ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.10.2020Справа № 910/11182/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін господарську справу
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (04070, м.Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912)
до Приватного акціонерного товариства "Українська Пожежно-Страхова Компанія" (04080, м.Київ, вул. Кирилівська, буд.40, код ЄДРПОУ 20602681)
про відшкодування 15 111,08 грн.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська Пожежно-Страхова Компанія" про стягнення 15 111,08 грн відшкодування у зв'язку з ДТП, яка сталась 09.05.2020 з вини страхувальника відповідача за полісом АО/2197856.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 03.08.2020 відкрив провадження у справі №910/11182/20, вирішив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, визначив сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.
Згідно повідомлень про вручення поштових відправлень, ухвала суду від 03.08.2020 позивач отримав - 10.08.2020, відповідачем - 10.08.2020.
Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався. У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Жодних пояснень, клопотань від позивача та відповідача, у т.ч. щодо неможливості реалізації процесуальних прав через запровадження карантину, продовження процесуальних строків, до суду не надходило.
Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, за відсутності клопотань учасників справи про продовження процесуальних строків, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
11.03.2020 між ПрАТ «СК «АРКС» (позивач) та ОСОБА_1 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 36019аОд, згідно якого ПрАТ «СК «АРКС» взяло на себе зобов'язання компенсувати страхувальнику прямі збитки, які є наслідком настання події. яка носить ознаки ймовірності та випадковості за страховим ризиком: збитки внаслідок ДТП щодо автомобіля «Scoda Octavia A7», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
09.05.2020 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіл«Scoda Octavia A7», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «ВАЗ 21063», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 .
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження, та за взаємною згодою водії транспортних засобів склали повідомлення про ДТП (Європротокол) від 09.05.2020 та схему ДТП, відповідно до якого водій ОСОБА_4 визнав свою вину.
Актом огляду транспортного засобу від 12.05.2020 було визначено характер та перелік пошкоджень автомобіля страхувальника позивача.
Відповідно до ремонтної калькуляції № 1.003.20.0 від 13.05.2020, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Scoda Octavia A7», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 склала 17711,08 грн з ПДВ.
Згідно рахунку ТОВ з ІІ «АСТ-КОМБІ» № АСКSH000965 від 14.05.2020 вартість ремонтних робіт та деталей пошкоджено в ДТП транспортного засобу визначено у розмірі 17711,08 грн.
19.05.2020 позивач на виконання умов договору, на підставі страхового акту № ARX2564139 від 17.05.2020, відповідно до рахунку ТОВ з ІІ «АСТ-КОМБІ» № АСКSH000965 від 14.05.2020 за платіжним дорученням № 669 830 від 19.05.2020 сплатив страхове відшкодування в сумі 17 711,08 грн.
Матеріалами справи встановлено, що дорожньо-транспортна пригода 09.05.2020 була оформлена повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (Європротоколом).
Суд визнає Європротокол як належний та допустимий доказ у справі, виходячи з наступного.
Так, з набранням чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" від 17.02.2011., яким внесено зміни та доповнення до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", що дозволило учасникам дорожнього руху при скоєнні дорожньо-транспортної пригоди за наявності встановлених п. 33.2 ст. 33 наведеного Закону обставин спільно складати повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду ("європротокол") без інформування відповідного підрозділу МВС України про її настання.
Так, відповідно до п. 33.2 ст. 33 зазначеного вище Закону України, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідний підрозділ Національної поліції про її настання.
На виконання Закону України від 17.02.2011 р., Моторним (транспортним) страховим бюро України встановлено відповідний зразок повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та за погодженням з Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України затверджено протоколом Президії МТСБУ від 11.08.2011 № 274/2011 інструкцію щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (надалі - Інструкція).
Відповідно до Інструкції, у європротоколі зазначаються, зокрема, фактична дата, час та місце настання ДТП, інформація про страхувальника згідно з даними полісу та інше.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'я та/або майну потерпілого.
Зі змісту Європротоколу від 09.05.2020 судом встановлено, що під час дорожньо-транспортної пригоди відбулось зіткнення автомобіля «Scoda Octavia A7», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіля «ВАЗ 21063», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під час руху в одному і тому ж напрямку та по одній і тій же смузі, в графі 11 Повідомлення зазначено, що транспортний засіб «Scoda Octavia A7», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 дістав пошкодження бампера та має подряпини.
Судом встановлено, що Європротокол складений обома учасниками ДТП у частинах, що стосуються інформації про транспортний засіб А та транспортний засіб Б, не містить виправлень, у відповідних пунктах зазначено дату, час та місце дорожньо-транспортної пригоди, наявна схема ДТП, а також відсутні будь-які відмітки про наявність зауважень учасників ДТП стосовно відомостей, які зазначені у даному Європротоколі.
Крім того, сам лише факт складання та підписання обома учасниками ДТП повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротоколу), вказує на наявність у водіїв транспортних засобів згоди щодо обставин її скоєння.
Також, суд зазначає, що відповідно до ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники дорожньо-транспортної пригоди скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
У зв'язку з тим, що між учасниками ДТП спільно складено Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, отже, водій, винний у вчиненні ДТП, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Згідно Європротоколу від 09.05.2020, та схеми, ДТП відбулася з вини водія автомобіля «ВАЗ 21063», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 -
ОСОБА_5 полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/002197856 вбачається, що автомобіль «ВАЗ 21063», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , керуванням якого спричинено ДТП, застрахований у відповідача - Приватного акціонерного товариства "Українська Пожежно-Страхова Компанія" з лімітом відповідальності по майну 130 000,00 грн та франшизою у розмірі 2600,00 грн.
Матеріалами справи встановлено, що 23.06.2020 позивач надіслав на адресу відповідача заяву за вих.№ ЕЛ_00011009 від 18.06.2020 про виплату страхового відшкодування по ДТП 09.05.2020 у розмірі 17 711,08 грн. Вказана вимога залишена без задоволення та відповіді.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 988 Цивільного кодексу України у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. При цьому, страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору, і не може перевищувати розміру реальних збитків (втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права). Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Відповідно до статей 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Такими законами, зокрема, є норми статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування", відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналіз наведених норм законодавства свідчить, що до страховика за договором майнового страхування (позивача у справі) після виплати страхового відшкодування потерпілій особі у межах фактичних витрат, які не можуть перевищувати розміру реальних збитків, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.
За загальним правилом майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина 2 статті 1187 Цивільного кодексу України). Тобто, відповідальність за шкоду несе безпосередньо боржник - особа, яка завдала шкоди. Така особа відповідно до статті 1192 Цивільного кодексу України має відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, розмір яких визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Разом з тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.
Так, відповідно до статті 999 Цивільного кодексу України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).
У Законі України "Про страхування" встановлено види обов'язкового страхування, одним із яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (пункт 9 частини 1 статті 7 Закону). Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
За змістом цього Закону (статті 9, 22 - 31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.
Отже, страховик (відповідач) за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є відповідальною особою за завдані збитки. Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Зокрема, правила відшкодування шкоди заподіяної третій особі встановлені статтею 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно пункту 22.1 якої у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Відповідно до ремонтної калькуляції № 1.003.20.0 від 13.05.2020, Рахунку ТОВ з ІІ «АСТ-КОМБІ» № АСКSH000965 від 14.05.2020 визначено вартість відновлювального ремонту автомобіля «Scoda Octavia A7», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 у розмірі 17711,08 грн.
Враховуючи, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу, визначаючи розмір страхового відшкодування, яке відповідач, як страховик цивільно-правової відповідальності винної у дорожньо-транспортній пригоді особи, зобов'язаний виплатити потерпілому, слід враховувати фактичні витрати, розмір яких підтверджується відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля, та які підтверджують фактичний розмір понесених збитків.
Згідно з п.1.6 Методики відновлювальний ремонт - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісних транспортних засобів чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів, а відповідно до п.2.3 Методики вартість відновлювального ремонту дорожнього транспортного засобу - це грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого колісного транспортного засобу.
Відповідно до ст.1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суд, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинен виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Отже, рахунок ТОВ з ІІ «АСТ-КОМБІ» № АСКSH000965 від 14.05.2020 та платіжне доручення № 669 830 від 19.05.2020 визнаються судом достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат з виплати страхового відшкодування, які виникли внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 911/482/17.
Крім того, відповідно до п.7.38 вказаної Методики значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників колісних транспортних засобів, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових колісних транспортних засобів виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових колісних транспортних засобів.
Згідно з п.1.6 вищевказаної Методики строк експлуатації - це період часу від дати виготовлення колісного транспортного засобу до дати його оцінки.
Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого автомобіля «Scoda Octavia A7», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 вбачається, що рік випуску автомобіля - 2017, а отже, станом на дату дорожньо-транспортної пригоди (09.05.2020) строк експлуатації означеного автомобіля не перевищував сім років.
Крім цього, п.7.39 зазначеної Методики визначено, що винятком, стосовно використання зазначених вище вимог є, зокрема, випадок якщо колісні транспортні засоби експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний) та якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації.
Суд зазначає, що доказів існування обставин, які є винятковими відповідно до п. 7.39 Методики, стосовно застрахованого Позивачем автомобіля матеріали справи не містять.
Отже, з наявних в матеріалах справи документів судом не встановлено наявності підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу вказаного транспортного засобу.
Тож враховуючи визначені полісом № АО/002197856 розміри лімітів відповідальності та франшизу, за відсутності доказів оплати, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем до відшкодування витрат у розмірі 15 111,08 грн., розрахунок яких здійснено наступним чином: 17 711,08 грн фактично понесених витрат - 2600,00 грн франшизи.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач письмового відзиву на позов, свого контр розрахунку заявлених вимог не надав, стверджувань позивача не спростував.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 233, 236-240, 250-252 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська Пожежно-Страхова Компанія" (04080, м.Київ, вул. Кирилівська, буд.40, код ЄДРПОУ 20602681) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (04070, м.Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912) 15 111 (п'ятнадцять тисяч сто одинадцять) грн. 08 коп страхового відшкодування, 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
Суддя О.М.Ярмак