Справа № 620/1035/20 Суддя (судді) першої інстанції: Падій В.В.
30 вересня 2020 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача: Аліменка В.О.
суддів: Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2020 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Суми ), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови, -
У березні 2020 позивач, звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Семиразума Є.В. від 06.02.2020 про закінчення виконавчого провадження ВП №60911254.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2020 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову повністю.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що суд першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та неправильно застосував норми матеріального права.
Зокрема, апелянт зазначав, що судом першої інстанції не враховано, що державним виконавцем не були вжиті заходи щодо примусового виконання рішення суду та не здійснено перевірку виконання рішення суду. Апелянт вважає, що рішення у справі № 620/1658/19 фактично не було виконано, а тому постанова відповідача від 07.02.2020 про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом до відкриття виконавчого провадження не є законною і обґрунтованою.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з такого.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.07.2019 у справі №620/1658/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю та, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії по інвалідності відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2019, починаючи з 25.04.2019. Вказане рішення набрало законної сили 08.08.2019.
Виконавчий лист по адміністративній справі виданий Чернігівським окружним адміністративним судом 22.11.2019.
18.12.2019, на підставі заяви стягувача про примусове виконання судового рішення та виконавчого листа № 620/1865/19, виданого Чернігівським окружним адміністративним судом 28.11.2019, старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Семиразумом Євгенієм Володимировичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №60911254, якою, зокрема, боржнику запропоновано самостійно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Листом від 4.01.2020 №36/08 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повідомило відповідача, що ним добровільно виконано рішення суду, в межах покладених судом зобов'язань, з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством; 22.08.2019 на виконання рішення суду ОСОБА_1 було здійснено перерахунок пенсії з 25.04.2019. Різниця пенсії за період з 25.04.2019 по 30.06.2019 становить 7255,93 грн. Доплата в сумі 7255,93 грн. буде здійснена у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649. На підтвердження здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 надало відповідачу протокол індивідуального перерахунку пенсії від 22.08.2019.
06.02.2020 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Семиразумом Євгенієм Володимировичем при примусовому виконанні виконавчого листа №620/1658/19, виданого Чернігівським окружним адміністративним судом 22.11.2019, складено акт державного виконавця, яким встановлено, що боржником рішення суду виконано в повному обсязі та 06.02.2020 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, якою встановлено фактичне виконання в повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом до відкриття виконавчого провадження.
Вважаючи постанову про закінчення виконавчого провадження протиправною, позивач звернувся з даним позовом в суд.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог та зазначив, що покладені судом зобов'язання здійснити перерахунок пенсії позивачу виконані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області в добровільному порядку, встановленому судовим рішенням, та в межах повноважень, покладених на відповідача у справі №620/1658/19.
Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Умови і порядок виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законами України "Про виконавче провадження" (далі - Закон).
Відповідно до ст. 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 5 Закону передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Крім того, за змістом частини 1 статті 18 Закону, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно пункту 1 частини 2 статті 18 Закону виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 26 Закону визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до ст. 65 Закону за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
Пунктом 9 частини 1 статті 39 Закону встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Отже, постанова про закінчення виконавчого провадження приймається за умови повного та безумовного виконання виконавчого документа.
Судом першої інстанції встановлено, що у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області на виконанні перебувало виконавче провадження № №60911254 з примусового виконання виконавчого листа № 620/1658/19, виданого Чернігівським окружним адміністративним судом 22.11.2019.
Оскаржувана постанова про закінчення вказаного виконавчого провадження була прийнята на підставі п. 9 ч. 1 ст.39 Закону, відповідно до якої виконавче провадження підлягає закінченню у разі: фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Так, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.07.2019 у справі №620/1658/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю та, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії по інвалідності відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2019, починаючи з 25.04.2019. Вказане рішення набрало законної сили 08.08.2019.
Листом від 14.01.2020 №36/08 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повідомило відповідача, що ним добровільно виконано рішення суду, в межах покладених судом зобов'язань, з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством; 28.08.2019 на виконання рішення суду ОСОБА_1 було здійснено перерахунок пенсії з 25.04.2019. Різниця пенсії за період з 25.04.2019 по 30.06.2019 становить 7255,93 грн. Доплата в сумі 7255,93грн. буде здійснена у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649.
Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що перед прийняттям постанови про закінчення виконавчого провадження державний виконавець зобов'язаний встановити факт виконання відповідного рішення боржником, зокрема, шляхом отримання від боржника доказів його виконання.
Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2, ст. 18 Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Так, на підтвердження здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_2 . Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області надало відповідачу протокол індивідуального перерахунку пенсії від 09.09.2019.
З наявного в матеріалах справи протоколу індивідуального перерахунку пенсії ОСОБА_2 від 28.08.2019, вбачається, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області, на виконання рішення суду, було здійснено ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 25.04.2019. Розмір пенсії з 25.04.2019 по 30.06.2019 становить 6666,40 грн., з 01.07.2019 по 30.11.2019 - 6636,50 грн., з 01.12.2019 - 6658,70 грн.
Різниця пенсії за період з 25.04.2019 по 30.06.2019 становить 7255,93 грн.
Зі змісту листа Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 14.01.2020 №36/08 вбачається, що різниця пенсії ОСОБА_1 у сумі 7255,93 грн. буде виплачена відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649.
На підставі вказаного листа Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 14.01.2020 №36/11 та протоколу індивідуального перерахунку пенсії ОСОБА_1 від 28.08.2019 державним виконавцем винесення оскаржувану постанову про закінчення виконавчого провадження.
Колегія суддів зауважує, що у виконавчому листі не було зазначено про обов'язок пенсійного органу провести виплату пенсії позивача.
Не визначено такий обов'язок і в резолютивній частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.07.2019 у справі №620/1658/19.
При цьому, положення Закону не передбачають повноважень державного виконавця здійснювати заходи з примусового виконання судового рішення у спосіб, інакший, аніж визначений безпосередньо самим судовим рішенням.
Отже, покладені судом зобов'язання здійснити перерахунок пенсії позивачу виконані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області в добровільному порядку, встановленому судовим рішенням, та в межах повноважень, покладених на відповідача у справі №620/1658/19. Рішення суду виконано в межах покладених зобов'язань.
Посилання апелянта на те, що перерахунок здійснений неналежним чином колегія суддів відхиляє, оскільки вказане не є предметом даного спору. Факт проведення перерахунку пенсії позивач не заперечує.
А тому, колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржену постанову про закінчення виконавчого провадження відповідач діяв в межах, на підставі та у спосіб, що передбачені нормами Закону України "Про виконавче провадження".
Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Наразі, судом не встановлено невідповідність оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження вимогам, що встановлені Законом України "Про виконавче провадження" та критеріям, що визначені у ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Суми ), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови.
Згідно з положеннями ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а обставини справи повністю відповідають висновкам суду.
Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді Л.В. Бєлова
А.Ю. Кучма
Повний текст постанови 30 вересня 2020 року.