Україна
Донецький окружний адміністративний суд
01 жовтня 2020 р. Справа№200/6680/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши в порядку письмового провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Новогродівської міської ради Донецької області, державного реєстратора прав на нерухоме майно Роденка Романа Віталійовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія", ОСОБА_3 , про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
У липні 2020 року ОСОБА_1 (позивач - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Новогродівської міської ради Донецької області (далі - відповідач-1), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , третя особа-1), в якому просить: - визнати протиправним і скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Новогродівської міської ради Донецької області Роденка Романа Віталійовича № 52104733 від 30.04.2020; - зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Новогродівської міської ради Донецької області Роденка Романа Віталійовича провести державну реєстрацію прав на нерухоме майно - нежитлову будівлю, будівлю універмагу № 1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 посилається на те, що вона є власником будівлі універмагу АДРЕСА_2 . При цьому, до позовної заяви додана копія ухвали Селидівського міського суду Донецької області від 04.06.2020 у справі № 242/2386/20, з якого випливає, що ОСОБА_1 відмовлено у відкритті провадження за аналогічними позовними вимогами в порядку цивільного судочинства.
Ухвалою суду від 17.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження. Призначене підготовче засідання на 14 серпня 2020 року.
Ухвалою суду від 14 серпня 2020 року відкладено підготовче засідання на 7 вересня 2020 року. Залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" (далі- ТОВ «ФК «Довіра та гарантія»», третя особа-2) і ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 , третя особа-3) до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Залучено до участі у справі як співвідповідача державного реєстратора прав на нерухоме майно Роденка Романа Віталійовича (далі- державний реєстратор Роденко Р.В., відповідач-2).
Ухвалою суду від 07.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 1 жовтня 2020 року.
Від відповідача-1 надійшов відзив на позов, яким просить прийняти рішення на розсуд суду за наявними матеріалами справи. Зазначає, що при проведенні перевірки документів і відомостей встановлено наявність у спеціальному розділі речових прав на нерухоме майно запису про іпотеку № 15368119 від 02.04.2010. Також установлено наявність запису реєстру прав власності на нерухоме майно № 5254320 від 11.11.2010 про право власності на нежитлову будівлю.
Відповідач-2 окремий відзив на позов не надав.
Від ОСОБА_2 надійшли письмові пояснення, в яких зазначає, що ОСОБА_1 є власником будівлі універмагу № НОМЕР_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Вважає вимоги позивача законними і такими, що підлягають задоволенню. Також просив провести розгляд справи без його участі.
Від ТОВ «ФК «Довіра та гарантія»» і ОСОБА_3 письмових пояснень до суду не надано.
Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.
Від відповідача-1 надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.
Від відповідача-2 надійшла заява про розгляд справи без його участі.
Представник ТОВ «ФК «Довіра та гарантія»» і ОСОБА_3 до судового засідання не з'явилися. ТОВ «ФК «Довіра та гарантія»» і ОСОБА_3 про дату, час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином. Про причини неявки суд не повідомили.
Перешкоди для розгляду справи в судовому засіданні, визначені ст. 205 КАС України, - відсутні.
Приписами ч. 9 ст. 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Частиною 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.
Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені обставини, дійшов наступних висновків.
Позивач подала заяву від 28.04.2020 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності), якою просила зареєструвати право власності на нежитлову будівлю - нежитлову будівлю універмагу № 1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням державного реєстратора Роденка Р.В. № 52104733 від 20.04.2020 відмовлено в державній реєстрації права власності у зв'язку зі встановленням суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, а також у зв'язку з наявністю зареєстрованих обтяжень речових прав на нерухоме майно.
