справа №380/2018/20
16 вересня 2020 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Василько А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу №380/2018/20 за позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними і скасування рішення, -
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці ДФС від 29.11.2019 року №UA209000/2019/000559/2.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.11.2019 року позивач придбав у Польщі, у фірми EUROCAR&COMPANY SP. zo.o (ul. PL. Wolnica 13 m. 10) транспортний засіб марки OPEL модель Insignia, VIN-код НОМЕР_1 за ціною 6000 євро.
Позивач уповноважив Довіреністю ННТ 236995, зокрема, ОСОБА_2 представляти його інтереси щодо купівлі (в Україні і за її межами) за ціну і на умовах на його розсуд транспортного засобу будь-якої марки, його транспортування, перегону (з правом управління, керування при цьому в Україні і за її межами), його реєстрацію (поставити на облік), для чого надав йому право сплачувати за позивача грошові суми.
Відповідно до даного рахунку, зважаючи на повноваження надані довіреністю, ОСОБА_2 сплатив за позивача кошти в сумі 6000 євро на рахунок продавця - польської фірми EUROCAR&COMPANY SPOLKA Z ORGANIZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA, що підтверджується банківським документом від 19.11.2019 року.
Прибувши до Львівської митниці ДФС, декларантом подано до митного контролю митну декларацію № UА2091/2019/074963 на товар - «Легковий автомобіль, бувший у використанні, призначений для використання на дорогах загального користування: марка: ОРЕL; модель INSIGNIA; рік випуску - 2015, модельний рік - 2016, дата введення в експлуатацію - 09.10.2015, номер кузова: НОМЕР_2 , номер двигуна: невизначений, двигун - дизель, об'єм-1956 см3, потужність - 125 kw, колір - білий, кузов-універсал, колісна формула - 4x2, місць включаючи водія - 5. Дверей - 5. Країна виробництва: Німеччина (DЕ). Пошкодження згідно акту про проведення огляду, у якій зазначив митну вартість 6000 євро у гривнях, по курсу НБУ. Сума податків, що підлягали до сплати становила 65690,94 гривні (інформація відображена у графі 47 та графі В даної митної декларації).
Відповідач надіслав декларанту повідомлення про те, що відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 року №4495-У11 необхідне подання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення товару; висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Декларант або уповноважена ним особа за власним може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Вказана вимога про подання додаткових документів на думку позивача є безпідставною, так як рахунок було сплачено, і митниці подано банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, такий документ подано до митного контролю разом з митною декларацією № UA209190/2019/074963. Щодо вимоги «якщо здійснювалось страхування - подати страхові документи, а також відомості про вартість страхування» «транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів», то відповідно до частини 2 статті 368 Митного кодексу України при визначенні фактурної вартості товарів, які переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні, крім вартості самих товарів враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України. В даному випадку автомобіль ввозився не у несупроводжуваному багажі та/або вантажному відправленні. Щодо вимоги подати «висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями» то вона потребувала додаткових затрат, а у позивача були відсутні фінансові можливості для оплати витрат за проведення експертизи.
Проте 29.11.2019 року відповідачем прийнято спірне рішення про коригування митної вартості № UA209000/2019/000559/2, яким визначено вартість імпортованого мною автомобіля як 7 800,00 євро за 6 (резервним) методом митної вартості
На підставі Рішення про коригування, Львівською митницею ДФС видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА219190/2019/01333.
За даною митною декларацією позивачем сплачено податків у сумі 79 614,06 гривень (інформація відображена у графі 47 та графі В даної митної декларації).
Як наслідок різниця між сумою митних платежів, позивач повинен був сплатити при оподаткуванні ввезеного транспортного засобу та сплатив, внаслідок прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, з врахуванням курсу швейцарських франків до гривні у день митного оформлення, становить 13 923,12 гривень.
Позивач зазначає, що ним надані документи, які у відповідності до ч.1 ст. 368 МК України, повинні використовуватися митними органами для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України.
Більш того, документів, зібраних відповідачем в ході здійснення контролю за митною вартістю імпортованого позивачем транспортного засобу, Галицькою митницею Держмитслужби не здобуто жодного доказу недостовірності заявленої фактурної вартості товарів.
Саме наявність доказу недостовірності заявленої фактурної вартості товарів є єдиною підставою для визначення митницею вартості самостійно, а не наявність сумнівів у правильності визначення митної вартості декларантом, як це зазначив відповідач в оскаржуваному рішенні.
Позивач зазначає, що відповідачем не дотримано встановленого порядку визначення митної вартості товару, передбаченого статтею 57 Митним кодексом України.
Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав, надав суду додаткові пояснення та докази, просив позов задоволити повністю.
Відповідач подав відзив на адміністративний позов, в якому проти позову заперечив з підстав, що у відповідача виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки заявлена митна вартість товару не підтверджена документально і не відповідає інформації по вартості даного транспортного засобу, яка згенерована відповідно до постанови КМУ №1077 від 12.12.2018 АСАУР та складає 7800,00 Євро.
