Справа № 305/928/20
Закарпатський апеляційний суд
29.09.2020 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І. С., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про адміністративне правопорушення № 33/4806/782/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Рахівського районного суду Закарпатської області від 20. 07. 2020.
Цією постановою:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , громадянин України, з середньою освітою, одружений, непрацюючий, визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього із застосуванням ст. 36 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 01(один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 20 коп..
Із протоколів про адміністративні правопорушення ДПР18 №388515 від 28. 06. 2020, ДПР18 №389138 від 27. 06. 2020 та постанови судді від 20. 07. 2020 вбачається, що ОСОБА_1 27. 06. 2020 о 22 год. 50 хв. в м. Рахів, по вул. Карпатській, Закарпатської області, керував автомобілем марки "OPEL ASTRA G" д.н. з НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився у Рахівській районній лікарні, за адресою м. Рахів, вул. Карпатська, 1, Закарпатської області. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п.2. 9 «а» Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 27. 06. 2020 о 22 год. 50 хв. в м. Рахів, по вул. Карпатській, Закарпатської області, керував автомобілем марки "OPEL ASTRA G" д.н.з НОМЕР_1 , на вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу, завчасно подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору не зупинився. Був зупинений шляхом переслідування на патрульному автомобілі по вул. Добровольців в м. Рахів, Закарпатської області. Таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги п.2. 4 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст.122-2 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП. Посилається на те, що 27. 06. 2020 не керував жодним транспортним засобом, так як знаходився на святкуванні
-2-
дня народження доньки, того вечора на його автомобілі їздила дружина, яка повернувшись повідомила, що за нею їдуть працівники поліції, хоч ніяких правил дорожнього руху вона не порушувала. Він вийшов на вулицю з'ясувати причини приїзду поліцейських, які в грубій формі звинуватили його в тому, що він перебував за кермом у стані алкогольного сп'яніння та повідомили про необхідність пройти медичний огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, при цьому він повідомляв, що вживав алкогольні напої. Також стверджує, що суд першої інстанції обмежив його у захисті своїх прав та інтересів, оскільки розглянув справу без його участі, при цьому, не повідомивши його про час та місце судового розгляду. Посилаючись на зазначені обставин, просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду від 20. 07. 2020.
Будучи належними чином повідомленим про час та місце розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_1 на розгляд справи щодо нього не з'явився. Останній рухом справи не цікавився, судову кореспонденцію отримував, до суду не з'явилися, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, а тому враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, передбачені ч. 4 ст. 294 КУпАП, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії » від 07. 07. 1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процессу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, а тому апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 , що не може розцінюватись як порушення його прав, передбачених ст. 268 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані по справі докази, апеляційний суд прийшов до висновку про те, що клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження підлягає задоволенню, а його апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Із оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 не приймав участь у розгляді справи, копію постанови суду від 20. 07. 2020 отримав 31. 07. 2020. Зазначені обставини, на переконання апеляційного суду, перешкодили своєчасно подати апеляційну скаргу на постанову, а тому, з метою недопущення порушення права ОСОБА_1 на доступ до правосуддя та захист, причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, визнаються поважними, у зв'язку із чим, клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку визнається обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, а строк поновленню.
Згідно практики Європейського суду з прав людини будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
За змістом ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Суд першої інстанції вказаних вимог закону дотримався та прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у діяннях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-2 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
-3-
З матеріалів справи про адміністративні правопорушення та досліджених доказів апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 27. 06. 2020 о 22 год. 50 хв. в м. Рахів по вул. Карпатській, Закарпатської області, керував автомобілем марки "OPEL ASTRA G" д.н.з НОМЕР_1 , на вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу, завчасно подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору не зупинився. Був зупинений шляхом переслідування на патрульному автомобілі, по вул. Добровольців в м. Рахів, Закарпатської області. Таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.4 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст.122-2 КУпАП.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП, відповідно до якої адміністративна відповідальність настає за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу, відповідає фактичним обставинам справи, є обґрунтованим, та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами в їх сукупності, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №389138 від 27. 06. 2020, рапортами інспекторів ДОП СП Рахівського ВП Тячівського ВП ГУ НП в Закарпатській області Тафічука В.В., ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , із яких вбачається, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом "OPEL ASTRA G" д.н.з НОМЕР_1 порушив правила дорожнього руху, а саме зупинився на пішохідному переході на вул. Миру в м. Рахів, після чого даного водія було зупинено на вул. Карпатській, під час розмови з водієм було виявлено відсутність у нього документів на транспортний засіб та на право керування транспортними засобами, а також наявність у нього ознак алкогольного сп'яніння й запропоновано водію пройти огляд на стан сп'яніння, після чого ОСОБА_1 розпочав втечу на автомобілі, на вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу не зупинився, на увімкнені сині з червоними проблисковими маячки та спеціальний звуковий сигнал, не реагував та продовжував рух, переслідувався патрульним автомобілем та був зупинений шляхом переслідування.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що автомобілем керував не він, спростовані зазначеними доказами, які беззаперечно підтверджують вчинення саме ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП.
З огляду на обставини зупинки працівниками поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 встановлені під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП, а саме, у невиконанні водієм вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу, повністю доведена.
