01 жовтня 2020 року м. Чернігів Справа № 620/3830/19
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бородавкіної С.В.,
розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
24.09.2020 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулась до суду із заявою в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України та просить встановити судовий контроль за виконанням рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 у справі №620/3830/19.
Заява мотивована тим, що, незважаючи на прийняте судом рішення, на даний час воно залишається не виконаним. ГУПФУ в Чернігівській області повідомило про неможливість його виконання у повному обсязі у зв'язку з відсутністю коштів. Разом з тим, ОСОБА_1 зазначає, що відсутність грошових коштів або відсутність фінансування органів державної влади не може бути підставою для обмеження прав особи на виплату заборгованості з пенсії.
Ухвалою суду від 25.09.2020 заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду у порядку письмового провадження, установлено відповідачу строк для надання пояснень.
У встановлений строк від ГУПФУ в Чернігівській області пояснення не надійшли.
Дослідивши матеріали справи, заяви, судом встановлено таке.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 у справі №620/3830/19, яке набрало законної сили 25.02.2020, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково та, в тому числі, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області відновити з 01.01.2017 виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років у повному розмірі, без обмеження максимального розміру пенсії, та виплатити різницю в пенсії за минулий час з урахуванням сум, виплачених з 01.10.2017 (а.с. 62-68).
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.05.2020 у справі №620/1476/20, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2020, встановлено, що ГУПФУ в Чернігівській області відновлено ОСОБА_1 виплату пенсії. При цьому, пенсія за період з 01.01.2017 по 24.02.2020 у розмірі 434 270,68 грн. нарахована, але не виплачена (а.с. 105-110).
Як вбачається із матеріалів заяви, нараховані кошти не виплачені ОСОБА_1 у зв'язку із відсутністю коштів.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За змістом статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.
Відповідно до частин другої та третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено можливість встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах.
Так, частиною першою вказаної статті установлено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України).
З набранням чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України, законодавцем розширено повноваження суду та надано судам право встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення після ухвалення ним рішення, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що органом влади порушується принцип обов'язковості судового рішення. При цьому, слід зважати на те, що встановлення судового контролю є правом суду, а не його обов'язком.
Зазначена правова позиція підтверджується практикою Верховного Суду, що викладена у додатковій постанові у справі №235/7638/16-а від 31.07.2018.
Частина восьма статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.
З наданих ОСОБА_1 доказів судом встановлено, що в Управлінні забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) знаходиться виконавчий лист №620/3830/19, виданий 12.03.2020 Чернігівським окружним адміністративним судом. В межах відкритого виконавчого провадження №61660269 державним виконавцем вживаються заходи щодо забезпечення виконання ГУПФУ в Чернігівській області вказаного вище рішення суду в повному обсязі. Зокрема, постановою від 13.04.2020 на боржника накладено штраф в сумі 5100,00 грн. за невиконання рішення суду з тих підстав, що нарахована стягувачу заборгованість по пенсії за період з 01.01.2017 по 24.02.2020 залишається не виплаченою. Правомірність накладення штрафу підтримана судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції за наслідками дослідження наданих сторонами доказів та пояснень, в межах розгляду справи №620/1476/20. Тобто, за наведених обставин, у відповідності до частини восьмої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України здійснювався судовий контроль у порядку, встановленому статтею 287 Кодексу, а тому відсутні підстави для встановлення судом додаткового судового контролю за виконанням рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 у справі №620/3830/19.
За наведених обставин, у задоволенні зазначеної вище заяви ОСОБА_1 слід відмовити.
Керуючись статтями 14, 241, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII ''Перехідні положення'' Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Повний текст ухвали складено 01.10.2020.
Суддя С.В. Бородавкіна