте суд має ряд повноважень, передбачених цими положеннями, з усунення недоліків чи доповнення ухвалених ним рішень. Такими повноваженнями є виправлення описок та арифметичних помилок в судовому рішенні, ухвалення додаткового рішення або роз'яснення рішення суду.
Статтею 270 ЦПК України, встановлено порядок ухвалення судом додаткового рішення у цивільній справі, відповідно до якого суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Тобто, процесуальним законом визначено вичерпний перелік підстав для ухвалення додаткового рішення, однією з яких є невирішення питання про судові витрати разом з ухваленням судового рішення у справі.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено (частина третя, п'ята статті 270 ЦПК України).
Аналізуючи вимоги статті 270 ЦПК України, слід дійти висновку, що додаткове рішення може бути ухвалене лише у випадках і за умов, передбачених частиною першої статті 270 ЦПК України; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що у відзиві на апеляційну скаргу представник Золотопуп С.В. просив судові витрати ОСББ «Башта» на професійну правничу допомогу в апеляційному суді, які за попереднім (орієнтовним) розрахунком складають 3 000 грн, покласти на ОСОБА_1 та надав копію акту приймання-передачі наданих послуг з підготовки даного відзиву від 31 липня 2020 року на суму 3 000 грн, підписаний головою правління ОСББ «Башта»та керуючим партнером ОСОБА_3 .
Разом з тим питання щодо стягнення з позивача на користь відповідача судових витрат на правничу допомогу було вирішено апеляційним судом у постанові від 9 вересня 2020 року, що вбачається зі змісту даного судового рішення.
Так, апеляційний суд встановив, що на підтвердження своїх вимог про стягнення з позивача на користь відповідача витрат, понесених у зв'язку з наданням правничої допомоги в апеляційному суді, представником відповідача до відзиву на позовну заяву було надано договір про надання правничої допомоги № 13/01/2020-1 від 13 січня 20120 року, укладений між ОСББ «Башта» та Адвокатським бюро «Тарас Кулачко та Партнери», ордер на надання правової допомоги серії КС № 606641 від 13 січня 2020 року, свідоцтво про право зайняття Золотопупом С.В. адвокатською діяльністю серії ПТ № 2653 від 26 березня 2019 року, а до відзиву на апеляційну скаргу - акт приймання-передачі наданих послуг з підготовки даного відзиву від 31 липня 2020 року на суму 3 000 грн, підписаний головою правління відповідача та керуючим партнером ОСОБА_3 .
Відповідно до пункту 3.3. договору про надання правничої допомоги клієнт (ОСББ «Башта») зобов'язується оплатити послуги протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту підписання сторонами відповідного акту приймання передачі наданих послуг у безготівковій формі.
Утім, до закінчення розгляду справи по суті спору апеляційним судом, стороною відповідача не надано доказів оплати наданих послуг з правничої допомоги, а саме відповідний платіжний документпро сплату 3 000 грн на розрахунковий рахунок адвокатського бюро та не заявлено про надання таких доказів протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення.
Крім того, у пункті 3.1. договору про надання правничої допомоги сторони погодили, що вартість послуг складає 1 000 грн за одну годину надання правничої допомоги, а в наданому апеляційному суду акті приймання-передачі наданих послуг це значення встановлено уже на рівні 2 000 грн.
Колегія суддів також зауважила, що належними доказами, які підтверджують та обґрунтовують реальний розмір витрат на правничу допомогу, крім тих, які подані представником відповідача, є докази, які доводять сплату відповідачем як юридичною особою відповідної суми коштів та відображення адвокатським бюро доходів, отриманих від професійної діяльності залучених адвокатів.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не доведено понесення витрат за надання професійної правничої допомоги по даній справі у розмірі 3 000 грн в суді апеляційної інстанції, які могли бути стягнуті з позивача на його користь з огляду на залишення апеляційної скарги без задоволення.
Звертаючись до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, представник Золотопуп С.В. як на доказ понесення відповідачем судових витрат послався тільки на акт приймання передачі наданих послуг від 31 липня 2020 року, який був предметом судового розгляду, інших доказів щодо оплати послуг адвоката протягом п'ятиденного строку з дня прийняття постанови про залишення апеляційної скарги позивача без задоволення не надав та як встановлено судом - відповідну заяву про це не зробив.
Згідно з правилами пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Статтею 246 ЦПК України встановлено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Таким чином, оскільки під час прийняття Київським апеляційним судом постанови від 9 вересня 2020 року по цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 2 квітня 2020 року було вирішено питання про розподіл судових витрат, у тому числі на правничу допомогу, то заява представника ОСББ «Башта» - адвоката Золотопупа С.В. про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу за розгляд справи в апеляційному суді є необґрунтованою, а підстави для прийняття додаткової постанови згідно вимог статті 270 ЦПК України відсутні.
Керуючись статтями 137, 141, 246, 270, 368, 381 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Башта» про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 2 квітня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Башта» про визнання такими, що не підлягають оплаті платежі по квитанціях відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду виключно у випадках, передбачених у частині другій статті 389 ЦПК України.
Головуючий Н.В. Ігнатченко
Судді: С.А. Голуб
Д.О. Таргоній