Україна
Донецький окружний адміністративний суд
01 жовтня 2020 р. Справа№200/5481/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бабаш Г.П.,
при секретарі - Оголь В.К.
за участю
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - Самоніної І.П. (ордер ДН № 032716)
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального судового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Військової частини НОМЕР_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, проведення розрахунків,-
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_2 , в якій просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) № 7-РС від 30.04.2020 року про звільнення з військової служби у запас на підставі підпункту «д» пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (через службову невідповідність);
- визнати протиправним та скасувати пункт шостий наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 107 від 30.04.2020 року про звільнення з військової служби за контрактом водія-електрика господарчого відділення взводу забезпечення ОСОБА_1 на підставі підпункту «д» пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (через службову невідповідність);
- поновити його на посаді водія-електрика господарчого відділення взводу забезпечення у військовому званні «солдат» у військовій частині НОМЕР_2 ;
- провести з ним розрахунок за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що звільнення позивача відбулось без встановлення факту умисного порушення останнім своїх службових обов'язків, які призвели до негативних наслідків та нанесення шкоди. Позивач вказує, що його було звільнено за сукупністю допущених ним дисціплінарних порушень, однак за кожен проступок він вже поніс відповідальність. А накладати кілька дисціплінарних стягнень за одне порушення заборонено.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15.06.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 07.07.2020 року.
07.07.2020 року підготовче судове засідання відкладено у зв'язку з неприбуттям представника відповідача та відсутністю відомостей про отримання ним ухвали суду та позовної заяви.
23.07.2020 року підготовче судове засідання відкладено за клопотанням представника відповідача.
06.08.2020 року оголошено перерву для надання додаткових документів.
Ухвалою суду від 02.09.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.09.2020 року.
17.09.2020 року в судовому засіданні оголошена перерва.
Відповідач надав відзив на адміністративний позов, в якому просив в позові відмовити. У відзиві відповідач зазначив, що під час проходження служби ОСОБА_1 вчинив правопорушення, в зв'язку з чим було призначено службове розслідування. За результатами даного розслідування було вирішено розглянути на атестаційній комісії подальше проходження ОСОБА_1 військової служби. Відповідач наголошує, що підставою для звільнення з військової служби є встановлення обставин, при яких після попередження військовослужбовця про неповну службову відповідність він не виправив своєї поведінки. Після накладення дисциплінарного стягнення попередження військовослужбовця про неповну службову відповідність, позивач не виправив своєї поведінки, що супроводжувалось наступним накладенням на позивача 13 дисциплінарних стягнень. За таких обставин атестаційна комісія зробила висновок щодо невідповідності займаній посаді та доцільності звільнення з військової служби.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.
Представник відповідача до судового засідання не прибув, про дату та час повідомлений належним чином.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступні фактичні обставини.
ОСОБА_1 проходив військову службу у званні солдат на посаді водія-електрика господарчого відділення взводу забезпечення військової частини НОМЕР_2 за контрактом.
Наказом командира ВЧ НОМЕР_2 (з адміністративно-господарчої діяльності) № 50 від 20.04.2020 року призначено службове розслідування з метою уточнення причин і умов, що сприяли знаходженню 90 літрів палива в легковому автомобілі солдата Мировського на території військової частини.
Згідно акту службового розслідування, затвердженого командиром ВЧ НОМЕР_2 22.04.2020 року, встановлено порушення ОСОБА_1 перепускного режиму на об'єкті військової частини, систематичне ігнорування вимог командування щодо вимог статей 3, 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ. За результатами розслідування запропоновано притягнути до дисциплінарної відповідальності винних осіб.
22.04.2020 року прийнятий наказ № 107 про результати проведення службового розслідування, згідно якого визначено за порушення перепускного режиму на об'єкті військової частини, систематичне ігнорування вимог командування військової частини щодо вимог статей 3, 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ розглянути на атестаційній комісії ВЧ на предмет подальшого проходження військової служби за контрактом водієм-електриком господарчого відділення взводу забезпечення, солдатом ОСОБА_1 .
Службова характеристика позивача, затверджена 27.04.2020 року, містить висновки керівництва, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, доцільно звільнення з військової служби через службову невідповідність.
На засіданні постійно діючої атестаційної комісії ВЧ НОМЕР_2 встановлено, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, доцільно звільнення його з військової служби через службову невідповідність, що відображено в протоколі засідання № 1 від 27.04.2020 року.
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 30.04.2020 року № 7-рс ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за пунктом «д» (через службову невідповідність) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Підставою звільнення з військової служби позивача, як зазначено в наказі, визначено накладення дисциплінарного стягнення - звільнення з військової служби за службовою невідповідністю.
На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 30.04.2020 року № 107 ОСОБА_1 вважається таким, що справи та посаду здав і направлений до зарахування на військовий облік до Хмельницького обласного військового комісаріату. З 30 квітня 2020 року виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.
Суть спору в даній справі полягає у встановлені чи правомірно позивач був звільнений з займаної посади.
Загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XIІ.
Статтею 19 даного Закону визначені загальні умови укладення контракту на проходження військової служби - військовослужбовці, які проходять кадрову або строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, громадяни призовного віку, які мають вищу, професійно-технічну, повну або базову загальну середню освіту і не проходили строкової військової служби, військовозобов'язані, а також жінки, які не перебувають на військовому обліку, укладають контракт про проходження військової служби за контрактом з додержанням умов, передбачених статтею 20 цього Закону.
Частина 5 статті 26 Закону № 2232 передбачає, що контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах:
2) під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації):
д) через службову невідповідність.
Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" від 24 березня 1999 року № 551-XIV затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України, згідно з преамбулою якого цей Статут визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг. Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту. Положення Статуту поширюються на громадян, звільнених з військової служби у відставку або у запас з правом носіння військової форми одягу, під час носіння ними військової форми одягу. Дія Дисциплінарного статуту Збройних Сил України поширюється на Державну прикордонну службу України, Службу безпеки України, внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України, війська Цивільної оборони України та інші військові формування, створені відповідно до законів України, Державну спеціальну службу транспорту.
Визначення військової дисципліни міститься у статті 1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та означає бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
Згідно з частиною першою статті 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Статтею 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України встановлено, що на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження військового звання на один ступінь; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання.
Відповідно до статті 83, абзацу 1 статті 84, абзацу 1 та 3 статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення. Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини. Службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення рядовим (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині). Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.
Отже, прийняттю рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення передує проведення службового розслідування, яке має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення.
Згідно статті 86 Дисциплінарного статуту, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Обґрунтовуючи протиправність звільнення позивач зазначає, що його було звільнено у зв'язку із сукупністю допущених ним дисциплінарних правопорушень - два порушення форми одягу, за які його вже притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді доган.
При цьому позивач посилається на порушення статті 91 Дисциплінарного статуту, відповідно до якої заборонено за одне правопорушення накладати кілька дисциплінарних стягнень.
Проте дана позиція позивача спростовується матеріалами справи. Підставою звільнення позивача, як вище встановлено, стало проведене службове розслідування, результати якого викладені в акті та наказі № 107 від 22.04.2020 року, а також висновок атестаційної комісії ВЧ НОМЕР_2 .
При цьому в наказі про результати проведення службового розслідування визначено порушення ОСОБА_1 перепускного режиму на об'єкті військової частини (за яке позивач вперше притягується до відповідальності) та систематичне ігнорування вимог командування військової частини. Наказ № 107 від 22.04.2020 року про результати проведення службового розслідування оскаржений та скасований не був.
Як вбачається зі статті 97 Дисціплінарного статуту, про накладені дисциплінарні стягнення військовослужбовцям може бути оголошено особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення.
Згідно статті 106 даного статуту усі заохочення та дисциплінарні стягнення, передбачені цим Статутом, у тому числі і заохочення, оголошені командиром усьому особовому складу підрозділу (команди), військової частини, заносяться у тижневий строк до службової картки військовослужбовця.
У разі зняття дисциплінарного стягнення у службовій картці військовослужбовця в розділі "Стягнення" робиться запис - коли й ким стягнення знято.
Якщо накладені на військовослужбовця такі дисциплінарні стягнення, як зауваження, догана і сувора догана, після закінчення року після їх накладення не були зняті і він не вчинив за цей час іншого правопорушення, за яке був притягнутий до дисциплінарної відповідальності, у відповідній графі розділу "Стягнення" робиться запис про зняття стягнення у зв'язку із закінченням строку.
Стосовно систематичного ігнорування вимог командування, суд зазначає, що вказане підтверджується інформацією зі службової картки позивача, яка містить застосовані до нього стягнення протягом несення служби у 2016 - 2020 роках. Зокрема на позивача накладені стягнення 04.04.2020, 10.04.2020, які на дату притягнення його до дисціплінарної відповідальності у вигляді звільнення, зняті чи скасовані не були.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже на підставі встановлених фактичних обставин та норм законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що правомірність звільнення ОСОБА_1 відповідачем доведена. Вчинення дисциплінарного проступку, за який прийнято рішення про звільнення з військової служби, позивачем не заперечено та не спростовано.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись Конституцією України, ст. ст. 2-15, 31-32, 72-80, 160-161, 168, 171, 173-183, 192-198, 210, 223-225, 227-229, 241-246, 250, 251, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Військової частини НОМЕР_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, проведення розрахунків відмовити.
Рішення ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 01 жовтня 2020 року.
Повний текст рішення складено 01 жовтня 2020 року.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.П. Бабаш