Головуючий у суді першої інстанції Яровенко Н.О.
Єдиний унікальний номер справи № 755/13449/19
Апеляційне провадження №22ц/824/11239/2020
29 вересня 2020 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Мережко М.В.,
суддів - Верланова С.М., Савченка С.І.,
секретар -Тютюнник О.І.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія « Фінмарк» на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 13 травня 2020 року про призначення судової почеркознавчої експертизи у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Амаріс Груп», товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінмарк» публічного акціонерного товариства «Платинум Банк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бадахова Юрія Назіровича про визнання правочинів недійсними, скасування рішення про реєстрацію права власності та зобов'язання вчинити дії.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду , дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, -
У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Амаріс Груп», товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінмарк» публічного акціонерного товариства «Платинум Банк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бадахова Юрія Назіровича про визнання правочинів недійсними, скасування рішення про реєстрацію права власності та зобов'язання вчинити дії.
У підготовчому засіданні 13 травня 2020 року представник позивача заявив клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.
Клопотання обґрунтоване тим, що підставою визнання недійсним договору купівлі-продажу від 26 квітня 2019 року ,є невиконання іпотеко держателем ТОВ «Фінансова компанія «Фінмарк» вимог ст.ст. 35,38 Закону України «Про іпотеку» щодо направлення іпотекодавцю та боржнику письмової вимоги про усунення порушення. Як зазначає позивач він не отримував вказаної вимоги, і не ставив свій підпис у рекомендованому повідомленні про вручення , який ТОВ « Фінансова компанія» надала як доказ. На думку позивача вказаний документ є підробленим, разом з тим від вирішення цього питання залежить вирішення спору по суті.
Зважаючи на те, що вказане питання стосується специфічної сфери в галузі почеркознавства, при цьому ні позивач, ні відповідачі, ні суд не володіє спеціальними знаннями, щоб встановити справжність або недійсність підпису, то виникає необхідність у проведенні судової почеркознавчої експертизи, а проведення даної експертизи доручити КНДІСЕ, поклавши витрати по проведенню на позивача.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 13 травня 2020 року призначено у справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено КНДІСЕ. На вирішення експертизи поставлено два питання. Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384.385 КК України. Оплату за проведення експертизи покладено на відповідача ОСОБА_2 .
Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 15 липня 2020 року виправлено описку в ухвалі суду від 13 травня 2020 року і зазначено «Оплату за проведення експертизи покласти на позивача ОСОБА_1 , …».
Не погоджуючись з ухвалою суду, відповідач ТОВ «Фінансова компанія «Фінмарк» подав апеляційну скаргу, просив ухвалу скасувати, відмовити у призначенні експертизи. У скарзі зазначав, що відповідач ТОВ «Фінансова компанія «Фінмарк» не був повідомлений про день та час розгляду підготовчого засідання, що позбавило його можливості надати суду відповідні заперечення щодо призначення експертизи , на думку відповідача дана експертиза має проводитися в рамках кримінального провадження , а не в даній цивільній справі, крім того оплата покладена на відповідача ОСОБА_2 , який не є стороною у справі. Як зазначає апелянт, незалежно від висновку експертизи, для вирішення справи по суті даний висновок не має жодного значення в розумінні ст.38 Закону України «Про іпотеку», де зазначено що в разі не повідомлення іпотекодавця про намір укласти договорі купівлі-продажу предмета іпотеки це є підставою відповідальності іпотекодержателя перед іпотекодавцем за відшкодування завданих збитків, а не підставою визнання оспорюваного договору купівлі - продажу недійсним, отже позивачем вибраний неналежний та неефективний спосіб захисту своїх прав
У відзиві на апеляційну скаргу, представник позивача адвокат Бердило О.М.,зазначив, що ухвала суду постановлена з дотриманням процесуального законодавства, а відтак підстави для її скасуванні відсутні .
