ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01 жовтня 2020 року м. ОдесаСправа № 916/1123/20
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Колоколова С.І.
суддів: Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.
Справа розглядається в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
розглянувши апеляційну скаргу Одеської міської ради
на рішення Господарського суду Одеської області від „30" червня 2020р., повний текст якого складено та підписано „06" липня 2020р.
у справі № 916/1123/20
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА"
до відповідачів:
1. Одеської міської ради,
2. Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Фонтанський";
3. Комунального підприємства "Міськзелентрест"
про відшкодування майнової шкоди в порядку суброгації, -
головуючий суддя - Гут С.Ф.
місце прийняття рішення: Господарський суд Одеської області
У квітні 2020 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" (далі - ПрАТ «Страхова Компанія «УНІКА») звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Одеської міської ради, Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Фонтанський" (далі -КП «ЖКС Фонтанський»), Комунального підприємства "Міськзелентрест" (далі - КП "Міськзелентрест"), у якому просив стягнути з відповідачів, в порядку суброгації, майнову шкоду у розмірі 41 356,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.07.2017 р. між ПрАТ «Страхова Компанія «УНІКА» та ОСОБА_1 укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №027002/4610/0000333, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом «PEUGEOT 2008» державний номерний знак НОМЕР_1 .
27 квітня 2017 року о 16 год. 00 хв. на прибудинковій території (у дворі) будинку №14 по вул. Сегедській у м. Одеса внаслідок падіння дерева (сухостою) було пошкоджено транспортний засіб «PEUGEOT 2008» державний номерний знак НОМЕР_1 .
Факт та обставини зазначеної події підтверджуються позивачем наступним: - заявою ОСОБА_1 про подію, що має ознаки страхового випадку №00223352 від 28 квітня 2017 року; - поясненням ОСОБА_1 до заяви №00223352 від 28 квітня 2017 року; - свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 28.01.2016 року; - талоном-повідомленням №000404 від 27 квітня 2017 року реєстраційний номер №7401, 7413; - листом Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області вих.№36/1 вх.208 від 23.01.2018 року; - висновком ДОП Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області Яковецького М.Г. від 29.04.2017 року, затвердженим начальником Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області 01.06.2017 року; - поясненням ОСОБА_1 від 27.04.2017 року; - листом Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області на адресу ОСОБА_1 ; - фотографіями з місця події, наданими Позивачу страхувальником ОСОБА_1 під час врегулювання страхового випадку.
На підставі вищезазначених документів та:- акту огляду транспортного засобу (дефектна відомість) №00223352 від 28 квітня 2017 року; - ремонтної калькуляції №00223352 від 23 травня 2017 року; - рахунку ТОВ «АДІС-МОТОР» №СЧ- 13191 від 03.05.2017; - страхового акту №00223352 від 24.05.2017 року; - наказу №00223352 від 24 травня 2017 року, позивачем сплачено страхове відшкодування в розмірі 41 356,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №021551 від 25 травня 2017 року.
Посилаючись на ст.ст. 11 ч.2 п.3, 22, 993, 1172 та ст. 1194 Цивільного кодексу України, ЗУ «Про благоустрій населених пунктів», ЗУ «Про місцеве самоврядування», Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105, позивач просив задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідачів майнову шкоду в порядку суброгації.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 30.06.2020р. (суддя Гут С.Ф.) позов задоволено. Стягнуто з Одеської міської ради на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" в порядку суброгації, майнову шкоду в розмірі 41 356 грн.00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102 грн. 00 коп.
Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем доведено належними та допустимим доказами факт необхідності відшкодування збитків в порядку суброгації, внаслідок виплати страхового відшкодування за Договором майнового страхування, в межах фактичних затрат через пошкодження транспортного засобу в результаті падіння дерева (сухостою), що мало місце 27.04.2017р. за адресою: м. Одеса, вулиця Сегедська, 14.
