ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 вересня 2020 року м. Київ№ 640/16915/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді - Добрівської Н.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО «А.Т.О.Р.»
до Антимонопольного комітету України
треті особи:1. Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі філії «Пасажирська компанія», 2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Мегалайт Груп»
про визнання протиправними та скасувати рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «НВО «А.Т.О.Р.» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України, третя особа: Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі філії «Пасажирська компанія», в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 09.08.2019 №10973-р/пк-пз.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.09.2019 відкрито провадження у адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).
Розглянувши подані документи та матеріали, суд вважає за необхідне зазначити таке.
З матеріалів справи вбачається, що предметом спору у даній справі є рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 09.08.2019 року №10973-р/пк-пз, яким позивачу, як учаснику процедури закупівлі робіт UA-2019-05-15-000516-b, було відмовлено у задоволенні його скарги від 24.07.2019 №UA-2019-05-15-000516-b.с2.
Пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
За визначенням п.7 ч.1 ст.4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
При цьому слід зазначити, що участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий, однак, сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Так, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та (або) інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі та визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть, тобто зміст, і характер даного спору.
Відповідно до ст.27 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб'єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, крім випадків, визначених цим Кодексом, адміністративні справи з приводу оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та рішень у сфері державної допомоги суб'єктам господарювання, адміністративні справи за позовом Антимонопольного комітету України у сфері державної допомоги суб'єктам господарювання, адміністративні справи, відповідачем у яких є дипломатичне представництво чи консульська установа України, їх посадова чи службова особа, а також адміністративні справи про оскарження актів, дій чи бездіяльності органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, та про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії, про заборону (примусовий розпуск, ліквідацію) політичної партії вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
У той же час, згідно п.7 ч.1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов'язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності.
Отже, як вимоги ГПК України, так і положення КАС України передбачають розгляд окремих категорій справ за участю органу державної влади - Антимонопольного комітету України поза межами адміністративного судочинства.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, 19.07.2019 на сайті Prozorro Філією «Пасажирська компанія» Акціонерного товариства «Українська залізниця», як замовником було опубліковано повідомлення про намір укласти договір з Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничим підприємством «Мегалайт Груп», як переможцем закупівлі.
У зв'язку з цим, судом здійснено перевірку та встановлено, що станом на момент звернення позивача з даною позовною заявою до Окружного адміністративного суду міста Києва, між Філією «Пасажирська компанія» Акціонерного товариства «Українська залізниця» та Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничим підприємством «Мегалайт Груп» укладено договір про закупівлю №УЗ/ЦЛ-19596/Ю від 21.08.2019, що підтверджується згідно даних сайту Prozorro (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-05-15-000516-b).
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має розглядатися в порядку господарського судочинства.
У той же час, орган виконавчої влади або місцевого самоврядування у відносинах щодо організації та порядку проведення торгів (тендеру) діє як суб'єкт владних повноважень і спори щодо оскарження рішень чи бездіяльності цих органів до виникнення договірних правовідносин між організатором та переможцем цього тендеру відносяться до юрисдикції адміністративних судів. Проте після укладення договору між організатором конкурсу та його переможцем спір щодо правомірності рішення тендерного комітету підлягає розгляду в порядку цивільного (господарського) судочинства, оскільки фактично зачіпає майнові інтереси переможця торгів.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2019 у справі № 918/843/17.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З огляду на зазначене та враховуючи характер спірних правовідносин, який є господарсько-правовим і не має ознак публічно-правового спору в розумінні КАС України, суд приходить до висновку, що даний спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, а отже про наявність підстав для закриття провадження у даній справі.
Крім того, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачеві, що останній має право звернутися з вказаним позовом до відповідного суду господарської юрисдикції.
У ч.2 ст.238 КАС України встановлено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Згідно з ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Відповідного клопотання до суду не надходило.
Керуючись положеннями ст.ст. 238, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Закрити провадження у адміністративній справі №640/16915/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО «А.Т.О.Р.» до Антимонопольного комітету України, треті особи: Акціонерне товариство «Українська залізниця" в особі філії «Пасажирська компанія», Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство «Мегалайт Груп» про визнання протиправними та скасувати рішення.
Попередити позивача, що повторне звернення з тими самими вимогами до адміністративного суду не допускається.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена повністю або частково протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Суддя Н.А. Добрівська