Під час здійснення митного оформлення т/з за митною декларацією МД №ІЗА209190/2019/074963 від 22.11.2019 декларантом було надано наступні документи:
Рахунок-Фактура (інвойс) (Commercial invoice) №225/11/2019 від 19.11.2019;
Декларація про походження товару (Declaration of origin) №225/11/2019 від 19.11.2019;
Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів ручної поклажі та багажу № UA209030/2019/98477 від 21.11.2019;
Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 09.10.2015;
Платіжний документ, що підтверджує вартість товару №б/н від 19.11.2019;
Договір про надання послуг митного брокера №б/н від 22.11.2019;
Інші некласифіковані документи - заява на посвічення від 22.11.2019;
Інші некласифіковані документи - фото від 22.11.2019;
Копія митної декларації країни відправлення №19PL402010Е1332701 від 19.11.2019;
Сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу № UA.008.123640-19 від 21.11.2019;
Паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України № НОМЕР_4 від 06.07.2018;
Паспортний документ фізичної особи, що містить інформацію про місце постійного або тимчасового проживання на території України № НОМЕР_5 від 17.09.2002.
При розгляді поданих до митного оформлення документів встановлено наступне:
- касовий чек, що подавався до митного оформлення, не містить підпису та печатки установи, яка зазначена як видавець документа (РКО Bank Polski).
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 53 МК України, зокрема одним із документів, який підтверджує оплату за товар є банківський платіжний документ. Оскільки, платіжний документ не був належним чин оформлений митний орган не міг брати до уваги цей документ;
- безпосереднім платником коштів вказана особа (ОСОБА_2), яка у інших документах не згадується;
- посилань на VIN код чи реєстраційний номер автомобіля відсутні:
- зазначена комісія у розмірі 30 євро до митної вартості не включена
- також, було встановлено, що у митній декларації краї відправлення №19PL402010E1332701 від 19.11.2019 зазначена інша вартість транспортного засобу (25 667 польських злотих, що за середнім курсом НБП дату виставлення інвойсу (4,4917 злотих за 1 євро) становить 5 714 євро) н задекларована декларантом (6 000). Власник автомобіля, вказаний реєстраційному документі та продавець є різними особами. Проте, жодних документів про перехід права власності між цими особами не надано.
У зв'язку з тим, що подані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості не містили всіх відомостей, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів, відповідно до ч.3 ст. Митного кодексу України від 13.03.2012р №4495-УІ Львівською митниці ДФС виставлена декларанту вимога про подання додаткових документ для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме:
- якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, і підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні с ідентифікації ввезеного товару;
- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;
- транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення товару;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням мої подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої н митної вартості товару.
Додаткових документів декларантом не були надано.
Представник відповідача в судових засіданнях позовні вимоги заперечила, надала суду додаткові докази та документи, просила в задоволені позовних вимог відмовити повністю.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою від 16 березня 2020 року у даній справі відкрито спрощене провадження у справі. Ухвалою суду від 18 травня 2020 року постановлено про перехід з спрощеного провадження в загальне позовне провадження.
Судом встановлені наступні обставини.
19.11.2019 року позивач через уповноваженого представника за довіреністю ОСОБА_2 було подано митну декларацію № UA2091/2019/074963 для здійснення митного оформлення імпортованого товару - «Легковий автомобіль, бувший у використанні, призначений для використання на дорогах загального користування: марка: ОРЕL; модель INSIGNIA; рік випуску - 2015, модельний рік - 2016, дата введення в експлуатацію - 09.10.2015, номер кузова: НОМЕР_2 , номер двигуна: невизначений, двигун - дизель, об'єм-1956 см3, потужність - 125 kw, колір - білий, кузов-універсал, колісна формула - 4x2, місць включаючи водія - 5. Дверей - 5. Країна виробництва: Німеччина (DЕ).
27.11.2019 року відповідачем скерована вимога про необхідність подання додаткових документів, для підтвердження митної вартості товару, а саме:
- якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, і підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні с ідентифікації ввезеного товару;
- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;
- транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення товару;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
29.11.2019 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2019/000559/2, відповідно до п. 30 якого скориговано вартість автомобіля до 7800,00 євро.
В обґрунтування вказаного рішення зазначено, що відповідно до методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів та зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні митного контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом від 11.05.2015 року № 689 у митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки заявлена митна вартість товару не підтверджена документально і не відповідає інформації по вартості транспортного засобу, яка згенерована АСАУР ДФС та складає 7800,00 EUR. Декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: - якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, і підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні с ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Також відповідно до ч. 6 ст. 53 декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням мої подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої н митної вартості товару. Проведено консультації з декларантом згідно ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст.59 МКУ) та методу 2б (ст.60) з причин відсутності в органу доходу і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (агалогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г(ст..63 МКУ) з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів. Митну вартість визначено за резервним методом у зв'язку з наявністю у митного органу цінової інформації з системи АСАУР ДФС. Виходячи із вищенаведеного, митна вартість товару становитиме 7800,00 EUR. Джерелом інформації для визначення митної вартості використано ціну, за яку транспортний засіб визначеної марки, моделі, комплектації пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції, визначеної за результатами спрацювання АСАУР.
