01.10.2020 № 1440/2277/18
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1
доУправління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області, вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
"22" вересня 2020 р. Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області (далі - заявник) звернулося до суду із заявою, в якій, з посиланням на статтю 254 Кодексу адміністративного судочинства України, просить роз'яснити рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.01.2019 у справі № 1440/2277/18, а саме: чи підлягають відрахуванню (нарахуванню) із призначеного судом ОСОБА_1 грошового забезпечення (з 21.05.2016 по 15.08.2018) обов'язкові платежі, а саме: податок на доходи фізичних осіб, військовий збір, єдиний соціальний внесок та інші податки та збори.
Заява обґрунтована відсутністю у рішенні суду від 09.01.2019 у справі № 1140/277/18 конкретизації необхідності утримання або неутримання з присуджених сум податків, військового збору та податку з доходів фізичних осіб, здійснення необхідних нарахувань. Заявник також посилається на постанову Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 13, згідно з якою суд повинен визначати суму без утримання податків й інших обов'язкових платежів та зазначати про це в резолютивній частині рішення, та постанову Верховного Суду від 18.07.2018 у справі № 359/10023/16-ц в частині висновку про визначення до стягнення з роботодавця на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу без віднімання податків та зборів.
Згідно з частинами першою, третьою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд розглянув заяву про роз'яснення рішення суду у письмовому провадженні, оскільки у справі наявні відповідні відомості в обсязі, достатньому для розгляду зазначеної заяви без виклику сторін.
Постановляючи ухвалу за результатами розгляду заяви, суд виходить з такого.
Рішенням від 09.01.2019 Миколаївський окружний адміністративний суд частково задовольнив адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області (далі - Управління або відповідач): визнав протиправною бездіяльність Управління, що полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 21.05.2016 по 15.08.2018; зобов'язав Управління провести нарахування та виплату, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та наказу Міністерства внутрішніх справ України від 31.12.2007 № 499 "Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ" ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 21.05.2016 по 12.12.2016; зобов'язав Управління провести нарахування та виплату, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 "Про затвердження порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання", ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 13.12.2016 по 15.08.2018; визнав протиправною бездіяльність Управління, що полягає у невиплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану у 2018 році відпустку; зобов'язав Управління у місячний строк з дня набрання рішенням у справі законної сили подати звіт про його виконання; у задоволенні інших позовних вимог відмовив.
Рішення суду набрало законної сили 06.03.2020, у день ухвалення П'ятим апеляційним адміністративним судом постанови про залишення апеляційної скарги відповідача без задоволення.
Станом на 28.09.2020 рішення суду від 09.01.2019 виконано відповідачем лише частково, що сторонами визнається.
Як зазначено в ухвалі Верховного Суду від 18.10.2018 у справі 823/867/16, необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання; роз'яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення його реалізація є ускладнена, оскільки має місце значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення формальних недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта, викладення рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
При цьому, конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визнання рішення незрозумілим процесуальний закон не визначає, але із його змісту слідує, що обґрунтування щодо незрозумілості має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Цей висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі № 803/3805/15, від 25 квітня 2018 року у справі № 484/538/16-а, від 25 червня 2018 року у справі № 826/24294/15.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Зміст рішення суду від 09.01.2019 свідчить про те, що суд не стягував з відповідача сум грошового забезпечення на користь позивача, а також не визначав розмір суми, яка повинна бути нарахована та виплачена позивачу, тому посилання відповідача на постанову Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 13 та постанову Верховного Суду від 18.07.2018 у справі № 359/10023/16-ц є недоречним. Крім того, предметом судового розгляду у справі № 1440/2277/18 не було стягнення середнього заробітку.
Питання відрахувань із суми грошового забезпечення, що мало бути нараховане та виплачене позивачу відповідачем на виконання рішення суду, не було предметом судового розгляду.
Крім того, 16.09.2020 відповідач звернувся до суду з клопотанням про встановлення нового строку для подання звіту про виконання рішення суду, в якому посилається на ненадходження від Національної поліції України, яка є головним розпорядником бюджетних коштів, грошових коштів для проведення розрахунку з позивачем з урахуванням податків і зборів (єдиний соціальний внесок, податок з доходів фізичних осіб). До зазначеного клопотання відповідач додав копію листа відповідача до Національної поліції України від 03.09.2020 № 1445/05/28-2020 про необхідність виділення відповідачу додаткових грошових коштів для проведення розрахунку в частині прибуткового податку в сумі 7 784,19 грн. та єдиного соціального внеску в сумі 9 459,67 грн.
Отже, відповідач визначив суми відрахувань та направив до головного розпорядника бюджетних коштів лист про їх виділення, одночасно посилаючись у заяві на незрозумілість рішення суду в частині того, чи повинен відповідач здійснювати такі відрахуванння.
Зазначена обставина не свідчить про незрозумілість рішення суду для відповідача, оскільки останній вживає заходів для його виконання саме в тому порядку, щодо якого просить роз'яснити рішення.
Суд також зазначає про відсутність зв'язку між питанням, в частині якого відповідач просить роз'яснити рішення суду, та змістом ухваленого рішення, оскільки питання стягнення коштів та визначення відрахувань не було предметом судового розгляду.
Ураховуючи вищенаведене, заява відповідача є необґрунтованою, оскільки фактично містить прохання про зміну змісту рішення суду та не містить аргументів щодо незрозумілості рішення суду.
Керуючись статтями 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні заяви відповідача про роз'яснення рішення суду від 09.01.2019 у справі №1440/2277/18 відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В. В. Птичкіна