З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо нерухомого майна від 28.04.2020 № 207752180, а також від 01.10.2020 № 226342403 випливає, що відносно нерухомого майна, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (будівля універмагу), наявні наступні відомості щодо актуальної інформації зі спеціального розділу:
- запис про іпотеку № 15368119 (спеціальний розділ), дата державної реєстрації 02.04.2010, підстава - договір наступної іпотеки № 2288 від 11.06.2007, підстава внесення рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 30433787 від 13.07.2016, іпотекодержатель ТОВ «ФК «Довіра та гарантія»», майновий поручитель ОСОБА_2 ;
- реєстраційний номер майна 2830024 , дата державної реєстрації 02.09.2011, виникнення права власності рішення Новогродівського міського суду від 29.07.2011 у справі № 2-993/2011, власник ОСОБА_1 ;
- реєстраційний номер майна 5254320 , дата державної реєстрації 11.11.2010, виникнення права власності рішення Селидівського міського суду від 06.10.2010 у справі № 2-5038/10, власник ОСОБА_3 ;
- заборона на нерухоме майно № 5110030, підстава обтяження договір іпотеки № 2288 від 11.06.2007, власник ОСОБА_2 .
До суду надані копії:
- витягу про державну реєстрацію прав № 31178836 від 02.09.2011, в якому зазначено, що ОСОБА_1 є власником нерухомого майна, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення Новогродівського міського суду від 29.07.2011 у справі № 2-993/2011;
- рішення Новогродівського міського суду від 29.07.2011 у справі № 2-993/2011, відмітка про набрання законної сили 09.08.2011, яким визнаний дійсним договір купівлі-продажу (біржовий контракт) № 17/06-11-01т від 17.06.2011 нежитлової будівлі, будівлі універмагу, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , визнано за ОСОБА_1 право власності на вказану нерухомість;
- договору купівлі-продажу (біржовий контракт) № 17/06-11-01т від 17.06.2011, укладений між ОСОБА_1 як покупцем і ОСОБА_3 як продавцем щодо зазначеної нерухомості, а також відповідного акта приймання-передачі.
У постанові Донецького апеляційного суду від 26.06.2020 у справі № 242/3187/19 установлено, що на підставі рішення Новогродівського міського суду Донецької області від 29 липня 2011 року ОСОБА_1 на праві власності належить нежитлова будівля універмагу, загальною площею 1619,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Рішення про державну реєстрацію права власності прийнято 2 вересня 2011 року.
Спірні правовідносини виникли з приводу правомірності відмови в реєстрації права власності на нерухомість за позивачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачені підстави для відмови в державній реєстрації прав: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) документи подано до неналежного суб'єкта державної реєстрації прав, нотаріуса; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав; 12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.
Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону № 1952-IV встановлено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.
Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.
В оскаржуваному рішення наведені наступні обставин, що стали підставою для його прийняття: наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями (п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону № 1952-IV); наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно (п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону № 1952-IV).
З відзиву відповідача-1 випливає, що фактичними підставами для прийняття оскаржуваного рішення є: наявність у спеціальному розділі речових прав на нерухоме майно запису про іпотеку № 15368119 від 02.04.2010; наявність запису реєстру прав власності на нерухоме майно № 5254320 від 11.11.2010 про право власності на нежитлову будівлю.
Пунктами 1 і 2 ч. 4 ст. 24 Закону № 1952-IV передбачено, що відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті 6 частини першої цієї статті, не застосовується у разі: державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно; державної реєстрації права власності на нерухоме майно з відкриттям розділу в Державному реєстрі прав за особою, щодо якої або щодо майна якої наявні обтяження у спеціальному розділі Державного реєстру прав, чи в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, що є невід'ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав.
Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону № 1952-IV встановлено, що за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.
Також приписами п. 60 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, установлено, що для державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, яке перебуває в іпотеці або податковій заставі, також подається документ, що підтверджує наявність факту згоди іпотекодержателя або контролюючого органу на відчуження або передачу на іншому речовому праві такого майна.
Дія цього пункту не поширюється на випадки: державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, реєстрація яких проведена до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; державної реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право на спадщину; державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно на підставі рішення суду;
державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що набувається в результаті його примусової реалізації відповідно до закону.
Як було встановлено судом, позивач набула право власності на підставі рішення Новогродівського міського суду від 29.07.2011 у справі № 2-993/2011 і реєстрація її права власності проведена до 01.01.2013, а саме 02.09.2011.