Відповідно до ст. 44 ЦПК України, особи , які беруть участь у справі зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ст.ст 128-131 ЦПК України сторони були своєчасно повідомлені про день та час розгляду справи на 29 вересня 2020 року за адресами, які були зазначені в матеріалах справи. Заяв щодо зміни місця проживання або місцезнаходження від сторін, які приймають участь у справі не надходило. Заяв, клопотань про відкладення розгляду справи також до суду не надходило, причини неявки осіб, які не з'явились до суду апеляційної інстанції не є поважними.
Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:
1) керує ходом судового процесу;
2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;
3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;
4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.
Відповідно до ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 13 травня 2020 року призначено у справі судову почеркознавчу експертизу з урахуванням викладених у клопотанні доводів ( т.2 а.с. 149-150).
Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 15 липня 2020 року виправлено описку в ухвалі суду від 13 травня 2020 року і зазначено «Оплату за проведення експертизи покласти на позивача ОСОБА_1 , …» ( т.2 а.с. 196-197) .
Доводи апеляційної скарги ,що суд безпідставно призначив експертизу у справі не ґрунтуються на вимогах закону і не спростовують висновків суду .
Позивач ОСОБА_1 стверджує, що він не отримував поштового повідомлення від ТОВ «Фінансова компанія «Фінмарк» про намір укласти договору купівлі-продажу, будь-яких підписів про отримання не ставив, тоді як відповідач стверджує що позивач таке повідомлення отримав, а відтак є необхідність в проведенні експертизи щодо встановлення ким виконаний підпис у даному повідомленні.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Одним із таких доказів є висновок експерта.
З огляду на вказане, доводи апелянта що експертиза, яку призначив суд, мала би проводитися в рамках кримінального провадження є безпідставними.
Доводи скарги ,що суд розглянув клопотання за відсутності відповідача , і що він був позбавлений можливості надати свої заперечення, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Так , відповідно до повідомлення про вручення поштового повідомлення ( т. 2 а.с. 137) відповідач ТОВ «Фінансова компанія «Фінмарк» 06 травня 2020 року був повідомлений про день та час підготовчого засідання на 13 травня 2020 року на 11:00 год, а відтак відповідно до положень процесуального законодавства щодо добросовісного користування своїми правами, мав можливість надіслати свої заперечення і бути присутнім в судовому засіданні. Відповідно до ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з ч.2 ст.86 ЦПК України кошти на оплату судової експертизи вносяться стороною, яка заявила клопотання про проведення експертизи.
Доводи скарги ,що суд поклав витирати по проведенню експертизи на особу , яка не є учасником справи , є безпідставними , з огляду на наявну в матеріалах справи ухвалу судді про виправлення описки в ухвалі суду , яку суд відповідно до вимог ст. 269 ЦПК України може виправити з власної ініціативи .
Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.
Статтею 44 ЦПК України визначено, що зловживання процесуальними правами є неприпустимим.
З огляду на вимоги процесуального законодавства , у позивача і відповідача права є рівними, а відтак положення щодо готовності брати участь у всіх етапах розгляду справи має і відповідач .
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.
Підставою для призначення судової експертизи є необхідність з'ясування обставин, які потребують спеціальних знань, тобто тих, які виходять за межі знань осіб, які беруть участь у справі, та судді, котрий розглядає справу.
Судова експертиза повинна призначатися лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі, і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм. Суди не повинні ставити судовому експерту питання правового характеру, які повинні вирішуватися самим судом, тобто експерту можна ставити лише питання факту, а не правової оцінки.
Враховуючи ,що позивач подав клопотання про призначення експертизи , позов стосується правовідносин щодо договору іпотеки, для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, від вирішення питання, поставленого експерту залежить вирішення спору по суті, а відтак висновок суду про призначення експертизи є цілком обґрунтованим.
Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального законодавства, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 365, 367, 369, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу товариств аз обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Фінмарк» залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 13 травня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 30 вересня 2020 року.
Головуючий
Судді