Головуючий І інстанції: Кукоба О.О.
21 вересня 2020 р.Справа № 440/1878/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді - Мельнікової Л.В.,
суддів - Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С. ,
за участю секретаря судового засідання - Білюк Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 січня 2020 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: адвокат ОСОБА_2 про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановила:
27.05.2019 року (відповідно до відбитку штампу реєстрації вхідної кореспонденції) позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області (далі - КДКА Полтавській області) від 16.01.2019 року про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 ;
- зобов'язати КДКА Полтавської області розглянути його скаргу про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 від 17.12.2018 року (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 234, видане КДКА Полтавської області 27.06.1995 року), у зв'язку із порушенням вимог Закону України від 05.07.2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та Правил адвокатської етики, затверджених з'їздом адвокатів України 09.06.2017 року (далі - Правила адвокатської етики).
Обґрунтовує позовні вимоги позивач тим, що оскаржуване рішення КДКА Полтавської області є протиправним, таким, що порушує його право на професійну правничу допомогу, гарантоване ст. 59 Конституції України, оскільки адвокат ОСОБА_2 , призначений Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області відмовився скласти документи процесуального характеру, а також розголосив відомості, що становлять адвокатську таємницю.
Заперечуючи проти вимог ОСОБА_1 , у відзиві на адміністративний позов КДКА Полтавської області зазначає, що відповідачем правомірно прийнято рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 , оскільки за наслідками проведеної відповідно до статей 27-41 Закону № 5076-VI перевірки фактів, викладених у скарзі ОСОБА_1 , в діях адвоката не виявлено ознак дисциплінарного проступку, передбаченого частиною другою статті 34 цього Закону та його дії не порушують Правил адвокатської етики.
Також, відповідач зазначив, що до фактів, викладених у скарзі ОСОБА_1 , дисциплінарна палата відноситься критично, оскільки на розгляді останньої перебувають скарги ОСОБА_1 відносно більшості адвокатів Регіонального центру, які надавали йому допомогу, що свідчить про зловживання ОСОБА_1 своїм правом на звернення до КДКА Полтавської області.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10.01.2020 року (рішення ухвалено за правилами спрощеного позовного провадження) у задоволенні вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Висновок суду вмотивований тим, що заява ОСОБА_1 від 06.07.2018 року та видане на її підставі доручення для надання безоплатної правової допомоги від 23.07.2018 року № 016-0002528 не містили вказівки на доручення адвокату щодо підготовки скарги на дії посадових осіб Регіонального центру.
Крім того, суд зазначив про відсутність обґрунтованих підстав вважати, що адвокат безпідставно відмовився від надання безоплатної правової допомоги клієнту та не виконав свої професійні обов'язки у межах наданого доручення.
Також, стверджуючи про розголошення адвокатом відомостей, що складають адвокатську таємницю, позивач не наводить жодних фактичних даних, які свідчили б про ці обставини.
Оцінивши обставини, наведені у скарзі ОСОБА_1 , дослідивши надані сторонами письмові докази, суд визначився, що дисциплінарна палата КДКА Полтавської області при прийняті спірного рішення керувалася загальними вимогами засад юридичної відповідальності, відповідно до яких, тільки винні дії адвоката можуть мати наслідком його дисциплінарну відповідальність.
Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі позивач, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.01.2020 року та ухвалити нове про задоволення вимог адміністративного позову.
Скаржник вказує, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції належним чином не перевірив його доводи, що викладені у позові.
Судом жодним чином не перевірено, чи виконав адвокат вимоги Стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі, зокрема, загальних стандартів, які полягають у складенні протоколу узгодження правових питань щодо представництва у справі. Судом не досліджувалась обставина, що означений протокол складений не був, і прохання про його складання адвокатом повністю проігноровано.
Окрім того, судом не перевірено, чи надана адвокатом правова допомога, яка охоплюється виданим дорученням, зокрема, чи складено адвокатом доповнення до апеляційної скарги, клопотання, заяву, заяву про кримінальне правопорушення щодо ухвалення завідомо незаконного судового рішення. Суд не надав правову оцінку його заяві від 30.07.2018 року про те, що доручення № 016-0000138 від 23.07.2018 року адвокатом не виконується.
