ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 вересня 2020 року м. Київ № 640/18243/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доШевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
провизнання протиправною та скасування постанови.,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся з позовом до Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у м. Києві (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Рибчинського Олександра Володимировича про відкриття виконавчого провадження №62473459 від 06.07.2020 року.
Ухвалою суду від 10.08.2020р. суддею відкрито провадження у справі в порядку визначеному статями 268-271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю постанови від 06.07.2020р.ВП №62473459, оскільки стягнення проводилося солідарно з ОСОБА_2 та з ОСОБА_1 , а виконавчий збір стягнуто лише з позивача. Крім того, позивач вважає, що виконавчий збір стягнуто безпідставно, тому що фактичного виконання рішення не відбулося, як це передбачено статтею 27 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідач відзиву на позов не надав, однак подав через канцелярію суду на виконання вимог ухвали від 10.08.2020р. копію матеріалів виконавчого провадження ВП№62473459.
13.08.2020р., у зв'язку з тим, що у судове засідання відповідач не прибув належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, а позивач заявив клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, суд прийшов до висновку за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
06 липня 2020 року старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Рибчинським Олександром Володимировичем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору у розмірі 18 700,41 грн., щодо примусового виконання постанови №51956183 від 03 серпня 2016 року виданої Деснянським районним відділом виконавчої служби м. Київ.
Не погоджуючись з оскаржуваною постановою, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини врегулювано Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999р. № 606-XIV (далі по тексту - Закон №606) та від 02.06.2016р. № 1404-VІІІ (далі по тексту - Закон № 1404).
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини другої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Згідно ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Преамбулою Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно до пункту 1 частини 1 статті 19 Закону №606 виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Частинами 1 і 2 статті 27 Закону № 1404 (Закон, що застосовується на час винесення спірного рішення) передбачено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
У разі наступних пред'явлень державному виконавцю до виконання виконавчого документа виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.
У відповідності до ст.40 Закону №1404 у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 11 червня 2014 року у справі №755/826/14 було стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» суму в розмірі 252 452,08грн.
11 червня 2014 року Дніпровським районним судом міста Києва видано виконавчий лист.
За заявою стягувача, 17 серпня 2016 року старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження ВП№51956183.
24 червня 2020 року старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Рибчинським Олександром Володимировичем прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з надходженням заяви стягувача про повернення виконавчого документа у зв'язку з погашенням заборгованості у повному обсязі. Крім того у даній постанові зазначено, що борг стягнуто частково у розмірі 42 856 грн, виконавчий збір стягнуто частково у розмірі 6 544, 80 грн.
06 липня 2020 року старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Рибчинським Олександром Володимировичем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №62473459 про стягнення виконавчого збору у розмірі 18 700,41 грн.
Також суд зазначає, що стосовно стягнення суми заборгованості за виконавчим листом №755/826/14 виданого 11 червня 2014 року було наявне виконавче провадження, яке відкрито 08 жовтня 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Ляпіним Дмитром Валентиновичем. На підставі пункту 9 частини першої статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» закінчено. Основна заборгованість боржника за виконавчим документом та основна винагорода приватного виконавця погашені повністю, що підтверджується довідкою №57374033/1321 від 04.08.2020 року виданою Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Ляпіним Дмитром Валентиновичем.
Суд зазначає, що в рамках розгляду даної справи надає лише оцінку правомірності прийняття оскаржуваної постанови, у зв'язку із чим зазначає наступне.
Відповідно до статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
З наведеного слідує, що питання стягнення виконавчого збору з солідарних боржників не врегульовано в законодавчому порядку.
Водночас, аналіз статті 27 Закону №1404 дає суду підстави для висновку, що основним критерієм для визначення суми виконавчого збору є сума стягнення, а не кількість боржників у виконавчому провадженні.
З матеріалів справи вбачається, що у оскаржуваній постанові визначено не солідарний обов'язок зі слати виконавчого збору у виконавчому провадженні №62473459, хоча в постанові про відкриття виконавчого провадження визначено, що основна сума боргу стягується солідарно.
На думку суду, якщо сума боргу підлягає солідарному стягненню, то відповідно і виконавчий збір повинен бути стягнутим з боржників солідарно, оскільки іншого порядку діючим законодавством не передбачено, а стягнення його в такому порядку як визначив відповідач, а саме - 10 % з одного боржника, є порушенням ч.2 ст.27 Закону №1404.
З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова старшого державного виконавця, про відкриття виконавчого провадження від 06.07.2020р. у виконавчому провадженні ВП 62473459 є протиправною та такою, що прийнята не у межах повноважень та не у спосіб визначений Конституцією України та ст.27 Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
В ході судового розгляду справи відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності прийнятого рішення.
Натомість, позивачем доведено обґрунтованість заявлених позовних вимог.
З урахуванням ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтвердженні витрати по сплаті судового збору з Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (02094, вул. Краківська 20, місто Київ, код ЄДРПОУ 35011660) у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень, 80 коп.).
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Рибчинського Олександра Володимировича про відкриття виконавчого провадження №62473459 від 06.07.2020 року.
Присудити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) здійснені ним документально підтвердженні витрати по сплаті судового збору з Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (01032, вул. Саксаганського буд.110, місто Київ, код ЄДРПОУ 34967593) у розмірі 840, 80 грн. (вісімсот сорок гривень, 80 коп.)
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені положеннями ст. 255, ч. 1 ст. 272 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 6 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення та оскаржені у порядку, передбаченому ст.ст. 292, 293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).
Суддя В.В. Амельохін