Аналіз пункту 6 частини 1 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", згідно якого у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно, та винятку за пунктом 1 частини 4 статті 24 цього Закону про те, що відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті 6 частини 1 цієї статті, не застосовується у разі державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на підставі рішення суду щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно. Отже, у випадку державної реєстрації прав на нерухоме майно, визнаних за судовим рішенням, державний реєстратор не приймає до уваги існуючі на час реєстрації обтяження та заборони щодо відчуження такого майна та зобов'язаний вчинити реєстраційну дію.
Наведене відповідає висновкам Верховного Суду, які викладені в постанові від 4 грудня 2018 року у справі № 909/1090/16 і в постанові від 15 серпня 2018 року у справі № 922/2998/16.
Отже, з урахуванням наведеного, а також ураховуючи, що реєстрація права власності на нерухомість за позивачем проведена до 01.01.2013, відмова на підставі п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону № 1952-IV (наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно) є безпідставною.
Відмова на підставі п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону № 1952-IV (наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями) у зв'язку з реєстрацією 11.11.2010 права власності за ОСОБА_3 також є безпідставною, оскільки ОСОБА_3 відповідно до договору купівлі-продажу (біржовий контракт) № 17/06-11-01т від 17.06.2011 передав нерухомість позивачу і цей договір визнаний дійсним рішенням суду.
Відповідачами не доведено наявності суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
При цьому, суд зазначає, що ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 04.06.2020 у справі № 242/2386/20 ОСОБА_1 відмовлено у відкритті провадження за аналогічними позовними вимогами в порядку цивільного судочинства.
Селидівський міський суд Донецької області роз'яснив позивачу її право на судовий захист саме в порядку адміністративного судочинства.
Вказане рішення не було оскаржено.
Суспільний інтерес, який полягає у тому, щоб справу розглядав «суд, встановлений законом», і суспільний інтерес, який полягає у тому, щоб суди виконували свої власні рішення і діяли послідовно, є важливими, рівнозначними і підлягають захисту.
Якщо держава запроваджує спеціалізовану судову систему, то недоліки цієї системи, зумовлені нечіткістю правового регулювання та несталою судовою практикою, не повинні мати негативних наслідків для людини.
Наведене відповідає висновкам Верховного Суду в постанові від 12.09.2019 у справі № 826/6879/16.
Відповідно до квитанції від 09.07.2020 № 0.0.1761990649 позивачем сплачений судовий збір за подання позову в розмірі 2522,40 грн.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову: немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору встановлюється в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2020 року установлено в розмірі 2021 гривень, про що зазначено в ст. 7 Закону України від 14 листопада 2019 року № 294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік".
Отже, позивач мала сплатити 1681,60 грн судового збору за подання цього позову.
Зайво сплачена сума коштів у розмірі 840,80 грн є внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, яка може бути повернута за клопотанням позивача.
Частиною 1 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, стягненню на користь позивача підлягає 1681,60 грн понесених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132-139, 143, 241-246, 250, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; АДРЕСА_3 ) до Новогродівської міської ради Донецької області (ідентифікаційний код: 04052985; 85483, Донецька область, м. Новогродівка, вул. О. Кошового, буд. 46), державного реєстратора прав на нерухоме майно Роденка Романа Віталійовича ( АДРЕСА_4 ) , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; АДРЕСА_5 ), Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" (ідентифікаційний код: 38750239; 04112, місто Київ, вулиця Авіаконструктора Ігоря Сікорського, будинок 8) і ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_4 ; АДРЕСА_6 ), про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним і скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Новогродівської міської ради Донецької області Роденка Романа Віталійовича № 52104733 від 30.04.2020.
Зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Новогродівської міської ради Донецької області Роденка Романа Віталійовича провести державну реєстрацію прав на нерухоме майно - нежитлову будівлю, будівлю універмагу № 1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (за заявою ОСОБА_1 від 28.04.2020).
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Новогродівської міської ради Донецької області суму судових витрат у розмірі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) гривня 60 (шістдесят) копійок.
Повне рішення суду складене і підписане 1 жовтня 2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя К.О. Куденков