Також, судом не перевірено його доводи з приводу того, що в діях адвоката наявні ознаки дисциплінарного проступку, а саме порушення ним п.п. 8, 11 Правил адвокатської етики, ст. 21 Закону № 5076-VI та ст. 16 Закону України «Про безоплатну правову допомогу».
У відзиві на апеляційну скаргу КДКА Полтавської області посилається на доводи, наведені ним у заявах по суті суду першої інстанції, вважає, що судовим розглядом вірно встановлено обставини справи, у зв'язку з чим, просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення суду першої інстанції, - без змін.
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а судове рішення на підставі ст. 317 КАС України підлягає скасуванню, з наступних підстав.
Правовідносини у сфері надання безоплатної правової допомоги суб'єктам права на безоплатну первинну правову допомогу та суб'єктам права на безоплатну вторинну правову допомогу, що врегульовані Законом України від 02.06.2011 року № 3460-VI «Про безоплатну правову допомогу» (далі - Закон № 3460-VI, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
За визначенням п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону № 3460-VI безоплатна правова допомога - правова допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 цього Закону правова допомога - надання правових послуг, спрямованих на забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина, захисту цих прав і свобод, їх відновлення у разі порушення.
Правові послуги - надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; здійснення представництва інтересів особи в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; забезпечення захисту особи від обвинувачення; надання особі допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації (п. 4 ч. 1 ст. 1).
Право на безоплатну правову допомогу - гарантована Конституцією України можливість громадянина України, іноземця, особи без громадянства, у тому числі біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту, отримати в повному обсязі безоплатну первинну правову допомогу, а також можливість певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правову допомогу у випадках, передбачених цим Законом (ч. 1 ст. 3 Закону № 3460-VI).
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 13 цього Закону безоплатна вторинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя, яка включає такі види правових послуг:
1) захист;
2) здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
3) складення документів процесуального характеру.
Суб'єкти права на безоплатну вторинну правову допомогу визначені статтею 14 Закону № 3460-VI.
Суб'єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні є: < > центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги < > (п. 1 ч. 1 ст. 15).
Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, окрім іншого, приймає рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги або про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги; видає доручення для підтвердження повноважень захисника або повноважень адвоката для здійснення представництва інтересів особи в судах, органах державної влади, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами (п. 1, п. 8 ч. 1 ст. 17).
Звернення про надання одного з видів правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону, подаються особами, які досягли повноліття, до Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги або до територіального органу юстиції за місцем фактичного проживання таких осіб незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування особи (ч. 1 ст. 18).
Після прийняття рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги призначає адвоката, який надає безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом.
Повноваження адвоката як захисника у кримінальному провадженні, для участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення та представництва інтересів осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами підтверджуються дорученням Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (ч. 1, ч. 3 ст. 21).
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 3460-VI адвокат, який надає безоплатну вторинну правову допомогу, зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися вимог Конституції України, цього Закону, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та інших нормативно-правових актів;
2) надавати якісно та в необхідному обсязі безоплатну вторинну правову допомогу;
3) приймати до провадження справи осіб, які потребують безоплатної вторинної правової допомоги, відповідно до договорів, укладених з Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
4) не розголошувати конфіденційну інформацію про особу, яка стала відомою у зв'язку з наданням безоплатної вторинної правової допомоги.
Адвокат, який надає безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом чи на тимчасовій основі на підставі договору, має всі обов'язки, встановлені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», іншими законами України (ч. 2 ст. 26).
Судом установлено, що 06.07.2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області (Регіональний центр) із заявою про надання адвокату доручення для представництва його інтересів в Апеляційному суді Полтавської області під час розгляду апеляційної скарги; для складання доповнення до апеляційної скарги та клопотання; для складання заяви про перегляд ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 13.04.2018 року у справі № 554/2458/18 за нововиявленими обставинами; для складання заяв про кримінальне правопорушення щодо винесення завідомо незаконного судового рішення від 13.04.2018 року у справі № 554/2458/18, а також для представництва його інтересів в судах під час розгляду складених скарг /а.с. 18/.
На підставі наказу від 23.07.2018 року № 137-З для надання безоплатної вторинної правової допомоги позивачу ОСОБА_1 . Регіональним центром видано доручення адвокату Гусаку О.В. /а.с. 107/.
