Іменем України
01 жовтня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2796/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
22.07.2020 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Луганській області (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просив суд стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 , кошти за податковим боргом у загальній сумі 145157,43 грн:
на користь місцевого та Державного бюджету податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у загальній сумі 510,00 грн штрафних санкцій;
на користь місцевого бюджету з акцизного податку в сумі 1087,58 грн в тому числі: 1052,91 грн основного платежу та 34,67 грн пені;
на користь Державного бюджету з військового збору в сумі 561,61 грн, в тому числі 89,78 грн основного боргу та 460,52 грн штрафних санкцій 11,31 грн пені;
на користь Державного бюджету з податку на додану вартість в сумі 142998,24 грн, у тому числі 122293,30 грн штрафних санкцій та 20704,94 грн пені.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач перебувала на обліку в Головному управлінні ДПС у Луганській області (Кремінський район) як фізична особа - підприємець з 01.09.2008 по 13.07.2018.
Станом на 30.06.2020 у відповідача наявний податковий борг на загальну суму 145157,43 грн у тому числі з податку на доходи фізичних осіб на суму 510,00 грн, військового збору у сумі 561,61 грн, податку на додану вартість на суму 142998,24 грн, акцизного податку у сумі 1087,58 грн.
Податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у сумі 510,00 грн, складається зі штрафних санкцій, що виникли на підставі прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення № 0070871304 від 18.10.2018.
Податковий борг з військового збору у сумі 561,61 грн, складається з основного платежу у сумі 368,78 грн, штрафних санкцій у сумі 181,52 грн та пені у розмірі 11,31 грн яка нарахована відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України. Борг з основного платежу у сумі 368,78 грн складається з суми 89,78 грн, яка виникла на підставі податкової декларації № 8044 від 13.09.2018 та суми основного платежу у розмірі 279,00 грн, визначеної податковим повідомленням-рішенням № 0070881304 від 18.04.2018. Борг зі штрафних санкцій у сумі 181,52 грн, також виник на підставі зазначеного податкового повідомлення-рішення № 0070881304 від 18.10.2018.
Податковий борг з податку на додану вартість у сумі 142998,24 грн, складається з основного платежу у сумі 96202,62 грн, штрафних санкцій у сумі 26090,68 грн, та пені у сумі 20704,94 грн нарахована відповідно до статті 129 Податкового кодексу України. Борг з основного платежу у сумі 96202,62 грн виник на підставі податкового повідомлення-рішення № 0070891304 від 18.10.2018. Борг зі штрафних санкцій у сумі 26090,68 грн виник на підставі податкового повідомлення-рішення № 0070891304 від 18.10.2018 на суму 24050,68 грн, податкового повідомлення-рішення № 0071021304 від 18.10.2018 на суму 1020,00 грн. та податкового повідомлення-рішення № 0071031304 від 18.10.2018 на суму 1020,00 грн.
Податковий борг з акцизного податку у сумі 1087,58 грн, складається з основного платежу у сумі 1052,91 грн який виник на підставі самостійно задекларованих податкових зобов'язань у податкових деклараціях акцизного податку № 9108950046 від 05.06.2018 на суму 530,91 грн, № 9138236314 від 09.07.2018 на суму 203,00 грн, № 9165755267 від 09.08.2018 на суму 319,00 грн та пені у розмірі 34,67 грн, яка нарахована відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 № 360/3957/18, яке набуло законної сили 18.06.2019, визнано правомірними зазначені вищі податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 18.10.2018 № 0071031304, № 0071021304, № 0070891304, № 0070871304. № 0070881304 на підставі яких виник податковий борг відповідача.
Головним управлінням ДФС у Луганській області з метою погашення податкового боргу, відповідно до статті 59 Податкового кодексу України, надіслано на адресу відповідача податкову вимогу від 03.08.2018 форми «Ф» № 15747-17, яка відповідно до поштового повідомлення була вручена відповідачу 15.08.2018.
Однак заходи з погашення податкового боргу, які були здійснені, не дали позитивного результату.
Ухвалою суду від 23.07.2020 зобов'язано Державну міграційну службу України надати відомості про реєстрацію місця проживання та інших персональних даних відповідача (арк. спр. 89).
Ухвалою суду від 06.08.2020 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 95-96).
Поштове відправлення із ухвалою суду від 06.08.2020 про відкриття провадження в адміністративній справі, направлене на адресу відповідача та вручено 14.08.2020 (арк. спр. 117).
Ухвалою суду від 13.08.2020 повернуто без розгляду заяву представника відповідача про відстрочення виконання судового рішення у даній справі та заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (арк. спр. 114).
Ухвалою суду від 13.08.2020 повернуто зустрічний позов адвоката Приходько Євгена Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області повернуто у зв'язку з його відкликанням (арк. спр. 115).
Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористалась.
Відповідно до положень частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79, 90 КАС України, суд дійшов такого.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрована як фізична особа - підприємець Кремінською районною радою 29.08.2008, за номером 23660000000002292, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , з 13.07.2018 припинено підприємницьку діяльність, але не знято з обліку як платника податків, перебуває на обліку в ГУ ДПС у Луганській області, Рубіжанське управління, Кремінська ДПІ (Кремінський район) та має відкриті рахунки в банківських установах, що підтверджено інформаційною довідкою (арк. спр. 67-69, 102).
05.06.2018 відповідач подала до контролюючого органу декларацію акцизного податку за травень 2018 року № 9109850046 в якій самостійно визначила податкове зобов'язання з реалізації підакцизних товарів в сумі 554,00 грн (арк. спр. 61-62).
09.07.2018 відповідач подала до контролюючого органу декларацію акцизного податку за червень 2018 року № 9138236314 в якій самостійно визначила податкове зобов'язання з реалізації підакцизних товарів в сумі 203,00 грн (арк. спр. 63-64).
09.08.2018 відповідач подала до контролюючого органу декларацію акцизного податку за липень 2018 року № 9165755267 в якій самостійно визначила податкове зобов'язання з реалізації підакцизних товарів в сумі 319,00 грн (арк. спр. 65-66).
11.09.2018 відповідач подала до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи № 8044 за 2018 рік, в якій самостійно визначила податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 4020,84 грн (арк. спр. 20-21).
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 у справі №360/3957/18 позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішень про застосування штрафних санкцій задоволено частково; визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 18.10.2018: №0070991304 про застосування штрафних санкцій за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок в сумі 136,00 грн; №0071011304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 2123,00 грн; визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Луганській області від 18.10.2018 №Ф-0071001304 про сплату боргу в сумі 4246,00 грн; в іншій частині позовних вимог відмовлено (арк. спр. 73-81).
Зі змісту рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 у справі № 360/3957/18 встановлено, що фахівцями ГУ ДФС у Луганській області відповідно до підпунктів 20.1.2, 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України, пункту 2 статті 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VІ, наказу ГУ ДФС у Луганській області від 10.08.2018 № 895, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку діяльності ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 13.07.2018, а також по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 13.07.2018, згідно з затвердженим планом перевірки, за результатами якої складено акт від 26.09.2018 №734/12-32-13-04/ НОМЕР_1 (арк. спр. 27-47).
Згідно висновків даного акта встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 :
1) п.п.49.18.2 п.49.2 ст.49, п.51.1 ст.51, п.п.«б», п.176.2 ст.176 ПК України, за результатами чого не подано податкову звітність про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, сум утриманого з них податку на доходи з фізичних осіб та військового збору за формою 1 ДФ по терміну подання за 4 квартал 2017 року - 09.02.2018, по терміну подання за 1 квартал 2018 року - 09.05.2018, по терміну подання за 2 квартали 2018 року - 09.08.2018, по терміну подання 3 квартал 2018 року - 09.11.2018;
2) п.п. 168.1.1, п.п. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168, абзацу а) п. 176.2 ст.176, пп.1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, за результатами чого не своєчасно перераховано до бюджету військовий збір на загальну суму 279,0 грн;
3) п.п. 183.1, п. 183.2, п. 183.10 ст.183 ПК України, за результатами чого несвоєчасно подано до контролюючого органу реєстраційну заяву, яку необхідно надати до контролюючого органу до 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем в якому досягнуто обсяг оподатковуваних операцій у розмірі 1000000 гривень, а саме за граничним терміном подання до 10.01.2018 року, фактично надано - 27.04.2018;
4) п.181.1 ст. 181, п.183.10 ст.183, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.203.2 ст.203 ПК України, за результатами чого занижене податкове зобов'язання з податку на додану вартість до сплати на загальну суму 96202,62 грн;
5) п.п. «б» п.202.1 ст.202, п.203.1 ст.203 ПК України, за результатами чого не подано до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість за червень 2018 року за граничним терміном подання 20.06.2018, за липень 2018 року за граничним терміном подання - 13.07.2018;
6) п.4 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VІ від 08.07.2010, за результатами чого неподано звітність з єдиного соціального внеску за грудень 2017 року - 20.01.2018, за січень 2018 року - 20.02.2018, за лютий 2018 року - 20.03.2018, за березень 2018 року - 20.04.2018, за квітень 2018 року - 20.05.2018, за червень 2018 року - 20.06.2018, за липень 2018 року - 20.07.2018, за серпень 2018 року - 20.08.2018;
7) п. 1 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464- VІ від 08.07.2010, за результатами чого занижено єдиний соціальний внесок на загальну суму 4246,0 грн, нарахований на суми нарахованої, виплаченої винагороди за договорами цивільно-правового характеру;
8) п.п.2 п.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», за результатами чого здійснювалося неналежне ведення бухгалтерської документації.
