Іменем України
01 жовтня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2892/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Головного управління ДПС у Луганській області до Комунального підприємства “Лисичанськтепломережа” про стягнення податкового боргу,
31.07.2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Луганській області (далі - позивач) до Комунального підприємства “Лисичанськтепломережа” (далі - відповідач), в якій позивач просить суд стягнути кошти з рахунків платника податків Комунального підприємства «Лисичанськтепломережа», у банках, що обслуговують його та вилучення готівки, що належить даному платнику податків безпосередньо з реєстратора розрахункових операцій (РРО), який зареєстрований за даним підприємством, а також з рахунку платника в системі електронного адміністрування ПДВ в рахунок погашення податкового боргу на користь державного бюджету у сумі податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 536113,17 грн за період з 02.01.2020 по 03.04.2020.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідача зареєстровано Лисичанським міським управлінням юстиції і внесено в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, є платником податку на додану вартість.
На підставі акту про результати камеральної перевірки КП “Лисичанськтепломережа”, з питань своєчасності сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з січня 2015 року по грудень 2015 року №752/1232- 1205/13401321 року від 07.08.2017, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 02.08.2018 №0044921530 на загальну суму 281051,52 грн, яке надіслане відповідачу поштою 02.08.2018 рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримано уповноваженою особою відповідача.
На підставі акту про результати камеральної перевірки про результати камеральної перевірки даних, задекларованих в уточнюючому розрахунку з ПДВ за грудень 2015 року від 27.12.2018 № 9290207229 КП “Лисичанськтепломережа” № 96/12-32-50-05/13401321 від 24.01.2019, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 13.02.2019 № 0002275005 на суму 179610,00 грн, яке надіслане відповідачеві поштою 13.02.2019 рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримано уповноваженою особою відповідача.
На підставі акту про результати камеральної перевірки КП “Лисичанськтепломережа”, з питань своєчасності сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з липня 2017 рок по жовтень 2017 року від 24.06.2019 № 679/12- 32-50-05/13401321, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 12.07.2019 № 0010815005 на суму 93679,24 грн, яке отримано уповноваженою особою відповідача 17.07.2019.
За результатами судового розгляду вказані податкові повідомлення - рішення не скасовано та скасовано в частині нарахування штрафних санкцій.
Відповідно до розрахунку податкового боргу з податку на додану вартість по КП “Лисичанськтепломережа” пред'явлено штрафні санкції (фінансові) санкції станом на 17.07.2020 за податковим-повідомленням рішенням форми «Р» від 13.02.2019 №0002275005 на суму 179610,00 грн, за податковим-повідомленням рішенням форми «Ш» від 02.08.2018 №0044921530 на суму 281051,52 грн та за податковим-повідомленням рішенням форми «Ш» від 19.03.2020 №0003505005 на суму 75451,65 грн.
За відповідачем станом на 17.07.2020 рахується податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код КДБ 14060100) в загальному розмірі 536113,17 грн, який є основним боргом та виник у зв'язку з несплатою по результатам нарахування грошового зобов'язання контролюючим органом.
Контролюючий орган надіслав податкову вимогу від 21.01.2002 №1/45, яку вручено поштою представнику відповідача. Другу податкову вимогу від 26.03.2002 №2/302 отримано головним бухгалтером КП “Лисичанськтепломережа”.
Ухвалою суду від 05.08.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 122-123).
Поштове відправлення із ухвалою суду від 05.08.2020 про відкриття провадження в адміністративній справі отримано представником відповідача 11.08.2020 (арк. спр. 127).
Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.
Відповідно до положень частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до статей 72-76, 90 КАС України, судом встановлено таке.
Комунальне підприємство “Лисичанськтепломережа”, ідентифікаційний код 13401321, місцезнаходження: 93113, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Тепла, буд. 17 зареєстровано в якості юридичної особи Лисичанською міською радою 20.04.1992, 15.06.2005, №13811200000000529, знаходиться у м. Лисичанську Луганської області та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Луганській області, Лисичанське управління, ДПІ у м. Лисичанську (м. Лисичанськ) як платник податків, що підтверджується інформаційною довідкою (арк. спр. 38-39).
