Справа №2-а-1111/2010
1 квітня 2010 року Деражнянський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючого - судді Мантуляка Ю.В.
при секретарі Хоменко Л.М.,
за участю позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Деражня справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС в Хмельницькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до УДАІ УМВС України в Хмельницькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
В позовній заяві та в судовому засіданні позивач стверджує, що згідно з постановою інспектора ВДАІ Білогірського району Бараболі М.Ф. від 21 жовтня 2009 року, на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. за ч. 2 ст. 122 КУпАП. Як вбачається зі змісту постанови, підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності стало те, що він 21 жовтня 2009 року о 12 год. 10 хв. керуючи по вул. Кам'янецькій в м. Хмельницькому автомобілем НОМЕР_1, порушив правила проїзду перехрестя, так як не надав переваги в русі пішоходу, який переходив проїжджу частину на яку він повертав. Проте, як вказує позивач в судовому засіданні він правил дорожнього руху не порушував, а також вважає, що при винесені постанови представником відповідача не було враховано обставин, зазначених у ст.33 КУпАП, а саме: його майновий стан, ту обставину, що до адміністративної відповідальності він раніше не притягувався, тому він просить задовольнити його позов.
Представник відповідача позову не визнав і пояснив, що постанова інспектора дорожньо-патрульної служби про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП є законною, оскільки ОСОБА_1 дійсно, керуючи автомобілем, порушив правила проїзду перехрестя. Представник відповідача просить прийняти до уваги його доводи і відмовити в задоволенні позову.
Вислухавши доводи сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть … тягне за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із п. 18.12 Правил дорожнього руху н а регульованих пішохідних переходах і перехрестях при сигналі світлофора чи регулювальника, що дозволяє рух транспортним засобам, водій повинен дати дорогу пішоходам, які закінчують перехід проїзної частини відповідного напрямку руху і для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 21 жовтня 2009 року біля 12 год. 10 хв. керуючи автомобілем НОМЕР_1, в м. Хмельницькому здійснив проїзд перехрестя та не надав дорогу пішоходу. Того ж дня інспектором було винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн.
Винність позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КК України, підтверджується окрім протоколу про адміністративне правопорушення серії ВХ №019620 від 21 жовтня 2009 року, також і показаннями позивача, який підтвердив ту обставину, що він не надав дорогу пішоходу.
Однак, на думку суду, відповідачем при прийнятті рішення про накладення стягнення не було враховано обставин, зазначених у ст. 33 КУпАП, а саме: характер вчиненого правопорушення, особу порушника, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Судом враховується, що у ОСОБА_1 на утриманні перебуває вагітна дружина ОСОБА_3, що підтверджується довідкою Деражнянської центральної районної лікарні від 1 квітня 2010 року та довідкою виконкому Деражнянської міської ради від 31 березня 2010 року, а також, що його діями не заподіяно істотної шкоди правоохоронюваним інтересам. Крім того, відсутні обставини, що обтяжують відповідальність позивача.
Враховуючи наведене в сукупності, суд приходить до висновку про малозначність вчиненого правопорушення і вважає можливим справу закрити на підставі ст. 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням позивачу.
Керуючись ст. ст. 22, 33, 284 КУпАП та ст. ст. 11, 158-163 КАС України, суд, -
адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову інспектора ВДАІ Білогірського району УДАІ УМВС України в Хмельницькій області Бараболі М.Ф. від 21 жовтня 2009 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП ОСОБА_1 та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн. скасувати і справу закрити.
ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, у зв'язку з малозначністю вчиненого діяння, обмежившись усним зауваженням.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Ю.В. Мантуляк