На підставі вказаного акта перевірки, 18.10.2018 ГУ ДФС у Луганській області відносно ФОП ОСОБА_1 винесено податкові повідомлення-рішення:
- №0071031304, яким до позивача застосовано штрафні санкції за платежем податок на додану вартість в сумі 1020,00 грн (арк. спр. 53-54);
- №0071021304, яким до позивача застосовано штрафні санкції за платежем податок на додану вартість в сумі 1020,00 грн (арк. спр. 55-56);
- №0070891304, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 122053,90 грн, з яких 96202,62 грн - за податковим зобов'язанням, 24050,68 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (арк. спр. 49-51);
- №0070871304, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем податок на доходи фізичних осіб в сумі 510,00 грн (арк. спр. 9-10);
- №0070881304, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору в загальній сумі 471,83 грн, з яких 279,00 грн - за податковим зобов'язанням, 181,52 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями, 11,31 грн - сума пені (арк. спр. 17-19).
18.10.2018 відповідачем ФОП ОСОБА_1 винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №0071001304 в сумі 4246,00 грн (арк. спр. 70).
Крім того, 18.10.2018 відповідачем на підставі акта перевірки від 26.09.2018 винесено рішення від 18.10.2018 за №0071011304 та №0070991304 про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій в сумі 4246,00 грн та 136,00 грн відповідно (т.1 а.с.97-98, 106).
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 у справі № 360/3957/18 залишено без задоволення; рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 у справі № 360/3957/18 залишено без змін (арк. спр. 82-88).
Таким чином, податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 18.10.2018 № 0071031304, № 0071021304, № 0070891304, № 0070871304, № 0070881304 на підставі яких виник податковий борг відповідача є узгодженими.
Згідно інтегрованої картки платника податків за відповідачем рахується податковий борг: з податку на доходи фізичних осіб станом на 31.05.2020 в розмірі 510,00 грн (арк. спр. 123);
з акцизного податку станом на 31.12.2019 в розмірі 1087,58 грн в тому числі: 1052,91 грн основного платежу та 34,67 грн пені (арк. спр. 120);
з військового збору станом на 31.05.2020 в розмірі 561,61 грн, в тому числі 89,78 грн основного боргу, 460,52 грн штрафних санкцій та 11,31 грн пені (арк. спр. 119);
з податку на додану вартість станом на 31.05.2020 в розмірі 142998,24 грн, у тому числі 122293,30 грн штрафних санкцій та 20704,94 грн пені (арк. спр. 121-122).
Враховуючи, що за результатами судового оскарження у скасуванні вищевказаних податкових повідомлень - рішень відмовлено, податкові зобов'язання, які ними визначені вважаються узгодженими.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України:
грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);
податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);
пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1)
податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1).
штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1).
Пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами (пункт 15.2 статті 15 Податкового кодексу України).
Стаття 36 ПК України передбачає, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податків обчислити, задекларувати та сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим кодексом або законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 51.1 статті 51 Податкового кодексу України, платники податків, в тому числі податкові агенти, зобов'язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків.
Підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
У зв'язку з несплатою відповідачем, у встановлені строки, нарахованих сум, грошові зобов'язання набули статусу податкового боргу.
Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно із пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається.
Згідно пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
За пунктом 119.2 статті 119 Податкового кодексу України, неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020,00 гривень.
Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), виникли у зв'язку з виконанням податковим агентом вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу та були виправлені відповідно до вимог статті 50 цього Кодексу.
Статтею 162 Податкового кодексу України визначено, що платником податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
Згідно із статтею 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Статтею 164 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.
Відповідно до пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами. Фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи. Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом.
В силу абзацу 1 підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.
Згідно з пунктами 177.1 та 177.2 статті 177 Податкового кодексу України, доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
За підпунктом 177.4.3 пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать суми податків, зборів, які пов'язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов'язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця.
Відповідно до абз. «а» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.
Згідно підпунктів 168.1.1 та 168.1.4 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).
Відповідно до пункту 16-1 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлено військовий збір.
Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 ПК України.
Згідно із підпунктом 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 Податкового кодексу України, зокрема, для резидента - загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування та іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування (підпункт 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту (підпункт 1.4).
Підпунктом 1.5 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України передбачено, що відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 Кодексу, а саме:
- з доходів у вигляді заробітної плати - роботодавці, які виплачують такі доходи на користь платника податку;
- з інших доходів - податкові агенти для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні, а також платник податку для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов'язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету.
