справа № 380/2270/20
з питань закриття провадження в адміністративній справі
24 вересня 2020 року м. Львів
14 год. 56 хв.
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Винника В.М., позивачки ОСОБА_1 , представника позивачки Романка В.Р., представника відповідача Лапки І.С., представника третіх осіб Пороняка І.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання представника третіх осіб Грабовського Я.К. та Манчур Н.В. про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Красненської селищної ради Буського району Львівської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії -
ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Красненської селищної ради Буського району Львівської області, в якому просить:
- визнати неправомірним та скасувати рішення відповідача від 13.12.2019 № 877 «Про затвердження проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 »;
- зобов'язати відповідача повторно розглянути у встановленому законом порядку заяву ОСОБА_1 від 25.11.2019 про затвердження технічної документації із землеустрою і передачу у власність земельної ділянки площею 0,0421 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 та надати ОСОБА_1 у місячний строк відповідь щодо розгляду цієї заяви від 25.11.2019.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка вказала, що відповідач протиправно протягом тривалого періоду часу не розглядає питання про затвердження технічної документації із землеустрою і передачу їй у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, покликаючись на необхідність усунення ситуації, що спричиняє конфлікт між сусідами. Вказує на те, що сусіди у власності суміжних земельних ділянок не мають, відтак конфліктні ситуації відсутні. З огляду на це вважає рішення відповідача незаконним, тому звернулася із даним позовом до суду для захисту своїх порушених законних прав та інтересів.
Ухвалою від 23.03.2020 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 24.09.2020 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивачки про розгляд справи у колегіальному складі.
На адресу суду від представника третіх осіб надійшло клопотання про закриття провадження у справі (вх. № 35992 від 21.07.2020). В обґрунтування такого зазначено, що у цій справі має місце приватноправовий спір, оскільки позивачка має намір приватизувати частину земельної ділянки, яка є заїздом до прибудинкової території, що буде порушувати права третіх осіб ( ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ). Вважає, що така земельна ділянка знаходиться у постійному користуванні зазначених третіх осіб, відтак просить провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України.
У підготовчому судовому засіданні представник позивачки про клопотання про закриття провадження у справі заперечив з підстав, викладених у запереченні на клопотання (вх. № 44717 від 08.09.2020). Вказав, що позивачка звернулася до суду із цим позовом з метою захисту свого інтересу в отриманні земельної ділянки у власність, який не реалізовано внаслідок відмови відповідача у затвердженні проекту землеустрою. Оскільки наявність існуючого речового права на земельну ділянку у визначених заявниками межах (розмірах) не встановлено, спір про право відсутній, а дослідженню підлягають виключно владні управлінські рішення селищної ради, яка у спірних правовідносинах діяла як суб'єкт владних повноважень. Відтак просить у задоволенні клопотання представника третіх осіб про закриття провадження у справі відмовити.
Представник відповідача проти клопотання про закриття провадження у справі підтримав та просив таке задовольнити.
Представник третіх осіб клопотання про закриття провадження у справі підтримав та просив таке задовольнити.
Суд заслухав думку учасників справи, дослідив подане представником третіх осіб клопотання та зазначає таке.
Згідно із ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За приписами п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У межах цієї справи суд досліджує лише процедуру прийняття відповідачем рішення, обов'язок із прийняття якого передбачений нормами Земельного кодексу України, з приводу заяви позивачки про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Судом не вирішується питання приватноправових відносин між позивачем та відповідачем чи будь-якою іншою особою.
Таким чином спір у цій справі є публічно-правовим і належить до юрисдикції адміністративних судів.
Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Як встановлено судом з матеріалів справи, позивачка звернулася до суду з позовною заявою про скасування рішення відповідача «Про затвердження проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 » № 877 від 13.12.2019, відповідно до змісту якого Красненською селищною радою вирішено не ухвалювати рішення про затвердження проекту землеустрою до моменту усунення ситуації, що спричиняє конфлікт між сусідами.
Відтак предметом спору у цій справі є питання неналежного розгляду відповідачем заяви ОСОБА_1 від 25.11.2019.
Цей спір не пов'язаний з вирішенням питання приватноправового характеру, а є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень (органу місцевого самоврядування), який реалізовує у цих правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції шляхом розгляду питання щодо затвердження проектної документації про відведення земельних ділянок у власність.
Представник третіх осіб вважає, що у цьому випадку має місце спір щодо захисту цивільних прав, що виникають із земельних відносин, який має не публічно-правовий, а приватноправовий характер, оскільки земельна ділянка, частину якої має намір приватизувати позивачка, знаходиться у постійному користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , тому його вирішення не належить до юрисдикції адміністративних судів.
Суд критично оцінює такі твердження представника третіх осіб з огляду на таке.
Органи місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» № 280/97-ВР від 21.05.1997 (далі - Закон № 280/97-ВР) наділені значними повноваженнями у різних галузях, зокрема у сферах бюджету та фінансів, соціально-економічного і культурного розвитку, управління комунальною власністю, житлово-комунального господарства, регулювання земельних відносин, соціального захисту населення тощо. Реалізуючи зазначені повноваження, органи місцевого самоврядування наділені правом приймати управлінські рішення.
У статті 1 Закону № 280/97-ВР наведено визначення виконавчих органів рад, згідно з яким ці органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.
Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР установлено, що до питань місцевого значення належить регулювання сільськими, селищними, міськими радами земельних відносин.
Статтею 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) визначені повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів, до яких, зокрема, належать: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Отже, органи місцевого самоврядування у вказаних правових відносинах є суб'єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції.
Відповідний висновок міститься у Рішенні Конституційного Суду України № 10-рп/2010 від 01.04.2010, у якому визначено, що вирішення земельних спорів фізичних та юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень щодо оскаржень його рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності належить до юрисдикції адміністративних судів.
Суд зазначає, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про захист свого інтересу в отриманні земельної ділянки у власність, а не за захистом наявного в неї майнового права на цю земельну ділянку.
Таким чином, право позивачки, на її думку, не реалізовано внаслідок неналежного розгляду відповідачем заяви ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Наявність існуючого речового права позивачки або інших осіб на цю земельну ділянку є лише припущенням та не підтверджено матеріалами справи.
У позовній заяві не порушується питання щодо визнання за позивачкою права власності на земельну ділянку. Позовні вимоги пов'язані із протиправністю рішень суб'єкта владних повноважень, які перешкоджають позивачці в оформленні документів на земельну ділянку.
Отже, суд дійшов висновку, що у цій справі спір, який виникає з цивільних правовідносин, - відсутній, а дослідженню підлягають виключно бездіяльність Красненської селищної ради Буського району Львівської області щодо неналежного розгляду заяви позивачки, яка у межах спірних відносин діє як суб'єкт владних повноважень, що свідчить про поширення на цю справу юрисдикції адміністративного суду.
З огляду на зазначене у клопотанні представника третіх осіб про закриття провадження у справі слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 238, 239, 241-243, 248, 256, 293, 294, пп. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -
1. У задоволенні клопотання представника третіх осіб про закриття провадження у справі відмовити.
2. Копію ухвали надіслати сторонам.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 29.09.2020.
Суддя Р.П. Качур