Згідно з актом про результати камеральної перевірки КП “Лисичанськтепломережа”, з питань своєчасності сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з січня 2015 року по грудень 2015 року № 752/1232-1205/13401321 року від 07.08.2017 встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість відповідно до пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України (арк. спр. 29-30, 32-35), який вручено представнику відповідача 09.08.2017, що підтверджено рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. спр. 31).
Зазначений акт став підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення форми “Ш” від 02.08.2018 № 0044921530, яким КП “Лисичанськтепломережа” нараховано штрафні санкції на суму 281051,52 грн (арк. спр. 27).
Вказане ППР направлено поштою та отримано уповноваженою особою відповідача 21.08.2018, що підтверджено рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. спр. 28).
Податкове повідомлення-рішення форми “Ш” від 02.08.2018 № 0044921530 оскаржувалось КП “Лисичанськтепломережа” в судовому порядку.
За результатами судового оскарження рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 13.03.2019 у справі № 360/4447/18, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2019, визнано протиправним та скасовано податкове-повідомлення рішення Головного управляння ДФС у Луганській області від 02 серпня 2018 року № 0044921530 в частині визначення штрафних санкцій 164927,70 грн, в іншій частині позовних вимог відмовлено (арк. спр. 86-92).
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.12.2019 касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області задоволено частково; рішення Луганського окружного адміністративного суду від 13.03.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2019 скасовано в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області від 02.08.2018 № 0044921530 на суму 164927,70 грн; в решті судові рішення залишені без змін (арк. спр. 110-113).
Отже, за результатами судового оскарження підтверджено правомірність податкового повідомлення-рішення форми “Ш” від 02.08.2018 № 0044921530 на суму 281051,52 грн.
Відповідно до акту про результати камеральної перевірки про результати камеральної перевірки даних, задекларованих в уточнюючому розрахунку з ПДВ за грудень 2015 року від 27.12.2018 № 9290207229 КП “Лисичанськтепломережа” № 96/12-32-50-05/13401321 від 24.01.2019, який вручено представнику відповідача 29.01.2019, встановлено порушення пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (арк. спр. 23-25, 26).
Податковим повідомленням-рішенням форми “Р” від 13.02.2019 № 0002245005, складеним на підставі акту камеральної перевірки №96/12-32-50-05/13401321 від 24.01.2019, КП “Лисичанськтепломережа” збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 179610,00 грн (арк. спр. 21).
ППР від 13.02.2019 № 0002245005 відповідачем отримано 14.02.2019 та оскаржено в судовому порядку (арк. спр. 22).
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 08.08.2019 у справі №360/2117/19, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2019, у задоволенні позову КП “Лисичанськтепломережа” до Головного управляння ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового- повідомлення рішення від 13.02.2019 № 0002245005 відмовлено (арк. спр. 93-96, 97-99).
Згідно з актом про результати камеральної перевірки КП “Лисичанськтепломережа”, з питань своєчасності сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з липня 2017 рок по жовтень 2017 року від 24.06.2019 № 679/12-32-50-05/13401321, встановлено несвоєчасність сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 468396,20 грн, а саме затримку до 30 днів за період з липня по жовтень 2017 року (арк. спр. 16).
Акт вручено представнику відповідача 25.06.2019, що підтверджено рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. спр. 17).
Податковим повідомленням-рішенням форми “Ш” від 12.07.2019 № 0010815005, відповідачу нараховано штрафні санкції на суму на суму 93679,24 грн.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 06.12.2019 у справі №360/4412/19 у задоволені позову КП “Лисичанськтепломережа” до Головного управляння ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового- повідомлення рішення від 12.07.2019 № 0010815005 відмовлено повністю (арк. спр. 100-104, 105-109).
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2020 по справі №360/4412/19 апеляційну скаргу КП “Лисичанськтепломережа” задоволено частково; рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06.12.2019 скасовано; прийнято нову постанову, якою позовні вимоги КП “Лисичанськтепломережа” задоволено частково; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 12.07.2019 № 0010815005 в частині штрафної санкції у розмірі 18227,59 грн, в решті позовних вимог відмовлено (арк. спр.114-117).