Цим дорученням від 23.07.2018 року № 016-0002528 Регіональний центр доручив адвокатові Гусаку О.В. забезпечити надання ОСОБА_1 одного з виду правових послуг, передбачених ч. 2 ст. 13 Закону № 3460-VI - складання документів процесуального характеру та прибути протягом п'яти днів з дня видання цього доручення до Полтавської установи виконання покарань Управління державної пенітенціарної служби України в Полтавській області (№ 23). Доручення діє до закінчення останнього судового провадження з перегляду судових рішень, використання всіх національних засобів правового захисту, звільнення особи з місця виконання покарання, крім випадків складення процесуальних документів /а.с. 107/.
Як убачається з матеріалів справи, 25.07.2020 року позивач отримав консультацію від адвоката ОСОБА_2 , претензій не має /а.с. 109/.
Крім того, 30.07.2018 року позивач отримав консультацію від адвоката ОСОБА_2 , та зазначив, що доручення № 016-0000138 від 23.07.2018 року не виконується, правова позиція не співпадає, у зв'язку з цим, відмовляється від послуг адвоката ОСОБА_2 в рамках доручення № 016-0000138 від 23.07.2018 року за заявою від 06.07.2018 року /а.с. 109/.
У заяві від 30.07.2018 року на ім'я ОСОБА_1 адвокат Гусак О.В. зазначив, що відмовляється виконувати вимогу позивача про складання заяви до прокуратури про внесення відомостей до ЄРДР щодо протиправних дій ОСОБА_3 у зв'язку з тим, що у відповідності до доручення № 016-0000138 від 23.07.2018 року, виданого Регіональним центром, таких повноважень не має /а.с. 103/.
17.12.2018 року на адресу КДКА Полтавської області позивачем ОСОБА_1 подана скарга щодо поведінки адвоката (дата звернення 30.11.2018 року), яку мотивував тим, що 25.07.2018 року під час особистої зустрічі адвокат ОСОБА_2 відмовився узгодити з ним правову позицію та скласти відповідний протокол. При цьому, адвокат повідомив про те, що ним буде складено ряд процесуальних документів у справі № 554/2458/18, у тому числі, заява про кримінальне правопорушення за фактом незаконних дій начальника відділу з надання БВПД у Полтавській області ОСОБА_3 , втручання з її боку в адвокатську діяльність адвоката і створення перешкод для реалізації прав, свобод і законних інтересів у справі № 554/2458/18.
Крім того, у скарзі позивач зазначив, що 30.07.2018 року адвокатом написана заява про відмову від виконання доручення № 016-0000138 від 23.07.2018 року. З цих підстав, того ж дня ним написана заява про відмову від адвоката.
Також, позивач скаржився на те, що адвокат ОСОБА_2 розголосив адвокатську таємницю та конфіденційність розмови, оскільки її зміст ним доведений безпосередньо до начальника відділу з надання БВПД ОСОБА_3 .
З урахуванням тієї обставини, що доручення № 016-0000138 від 23.07.2018 року не виконано, процесуальні документи у справі № 554/2458/18 згідно заяви від 06.07.2018 року адвокатом не складені, чим порушено вимоги Закону № 3460-VI та Правила адвокатської етики, позивач просив провести перевірку викладених ним доводів та притягнути адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності /а.с. 102/.
29.12.2018 року, в порядку ч. 2 ст. 38 Закону № 3460-VI, з приводу поданої ОСОБА_1 скарги на адресу КДКА Полтавської області надійшли письмові пояснення адвоката ОСОБА_2 .
У поясненнях адвокат зазначив, що під час особистої зустрічі з позивачем 25.07.2018 року він проінформував його, що має діяти в межах виданого Регіональним центром доручення, і відповідно до заяви позивач потребував допомоги у складанні лише наступних документів: доповнення до апеляційної скарги та клопотання на адресу Апеляційного суду Полтавської області; заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 13.04.2018 року у справі № 554/2458/18 на адресу Октябрського районного суду м. Полтави; заяв про кримінальне правопорушення щодо винесення завідомо незаконного судового рішення від 13.04.2018 року у справі № 554/2458/18 на адресу прокуратури Полтавської області та Генеральної прокуратури України.
У зв'язку з тим, що у заяві від 06.07.2018 року прохання у складанні заяви до прокуратури про притягнення до відповідальності ОСОБА_3 відсутнє, ним рекомендовано ОСОБА_1 окремо звернутися до Регіонального центру з відповідною заявою.
30.07.2018 року, з підстав того, що у дорученні № 016-0000138 від 23.07.2018 року відсутні повноваження щодо складання заяви до прокуратури про внесення відомостей до ЄРДР, адвокат письмово відмовим позивачу у складанні означеної заяви. При цьому, від складання документів процесуального характеру, визначених ОСОБА_1 у заявіф від 06.07.2018 року, він не відмовлявся /а.с. 106/.
Рішенням КДКА Полтавської області від 16.01.2019 року у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 відмовлено.
Такий висновок відповідача ґрунтується на тому, що процесуальні документи, які забажав скласти адвокатом під час конфіденційного побачення 25.07.2018 року позивач ОСОБА_1 , виходять за межі його заяви від 06.07.2018 року, відтак, не охоплюються повноваженнями, наданими адвокату Регіональним центром згідно доручення № 016-0000138 від 23.07.2018 року. Крім того, будь-яких доказів на підтвердження заяви про розголошення адвокатом адвокатської таємниці позивачем не представлено, і означений факт не знайшов свого підтвердження.
За таких обставин, проведеною перевіркою КДКА Полтавської області не встановлено обставин, які б свідчили про порушення адвокатом ОСОБА_2 прав ОСОБА_1 , вчинення дій, направлених на погіршення його становища або зайняття у справі позиції всупереч волі позивача /а.с. 120-124/.
Не погоджуючись із висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості вимог позивача, колегія суддів зазначає наступне.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон № 5076-VI.
За визначенням, наведеним у ч. 1 ст. 1 цього Закону, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4 ч. 1 ст. 1).
Захист - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні захисту прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 1).
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1).
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
Видами адвокатської діяльності, окрім іншого, є надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності фізичних осіб; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань (ч. 1 ст. 19 Закону № 5076-VI).
Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом (ч. 2 ст. 19 Закону № 5076-VI).
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: 1) звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб); 2) представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами; 3) ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом; 4) складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку; 5) доповідати клопотання та скарги на прийомі в посадових і службових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги; 6) бути присутнім під час розгляду своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів та давати пояснення щодо суті клопотань і скарг; 7) збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою; 8) застосовувати технічні засоби, у тому числі для копіювання матеріалів справи, в якій адвокат здійснює захист, представництво або надає інші види правової допомоги, фіксувати процесуальні дії, в яких він бере участь, а також хід судового засідання в порядку, передбаченому законом; 9) посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов'язковий спосіб посвідчення копій документів; 10) одержувати письмові висновки фахівців, експертів з питань, що потребують спеціальних знань; 11) користуватися іншими правами, передбаченими цим Законом та іншими законами.
Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги (ч. 1 ст. 21 закону № 5076-VI).
Згідно ч. 2 ст. 21 цього Закону адвокату забороняється: 1) використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта; 2) без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб; 3) займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта; 4) відмовлятися від надання правової допомоги, крім випадків, установлених законом.
За приписами ч. 1, ч. 4 ст. 26 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Статтею 33 Закону № 5076-VI визначено, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону № 5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Дисциплінарним проступком адвоката є:
1) порушення вимог несумісності;
2) порушення присяги адвоката України;
3) порушення правил адвокатської етики;
4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;
5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків;
6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування;
7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом (ч. 2 ст. ст. 34 Закону № 5076-VI).
Види дисциплінарних стягнень та строк їх застосування визначений положеннями ст. 35 цього Закону.
Право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки (ч. 1 ст. 36 Закону № 5076-VI).
Частиною 1 ст. 37 Закону № 5076-VI визначено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій:
1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;
2) порушення дисциплінарної справи;
3) розгляд дисциплінарної справи;
4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону № 5076-VI, член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.
Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов'язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів.
Відмова в наданні інформації на запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.
За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ч. 3 ст. 38 Закону № 5076-VI).
За результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки. (ч. 1, ч. 2 ст. 39 Закону № 5076-VI).
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 40 цього Закону дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.
Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.
Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.
У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
За результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.
Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
Рішення оголошується на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення (ч. 1, ч. 3 ст. 41 Закону № 5076-VI).