22.12.2019 року, Львівською митницею ДФС винесено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2019/01333, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією №UA209190.2019.074963 від 22.11.2019 року. Причиною відмови зазначено наступне: «Неможливість завершення митного оформлення, по причині необхідності внесення змін у гр. 12, 45МД (у зв'язку із коригуванням митної вартості товару № 1 після прийняття рішення про коригування митної вартості товару №UA209000/2019/000559/2 від 09.07.2019). Декларантом порушено умови декларування передбачені п.1, п.8 ст. 257 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 та наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа» від 30.05.2012 № 651) невірно розраховано митну вартість, неправильно заповнена графа 12, 45 ВМД, МКУ № 4495- VI від 13.03.2012 р., ст. 54, п.6, п.п.1.
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач з вказаними рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови не погоджується, вважає їх протиправними та такими, що суперечать поданим декларантом документам та нормам чинного законодавства.
Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.
Докази надані позивачем, копії, а саме:
Рахунок-Фактура (інвойс) (Commercial invoice) №225/11/2019 від 19.11.2019;
Декларація про походження товару (Declaration of origin) №225/11/2019 від 19.11.2019;
Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів ручної поклажі та багажу № UA209030/2019/98477 від 21.11.2019;
Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 09.10.2015;
Платіжний документ, що підтверджує вартість товару №б/н від 19.11.2019;
Договір про надання послуг митного брокера №б/н від 22.11.2019;
Інші некласифіковані документи - заява на посвічення від 22.11.2019;
Інші некласифіковані документи - фото від 22.11.2019;
Копія митної декларації країни відправлення №19PL402010Е1332701 від 19.11.2019;
Сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу № UA.008.123640-19 від 21.11.2019;
Паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України № НОМЕР_4 від 06.07.2018;
Паспортний документ фізичної особи, що містить інформацію про місце постійного або тимчасового проживання на території України № НОМЕР_5 від 17.09.2002.;
судом враховуються, оскільки такі були підставою здійснення митного оформлення товару.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
Відповідно до ст.ст. 49, 50 Митного кодексу України (далі - МК України), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно із ч.1 ст.51, ч.1 ст.52 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Частиною 2 ст.52 МК України передбачено, що декларант зобов'язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.
Згідно з ч.3 ст.54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до ч.6 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Частиною 7 ст.54 МК України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Таким чином, законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, за якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено); інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
За правилами ч.3 цієї ж статті, у разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
При цьому, п.2 ч.5 ст.54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.
Також, згідно з ч.6 ст.53 МК України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Суд вважає необґрунтованими посилання Митниці на те, що жодних документів, які підтверджуються здійснення оплати за вказаний транспортних засіб, декларантом до митного оформлення не надано, оскільки положення ст.53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.
Правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна неможливість застосування першого методу не спростовані відповідачем, а тому висновки щодо документального не підтвердження позивачем митної вартості товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості за допомогою іншого методу є протиправним.
Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Таким чином, подані до митного оформлення документи у сукупності дають змогу ідентифікувати спірні товарні партії та містять достатні відомості про складові їх митної вартості. Зазначені митним органом підстави для сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості є необґрунтованими.
З цих же підстав судом не враховуються заперечення відповідача, оскільки спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками і наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари розмитнено у попередні періоди за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів.
Відповідач обмежився лише загальним висновком про те, що невірно розраховано митну вартість, неправильно заповнена графа 12,45 ВМД, МКУ № 4495-VI від 13.03.2012 року ст. 54 п. 6.
На підставі вищевикладеного, суд приходить висновку, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, натомість позивач підтвердив заявлену митну вартість товарів необхідними документами. Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу та протиправність прийнятого митницею рішення.
Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 29.01.2019 року у справі №815/6827/17.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті конкретних обставин цієї справи та зумовленого ними нормативного регулювання правовідносин, що склалися між їх суб'єктами, суд приходить висновку, що спірне рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів UA209000/2019/000559/2 від 29.11.2019 року не відповідає критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, адже прийняті не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України а також необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а відтак порушують права та законні інтереси позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати у вигляді судового збору, сплаченого позивачем.
Керуючись ст.ст.19-21, 72-77, 132, 139, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Галицької митниці Держмитслужби (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1) про визнання протиправним і скасування рішення, - задоволити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/000559/2 від 29.11.2019 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби (місцезнаходження: вул. Костюшка, 1, м. Львів; код ЄДРПОУ: 43348711) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , АДРЕСА_2 ) судові витрати в сумі 840,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5. п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.
Рішення складено у повному обсязі 28.09.2020 року.
Суддя Гавдик З.В.