Відповідно до підпункту 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 Кодексу.
Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом, згідно з підпунктом 168.1.4 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України (якщо оподатковуваний дохід надається у не грошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання)).
Відповідно до пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України за ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, передбачено штраф в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
За підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України встановлено нарахування пені при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.
Відповідно до пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.
Згідно з пунктом 183.10 статті 183 Податкового кодексу України, будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
За положенням пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
За положенням пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
За підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
За підпунктом «б» пункту 202.1 статті 202 Податкового кодексу України, звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.
Згідно пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України, сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Відповідно до пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України визначені штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання.
Так, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Згідно з пунктом 223.1 статті 223 Податкового кодексу України базовий податковий період для сплати акцизного податку відповідає календарному місяцю.
Пунктом 223.2 статті 223 Податкового кодексу України зазначено, що платники податку, визначені пунктом 212.1 статті 212 цього Кодексу (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.5 1, 215.3.5 2, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 цього Кодексу.
Пунктом 222.1 статті 222 Податкового кодексу України визначено, що строки сплати податку з підакцизних товарів (продукції), зокрема, реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі перераховуються до бюджету платниками акцизного податку протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації за місячний податковий період.
Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до пунктів 95.1 та 95.2 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Судом встановлено, що станом на день розгляду справи вищевказане податкове повідомлення - рішення та податкова вимога не оскаржувались, доказів оскарження в судовому чи в адміністративному порядку відповідачем не надано, отже є узгодженими, тому суд дійшов висновку, що контролюючим органом при зверненні до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.
Згідно з підпунктом 19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.
Відповідно до пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (пункт 41.2 статті 41 Податкового кодексу України).
З вищевикладеного слідує, що у межах спірних правовідносин контролюючим органом, уповноваженим здійснювати стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, на суму податкового боргу або його частини є Головне управління ДПС у Луганській області.
Враховуючи, що відповідачем за час розгляду даної адміністративної справи податковий борг не сплачено, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 КАС України).
З викладеного слідує, що витрати суб'єкта владних повноважень на сплату судового збору відносяться на рахунок суб'єкта владних повноважень. Такий вид судових витрат, як судовий збір, поверненню позивачу - суб'єкту владних повноважень, не підлягає.
Такі обмеження у можливостях суб'єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних правовідносинах із владою.
Оскільки Головне управління ДПС у Луганській області у вказаній справі є суб'єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача судового збору на користь позивача.
Керуючись статтями 2, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги Головного управління ДПС у Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) кошти за податковим боргом у загальній сумі 145157,43 грн (сто сорок п'ять тисяч сто п'ятдесят сім грн. 43 коп.):
на користь місцевого бюджету податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у загальній сумі 510,00 грн (п'ятисот десять грн 00 коп.) штрафних санкцій на розрахунковий рахунок № UA458999980333199340000012156, код платежу 11010100, отримувач УК у Кремінському районі /Кремінський район/ 11010100, ОКПО 37796309, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);
на користь Державного бюджету з військового збору в сумі 561,61 грн (п'ятсот шістдесят одна грн 61 коп.), в тому числі 89,78 грн (вісімдесят дев'ять грн 78 коп.) основного боргу, 460,52 грн (чотириста шістдесят грн 52 коп.) штрафних санкцій та 11,31 грн (одинадцять грн 31 коп.) пені на розрахунковий рахунок № UA138999980313000137000012151, код платежу 11011001, отримувач - УК у Кремінському районі /Кремінський район/11011001, ОКПО 37796309, банк отримувача-Казначейство України (ЕАП);
на користь Державного бюджету з податку на додану вартість в сумі 142998,24 грн (сто сорок дві тисячі дев'ятсот дев'яносто вісім грн 24 коп.), у тому числі 122293,30 грн (сто двадцять дві тисячі двісті дев'яносто три грн 30 коп.) штрафних санкцій та 20704,94 грн (двадцять тисяч сімсот чотири грн 94 коп.) пені на розрахунковий рахунок № UA528999980313040029000012151, код платежу 14010100, отримувач - УК у Кремінському районі/ Кремінський район/14010100, ОКПО 37796309, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);
на користь місцевого бюджету з акцизного податку в сумі 1087,58 грн (одна тисяча вісімдесят сім грн 58 коп.) в тому числі 1052,91 грн (одна тисяча п'ятдесят дві грн 91 коп.) основного платежу та 34,67 грн (тридцять чотири грн 67 коп.) пені на розрахунковий рахунок № UA718999980314040531000012156, код платежу 14040000, отримувач УК у Кремінському районі/Кремінський район/14040000, ОКПО 37796309, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Суддя Т.В. Смішлива