Крім того, суд дійшов висновку, що обов'язок по відшкодуванню майнової шкоди в порядку суброгації слід покласти саме на Одеську міську раду.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Одеська міська рада звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю рішення Господарського суду Одеської області від 30.06.2020 у справі №916/1123/20 та прийняти нове рішення, яким відмовити повністю у задоволені позову ПрАТ «Страхова Компанія «УНІКА» до Одеської міської ради, Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Фонтанський", Комунального підприємства "Міськзелентрест" про відшкодування 41 356 грн.
Скаржник вважає, що при прийнятті вказаного рішення судом першої інстанції було неправильно встановлено обставини, які мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження та оцінки доказів, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення, а саме:
- під час розгляду справи в суді першої інстанції позивачем не надано належного підтвердження фіксування події Національною поліцією України;
- позивачем не доведено наявності протиправної поведінки Одеської міської ради, наслідком якої є завдання шкоди транспортному засобу «PEUGEOT 2008», реєстраційний номер НОМЕР_1 ;
- судом першої інстанції не враховано наявності вини ОСОБА_1 у настанні події, яка мала місце 27.04.2017 та призвела до пошкодження автомобіля;
- позивачем не доведено, що дерево за адресою: м. Одеса, вул. Сегедська,14, перебуває на утриманні саме Одеської міської ради.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.07.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від „30" червня 2020р. у справі № 916/1123/20. Розгляд апеляційної скарги Одеської міської ради ухвалено здійснювати у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив апеляційну скаргу Одеської міської ради залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 30.06.2020 року по справі №916/1123/20 залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції, у відповідності до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно із частиною третьою статті 270 Господарського процесуального кодексу України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.
Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржуване у справі рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, та відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Як свідчать матеріали справи, 18.01.2017 між ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» та ОСОБА_1 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №027002/4610/0000333, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом «PEUGEOT 2008» державний номерний знак НОМЕР_1 .
27.04.2017 о 16 год. 00 хв. на прибудинковій території (у дворі) будинку №14 по вул. Сегедській у місті Одеса внаслідок падіння дерева (сухостою) було пошкоджено транспортний засіб «PEUGEOT 2008» державний номерний знак НОМЕР_1 .
Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи документами, а саме: заявою ОСОБА_1 про подію, що має ознаки страхового випадку №00223352 від 28 квітня 2017 року; поясненням ОСОБА_1 до заяви №00223352 від 28 квітня 2017 року; свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 28.01.2016 року; талоном-повідомленням №000404 від 27 квітня 2017 року реєстраційний номер №7401, 7413; листом Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області вих.№36/1 вх.208 від 23.01.2018 року; висновком ДОП Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області Яковецького М.Г. від 29.04.2017 року, затвердженим начальником Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області 01.06.2017 року; поясненням ОСОБА_1 від 27.04.2017 року; листом Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області на адресу ОСОБА_1 ; фотографіями з місця події, наданими позивачу страхувальником ОСОБА_1 під час врегулювання страхового випадку.
Як вказує позивач, до нього (у порядку суброгації) переходить право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток у розмірі виплаченого страхового відшкодування, а саме у розмірі 41 356,00грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач також посилається на те, що пунктом 3.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105 (далі - Правила), передбачено, що елементами благоустрою є: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно- захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; комплекси та об'єкти монументального мистецтва; обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою.
Відповідно до пункту 5.5. Правил відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними є: на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об'єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.
Таким чином, балансоутримувачем зелених насаджень є уповноважене органами місцевого самоврядування підприємство, яке відповідає за утримання та збереження зелених насаджень.
Підпунктом 7 пункту «а» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров'ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об'єктів благоустрою.
Згідно зі статтею 25 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.
Згідно з ч. 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
За приписами частини 1 та 2 статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Пунктом 5 частини другої статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об'єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об'єктів тощо.
Згідно з частиною 7 статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади.
Позивач вважає, що до віддання виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а обов'язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння гілки з дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан зелених насаджень у дворі будинку №14 по вул. Сегедській у місті Одеса.