Відповідно до підпункту 60.1.5 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення - рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якшо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні - рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена у податковій вимозі.
Згідно пункту 60.4 статті 64 Податкового кодексу України у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.
Контролюючим органом на виконання вказаної норми винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 19.03.2020 №0003505005 на суму 75451,65 грн (арк. спр. 13-14), яке вручено представнику відповідача 24.03.2020, що підтверджено рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. спр. 15).
Вищевказане рішення КП “Лисичанськтепломережа” на даний час не оскаржено та вважається узгодженим.
З урахуванням викладеного всі вищевказані податкові повідомлення - рішення вважаються узгодженими.
Податковий орган сформував та надіслав КП “Лисичанськтепломережа” податкову вимогу від 21.01.2002 № 1/45, яку вручено поштою представнику відповідача, другу податкову вимогу від 26.03.2002 № 2/382 отримано головним бухгалтером КП “Лисичанськтепломережа” (арк. спр. 36, 37).
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 07.09.2016 у справі № 812/789/16, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.11.2016, встановлено чинність податкових вимог від 21.01.2002 № 1/45 та від 26.03.2002 № 2/382 станом на липень 2016 року (арк. спр. 177-179, 180-182).
Доказів відкликання вищевказаних податкових вимог після липня 2016 року відповідачем не надано, а судом не виявлено.
Згідно інтегрованої картки платника податків за відповідачем станом на 31.08.2020 обліковується податковий боргом в загальній сумі 10238223,47 грн з податку на додану вартість (арк. спр. 129-172).
З аналізу відомостей інтегрованої картки, суд дійшов висновку, що станом на 31.12.2019 сальдо на початок року складає 8961117,41 грн (заборгованість), відповідачем сплачено податковий борг з податку на додану вартість за період з 01.01.2020 по 31.08.2020 в сумі 7316853,90 грн.
За приписами пунктів 87.8 та 87.9 статті 87 Податкового кодексу України додатково до джерел, визначених у пункті 87.1 цієї статті, джерелом погашення податкового боргу банків, небанківських фінансових установ, у тому числі страхових організацій, можуть бути кошти, незалежно від джерел їх походження та без застосування обмежень, визначених у підпунктах 87.3.4 та 87.3.8 пункту 87.3 цієї статті, у сумі, яка не перевищує суму їх власного капіталу (без урахування страхових та прирівняних до них обов'язкових резервів, сформованих відповідно до закону). Визначення розміру власного капіталу здійснюється відповідно до законодавства України.
У разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Згідно з пункту 131.2 статті 131 Податкового кодексу України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, насамперед зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. При повному погашенні суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, зараховуються у рахунок погашення штрафів, і лише в останню чергу зараховуються в рахунок пені.
Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює розподіл цієї суми у порядку, визначеному пункту 131.2 статті 131 Податкового кодексу України.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, суд виходить з такого.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України (тут і надалі посилання на норми Податкового кодексу України наводяться в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин):
грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);
податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);
податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1).
податок; оподаткування; платник податку; оподатковувана операція для цілей розділу V цього Кодексу - відповідно податок на додану вартість; оподаткування податком на додану вартість; платник податку на додану вартість; операція, яка підлягає оподаткуванню податком на додану вартість (підпункт 14.1.186 пункту 14.1);
штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1).
Пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами (пункт 15.2 статті 15 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1 пункту 49.18);
- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2 пункту 49.18);
- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3 пункту 49.18);
- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу (підпункт 49.18.4 пункту 49.18);
- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5 пункту 49.18);
- календарному року для платників податку на прибуток для податкової декларації, яка розраховується наростаючим підсумком за рік, - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.6 пункту 49.18).
Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Абзацом першим пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Згідно з абзацами третім-п'ятим пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Порядок надання податкової декларації та строки розрахунків з бюджетом по податку на додану вартість врегульовані статтею 203 Податкового кодексу України:
- податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пункт 203.1 статті 203 Податкового кодексу України).
- сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (пункт 203.2 статті 203 Податкового кодексу України).
Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (підпункт 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
В порушення вимог 57.3 статті 57 Податкового кодексу України відповідач протягом 10 календарних днів після отримання податкових повідомлень-рішень грошове зобов'язання самостійно не сплатив, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг.
З вищеописаних доказів судом встановлено, що за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 536113,17 грн, який виник через несплату у встановлений статтею 57 Податкового кодексу України строк узгоджених податкових зобов'язань, визначених податковим органом у податкових повідомленнях-рішеннях від 02.08.2018 № 0044921530, від 13.02.2019 № 0002245005 та від 19.03.2020 № 0003605005.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).
Оскільки вищезазначені податкові вимоги та податкові повідомлення - рішення є чинними (доказів про скасування або відкликання податкових вимог суду не надано), суд дійшов висновку, що контролюючим органом при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.
Згідно із пунктом 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (пункт 41.2 статті 41 Податкового кодексу України).
Згідно з підпунктом 19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.
Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України).
Головне управління ДПС у Луганській області (ідентифікаційний код 43143746) є органом державної влади та зареєстровано юридичною особою, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (арк. спр. 74-75).
З вищевикладеного слідує, що у межах спірних правовідносин контролюючим органом, уповноваженим здійснювати стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, на суму податкового боргу або його частини є Головне управління ДПС у Луганській області.
Враховуючи, що відповідачем за час розгляду даної справи податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 536113,17 грн не сплачений, позовні вимоги в частині стягнення коштів з рахунків КП “Лисичанськтепломережа” у банках, що його обслуговують підлягають задоволенню.
Щодо вимоги про вилучення готівки з реєстратора розрахункових операцій (РРО), суд зазначає.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1244 від 29.12.2010 затверджено Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу (далі - Порядок № 1244).
Цей Порядок визначає механізм стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу. Вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється працівниками контролюючого органу (далі - працівники) з урахуванням вимог пунктів 95.2-95.5статті 95 Податкового кодексу України (пункт 1, 2 Порядку № 1244).
У випадках, передбачених пунктами 95.2-95.4 статті 95 Податкового кодексу України, рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про погашення усієї суми податкового боргу видається за формою згідно з додатком 1на підставі рішення суду про стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків (пункт 3 Порядку № 1244).
З аналізу вказаних норм, суд приходить до висновку, що стягнення готівки у рахунок погашення податкового боргу здійснюється за рішенням суду.
Разом з цим, позивачем не надано суду доказів наявності у відповідача на момент звернення до суду готівки, або проведення ним готівкових розрахунків.
Тобто, позивачем не доведено наявність у відповідача готівки, що передбачає можливість її вилучення у встановленому чинним законодавством порядку в рахунок погашення податкового боргу.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 КАС України).
З викладеного слідує, що витрати суб'єкта владних повноважень на сплату судового збору відносяться на рахунок суб'єкта владних повноважень. Такий вид судових витрат, як судовий збір, поверненню позивачу - суб'єкту владних повноважень, не підлягає.
Такі обмеження у можливостях суб'єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних правовідносинах із владою.
Оскільки Головне управління ДПС у Луганській області у вказаній справі є суб'єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача судового збору на користь позивача.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління ДПС у Луганській області до Комунального підприємства “Лисичанськтепломережа” про стягнення податкового боргу задовольнити частково.
Стягнути кошти з рахунків платника податків Комунального підприємства “Лисичанськтепломережа” (ідентифікаційний код 13401321, місцезнаходження: 93113, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Тепла, буд. 17) у банках, обслуговуючих КП “Лисичанськтепломережа”, та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів на користь Державного бюджету податковий борг з податку на додану вартість у сумі 536113,17 грн на розрахунковий рахунок: отримувач - УК у м. Лисичанську./М.ЛИСИЧАНСЬК/14060100; код платежу - 14060100 (Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг); розрахунковий рахунок - UА538999980313030029000012051; ОКПО - 37800278; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП).
В частині позовних вимог про стягнення податкового боргу за рахунок готівки відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.В. Смішлива