Справа № 450/1882/20 Головуючий у 1 інстанції: Мусієвський В.Є.
Провадження № 33/811/1111/20 Доповідач: Белена А. В.
21 вересня 2020 року Львівський апеляційний суд у складі :
судді - Белени А.В.
за участю особи, яку притягнуто до адміністративної
відповідальності - ОСОБА_1 ,
представника - адвоката Качмара І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, за апеляційною скаргою, з відповідними доповненнями, представника ОСОБА_1 - адвоката Качмара І.О. на постанову судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 15 липня 2020 року,
Постановою судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 15 липня 2020 року,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ку народження, який проживає за адресою АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення в межах ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 600,00 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 420,40 гривень судового збору.
ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 08 червня 2020 року о 03 год. 20 хв. на 548 км автодороги М-06 «Київ - Чоп» водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Фольксваген» номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння. Медичний огляд водія на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку у КНП ЛОР «Львівський обласний центр превенції та терапії узалежнень», у результаті якого видано висновок № 000029 від 08 червня 2020 року, у якому встановлено, що водій ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння.
На постанову судді представник ОСОБА_1 - адвокат Качмар І.О. подав апеляційну скаргу, з доповненнями до неї, в якій просить скасувати дану постанову та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Вважає, що дана постанова ухвалена з неповним з'ясуванням та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у постанові суду дійсним обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Своє вимоги апелянт мотивує тим, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, зокрема дані алкотестера, які б підтверджували перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння в момент його перевірки в медичному закладі. Зазначає, що висновок лікаря без дослідження акту медичного огляду, який в матеріалах справи відсутній, сам по собі не підтверджує перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, а також в матеріалах справи відсутнє направлення ОСОБА_1 на медичний огляд до відповідного закладу.
Крім того, зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
Заслухавши пояснення та думку ОСОБА_1 підтриману його представником Качмар І.О., які просили задовольнити апеляційну скаргу, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що з наступних підстав.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.
Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.
Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.
Відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає разі керування транспортними засобам у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху.
Вказані положення повністю узгоджуються з положеннями п. 2.9а Правил дорожнього руху України, яким водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебувати під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Апеляційний суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість постанови судді, оскільки викладений у судовому рішенні висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення підтверджується сукупністю доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення ОБ №174774 від 08 червня 2020 року, висновком №000029 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08 червня 2020 року, згідно якого ОСОБА_1 перебуває в стані алкогогльного сп'яніння, відеозаписом з СD-диску, та іншими матеріалами справи.
Покликання апелянта на незаконне проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, суд апеляційної інстанції не бере до уваги, оскільки висновок про результат медичного огляду це заключний документ встановленої форми, що складений на основі акта, в якому зазначено усі необхідні дані, що слугували для лікарського заключення.
Порядок огляду водія на стан сп'яніння, встановлений ст. 266 КУпАП, розкритий в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №1452/735 від 09.11.2015.
Згідно з п.2 розділу І зазначеної інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п.12 розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я. Направлення повинно бути не в матеріалах адміністративної справи, а в медичному закладі куди доставляється особа для огляду. Інструкцією не передбачено виготовлення кількох примірників направлення.
Тому, на думку апеляційного суду, покликання апелянта на те, що працівниками поліції було порушено порядок огляду водія на стан алкогольного сп'ягніння, не відповідають дійсності.
При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст. ст. 245, 280 КУпАП повно та всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.
Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Покликання апелянта на те, що працівниками поліції протокол складений з порушенням вимог законодавства не відповідає дійсності і є необґрунтованим, оскільки факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння підтверджується матеріалами справи, дослідженими в суді апеляційної інстанції.
Таким чином апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення по даній справі.
Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.
Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, накладене на ОСОБА_1 підставно та відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП є безальтернативним.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді у справі немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Качмара І.О. залишити без задоволення Постанову судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 15 липня 2020 року в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя А.В.Белена