З урахуванням необхідності визначення балансоутримувача зелених насаджень, розташованих у дворі будинку №14 по вул. Сегедській у місті Одеса , Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УНІКА" було направлено запити до:
-органу місцевого самоврядування Одеської міської ради, як до виконавчого органу до обов'язку якого належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень на територій міста Одеси у цілому, та у дворі будинку №14 по вул. Сегедській у місті Одеса в зокрема;
-Комунального підприємства «ЖКС «ФОНТАНСЬКИЙ», як до особи, яка надає послуги з управління будинком та прибудинковою територією будинку №14 по вул. Сегедській у місті Одеса ;
-Комунального підприємства «МІСЬКЗЕЛЕНТРЕСТ», як до особи, основним предметом діяльності якої є забезпечення зовнішнього благоустрою та збереження зелених насаджень в місті Одеса.
У відповідь на адвокатський запит вих.№223352/1 від 19 березня 2020 року щодо надання відомостей про балансоутримувача зелених насаджень на прибудинковій території (у дворі) будинку №14 по вул. Сегедській у місті Одеса станом на 27 квітня 2017 року та надання копій підтверджуючих документів Одеською міською радою в особі Департамента міського господарства Одеської міської ради було надано лист вих. №01- 69/359 від 27.03.2020 року, у якому інформацію про балансоутримувача зелених насаджень на прибудинковій території (у дворі) будинку №14 по вул. Сегедській у місті Одеса станом на 27 квітня 2017 року наведено не було. Будь-яких копій підтверджуючих документів не надавалось.
У відповідь на адвокатський запит вих.№223352/3 від 19 березня 2020 року щодо надання відомостей про балансоутримувача зелених насаджень на прибудинковій території (у дворі) будинку №14 по вул. Сегедській у місті Одеса станом на 27 квітня 2017 року та надання копій підтверджуючих документів КП «ЖКС «ФОНТАНСЬКИЙ» було надано лист вих.№01-08/484 від 25.03.2020 року, у якому було зазначено, що КП «ЖКС «ФОНТАНСЬКИЙ» надає послуги з управління будинком та прибудинковою територією за адресою місто Одеса, вул. Сегедська 14 та у відповідності до «Правил благоустрою території м. Одеси (текстової частини) у новій редакції», затверджених рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011 року №1631-VI проводить санітарну обрізку гілок дерев, проте балансоутримувачем зелених насаджень на прибудинковій території (у дворі) будинку №14 по вул. Сегедській у місті Одеса не являється. Будь-яких копій підтверджуючих документів не надавалось.
У відповідь на адвокатський запит вих. №223352/2 від 19 березня 2020 року щодо надання відомостей про балансоутримувача зелених насаджень на прибудинковій території (у дворі) будинку №14 по вул. Сегедській у місті Одеса станом на 27 квітня 2017 року та надання копій підтверджуючих документів КП «МІСЬКЗЕЛЕНТРЕСТ» було надано лист вих. №655 від 30.03.2020 року, у якому було зазначено, що зелені насадження, розташовані за адресою місто Одеса, вул. Сегедська, 14 на балансі КП «МІСЬКЗЕЛЕНТРЕСТ» не знаходяться та ним не утримуються. Будь-яких копій підтверджуючих документів не надавалось.
Предметом спору у даній справі є вимога ПрАТ ««Страхова компанія «УНІКА» про відшкодування майнової шкоди в порядку суброгації у розмірі 41 356 грн.
Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог ПрАТ ««Страхова компанія «УНІКА».
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров'ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об'єктів благоустрою.
Згідно зі статтею 25 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.
Аналіз наведених норм, з урахуванням визначених господарсько-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності господарського судочинства, дає підстави для висновку, що саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини у заподіянні шкоди. Разом з тим позивач має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача та розмір завданої шкоди.
Судом встановлено та перевірено під час апеляційного перегляду, що 27 квітня 2017 року о 16 год. 00 хв. на прибудинковій території (у дворі) будинку №14 по вул. Сегедській у місті Одеса внаслідок падіння дерева (сухостою) було пошкоджено транспортний засіб «PEUGEOT 2008» державний номерний знак НОМЕР_1 .
Факт падіння дерева на належний позивачу автомобіль та завдання в зв'язку з цим транспортному засобу пошкоджень підтверджується висновком ДОП Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області Яковецького М.Г. від 29.04.2017 року, затвердженого начальником Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області 01.06.2017 року яким встановлено, що дійсно, в результаті падіння дерева (сухостою) що мало місце 27.04.2017р. за адресою: м. Одеса, вулиця Сегедська, 14, було пошкоджено автомобіль «PEUGEOT 2008» державний номерний знак НОМЕР_1 сірого кольору, про що письмово повідомлено заявника. Вказані обставини також підтверджуються наявними в матеріалах справи документами, а саме: заявою ОСОБА_1 про подію, що має ознаки страхового випадку №00223352 від 28 квітня 2017 року; поясненням ОСОБА_1 до заяви №00223352 від 28 квітня 2017 року; свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 28.01.2016 року; талоном-повідомленням №000404 від 27 квітня 2017 року реєстраційний номер №7401, 7413; листом Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області вих.№36/1 вх.208 від 23.01.2018 року; поясненням ОСОБА_1 від 27.04.2017 року; листом Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області на адресу ОСОБА_1 ; фотографіями з місця події, наданими позивачу страхувальником ОСОБА_1 під час врегулювання страхового випадку.
Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
За приписами частини першої та другої статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Пунктом 5 частини другої статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об'єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об'єктів тощо.
Згідно з частиною сьомою статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади.
Пунктом 3.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105 (далі - Правила), передбачено, що елементами благоустрою є: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; комплекси та об'єкти монументального мистецтва; обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою.
Відповідно до пункту 5.5. Правил відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними є: на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об'єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.
Таким чином, балансоутримувачем зелених насаджень є уповноважене органами місцевого самоврядування підприємство, яке відповідає за утримання та збереження зелених насаджень.
Підпунктом 7 пункту «а» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.
Тобто до відання виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а обов'язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння гілки з дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан зелених насаджень у дворі біля будинку №14 по вул. Сегедська в м. Одесі. Місцевий суд установив, що відповідно до Статуту КП «Міськзелентрест», затвердженого рішенням Одеської міської ради від 25.04.2018р. №3217-VII, основним предметом діяльності підприємства є охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об'єктах благоустрою міста, що знаходяться на балансі підприємства.
Також, судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради №102 від 14.02.2008р. «Про утримання зелених насаджень, які утримуються КП «Міськзелентрест», зелені насадження розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Сегедська, 14 не утримуються Підприємством.
Покладаючи на Одеську міську раду обов'язок по відшкодуванню заподіяної позивачу майнової шкоди, місцевий суд врахував, що дерево, яке впало на автомобіль «PEUGEOT 2008» державний номерний знак НОМЕР_1 сірого кольору, було розташовано на землі комунальної власності, його власником є територіальна громада міста та виходив із відсутності даних, що дане дерево відповідно до вимог частини п'ятої статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» перебувало на балансовому обліку виконавчого комітету чи будь-якої організації, в той час як організація роботи з цього питання проводиться виключно органами місцевого самоврядування.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.ст. 74, 76 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування; суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Враховуючи викладені вище обставини та норми права, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.
Доводи апелянта з приводу неправильно встановлених обставин, які мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження та оцінки доказів судом першої інстанції, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.
Крім цього, враховуючи приписи ч. 1 ст. 9 Конституції України та ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім цього, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим та апеляційним судами, інші доводи апелянта за текстом його апеляційної скарги, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.
За таких обставин, перевіривши відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції об'єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із чим дійшов обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
1.Апеляційну скаргу Одеської міської ради залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Одеської області від 30.06.2020 у справі №916/1123/20 - без змін.
Постанова набирає законної з дня її прийняття та не підлягає оскарженню, крім випадків передбачених ст. 287 ГПК України.
Повний текст постанови
складено та підписано
01.10.2020р
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя Г.П. Разюк
Суддя Я.Ф. Савицький