Крім того, під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено даних, які б давали підстави вважати, що поліцейський - інспектор ДОП СП Рахівського ВП Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області Тафічук В.В., був упереджений при складанні протоколу, і що в нього були підстави фальсифікувати такий, - на такі дані не вказується й в апеляційній скарзі. Тому, апеляційний суд приходить до висновку про те, що поліцейський при виконанні своїх функціональних обов'язків діяв у межах наданих йому повноважень.
При оцінці зібраних по справі доказів, з урахуванням вищенаведеного, апеляційний суд вважає, що вимоги КУпАП та інші нормативно-правові акти, при збиранні та фіксуванні таких, порушені не були.
При розгляді справи цим доказам суд дав належну оцінку та вірно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ст. 122-2КУпАП, а тому твердження в апеляційній скарзі про те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, є необгрунтованими.
-4-
Крім того, відповідно до підпункту а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 6 розділу І Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09. 11. 2015, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопрушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються наявними і дослідженими судом доказами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №388515 від 28. 06. 2020, зміст якого відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, відповідно до якого ОСОБА_1 27. 06. 2020 о 22 год. 50 хв., в м. Рахів по вул. Карпатській, Закарпатської області, керував автомобілем марки "OPEL ASTRA G" д.н.з НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився у Рахівській районній лікарні, за адресою м. Рахів, вул. Карпатська, 1, Закарпатської області.
Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП стверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27. 06. 2020 №80, яким встановлено стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 .. Як вбачається з результатами огляду ОСОБА_1 був ознайомлений, однак від підпису та отримання копії висновку відмовився, про що свідчить його власноручний підпис. Будь-яких заперечень не зазначав.
При цьому апеляційний суд враховує, що порядок встановлення стану наркотичного або алкогольного сп'яніння у водіїв транспортних засобів передбачений Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ №1452/735 від 09. 11. 2015 (далі - Інструкція).
Відповідно до п. 3 Розділу ІІІ Інструкції, огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. Пунктом 4 Розділу ІІІ Інструкції передбачено, що метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи.
-5-
Інструкцією передбачено порядок оформлення результатів огляду особи для встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння.
Зокрема, п. 15 Розділу ІІІ Інструкції передбачено, що за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння), видається на підставі акта медичного огляду (п. 16 Розділу ІІІ Інструкції). Відповідно до п. 17 Розділу ІІІ Інструкції, зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку. Пунктом 19 Розділу ІІІ Інструкції передбачено, що акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров'я.
Тобто, наявність висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 31. 08. 2019 №242, зробленого в Рахівській ЦРЛ щодо ОСОБА_1 свідчить про дотримання всіх вищезазначених вимог.
Також судом обґрунтовано враховано і належним чином завірену копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 347833 від 27. 06. 2020, згідно якої цього ж дня о 22 год. 50 хв. в м. Рахів по вул. Карпатській, Закарпатської області, ОСОБА_1 керував автомобілем марки "OPEL ASTRA G" д.н.з НОМЕР_1 без посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, чим порушив вимоги п. 2.1. «а» Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Доводи ОСОБА_1 про те, що за кермом він не перебував та знаходився в іншому місці, чому є численні свідки, є безпідставним, оскільки ним не було надано до суду жодних доказів, які би ставили під сумнів даний встановлений як в ході запровадження справи, так і під час розгляду справи судом першої інстанції факт.
Інші підстави, які б свідчили про відсутність складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП в діях ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не зазначено й під час апеляційного перегляду справи не встановлені, а доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки встановлених місцевим судом обставин подій, які були предметом оцінки в суді першої інстанції.
При розгляді справи цим доказам суд дав належну оцінку, а тому твердження ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, є необгрунтованими. Наведені докази є допустимими, належними і достатніми для підтвердження висновків суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Обставини справи суддею місцевого суду з'ясовані всебічно, повно і об'єктивно, що спростовує доводи апеляційної скарги про протилежне, і винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена повністю.
Таким чином, обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо порушення місцевим судом законодавства при винесенні постанови, яке полягало у не з'ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не знайшло свого підтвердження при апеляційному перегляді.
-6-
На які-небудь інші доводи, які би давали підстави для скасування чи зміни судового рішення в апеляційній скарзі ОСОБА_1 не вказується й під час перевірки справи в апеляційному суді такі не виявлені.
Адміністративне стягнення за ст. 122-2 та ч. 1 ст. 130 КУпАП на ОСОБА_1 накладено з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП, зокрема, і у відповідності до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, за якою передбачено лише одне безальтернативне адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, врахувавши при цьому характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - дане правопорушення являється грубим порушенням Правил дорожнього руху України, є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків, відтак адміністративне стягнення відповідає характеру вчиненого правопорушення та меті адміністративного стягнення.
Також суддею дотримані вимоги ст. 36 КУпАП при накладенні стягнень при вчиненні кількох адміністративних правопорушень.
При прийнятті рішення враховуються і положення нормативно-правових актів про те, що сторони провадження в справах про адміністративні правопорушення є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цими актами; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; та те, що правопорушником жодних доказів у підтвердження обґрунтованості доводів апеляційної скарги надано не було.
За таких обставин, постанова суду є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-
клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити, поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Рахівського районного суду Закарпатської області від 20. 07. 2020.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Рахівського районного суду Закарпатської області від 20. 07. 2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя: