Справа № 320/6588/19 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О.
30 вересня 2020 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача: Аліменка В.О.
суддів: Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на додаткове рішення Київського окружного адміністративного від 09 квітня 2020 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
До Київського окружного адміністративного суду звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому з урахуванням уточненої позовної заяви від 28.11.2019 просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 04.11.2019 №0139895405.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2020 адміністративний позов задоволено у повному обсязі.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 04.11.2019 №0139895405.
Стягнуто на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код: 43141377, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд.5-А).
13.03.2019 на адресу суду від представника позивача - адвоката Захарка Івана Ігоровича надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката у справі №320/6588/19 на користь ОСОБА_1 у розмірі 3000,00 грн.
Додатковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2020 року заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення задоволено.
Стягнуто на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області понесені судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подавапеляційну скаргу, в якій просить додаткове рішення суду першої інстанції скасувати як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове, яким в задоволенні клопотання відмовити в повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 28.11.2019 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 подав позов до Київського окружного адміністративного суду про в якому з урахуванням уточненої позовної заяви від 28.11.2019 просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 04.11.2019 №0139895405.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2020 адміністративний позов задоволено у повному обсязі.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 04.11.2019 №0139895405.
Стягнуто на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код: 43141377, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд.5-А).
11.03.2020 року представником позивача було подано клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу, в якому зазначено, що на дату подання такого клопотання розрахунок витрат на правову допомогу фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 , як понесених витрат складає 3 000 грн.
09 квітня 2020 року Київський окружний адміністративний суд виніс додаткове рішення, яким заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 щодо прийняття додаткового рішення про розподіл судових витрат задовольнив частково, оскільки надані позивачем докази підтвердили їх понесення.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно ч.3 статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Згідно положень статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до вимог ч.ч.1, 6, 7, 9 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Судом встановлено, що представництво інтересів позивача в суді першої інстанції здійснювалося адвокатом на підставі Договору про надання юридичних послуг №20-11-19-1 від 20.11.2019 року,додатку до договору про надання правововї допомоги від 20.11.2019 року № 20-11-19-1 , ордеру серії АА №1007179 від 20.11.2019 року, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, посвідчення адвоката України №000257 від 13.08.2018 року.
Згідно доданого до Заяви Акту приймання-передачі наданих послуг від 06.03.2020 року, підписаного позивачем, як клієнтом, зі адвокатом Захарко І.І., перелік послуг та їх вартість такий: підготовка позову до Київського окружного адміністратвиного суду в адміністративній справі по оскарженню податкового повідомлення-рішення від 04.11.2019 року № 0139895405 - 3 000 грн.
Зарахування від позивача на рахунок адвоката коштів в сумі 3 000,00грн. підтверджується меморіальним договором №2PL230664 від 20.11.2019 року
З огляду на викладене суд вважає, що наявні підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного упралвіння ДПС у Київській області на користь ФОП ОСОБА_1 понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 2 000,00 грн.
Як вже було зазначено вище, відповідно до ч.1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 6 статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, зі змісту вищевказаних положень Кодексу можна зробити такі висновки:
- при задоволенні позову суд зобов'язаний вирішити питання про розподіл всіх судових витрат, які сторона понесла до прийняття рішення по суті позовних вимог;
- суд має право зменшити розмір витрат лише на правничу допомогу та лише за умови наявності клопотання іншої сторони, і лише за умови недотримання вимог ч.5 статті 134 КАС України.
Таким чином, у суду право зменшувати витрати на правничу допомогу виникає лише за наявності двох обов'язкових умов, які вказані вище.
Однак, станом на момент розгляду судом питання розподілу судових витрат від відповідача не надходило клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, отже суд не мав права зменшувати розмір витрат на правничу допомогу.
В той же час, в Кодексі відсутня будь-яка норма, яка б надавала суду право звільняти чи зменшувати судові витрати, які підлягають стягненню зі сторони, проти якої ухвалено рішення, в залежності від наявності вини в її діях, зокрема, під час розгляду справи.
З урахуванням наведеного судова колегія приходить до висновку про необхідність задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення в повному обсязі та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області на користь фоп ОСОБА_1 судових витрат, понесення позивачем яких підтверджується наявними у матеріалах справи документами, а їх розмір видається пропорційним та обґрунтованим.
Отже при винесенні оскаржуваного додаткового рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Київського окружного адміністративного від 09 квітня 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді Л.В. Бєлова
А.Ю. Кучма
Повний текст постанови складено 30 вересня 2020 року.