Як установлено судовим розглядом, однією з підстав для звернення позивача до КДКА Полтавської області зі скаргою на дії адвоката ОСОБА_2 слугувала та обставина, що за результатами особистої зустрічі 25.07.2018 року останній відмовився узгодити з ним правову позицію та скласти відповідний протокол, а також не складання адвокатом процесуальних документів у справі № 554/2458/18, тобто відмова від виконання доручення № 016-0000138 від 23.07.2018 року.
Колегія суддів зазначає, що на розширення положень п. 10 ч. 1 ст. 28 Закону № 3460-VI, наказом Міністерства юстиції України від 21.12.2017 року № 4125/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.12.2017 року за № 1554/31422 затверджено Стандарти якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі (далі - Стандарти в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Ці Стандарти є комплексом основних характеристик моделі гарантованого державою захисту, передбачених міжнародними правовими актами, законодавством України, у межах яких та з урахуванням узгодженої правової позиції із суб'єктом права на безоплатну вторинну правову допомогу (далі - клієнт) адвокат є незалежним в обранні правової позиції для здійснення активного та розумного захисту прав, свобод та законних інтересів всіма не забороненими законом способами.
Ці Стандарти ґрунтуються на принципах верховенства права, законності, незалежності адвокатської діяльності, конфіденційності, уникнення конфлікту інтересів, пріоритету інтересів клієнта, компетентності та добросовісності у виконанні адвокатом своїх професійних обов'язків (п. 1).
Метою розроблення і впровадження цих Стандартів є: своєчасне та якісне надання в необхідному обсязі безоплатної вторинної правової допомоги < > (п. 2).
Дотримання цих Стандартів є обов'язковим для адвокатів при наданні ними безоплатної вторинної правової допомоги. За порушення цих Стандартів адвокати відповідають в обсязі, встановленому законодавством та умовами контракту (договору) з центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги (п. 3).
Відповідно до позиції 1 розділу I «Загальні стандарти якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі» таблиці Стандартів, згідно ч. 3 ст. 21, ст. 25 Закону № 3460-VI адвокат надає безоплатну вторинну правову допомогу в межах повноважень, визначених дорученням центру на підставі доручення, довіреності (за наявності), акта надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Відповідно до ст.ст. 25, 26 Закону № 3460-VI, ст.ст. 20, 21 Закону № 5076-VI, ст. 18 Правил адвокатської етики, не пізніше семи робочих днів після отримання доручення адвокат проводить перше конфіденційне побачення з клієнтом, з'ясовує обставини справи, отримує від нього інформацію, що має правове значення, ознайомлюється з наявними у клієнта документами та з'ясовує бажаний для клієнта результат. У разі необхідності отримання інформації чи документів, що можуть бути надані виключно клієнтом, адвокат повідомляє про це клієнта та роз'яснює неможливість подальшого виконання доручення без наданих клієнтом інформації чи документів, що оформлюється Протоколом узгодження правових питань щодо представництва за дорученням від ______________ р. № ____ (додаток 1 Стандартів); актом приймання-передавання документів (копій документів)/речей (речових доказів) (додаток 2 Стандартів) (позиція 3 розділу I «Загальні стандарти якості….»).
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону № 5076-VI, ч.ч. 2, 3, 5 ст. 18, ст. 19 Правил адвокатської етики, після вивчення обставин справи адвокат переконується у наявності фактичних і правових підстав для виконання доручення та доводить їх до клієнта. Адвокат повідомляє клієнту, який час і обсяг роботи вимагатимуться для виконання цього доручення та які правові наслідки досягнення результату, що бажає клієнт. При цьому адвокат не гарантує клієнтові досягнення певного результату виконання доручення та не сприяє прямо або опосередковано формуванню у нього необґрунтованих сподівань, а також уявлення, що адвокат може вплинути на результат іншими засобами, крім сумлінного виконання своїх професійних обов'язків. За результатами обговорення адвокат з клієнтом узгоджує правову позицію у справі, що оформлюється Протоколом узгодження правових питань щодо представництва за дорученням від ______________ р. № ____ (додаток 1 Стандартів); актом приймання-передавання документів (копій документів)/речей (речових доказів) (додаток 2 Стандартів) (позиція 4 розділу I «Загальні стандарти якості….»).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону № 5076-VI, ч.ч. 3-5 ст. 18, ст. 19 Правил адвокатської етики, у разі якщо адвокат дійде висновку про відсутність фактичних та правових підстав для виконання доручення, він невідкладно та з урахуванням процесуальних строків складає письмовий правовий висновок у трьох примірниках, перший з яких залишається у адвоката, другий надається (надсилається, передається) клієнту, третій - центру. Адвокат ознайомлює клієнта з правовим висновком, роз'яснює його суть та правові наслідки. У разі неможливості або відмови клієнта від ознайомлення з правовим висновком адвокат зазначає про це у правовому висновку (позиція 5 розділу I «Загальні стандарти якості….»).
Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 55 Конституції України, ст. 8 Правил адвокатської етики, у разі незгоди клієнта з будь-якими рішеннями, діями або бездіяльністю органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та їх посадових осіб адвокат за наявності законних підстав складає відповідну скаргу та роз'яснює клієнтові порядок і наслідки її подання, що оформлюється скаргою; правовим висновком з обґрунтуванням підстав, що унеможливлюють оскарження; Протоколом узгодження правових питань щодо представництва за дорученням від ______________ р. № ____ (додаток 1 Стандартів) (позиція 8 розділу I «Загальні стандарти якості….»).
Якщо клієнт повідомив про бажання відмовитись від надання йому безоплатної вторинної правової допомоги, адвокат інформує клієнта про правові наслідки, передбачені п. 4 ч. 1 ст. 20 Закону № 3460-VI, що оформлюється Протоколом узгодження правових питань щодо представництва за дорученням від ______________ р. № ____ (додаток 1 Стандартів) (позиція 11 розділу I «Загальні стандарти якості….»).
Як установлено судовим розглядом, у рішенні від 16.01.2019 року відповідач КДКА Полтавської області визначився про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 з огляду на те, що проведеною перевіркою не встановлено обставин, які б свідчили про порушення прав ОСОБА_1 , а також у діях адвоката не встановлено дій, направлених на погіршення становища позивача або зайняття у справі позиції всупереч його волі. Крім того, складання бажаних позивачем процесуальних документів не охоплюються повноваженнями, наданими адвокату Регіональним центром згідно доручення № 016-0000138 від 23.07.2018 року.
При цьому, як посвідчується п. 2 доручення Регіонального центру від 23.07.2018 року № 016-0002528, адвокатові ОСОБА_2 в рамках надання безоплатної вторинної правової допомоги доручено, окрім іншого, забезпечити надання ОСОБА_1 такий вид правових послуг, як складання документів процесуального характеру /а.с. 107/.
Колегія суддів зазначає, що, приймаючи за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 рішення від 16.01.2019 року, відповідачем КДКА Полтавської області не надано належну оцінку виконанню адвокатом Гусаком О.В. положень Стандартів (позиції 3, 4, 5, 8 та 11 розділу I «Загальні стандарти якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі» в частині складання Протоколу узгодження правових питань щодо представництва за дорученням згідно додатку 1 Стандартів; правового висновку), тобто дотримання ним вимог ст.ст. 20, 25, 26 Закону № 3460-VI, ст.ст. 20, 21 Закону № 5076-VI, ст.ст. 18, 19 Правил адвокатської етики.
За приписами ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням тієї обставини, що оскаржуване позивачем рішення КДКА Полтавської області не відповідає критеріям, визначеним п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 КАС України, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість вимог ОСОБА_1 .
Оскільки наведені вище обставини залишені судом першої інстанції поза увагою та цим обставинам не надана належна правова оцінка, колегія суддів, задовольняючи вимоги апеляційної скарги позивача, скасовує рішення суду першої інстанції та приймає нове про задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .
Інші доводи та заперечення відповідача означених висновків колегії суддів не спростовують.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (п. 1, п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України).
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 292, 293, 308, 311, 313, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 січня 2020 року скасувати з прийняттям нового судового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 16 січня 2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи.
Зобов'язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Полтавської області повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 .
Постанова Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дня її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя (підпис)Л.В. Мельнікова
Судді(підпис) (підпис) А.О. Бегунц С.С. Рєзнікова
Постанова у повному обсязі складена і підписана 01 жовтня 2020 року.