29 вересня 2020 року Справа 160/2964/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу, -
17.03.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-280140-55 від 13.11.2019 року у сумі 26539,26 грн.
В мотивування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що приписами частин 2 та 3 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Отже, Управління мало право нарахувати внесок, прийнявши вимогу про його сплату, на підставі; акту перевірки; звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів; бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до Закону нараховується внесок. До того ж, відповідачем порушено строки винесення спірної вимоги, а отже вимога є протиправною та підлягає скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.04.2020 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду відмовлено, позовну заяву повернуто позивачу.
Не погоджуючись із ухвалою суду від 13.04.2020 року, ОСОБА_1 04.05.2020 року подано до суду апеляційну скаргу. За результатами розгляду даної апеляційної скарги, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.08.2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Дніпропетровського окружного суду від 13.04.2020 року у справі №160/2964/20 скасовано, справу направлено Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
При скасуванні ухвали суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що судом першої інстанції фактично не надана оцінка доводам позивача про поважність причин пропуску строку звернення до суду. Суд першої інстанції обмежився констатацією, що наведені у заяві про поновлення строку звернення до суду обставини не є об'єктивними, тобто такими, що не залежали від волі позивача, обставинами, які б доводили поважність причин пропуску встановленого законом скороченого строку звернення до адміністративного суду та пояснювали тривале зволікання з пред'явленням позову. Отже, на думку суду апеляційної інстанції є передчасним висновки суду першої інстанції щодо неповажності наведених позивачем причин пропуску строку звернення до суду. Відтак, судом першої інстанції при постановленні ухвали неповне з'ясовані обставини, що мають значення для справи, порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, що є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
24.09.2020 року справа №160/2964/20 надійшла до канцелярії Дніпропетровського окружного адміністративного суду та відповідно до розпорядження Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 року № 340 д «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи передана судді Пруднику С.В.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідженням позовної заяви та доданих до неї документи встановлено, що вона не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України з наступних підстав.
Так, за припасами ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Разом з цим, як убачається із матеріалів справи, до позовної заяви не додана її копія, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.
Також, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За змістом частини першої статті 122 КАС України строк звернення до суду може бути встановлений також іншими законами.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач оскаржує вимогу про сплату боргу (недоїмки), сформовану відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Відповідно до абз. 4, 5, 6 ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Відповідно до абз. 9 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Таким чином, платник єдиного внеску може оскаржити вимогу контролюючого органу протягом 10 календарних днів з дня її отримання як із застосуванням процедури її адміністративного оскарження так і без такої.
Дана позиція суду узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 31.01.2019 р. у справі № 802/983/18-а.
Як убачається із матеріалів справи, позивач оскаржує вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-280140-55 від 13.11.2019 року у сумі 26539,26 грн.
В поданій до суду позовній заяві позивач зазначає, що 28.12.2019 року отримав засобами поштового зв'язку від ГУ ДПС у Дніпропетровській області спірну вимогу. У зв'язку із новорічним святами, позивач не мав можливості звернутися до ДПС за роз'ясненням щодо виникнення у останнього заборгованості за період з 2017р. по 2019р. Лише, після звернення за юридичною допомогою до адвоката, 03.03.2020 року на його домашню адресу надійшла відповідь Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на адвокатський запит, з якої вбачається, що в розрахунок вимоги отриманої позивачем покладено начебто несплачений позивачем як фізичною особою-підприємцем єдиний соціальний внесок за період з 01.01.2017 року по 31.10.2019 року.
Разом з тим, позивач звернувся до суду із позовом лише 12.03.2020 року, що є пропущенням 10-денного строку звернення до суду із позовною заявою.
Слід зазначити, що Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 року по справі №706/1272/14-ц висловлена позиція щодо необхідності доведення учасниками справи обставин пропуску строку звернення до суду.
Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини."
Верховний Суд у постанові від 20.11.2018 р. у справі № 907/50/16, зокрема вказав, що позовна давність не є інститутом процесуального права і не може бути відновлена. Позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною 6 ст. 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду вмотивованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із позовною заявою, вказавши обґрунтовані підстави для поновлення такого строку, якщо вони є, та надати суду докази поважності причин його пропуску: обґрунтування та докази пропущеного строку у період з 13.01.2020 року по 03.03.2020 року, докази щодо підтвердження надання адвокатом юридичних послуг позивачу, докази коли саме позивач звернувся до адвоката, адвокатський запит адвоката від 03.02.2020 року №9 та підтвердження щодо отримання листа ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 10.02.2020 року №14305/10/04-36-33-01-11 (роздруківка із сайту Укрпошта із трекінгом відправлення №51909 0527299 5 або лист із Укрпошти, який підтверджує факт отримання позивачем означеного листа ГУ ДПС у Дніпропетровській області саме 03.03.2020 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, про залишення адміністративного позову без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - 10 (десять) днів з дня вручення ухвали (ч. 2 ст. 169 КАС України).
Керуючись ст. 160, ч.1 ст. 169, ст. ст. 248, 256 КАС України, суд, -
Прийняти справу №160/2964/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу до свого провадження.
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:
- вмотивованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із позовною заявою, вказавши обґрунтовані підстави для поновлення такого строку, якщо вони є, та надати суду докази поважності причин його пропуску: обґрунтування та докази пропущеного строку у період з 13.01.2020 року по 03.03.2020 року, докази щодо підтвердження надання адвокатом юридичних послуг позивачу, докази коли саме позивач звернувся до адвоката, адвокатський запит адвоката від 03.02.2020 року №9 та підтвердження щодо отримання листа ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 10.02.2020 року №14305/10/04-36-33-01-11 (роздруківка із сайту Укрпошта із трекінгом відправлення №51909 0527299 5 або лист із Укрпошти, який підтверджує факт отримання позивачем означеного листа ГУ ДПС у Дніпропетровській області саме 03.03.2020 року).
- копії позову, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник